Створення глобальних мереж методами супутникової геодезії - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Створення глобальних мереж методами супутникової геодезії

Стан української мережі станцій супутникової геодезії. Системи координат, їх перетворення. Системи відліку часу. Визначення координат пункту, штучних супутників Землі в геоцентричній системі координат за результатами спостережень, методи їх спостереження.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафедра геоінформатики та фотограмметрії
Створення глобальних мереж методами супутникової геодезії
Обчислення координат пункту в геоцентричній системі
Обчислення топоцентричних прямокутних координат ШСЗ
Обчислення геоцентричних прямокутних та сферичних координат ШСЗ
i 1 = 0,994443608 рад = 56p58'38,72", i 2 = 0,994443608 рад = 56p58'38,72"
u 1 = 1,047963744 рад = 60p2'38,04"
u 2 = 1,508325487 рад = 86p25'14,46"
н 1 = 0,789795395 рад = 45p15'6,99"
н 2 = 1,250157138 рад = 71p37'43,42"
5. Велика піввісь, ексцентриситет і середній рух:
щ 1 = 0,258168349 рад = 14p47'31,04"
щ 2 = 0,258168349 рад = 14p47'31,04"
E 1 = 0,734907265 рад = 42p6'25,5"= 2h48m25,7s
E 2 = 1,175708166 рад = 67p21'47,22"= 4 h 29 m 27,14 s
8. Момент проходження через перицентр:
ф 1 = 3,426426461 рад = 196p19'11, 19"= 13h5m16,75 s
ф 2 = 3,425364602 рад = 196p15'32,17"= 13 h 5 m 2,14 s
Вирішується методом послідовних наближень. Припускаємо, що
Е = 1,774586997 рад = 101p40'34,84"
, н = 1,851749634 рад = 106p5'50,78"
Геодезичні прямокутні координати ШСЗ:
5. Топоцентричні прямокутні координати:
6. Топоцентричні сферичні координати:
б' = 1,927739938 рад = 110p27'4,9"= 7h21m48,327 s
Класифікувати штучні супутники Землі можна за різними ознаками. Основний же принцип класифікації - по цілям запуску і завдань, що вирішуються за допомогою штучних супутників Землі. Крім того, штучні супутники Землі розрізняються по орбітах, на які вони виводяться, типами деякого бортового устаткування і так далі.
По цілям і завданням штучні супутники Землі поділяються на дві великі групи - науково-дослідні та прикладні. Науково-дослідні супутники призначені для отримання нової наукової інформації про Землю і навколоземному космічному просторі. Прикладні супутники призначені для задоволення практичних потреб людини, отримання інформації.
По орбітах, на які штучні супутники Землі виводяться, супутники Землі діляться на кругові, еліптичні, екваторіальні, полярні, стаціонарні.
Обладнання штучних супутників Землі дуже різноманітно. Це, по-перше, апаратура, за допомогою якої забезпечується виконання поставлених перед супутником завдань, - науково-дослідна, навігаційна, метеорологічна і тому подібна. По-друге, так зване службове обладнання, покликане забезпечити необхідні умови для роботи основної апаратури і зв'язок між штучним супутником Землі і наземним пунктом. До службової устаткування відносяться системи енергоживлення (сонячні батареї, електрохімічні джерела струму, радіоізотопні електрогенератори), радіотелеметрична система для передачі на Землю інформації та прийняття на супутнику командних сигналів, система терморегулювання для створення і підтримки необхідного теплового режиму роботи апаратури. Службові системи обов'язкові для переважної більшості штучних супутників Землі. Крім того, як правило, штучний супутник Землі забезпечується системою орієнтації в просторі, тип якої залежить від призначення супутника (орієнтація по небесних тіл, по магнітному полю Землі тощо), і бортовий електронної обчислювальної машиною для керування роботою приладів і службових систем. [2]
4.2 Оптичні методи спостережень: фотографічні спостереження і лазерні
Візуальні методи спостережень супутників для геодезичних цілей не досить точні. Особливе значення мають фотографічні спостереження супутників. Вони дозволяють визначити з більш високою точністю (± 0,5 - ± 2 ") напрямок одиничного топоцентричного вектора від станції спостережень до миттєвого положення супутника, якщо застосовується хороша камера і якщо час фіксується з точністю близько однієї мілісекунди. [6. с.73]
Головною метою візуальних методів є отримання наближених даних про супутники для негеодезичних цілей або попередніх даних про нові супутниках для продовження їх спостережень. Роль цих спостережень особливо важлива для так званих пасивних супутників, тобто супутників, що не мають радіопередавачів, або мають передавачі, що вийшли з ладу з яких-небудь причин. [7. с.221]
Фотографічні методи спостережень. Для визначення напрямку на ШСЗ використовується його зображення на тлі так званих опорних зірок, небесні координати яких відомі. Основна особливість і разом з тим основна складність спостереження ШСЗ, пов'язані з великими кутовими швидкостями ШСЗ. Через це виникає необхідність, крім направлення на об'єкт, отримувати з дуже високою точністю і момент часу, що відповідає зафіксованому на знімку положенню ШСЗ.
Жорсткі вимоги до точності реєстрації часу (точніше, 0,0005 с) викликають відповідно особливі вимоги до фотографічної апаратури і методів зберігання і реєстрації часу на станціях спостереження за ШСЗ. Основними особливостями фотографічних супутникових камер є обтюраторний затвор безперервної дії та система, що дозволяє відстежувати фотоплівці слабкі ШСЗ. Обтюраторний затвор дозволяє отримувати зображення ШСЗ або у вигляді ряду майже точкових зображень, або у вигляді коротких розривів в слід ШСЗ.
Рух слабкого ШСЗ відстежується поворотом камери або фотоплівки щодо орбітальної осі, тобто по руху ШСЗ (при фотографуванні яскравих об'єктів камера зазвичай залишається нерухомою або відстежує рух зірок).
У результаті тривалої дослідницької роботи над фотографічними камерами найвища точність визначення напряму на яскравий ШСЗ складає в даний час 0,5 "по одному знімку (для більшості камер ця точність знаходиться в межах 1 - 2"). При спостереженні за слабким ШСЗ ця точність коливається в межах 2 - 3".
Точність реєстрації моментів часу залежить від багатьох технічних причин і для більшості камер характеризується помилками 0,1 - 0,5 мс. Але є одна причина помилки, а саме - синхронізація годин камери з еталонною системою часу, і вона може вносити додаткові помилки близько 1 мс.
Такі помилки у вихідному наглядовій матеріалі призводять до помилок у визначеному положенні ШСЗ на орбіті близько декількох метрів, що за сучасних геодезичних вимогах ще терпимо, але для більш серйозних геодезичних робіт майбутнього - неприйнятно.
Тому фотографічні методи супутникової геодезії стали ніби класичними і використовуються в основному для вирішення геометричних завдань, таких, як побудова мереж супутникового тріангуляції. [8.16-17]
Приклад обробки фотографічних спостережень
Координати початку ідеальної системи
Лазерні спостереження. Світловий імпульс, отриманий за допомогою лазера, посилають до супутника (поверхня якого обладнана уголковими відбивачами), після чого імпульс відбивається від супутника до тієї ж наземної станції. Помноживши час Дt проходження імпульсу на швидкість світла, отримують подвійну відстань до супутника:
При цьому необхідно дуже ретельно відстежувати рух супутника, що здійснювалося за допомогою візуальних спостережень в зорову трубу. Потрапляючи на супутник, промінь відбивався уголковими відбивачами у зворотному напрямку. Зорова труба, змонтована паралельно лазеру, приймала відображені до Землі імпульси і направляла їх на вторинний електронний помножувач
При перших експериментах за допомогою лазера визначили відстань до супутника з точністю до декількох метрів. У 1967 р. вже досягли точності ± 2 м.
Такою помилкою характеризується внутрішня збіжність результатів. Вплив клімату вимагає більш ретельного розгляду, однак можна очікувати, що реальна точність буде не гірше, ніж ± 3 м. У майбутньому сподіваються збільшити точність до ± 1 м. Зараз застосовуються лазерні імпульси тривалістю 15 мсек і потужністю 500 Мвт.
В інших варіантах спостережень за допомогою лазера отримують не відстань за часом проходження лазерного імпульсу, а фотографують відображений лазерний імпульс на тлі зірок. При фотографічних спостереженнях за допомогою лазера застосовують лазерні імпульси тривалістю 2,7*10 -3 сек. Пучок лазерних променів має тут кут розходження 15'.
Комбінуючи обидва варіанти, вимір відстаней і вимірювання напрямків, повністю визначають топоцентричний вектор положення супутника.
У порівнянні з фотографічним методом спостережень супутників лазерний метод дозволяє спостерігати супутник і тоді, коли він не освітлений Сонцем, а знаходиться в тіні Землі. З іншого боку, в розпорядженні є тільки лише кілька супутників з уголковими відбивачами. [6. с.81-82]
1. Белова Н.А. Курс сферической астрономи. - Москва: НЕДРА, 1971. - 182 с.
2. Энциклопедический словарь юного астронома. - Москва: "Педагогика", 1980. - 320 с.
3. Єгоров О.І. Супутникова геодезія/ Методичні вказівки. - Київ: 2006. - 32 с.
4. Краснорилов И.И., Плахов Ю.В. Основы космической геодезии. - Москва: НЕДРА, 1976. - 216 с.
5. Крылов В.И. Космическая геодезия. - Москва: МИИГАиК, 2002. - 162 c.
6. Курт Арнольд Методы спутниковой геодезии. - Москва: НЕДРА, 1973. - 224 с.
7. Меллер И. Введение в супутниковою геодезію. - Москва: Мир, 1967. - 368 с.
8. Микиша А.М. Космические методы в геодезии. - Москва: Знание, 1983. - 64 с.
9. Нечаева М., Дугин Н. Шмелд И. Метод РСДБ в приложении к задаче радиолокации объектов в околоземном космическом пространстве. - 1 Вентспилсский международный радиоастрономический центр (Латвия), ФГБНУ"Научно-исследовательский радиофизический институт" (Россия), 2009. - 20 с.
10. Томпсон А.Р., Моран Д.М., Свенсон Д.У. Интерферометрия и синтез в радиоастрономии. - Москва: ФИЗМАТЛИТ, 2003. - 624с.
11. Українська мережа станцій космічної геодезії та геодинаміки (Укргеокосмомережа). - Київ: Компанія BAITE, 2005. - 62 с.
12. Шумаков Ф.Т. Супутникова геодезія. - Харків: ХНАМГ, 2009. - 88 с.
Обчислення довжини дуги меридіану та паралелі. Наближене розв'язування трикутників за теоремою Лежандра та способом аддитаментів. Пряма задача проекції Гауса-Крюгера і розрахунок геодезичних координат пункту за плоскими прямокутними координатами. курсовая работа [317,4 K], добавлен 10.05.2011
Описание систем координат, применяемых в геодезии. Технологические схемы преобразования координат. Составление каталогов геодезических, пространственных прямоугольных, плоских прямоугольных координат Гаусса-Крюгера в системах ПЗ-90.02, СК-42, СК-95. курсовая работа [653,2 K], добавлен 28.01.2014
Призначення геодезії у будівництві, сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Одиниці мір, що використовуються в геодезії. Вимірювання відстаней до недоступної точки за допомогою далекомірів. Загальнодержавні геодезичні мережі опорних точок. методичка [1,1 M], добавлен 15.09.2014
Геодезическая система отсчета WGS-84, ее исходное определение и реализация. Топографические карты СК-63, их отличия. Единая государственная система геодезических координат 1995 г. Процедура обеспечения требуемого автоматического преобразования координат. реферат [23,2 K], добавлен 16.12.2013
Общеземные системы координат. Системы картографических координат. Местные системы, история их введения и особенности применения. Основные национальные системы высот. Недостатки использующихся систем высот. Балтийская система высот в Республике Беларусь. курсовая работа [2,0 M], добавлен 01.03.2015
Цель предварительных вычислений в полигонометрии. Вычисление рабочих координат. Уравнивание угловых и линейных величин. Вычисление весов уравненных значений координат узловой точки. Оценка точности полевых измерений и вычисления координат узловой точки. лабораторная работа [84,2 K], добавлен 09.08.2010
GPS-измерения как наиболее точный и быстрый способ определения координат. Определение геодезических координат. Элементы спутниковой системы навигации. Использование услуг по GPS-измерению. Механизм работы системы, абсолютный и относительный режимы. презентация [313,5 K], добавлен 15.12.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Створення глобальних мереж методами супутникової геодезії курсовая работа. Геология, гидрология и геодезия.
Значение учета и статистики в жизни общества
Реферат: Dorian Gray Essay Research Paper The Picture
Особенности Расследования Убийства Курсовая
Реферат: Суспільно-політичне та культурне життя України
Реферат по теме Экономическая эффективность капитальных вложений в строительстве
Сочинение Описание Птицы
Афанасьева Михеева Контрольные И Проверочные Работы Ответы
Позиция Автора В Сочинении Клише
Роль заимствований в английском языке
Реферат по теме Чудесная этикетка
Курсовая работа по теме Учет результатов инвентаризации основных средств
Эссе Мой План Успешной Карьеры
Дипломная работа по теме Композиционно-языковые особенности контрактов и их сохранение при переводе (на материале контрактов Национального исследовательского Томского политехнического университета)
Курсовая По Методике Преподавания
Пример Сочинения Ученика 5 Класса Троекуров
Реферат по теме Нестандартные периферийные устройства
Реферат по теме Аутсорсинг как способ минимизации затрат
Реферат Титульный Лист Образец Агу
Практическая Работа Научное Познание
Отчет по практике по теме Управление денежными поступлениями на примере ООО 'Мастерстрой'
Аудит организации при процедуре банкротства на примере ОАО "Полиграфист" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Физиология процессов адаптации - Биология и естествознание презентация
Методика аудита бухгалтерского учёта расчетов с персоналом по оплате труда - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа