Субстантивація в англійській мові та її значення у творі В. Браун "Дика квітка" - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Субстантивація в англійській мові та її значення у творі В. Браун "Дика квітка"

Конверсія, як засіб словотвору в англійській мові. Конверсія як безафіксний тип творення слів. Омонімія. Субстантивація як приклад конверсії. Дослідження конверсії та субстантивації в англо-російському словнику Мюлера і в творі В. Браун "Дика квітка".


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ «ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
Кафедра АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, ПЕРЕКЛАДУ ТА ПСИХОЛОГІЇ
С убстантивація в англійській мові та її значення у творі В . Браун «Д ика квітка»
факультету соціальної та мовної комунікації
РОЗДІЛ 1. КОНВЕРСІЯ ЯК ЗАСІБ СЛОВОТВОРУ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
1.3 Конверсія як безафіксний тип творення слів. Омонімія
РОЗДІЛ 2. СУБСТАНТИВАЦІЯ ЯК ПРИКЛАД КОНВЕРСІЇ
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ КОНВЕРСІЇ ТА СУБСТАНТИВАЦІЇ В АНГЛО- РОСІЙСЬКОМУ СЛОВНИКУ МЮЛЕРА І В ТВОРІ В. БРАУН «ДИКА КВІТКА»
Темою курсової роботи є субстантивація як засіб словотворення в англійській мові.
У системі англійського словотворення особливе місце займають такі способи створення слів як конверсія і субстантивація. Ці два способи словотвору привертали увагу багатьох дослідників, як вітчизняних, так і зарубіжних. Однак при визначенні і характеристиці цих способів висловлювалися різні, часом суперечливі точки зору. Одні лінгвісти вважають субстантивацію видом конверсії, інші розглядають їх як абсолютно різні процеси. Згідно останньої точки зору, конверсія - це одноразовий акт створення нового слова, субстантивація є поступовий перехід слова однієї частини мови в слово іншої частини мови. Конверсія діє тільки в сфері іменників і дієслів, субстантивація - у сфері прикметників і іменників.
Актуальність теми зумовлена потребою вивчення і дослідження таких різновидів словотвору, як конвертація та субстантивація, розгляду таких одиниць, як конвертиви та субстантиви. Слід зазначити, що питання про типи субстантивації також є дискусійним. Деякі вчені (А. І. Смирницький, зокрема) не визнають явища неповної субстантивації, при якій прикметник виконує невластиві йому синтаксичні функції, типові для іменника. Відсутність єдиної узгодженої точки зору, а також продуктивність цих способів словотвору в англійській мові визначають актуальність дослідження.
Об'єктом дослідження є процес конвертації і субстантивації, конвертиви і субстантиви англійської мови.
Предметом дослідження є визначення процесів конвертації і субстантивації та розгляд їх у словнику Мюлера та творі В. Браун «Дика квітка».
Метою курсової роботи є дослідження конверсії та субстантивації як продуктивних способів словотвору в англійській мові.
Для реалізації поставленої мети вирішується комплекс дослідницьких завдань:
1) визначити поняття конверсії і описати її типи;
2) визначити поняття субстантивації;
3) сформулювати чіткі критерії розмежування конверсії та субстантивації;
4) провести морфологічний і семантичний аналіз мовного матеріалу;
5) встановити кількісне співвідношення конвертивів і субстантивів.
Основним методом дослідження в роботі є метод лінгвістичного спостереження та опису із залученням методів порівняльного, морфемного, семантичного аналізу, а також методу кількісних підрахунків.
Методологічну основу становлять дослідження І. В. Арнольда, Л. С.
Бархударова, В. В. Бузарова, В. В. Бурлакової, Н. О. Волкової, Ю. А. Жлуктенка, І. В. Зикової, Є. С. Кубрякової, О. Д. Мєшкова, В. В. Нікішиної, А. І. Смирницького, П. А. Соболєвої, Є. Г. Сошальської, Є. Н. Турапіної та інших.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що проведене дослідження розширює і систематизує наукові уявлення про конверсію і субстантивацію, як про самостійні процеси словотвору.
Практичне значення роботи . Результати курсової роботи визначаються обґрунтуванням та виробленням методів вивчення конвертації і субстантивації як самостійний процесів словотвору. Результати дослідження можуть бути використані для подальшої розробки теми в дипломних, магістерських дослідженнях з більш глибоким висвітленням одного з поставлених питань.
Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження, а також характером залученого для аналізу мовного матеріалу.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури (20 джерел).
У вступі міститься обґрунтування актуальності, об'єкту та предмету дослідження, наукової новизни курсової роботи, її теоретичного значення і визначення мети, завдань, матеріалу і методів дослідження, опис структури роботи.
У першому розділі розглядаються такі проблеми, як визначення конверсії, типи конверсії, конвертовані дієслова і конверсія як безафіксний тип творення слів.
Другий розділ містить визначення субстантивації як приклад конверсії.
Третій розділ присвячено дослідженню конверсії та субстантивації в англо- російському словнику Мюллера і творі В. Браун «Дика квітка».
У висновку узагальнюються результати проведеного дослідження і робляться висновки. Завершує курсову роботу список літератури, який включає 20 лінгвістичних досліджень, пов'язаних з темою курсової роботи.
РОЗДІЛ 1. КОНВЕРСІЯ ЯК ЗАСІБ СЛОВОТВОРУ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Конверсія є одним з основних способів словотвору в сучасній англійській мові. Це надзвичайно продуктивний засіб поповнення лексичного складу новими словами. Конверсія існує в багатьох мовах, але саме в англійській мові вона одержала широке поширення, що пояснюється збігом звукової форми іменників і дієслів в результаті втрати закінчень і запозиченнями з французької мови. [12, 12]. І. В. Арнольд вважає конверсію домінуючим способом словотворення в англійській мові: «Conversion is considered to be the predominant method of English word- formation». [1, 103].
Конверсія була предметом численних лінгвістичних дискусій з тих пір, як Г. Суіт у 1891 році вперше вжив цей термін у своїй граматиці англійської мови. У лінгвістичній літературі існують різні терміни для позначення цього поняття: транспозиція, конверсія, функціональний зсув, zero-derivation, root- formation, functional change / shift. Після критичного розгляду всіх термінів І. В. Арнольд приходить до висновку про перевагу терміну «конверсія». Деякі автори користуються термінами «безафіксне або кореневе утворення» або «зміна функції». У словнику лінгвістичних термінів О. С. Ахманової наводиться таке визначення конверсії: «Конверсія - утворення нового слова шляхом переведення однієї основи в іншу парадигму словозміни, творення дієслова від основи іменника». [19, 202].
Конверсія - це засіб словотвору, при якому утворення нової частини мови на ґрунті одного кореня викликає внутрішні зміни мовної одиниці. Змінюються при цьому семантичні зв'язки слова і його синтаксичні функції. Це стосується як поширених випадків конверсії - утворення дієслів від іменників та іменників від дієслів, - так і зміни у межах інших частин англійської мови. Словоформа «out» викликає зацікавлення своєю приналежністю до 5 частин мови - іменників, прикметників, прислівників, прийменників і, навіть, вигуків (out! - «геть!»). І навпаки такі широковживані дієслова, як ask, assail, argue, reduce, refer, reflect, в іменники чи інші частини мови не конвертуються.
Конверсія інколи уникає слів, що набули якогось словотвірного афікса (особливо, префікса). З цієї причини, наприклад, не конвертуються іменники типу an area, а задля морфологічних потреб входять до відповідних словосполучень.
Існують різні трактування конверсії. Г. К. Артур розглядає місце конверсії в системі способів словотвору і приходить до висновку, що конверсія і словотвір шляхом aфіксaції - це двa різних процеси: «It should be insisted also that conversion and derivational change are two distinct processes». [16, 168].
При афіксації утворюються різні форми слів (наприклад, a. Wide, n. Width; v. Widen). При конверсії зміна відбувається не у формі слова, а у його функціях. А. І. Смирницький вважає конверсію морфологічним способом словотвору. Словa, створені за допомогою конверсії, мають тотожну основу, але розрізняються системою своїх форм - пaрaдигмой. Це і відрізняє їх як різні слова, утворені шляхом зміни пaрaдигми. А. І. Смирницкий у своїх роботах піддав переконливій критиці поширення первісного трактування конверсії: семaнтичного, згідно з яким конверсія - це «зміна знaчення слова», і особливо синтаксичного, який визначив конверсію як «змінк синтаксичної функції слова». Довівши, що у результaті конверсії виходить зазвичай нове слово, він надавав великого знaчення пaрaдигмі і вважав цей фaктор єдиним словотворчим засобом при конверсії: «Конверсія - є такий вид словотвору, при якому словотворчим засобом служить тільки сама парадигма слова». [6, 53]. А. І. Смирницкий не брав до уваги ту обставину, що слова належать певним граматичним типaм не тільки відповідно до системи їх форм, а й у залежності від їх граматичних зв'язків з іншими словами. Він дотримувався помилкової думки, що однією тільки парадигми вже досить, щоб граматично оформити слово. І. В. Арнольд вважає подібне трактування неможливим: «It is difficult to accept this view as it ignores the syntactic pattern which is in fact of great importance»). [1, 157]. При уважному розгляді форм «work» і «works» можна сказати, що та чи інша можуть належати до однієї з двох парадигм: а) work, works (іменник) або б) work, works, worked, working (дієслово), а це означає, що вони можуть мати те чи інше значення. Навіть закінчення -s у формі «works» не допомагає у визначенні значення, так як форми з таким закінченням є в обох парадигмах. У той же час кожне з цих слів вживається в мові без будь-яких додаткових морфологічних показників. Тому багато лінгвістів відзначають, що у конверсії діють не тільки морфологічні, але і синтаксичні фaктори, порядок слів, зміна значення, різні асоціації та співвідношення з рядами вже існуючих слів. При тaкому трактуванні конверсія визначається як комбінований морфолого-синтaксичний спосіб словотвору, який включає як зміну пaрaдигми, так і зміну синтаксичної функції слова: «Conversion is considered to be a morphological-syntactic word-building means, for it involves both a change of the paradigm and a change of the syntactic function of the word». [1, 103].
У прикладі «So they up the prices a little» слово «up» є дієсловом, утвореним з конверсії від прислівника. Це доводиться тим, що дане слово має всі синтаксичні ознаки дієслова, тобто є простим присудком, має при собі пряме доповнення і визначається власною мовою. Крім того, слово «up» має і семантичні властивості дієслова, тому що називає дію і виявляє властиві дієслову граматичні значення особи, числа, виду, часу, способу і застави. [1, 131]. Акт творення нового слова шляхом конверсії є використання основи вихідного слова для оформлення її в інше слово в умовах іншої граматичної сполучуваності, типової для іншої частини мови. В процесі цього оформлення до даної основи приєднуються ті граматичні форманти, які необхідні для вираження цієї частини мови в умовах дaної сполучуваності. [6, 53]. Але при конверсії мають місце і семaнтичні процеси. Зокрема, як прaвило, обсяг знaчення слова, що продукує, більше обсягу похідного. Наприклад, обсяг значень іменника «vegetable», витвореного за конверсією з прикметника «vegetable», набагато менше, ніж обсяг знaчення вихідного прикметника. Більш того, зміна знaчень при конверсії відбувається часто нестандартно, a за досить складним, часто індивідуальним семантичним взаємовідношенням, тому точніше визначити конверсію як морфолого-синтаксико-семантичний спосіб словотворення [10, 121].
Нарешті, є суто синтаксичний підхід до конверсії (a purely syntactic approach), згідно з яким конверсія являє собою функціональний зсув. Зокрема, англійські та американські лінгвісти вважають, що конверсія - це утворення слова однієї частини мови від слова іншої частини. При цьому вони стверджують, що слова в сучасній англійській мові можуть одночасно виконувати функції різних частин мови. Але якщо прийти до такого висновку, то це буде означати, що в англійській мові немає поділу на різні граматичні розряди слів, оскільки одне слово не може одночасно відноситися до різних частин мови.
Огляд літератури з проблеми визначення специфіки конверсії як одного зі способів словотвору показав, що існують різні трактування конверсії: морфологічна, морфолого-синтаксична, морфолого-синтаксико-семантична і функціональна.
Конверсія інколи уникає слів, що набули якогось словотвірного афікса (особливо, префікса). З цієї причини, наприклад, не конвертуються іменники типу an area, а задля морфологічних потреб входять до відповідних словосполучень. Характерною ознакою конверсії є те, що їй підвладні, головне, широковживані слова з простою морфологічною структурою.
Конверсія - переважаючий тип дієслівного словотвору. Нові дієслова утворюються часто від іменників. Утворення іменника від прикметника - процес набагато складніший, ніж конвертування прикметника від іменника. Це пов'язано з суттєвими змінами семантичної структури прикметника: значення якості нелегко перетворити на значення предмета. Субстантивація власних назв - явище досить поширене в англійській мові. В наслідок опредмечування утворені назви мешканців країни, міст, континентів.
Іменники можуть утворюватися від прикметниково-прислівникових сполучень. Існують певні морфологічні перешкоди, через які відповідне слово не може конвертуватися. Так, раніше майже не конвертувалися складні іменники - до конверсії не спонукала сама складність структури слова. Дієслівна конверсія не здійснюється стосовно географічних та власних назв.
Не конвертуються віддієслівні іменники та іменники, що мають закінчення -ation, -ing, -ty, окремі загальні назви з високою мірою конкретності.
Найактивніший процес конверсії у межах іменника і дієслова. Конверсія має кілька критеріїв похідності, що визначають первинність однієї форми і вторинність другої. Конверсія на сьогодні практично не має обмежень стосовно різних частин мови, супровідних видів словотвору на походження слів.
Нові дієслова часто утворюються від:
іменників: a bill - to bill, a garage - to garage.
прикметників: bare - to bare, empty - to empty.
скорочень: a bach (bachelor) - to bach. [9]
реконверсія - мовне явище, коли одне із значень похідного за конверсією слова є джерелом утворення нового значення основи, від якого воно походить: cable - to cable.
часткова конверсія. Шляхом конверсії від дієслівної основи починає утворюватися іменник, але потім цей іменник входить до складу словосполучень з дієсловами: give, have, make, take тощо: to have a bite, to take a look.
субстантивація прикметників - це процес словотвору, при якому прикметник набирає характерних ознак іменника, при цьому новий іменник з'являється не відразу, а поступово: a beloved, a female.
Наступні беззаперечні випадки конверсії обговорювались у лінгвістичній літературі.
Формування дієслів з іменників і рідше - з інших частин мови.
Формування іменників з дієслів і рідше - з інших частин мови.
конверсія англійський мова субстантивація
Детальне дослідження окремих видів і типів конверсії досі ще не здійснено. Це дослідження може проводитися з різних точок зору. Найбільш обґрунтованими видаються такі принципи класифікацій: 1) за ступенем лексичної стійкості похідного слова: стійка і «оказіональна» конверсії; 2) за належністю похідного слова до певної частини мови: субстантивація, вербалізація, прономіналізація, ад'єктивація, адвербіалізація і т.д.; 3) по відношенню даного акту конверсії до попередніх аналогічних актів: конверсія «первинна», «вторинна» і т.д.; 4) по типовості словотворчих відносин, що встановлюються при даному акті конверсії: конверсія як модель і конверсія «унікальна». [6, 63].
Р. С. Гінзбург виділяє тільки традиційну і оказіональну конверсію. До традиційної конверсії відноситься загальноприйняте використання слова, зафіксованого в словниках: to age, to cook, tо love, to look, to capture. Оказіональна конверсія також часто зустрічається у мові; дієслова і прикметники переходять в клас іменників або навпаки. В свій час в англійській мові можна віднайти велику кількість прикладів оказіональної конверсії : to girl, to boat; when his guests had been washed, mended, brushed, and brandied; How am I to preserve the respect of fellow travellers if I'm to be Billied at every turn?
Результатом оказіональної конверсії, на відміну від конверсії стійкої, є «потенційне слово», яке не увійшло ще в словниковий склад мови як постійно вживана одиниця. Деякі дослідники вважають, що в даному випадку має місце не конверсія, а «використання слова в нетипових для цієї частини мови синтаксичної функції», інші ж виділяють випадки оказіональної конверсії в особливий вид «синтаксичної» конверсії. Хоча оказіональна конверсія має, як правило, індивідуальний, суб'єктивний характер, вона є необхідною сходинкою, з якої в подальшому може розвиватися стійка конверсія. [6, 63]. А. Н. Смирницький ввів поняття «омонімічної» конверсії, при якій похідне слово не є омонімом вихідного, наприклад, ін. - Англ. lufu - lufian, hearpe - hearpian. Хоча цей вид конверсії зовні відрізняється від конверсії омонімічної, «найзагальніший принцип словотвору - один і той же», а саме: єдиним словотворчим засобом є парадигма. В англійській мові так звана «неомонімічна» конверсія типу «luf-и» - «luf-i-an» спостерігається тільки в давній період розвитку мови, тобто в той час, коли в ньому переважали синтетичні риси. [6, 60].
Іншим характерним для конвертації типом є часткова конверсія, коли вживання віддієслівного іменника пов'язане з певним дієсловом або групою дієслів: have, take, give, get і це передає видове значення або є фразеологізмом: to have a drink, to have a smoke, a bathe, to break into a run, to have a brush - випити, подрімати, покурити, покупатися, пуститися, почистити. [1, 137].
І. В. Зикова описує наступні основні типи конверсії:
1) вербалізація (створення дієслів), наприклад: to ape (from apen.);
2) субстантивація (створення іменників), наприклад: а private (from to private) ;
3) ад'єктивація (створення прикметників), наприклад: down (from down adv.);
4) адвербіалізація (cтворення діалектів), наприклад: home (adv.) (from home n.). [7, 87].
У роботі С. Безе «Походження і розвиток конверсії в англійській мові» описуються 10 типів конверсії:
2. прикметник- дієслово (а також прислівник, вигук - дієслово);
6. прислівник - іменник (а також вигук - іменник;
10. особливий тип, що включає створення дієслова від займенників і числівників. [17, 237].
Огляд літератури, проведений в першому розділі курсової роботи, дозволяє зробити наступні висновки:
1. існують різні трактування конверсії: морфологічна, морфолого-синтаксична, морфолого-синтаксико-семантична і функціональна;
2. існують кілька моделей конверсії, найбільш продуктивною з яких є модель N > V;
3. для визначення напрямку похідності в конвертованій парі розроблено кілька критеріїв, з яких найбільшого поширення набув семантичний критерій;
4. у літературі описані наступні типи конверсії: традиційна, оказіональна конверсія, вербалізація, субстантивація, ад'єктивація і адвербіалізація.
1.2 Ді єслова конвертовані з іменників
Це найбільша група слів, що пов'язані з конверсією. Семантичні відносини між іменниками і дієсловами дуже різняться. Якщо іменник відноситься до якоїсь речі в дійсності (також до живих та неживих речей) конвертоване дієслово може означати:
1)діяльну характеристику речі, наприклад: ape n - ape v - імітувати в дурній манері; butcher n - butcher v - вбивати тварин для їжі, потрошити вбитих тварин;
2)інструментальне використання речі, наприклад: screw n - screw v - прикручувати гвинт; whip n - whip v - сікти (бити пліткою);
3)надбання чи додавання предмета, наприклад: fish n - fish v - ловити рибу, чи намагатися зловити рибу; coat n - шар фарби, coat v - наносити фарбу на;
4)пересування предмета, наприклад: dust n - dust v - стирати пилюку з чогось; skin n - skin v - здирати з чогось шкіру.
Дієслово зазвичай відноситься до дії, конвертований іменник може означати:
1)момент з дії: jump v - jump n - різкий стрибок з підлоги; move v - move n - зміна положення;
2)людина, що виконує дію, наприклад: help v - help n - людина, що допомагає; bore v - bore n - людина, що займає; cheat v - cheat n - людина, що бреше;
3)місце дії, наприклад: drive v - drive n - частина дороги по якій їздять; walk v - walk n - місце для прогулянок;
4)предмет чи результат дії, наприклад: peel v - peel n - зовнішня шкірка фрукта або картоплі, що знімається; find v - find n - знаходження чогось, особливо чогось цінного чи приємного.
Важливо, що у випадку полісемантичних слів один і той самий член конвертованої пари, дієслово чи іменник, належить до декількох з перерахованих груп. Наприклад, дієслово «dust» належить до четвертої групи конвертованих дієслів, коли воно означає «змітати пилюку з чогось», і до третьої групи, коли воно означає «притушувати»; іменник «slide» належить до третьої групи конвертованих іменників, коли означає «доріжка з гладкого льоду, на якій люди катаються» і до другої групи коли належить до інструментів чи машини.
Сучасна англійська мова багата на конвертовані пари. Як засіб для формування слів конверсія є дуже продуктивною і нові конвертовані пари можуть зустрітися в газетних статтях і у процесі усного мовлення в усіх сферах людської діяльності, поступово з'являючись у мовленні і у словниках. Нові пари слів, утворені за аналогією до тих, що вже вживаються на прикладі описаних типів семантичних відносин. Конверсія високопродуктивна у формуванні дієслів, особливо з складних іменників. Нові слова ХХ століття включають багато дієслів сформованих шляхом конверсії, наприклад: to motor - їхати на машині; to phone - користуватися телефоном; to wire - слати телеграму; to microfilm - ставити фільм; to tear-gas - використовувати сльозогінний газ і т.д. Діахронічний огляд сьогоднішнього запасу пар переоцінено, однак не всі з них, утворені за семантичним прикладом, відносяться до цього запасу. Деякі з них з'явились у результаті зникнення флексій у ході історичного розвитку англійської мови, завдяки якому два слова з різних частин мови, напр. дієслово і іменник, співпадають у вимові. З цієї причини деякі лінгвісти вважають обов'язковим відрізняти омонімічні пари слів, що з'явились у результаті втрати флексії, від тих, що сформовані шляхом конверсії. Поняття конверсії застосовується лише в двох випадках типу doctor n - doctor v; brief a - brief v, які вживаються після зникнення флексії, пари слів типу work n - work v, розглядаються виключно у випадку омонімії.
Інші лінгвісти діляться поглядами відносно дискримінації в конверсії як дериваційного засобу і як типу словотвірних відносин між словами в сучасній англійській мові. Синхронічно у ній немає різниці між такими випадками як «taxi n - taxi v і love n - love v», з точки зору їхньої морфологічної структури і словотвірної системи мови. В обох випадках єдиною різницею між двома словами є різниця в парадигмі: історичне тло тут ні до чого. Треба підкреслити, що сьогодні дериваційні співвідношення всередині конверсійних пар не обов'язково співпадають з етимологічними відносинами. Наприклад у парі слів « awe n - awe v», іменник є джерелом, як діахронічно так і синхронічно, але у випадку « mould v - mould n», все по-іншому: історично склалося, що дієслово є деривативом, що потрапив до нас від англів i застосовується в сучасній англійській мові.
Діахронічний семантичний аналіз конвертованих пар відкриває те, що з плином часу, семантична структура основи може присвоювати нове значення або декілька значень, під впливом значення конвертованого слова. Цей семантичний процес був названий реконверсією в лінгвістичній літературі. Між конверсією і реконверсією є вагома різниця: будучи шляхом формування слів, конверсія веде до числового поповнення англійського словника, тоді як реконверсія тільки викликає нове розуміння співвідносно до одного із значень конвертованого слова. Дослідження показали, що реконверсія оперує тільки вже конвертованими іменниками і дієсловами. Відповідно до «Oxford English Dictionary», можна роздивитись деякі відмінності у значенні слів:
- видимий летючий продукт, що з'являється в результаті тління речовин, процес задимлення кімнати, коли дим заходить всередину, замість того, щоб виходити в димову трубу (1715 р).
- виходження диму з кімнати, димоходу, лампи і т.д., задимляти, виробляти дим у результаті поганої витяжки чи неправильного горіння (1663 р).
Порівняння робить можливим виокремлення семантичного розвитку кожного слова. Дієслово «smoke» утворене близько 1000 року, від іменника «smoke», до 1663 року досягло іншого значення, завдяки метафоричній передачі, котра дуже швидко підняла співвідношення іменника «smoke» 2 1715 через реконверсію.
1.3 Конверсія як безафікс ний тип творення слів. Омонімія
Одні лінгвісти визначають конверсію як безафіксний тип творення слів, вказуючи на те, що характерною рисою є те, що певна основа вживається для формування різних слів різних частин мови, без приєднання похідного афікса. Інші ж притримуються думки, що конверсія формує нові слова з допомогою нульової морфеми.
Визначення конверсії як засобу формування за допомогою нульової морфеми заслуговує на увагу. Засновники цього тлумачення конверсії приділяють деяку увагу аналогії між афіксацією та конверсією. Серед них є схожість на семантичному рівні між похідним словом і його основою, з одної сторони, і між словами в межах видозміненої конверсією пари, з іншої. Пр.: дія - виконувач дії: 1) «to walk» - « a walker» (афікс), «to tramp» - «a tramp» (конверсія); 2) дія - результат дії: «to agree» - «agreement» (афікс), «to find» - « a find» (конверсія).
Після норманського завоювання більшість суфіксів загубили свою продуктивність і зникли. У середньо-англійський період відбувається вирівнювання закінчень. Граматичні закінчення, що давали розбіжність у кількості, відмінку і роді, стають схожими у вимові і через це - непотрібними. Те ж саме відбувається з дієслівними закінченнями. Після того, як більшість закінчень відпадають, однокореневі слова, що відносяться до різних частин мови, стають омонімічними. Так наприклад давньоанглійські: «lufian» - кохати, «lufu» - кохання, «slжpan» - спати, «slжp» - сон, стають омонімічними у результаті нівелювання і відпаду закінчень, так що у сучасній мові: «love» - кохання і кохати, «sleep» - сон і спати. Їхні граматичні форми також виявляються частково омонімічними, тобто виникають омоформи.
Подібних пар, де різні, у давньоанглійській мові, дієслово та іменник стали омонімами, у сучасній мові дуже багато. Ось деякі найбільш поширені: аnger - гнів, сердитись; shame - сором, соромитись; rest - відпочинок, відпочивати; answer - відповідь, відповідати; та багато інших.
Аналогічні приклади можна привести для прикметників і дієслів.
Схожа омонімія дієслів та іменників виникла також у результаті запозичення з французької мови однокореневих слів, що у французькій мові належали до різних частин мови і там відрізнялися одне від одного, але фонетично співпадали після запозичення і асиміляції. Такі наприклад: comfort - утіха, тішити; cover - кришка, накривати; escape - втеча, тікати; cry - крик, кричати, та ін.
Для розділення конверсії та омонімії важливо мати на увазі, що перша є засобом словотворення, тобто творення нових слів, а тому належить до області діахронії; друга характеризує відношення між існуючими у мові словами, незалежно від того, як вони виникли, а, тому належить до синхронії.
Тому при описі сучасних відносин між такими парами, як «love» (v.) і «love» (n.) і «beam» ( n.) і «beam» (v.), доведеться констатувати, що обидві пари є омонімами. На даному етапі розвитку мови це елементи однієї системи і виявлення однієї і тієї ж характерної для англійської мови риси, а саме збіг основних форм багатьох однокореневих слів, що належать до різних частин мови.
При розгляді тих же слів у плані їх історичного розвитку, тобто діахронно, дослідник натрапляє на дві різні за походженням групи. В одній групі, що сходить до афіксального словотворення, основні форми співвідносись в результаті відпадання закінчень, а інша пара створювалась за прикладом першої вже після того, як у англійській мові з'явились слова, у котрих границя слова співпадала з границею кореня. У цій другій групі словотворення з самого початку було безафіксним, основна форма висхідного слова з самого початку з основою формою нового слова, але система форм, синтаксичні функції і значення були різними. Таке словотворення і називається конверсією.
Іншим характерним для англійської мови типом утворення є часткова конверсія, коли вживання віддієслівного іменника пов'язано з визначеним дієсловом чи групою дієслів: have, take, give, get і утворення передає видове значення є фразеологізмом: to have a drink, a nap, a smoke, a bathe, to break into a run, to have a brush up - випити, трохи поспати, покурити, викупатися, почати бігти, почиститись.
Таким чином, ми переконалися в тому, що в англійській мові в конверсійних відношеннях можуть знаходитись слова з різних частин мови, але основною групою є дієслова та іменники. Не дивлячись на те, що конверсія є у багатьох мовах, через практично повну відсутність морфологічних показників частин мови в англійській мові вона має велике розповсюдження.
РОЗДІЛ 2. СУБСТАНТИВАЦІЯ ЯК ПРИКЛАД КОНВЕРСІЇ
Специфікою синтаксичної поведінки прикметників є їх здатність переходити у розряд іменників. Процес переходу прикметників в розряд іменників традиційно називається субстантивацією. Зустрічаються і інші терміни: transposition, migration, functional shift, conversion.
Субстантивація трактується у словнику лінгвістичних термінів
О. А. Ахмановой як «Процес переходу в розряд іменників з іншої частини мови внаслідок придбаної здатності безпосередньо вказувати на предмет (а не тільки через його ознаку). [19, 460]. Субстантивація є один з видів морфолого-синтаксичного словотвору, при якому відбувається перехід прикметника в іменник з усіма його ознаками (морфологічними і синтаксичними). Створення іменників відад'єктивного походження здійснюється за допомогою одночасної взаємодії двох процесів: еліпса опорного іменника в атрибутивному словосполученні і транспозиції прикметника в субстантивний клас шляхом конверсії, так що на кінцевому етапі двокомпонентна номінативна од
Субстантивація в англійській мові та її значення у творі В. Браун "Дика квітка" курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Курсовая работа по теме Панель обшивки руля высоты
Реферат: Специфика внешнеэкономических отношений России и Китая
Курсовая Работа База Данных Жкх
Сочинение по теме Образы помещиков в поэме "Мертвые души" Гоголя
Курсовая работа по теме Внутрішня бухгалтерська та управлінська звітність на матеріалах ВСК ім. Ватутіна Хорольського району Полтавської області
Ориентирование карты
Курсовая Работа Модель Osi
Реферат На Тему Кооперация В Сельском Хозяйстве Развитых Странах
Оборудование для первичной обработки молока
Домашняя Контрольная Работа По Математике 6 Класс
Практика В Гинекологии Дневник Медсестры
Контрольная Работа С Вариантами Ответов
Реферат: Институт собственности в римском праве
Реферат: Розвиток пізнавальних здібностей та інтересів учнів у процесі вивчення географії
Отчет по практике по теме Предварительное расследование
Контрольная работа по теме Международные организации и дипломатическая деятельность
Виды Составов Преступления Курсовая Работа
Лечение бронхиальной астмы
Курсовая работа по теме Институт гражданско–правовой ответственности
Эссе На Тему Музыка Поколений 3 Класс
Особенности применения норм гражданского права - Государство и право контрольная работа
Порядок составления и представления бухгалтерской и налоговой отчетности - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Трудовое право в современной России - Государство и право курсовая работа