Студентська газета: концепція створення - Журналистика, издательское дело и СМИ курсовая работа

Главная

Журналистика, издательское дело и СМИ
Студентська газета: концепція створення

Основні етапи розвитку студентської преси, історичний аспект. Типологічні різновиди та функціональні особливості студентської преси. Розробка концепції створення студентського видання факультету. Недоліки та складності організації редакційного процесу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- допомогти першокурсникам плавно адаптуватись до зміни середовища, познайомивши їх із офіційними та неофіційними правилами ВИШу, викладачами, студрадою і т.п.
- стати органом студентського самоврядування, допомагаючи в організації заходів.
- стати органом гласності, захисником студентських інтересів.
- стати порадником у побуті та при взаємодії з органами влади (наприклад, пояснити до яких органів і як звертатись з певними проблемами).
- Бути місцем творчого самовираження студентів.
- Допомога у професійному самовизначенні (знайомство з особливостями та перспективами майбутньої роботи).
Студентську пресу довгий час вивчали поверхово та однобоко, переважно в контексті радянської періодики. Існує група праць, присвячена висвітленню історії періодичних видань СРСР та УРСР. Це дослідження М. Агуф, А. Мельников та інші. Дослідники розглядали діяльність видань, які стосувались перетворень у культурно-освітній сфері 20-х рр. ХХ ст., ролі в них партійних та профспілкових організацій. Також автори вивчали діяльність комуністичної та комсомольської преси. Зокрема, В. Ганічев [4] зупинився на історичних, теоретичних та методологічних аспектах молодіжної періодики, але основну увагу він приділив діяльності «Комсомольської правди». Тобто, дослідники недостатньо висвітлили питання діяльності власне студентів у розвитку преси, що виходила у вищих навчальних закладах. [7]
Проблемі студентської преси присвячено дисертацію М. Недопитанського. Тема студентської і молодіжної періодики достатньо широко висвітлювалася у працях багатьох авторів. Необхідно відзначити публікації А. Животка, М. Тимошика [17-21], О. Росула, В. Слінчука, В. Кондика; з доповідями на конференціях виступили І. Вдовичин, В. Благий, Н. Остапенко, І. Монолатій, І. Павлюк. Найповнішу оцінку діяльності студентських організацій, висвітлюючи також їх видавничу роботу, подає Р. Ковалюк. Молодіжний видавничий рух (галицького студентства зокрема) відображено у наукових працях польських дослідників Є. Яровецького, М. Печонки, А. Цеслікової, А. Пільха, Й. Гомолішек.
Привертає увагу низка публікацій, присвячених стінним газетам як одному з різновидів студентської преси. Ще в 30-х рр. ХХ ст. на сторінках популярної періодики це питання порушував С. Магаляс. Огляди стіннівок, які видавалися у Львівській політехніці, постійно друкувалися в інститутській багатотиражній газеті «Радянський студент» у 50--60-х рр. ХХ ст. [16]
Незважаючи на значну кількість досліджень, нині питання не є широко висвітленим у наукових працях, не розглянуто типологічні та тематичні зміни, що пов'язані з соціальними та технічними змінами (наприклад, значне поширення інтернет-видань, групи у соціальних мережах і т.п.)
Виходячи з цього, маємо таку мету роботи: створити концепцію студентського видання для ФСЗМК ДНУ ім. О. Гончара.
1) Дослідити функціональні особливості студентських видань, з'ясувати, які з них можуть бути реалізовані у сучасних умовах;
2) прослідкувати етапи становлення студентської преси та особливості її взаємодії з різними історичними умовами;
3) розглянути різні класифікації видань для студентів і виділити головні типоформувальні ознаки;
4) визначити проблеми факультету, які можуть бути вирішені за допомогою видання;
5) створити концепцію сучасного студентського видання, що виконувало б максимально можливу кількість перелічених функцій;
6) надати звіт про організацію редакції та роботу над виданням;
7) описати недоліки концепції, що були виявлені в процесі роботи та організаційні причини, що призвели до припинення роботи;
8) внести пропозиції щодо вдосконалення концепції та окреслити небезпечні організаційні моменти роботи.
Об'єктом дослідження є студентська преса. Як друкована, так і електронна.
Предметом дослідження є типологічні та концептуальні особливості студентських видань.
СТУДЕНТСЬКА ПРЕСА ЯК ОСОБЛИВИЙ ТИП ВИДАННЯ
6) одноденні доброчинні або бальні видання;
У кожній області - своя газета для молоді (великого або меншого формату, щоденна чи тричі на тиждень), а також дві республіканські - "Молодь України" та "Комсомольское знамя". Популярними були молодіжні журнали "Ранок" і "Знання та праця". Цей потужний масив друкованих ЗМІ, постійно реорганізовуючись і вдосконалюючись, розвивався увесь період історії Радянського Союзу і несподівано, майже раптово, зник із розмаїтого пострадянського інформаційного простору невдовзі після припинення існування цієї країни. Найбурхливіший, найдраматичніший і найцікавіший період розвитку в Україні молодіжної преси припадає на останню добу її існування, яку хронологічно пов'язують із початком горбачовської перебудови та розвалом СРСР.
Радянська доба була складним періодом для преси, в тому числі й студентської, ще й через ідеологічні, партійні обмеження.
Ситуація почала змінюватися лише в часи перебудови.
Зміна радянських назв як відмова від комуністичної ідеології. Логічним наслідком відмови від догматичного тлумачення завдань комуністичного виховання молоді, переоцінки ролі та місця комсомолу в політичній системі суспільства, виникнення принципово нових явищ у молодіжному середовищі є включення до порядку денного питання про зміну назв друкованих комсомольських видань.
Цей процес також закономірний і є своєрідною реакцією частини суспільства, значною мірою молоді, на систему заборон і обмежень, яка й у період гласності діє здебільшого безвідмовно і все ще унеможливлює реалізацію величезного запасу нестандартних думок, ідей, пропозицій через офіційні засоби масової інформації. Відродження самодіяльної преси, що відбувалося наприкінці 80-х pp., дуже нагадує ситуацію 20-х, яка, за висловом Ю. Жукова, була "епохою своєрідної повені свободи слова, і самодіяльна преса відігравала особливо важливу роль у житті суспільства
Незважаючи на неоднозначність оцінок цього нового явища, висновки його дослідників збігаються в основному: існування альтернативної преси, народженої атмосферою гласності, стало за ті роки серйозною політичною реальністю.
Із прийняттям Закону СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації", а згодом і відповідного Закону Української РСР поступово зникала грань між офіційною та неофіційною пресою, видозмінилося й саме поняття "самвидав", оскільки на законних підставах він ставав доступним найширшому колу читачів, а отже, давав їм можливість додаткового вибору.
Інші форми побутування студпреси у мережі - це електронні ресурси, що відтворюють контент друкованих видань або є самостійними. Зазвичай це окремі сайти або (рідше) підрозділи сайтів вишу чи факультету.
Підсумовуючи, зазначимо, що студентство завжди було і залишається однією з найактивіших, найдинамічніших верств суспільства і ця така характеристика цілком відображається на характері студентських ЗМІ, які є лакмусом для усіх соціальних тенденцій, змінюючись відповідно до суспільних реалій.
Розглянемо кілька класифікацій за різними ознаками.
1. Факультетські студентські газети. Найчастіше позиціонують себе як друкований орган факультету. Для них властива близькість до читача і досить обмежена аудиторія. Такі видання схожі на «районки»: у них міститься інформація про події локального характеру, багато інтерв'ю з викладачами факультету, зазвичай гарно розвинена рубрика листів і привітань.
2. Вишівські студентські газети. Тут маємо на увазі не офіційний орган університету, а паралельні студентські видання, що поширюються на території одного вузу. Це справді студентські газети, для яких пишуть студенти про те, що цікаво студентам. Може бути додатком до офіційного видання.
3. Міжвишівські студентські газети. Відрізняються від вишівських тим, що поширюються не в одному, а в кількох вишах. Ці газети значно ширші за своєю інформативністю. Шпальта новин обов'язково містить інформацію з усіх вишів, де поширюється видання. Як правило, уже у цій групі з'являється прагнення вийти за межі власне студентських питань і висвітлювати загальноміські події
4. Міські студентські газети. Поширюються не лише у ВНЗ, але й у місцях відпочинку молоді: кафе, клубах, кінотеатрах. Тут зазвичай гарно організована рекламна служба. Це дозволяє вводити нові рубрики, у яких рекламодавець є спонсором.
5. Республіканські, обласні, крайові студентські газети. Вони мають солідний тираж і налагоджену систему розповсюдження.
6. Загальнодержавні видання, що розповсюджуються на території усієї країни. Проблематика поширена до тем, що будуть цікаві мешканцям будь-якого регіону. [17]
За формою власності виділяють такі групи студентських видань:
1. Ті, засновником яких є студентська ініціативна група, що не залежить від вишівського керівництва. Видання такого типу зазвичай отримують реєстраційне свідоцтво, але виходять недовго. Їх внутрішня структура нестабільна. Через фінансові проблеми, відсутність чіткої організації редакції таких газет і журналів довго не живуть.
2. Такі, що знаходяться у деякій залежності від керівництва інституту або університету, але отримують деякі переваги - фінансову та організаційну підтримку ректоратів та деканатів. Видавець або засновник тут ректорат або профком, тому існує своєрідна цензура. Одним із першочергових завдань є формування позитивного іміджу вишу. Іноді студентська інформація вміщується не в окремому виданні, а на спеціальних шпальтах або вкладці.
3. Засновані видавничими домами, адміністрацією міста або громадською організацією. Цілі і завдання значно ширші видань попередніх моделей - орієнтувати студентську молодь у сучасному житті, повідомляти найзнаковіші вузівські новини, стимулювати усвідомлення найважливіших проблем сучасності, розповідати про новинки літератури, музики тощо. Крім того, не менш важливою є фінансова самоокупність і прибутковість, оскільки існують такі видання за рахунок реклами. Головним недоліком цієї моделі є занадто велика кількість розважальної інформації і деяка відірваність від життя конкретного вишу.
4. Видавцем «міжрегіонального студентського видання» є або редакція, або комерційна організація. Головною проблемою таких газет є розширення інформаційного поля і налагодження системи розповсюдження у регіонах. Фінансування відбувається за рахунок грантів та продажу реклами. У змісті роблять акцент на серйозну інформацію, що змушує читачів замислитися, допомагає у самореалізації. [11]
Цензура та фінансування - дві найголовніші проблеми молодих видавців. Усього 37 % з них вважають себе незалежними від впливу адміністрації вишів, решта ж констатують: газета прискіпливо прочитується керівництвом навчальних закладів [6]
Перше, що треба зробити, починаючи новий проект - це розглянути ті, що займають аналогічні нішу, виділити їх особливості, з'ясувати переваги та недоліки, зрозуміти найпоширеніші помилки, щоб уникнути їх у подальшій роботі.
Розглянувши кілька факультетських газет ДНУ ім. О. Гончара (фізико-технічного, біологічного, української та іноземної філології та мистецтвознавства та інших факльтетів), виділили такі основні теми:
- внутрішні факультетські новини - здебільшого звіти про заходи, що відбулися, привітання зі святами, досягненнями (наприклад, перемоги студентів у конкурсах та олімпіадах);
- новини університету - висвітлення свят, урочистостей, привітання від ректорату, дуже рідко - організаційна інформація;
- інтерв'ю з викладачами - найпопулярніша рубрика, часто єдина, за якою можна зрозуміти, до якого факультету належить видання;
- інтерв'ю з відомими студентами - лише за наявності інформаційного приводу (найчастіше - позауніверситетьскі досягнення);
- студентський побут - найчастіше обмежений гуртожитком, дешевими рецептами, рекомендацією щодо додаткового заробітку.
- творчість - зазвичай твори сумнівної якості, що публікуються чи то як данина традиції, чи то для того, щоб зайняти вільне місце.
Більшість факультетських видань мають формат від А5 до А4, що пояснюється зручністю для верстання та друку (за необхідності - можна навіть роздрукувати на принтері). До того ж - відносно зручно для читання і зберігання у динамічному ритмі життя.
Обсяг 8-16 шпальт зумовлений невеликою кількістю інформаційних приводів та тем, що потребують висвітлення.
Періодичність - здебільшого раз на місяць. Часто - приуроченість до певних дат (перше вересня, день факультету, Новий рік і т.п.) За такої періодичності неможливе функціонування власне інформаційного видання, отже такі газети є швидше іміджевими, тобто призначені для підтримки позааудиторної активності, а не є самостійною діяльністю і, тим більше, не розраховують на стабільну увагу читачів. А, значить, такі видання від початку не спрямовані на виконання своїх корисних соціальних функцій, а є свого роду оригінальною формою звіту про виконану роботу.
З огляду на таку періодичність можна б було запропонувати для студентської преси аналітичні матеріали, але вони малопридатні, оскільки, по-перше, завузьке коло тем, що потребують подібного жанру (це хіба що обговорення освітніх або внутрішньовишівських реформ), по-друге, вони складні у написанні для студентського рівня, бо вимагають широкої обізнаності, ґрунтовних досліджень і великої майстерності. Але з дійсно важливих, злободенних питань, про які треба інформувати студентів, доцільно б було передруковувати статті інших видань, обов'язково з посиланням.
Отже, з огляду на функціональні можливості студпреси, варіанти, що нині існують у межах університету, не вповні використовують свій потенціал.
На основі висновків про такий стан факультетських газет вирішено було обрати інший принцип створення концепції, а саме відмежуватись від традиційного уявлення про цей тип видань. Базою для створення концепції стали функціональні можливості, що були модифіковані з урахуванням потреб факультету систем та засобів масової комунікації.
- створити видання, яке б відповідало сучасним потребам студентів: зручний і дешевий доступ, багатофункціональність, оперативність, мультимедійність, лаконічність та інформативність, особливий стиль подачі матеріалу (легкість, гумор, сленг). Усі ці бажані ознаки пов'язані зі специфікою сучасного ритму життя, який продовжує пришвидшуватись, поширюються інтеграційні процеси серед ЗМІ (більшість видань, телеканалів та радіостанцій нині мають власні сайти, де поєднують різні види журналістських матеріалів і публікують найсвіжішу інформацію, іноді ще до редакційної обробки (наприклад, відео з мобільних телефонів, що надали очевидці подій)), а студентство, як перехідна суспільна категорія найактивніше реагує на суспільні зміни.
- оскільки однією з найболючіших проблем для студентів є відсутність практики, що зумовлено, по-перше, структурою освітнього курсу, який ґрунтується на широкому колі теоретичних та загальноосвітніх дисциплін і, по-друге, складністю влаштуватись навіть на неоплачувану практику під час навчання (дуже незначна кількість роботодавців згодна витрачати час на практичну освіту студентів, і не набагато більше готові брати на роботу працівника без досвіду та на неповний робочий день), то головна мета проекту - надати студентам ФСЗМК базу для практики, де початківці-журналісти і редактори спробували б скористатись на практиці засвоєними знаннями. І лише другою мірою, як «побічний ефект» видання мало б інформувати студентів.
- Як вище було зазначено, що студентська преса може допомагати студентам з профорієнтацією, мотивувати їх до пошуку власного місця у професії шляхом знайомства з особливостями та перспективами обраної сфери, то було вирішено, що важливо познайомити студентів з особливостями роботи журналістів та редакторів у різних типах ЗМІ. Такий підхід сприятиме концентрації уваги на обраних сферах та мотивуватиме студентів до більш ґрунтовного вивчення певних дисциплін.
- реалізувати можливість допомагати студентам під час складного періоду соціального та особистісного становлення, допомагаючи розширювати кругозір та вчити орієнтуватись у змінах у суспільстві, сприяти формуванню активної громадянської позиції.
Виходячи з поставлених завдань, розробили таку концепцію:
- цільова аудиторія - студенті ФСЗМК ДНУ ім. О. Гончара, а, у перспективі, й інших близьких за спеціалізацією факультетів та вишів. Така широка перспектива пояснюється тим, що проект від початку не мав бути інформаційним, а отже, і тісно прив'язаним до університету, а орієнтуватись на теми, цікаві широкому колу читачів: матеріали про загальнолюдські цінності, новини, що стосуються студентства в цілому, важливі суспільні події (зміни у законодавстві, загальнополітичному курсі, ситуації, що викликають суспільний резонанс). Для редакції важливо подавати новини з різних точок зору (в тому числі, посилаючись на інші видання) з метою залучити читачів до обговорення і тим самим сприяти формуванню активної життєвої позиції;
- формою видання було обрано інтернет-сайт, який безкоштовно створив один з членів редакції. Така форма може викликати нарікання на невідповідність концепції, адже сайт не вкладається в поняття «студентська газета». Але звернімось до ДСТУ 3017--95, де визначено, що виданням називається документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам Державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення й поліграфічного виконання. До того ж видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо- та відеокасетах), або таке, що має супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим. [3] Отже, на сайті можна розмістити як елементи класичної газети, так і додаткові дані, тобто створити комбіноване видання, що значно розширює можливості проекту.
1) безкоштовність - це важливий пункт, оскільки дуже складно знайти кошти для самвидаву, а для залучення рекламодавців замала аудиторія, тобто сподіватись на самоокупність не доводиться.
2) легкість доступу - оскільки студентство - динамічна аудиторія, яка багато часу перебуває у русі, а отже, потребують легкого доступу до актуальної інформації, бо це - одна з головних потреб у інформаційному суспільстві. Форма інтернет-сайту - це можливість доступу з майже будь-якої точки міста і навіть планети (нині на планеті мешкає 7 млрд. людей і більше 2 млрд. з них є користувачами мережі Інтернет; половина з усіх осіб, що користуються мережею - віком до 25 років (за даними segodnya.ua), а також видання, яке не треба носити з собою, що особливо зручно, якщо терміново треба перевірити нову інформацію (наприклад, якщо користувач очікує новини про певні події) або звернутись до архіву.
3) можливість оперативного поповнення - що пов'язано із попереднім пунктом та постійною потребою у новій інформації. Можливість швидко її додавати - ключове питання, адже нині вона швидко застаріває.
4) можливість додавати фото, відео та аудіо - це пов'язано з розвитком технічних можливостей. Так, розвиток технічних засобів зробив можливим зробити фото або відео з місця подій майже будь-кому, а значить і легко ділитись інформацією.
5) можливість коментування новин користувачами - це важливий елемент підтримки читацького інтересу (адже читач безпосередньо бере участь у функціонуванні видання), спосіб зворотного зв'язку (можливість майже у реальному часі бачити реакцію аудиторії, а отже і прогнозувати її інтерес, на основі якого формуватиметься план подальшої роботи).
6) складність просування видання серед студентів. Оскільки зараз преса втратила свою роль основного постачальника інформації, поступившись місцем соціальним мережам, то важко буде розробити таку рекламну кампанію, яка б зацікавила більшість студентів факультету.
7) необхідність постійного оновлення контенту для підтримки стабільної уваги - що складно через труднощі із написанням матеріалу, оскільки, через непрофесійність членів редакції матеріали потребують кількаразової переробки, бо низьку початкову якість. Крім того, робота у редакції є додатковим навантаженням для усіх учасників проекту, а отже виконується лише після виконання основних навчальних обов'язків.
8) проблеми з розробкою дизайну, що пов'язано з тим, що серед членів редакції немає нікого, хто б знався на дизайні сайтів, а найняти професіонала дуже дорого. Дизайн важливий через те, що однією з головних переваг ресурсу є зручність інтерфейсу, бо незручність користування - достатня підстава відмовитись від ресурсу, який не пропонує унікальну інформацію (адже усе, що планувалось представити на сайті, можна знайти через пошукові сервіси).
- мета роботи - вдосконалення навичок та самоосвіта. Шляхом опитування членів редакції вдалося з'ясувати, що найбільше їм не вистачає практичних завдань, а отже теоретичні знання не можуть бути застосовані. Це справжня проблема, оскільки значною частиною роботи редактора та журналіста є майстерність, а не творчість. А майстерності можна досягти лише шляхом багаторазового виконання однотипних завдань, через які знання перетворюються на навички. Наприклад, ось що зазначає В. Різун про редакторську працю: «Операції -- це уміння, яких набуває фахівець шляхом тренування, виконуючи поступово свідомо певну дію і доводячи її до автоматизму, до неусвідомленого виконання. Так, уміння одним поглядом зіставляти різні фрагменти тексту і перевіряти їхній логічний зв'язок під час аналізу композиції тексту виробляється не відразу, а поступово: спочатку людина має за окрему навчальну дію зіставлення текстових фрагментів, багато разів повторює цю дію, аж до тих пір, поки ця дія не стане операцією-умінням і не буде включеною в іншу дію, наприклад дію, пов'язану з аналізом розкриття теми»[13, с. 79].
- завдяки можливостям публікувати матеріали різних видів (текст, відео-репортажі та аудіо у форматі радіопередач), забезпечити редакцію можливістю вдосконалювати майстерність у будь-якій обраній сфері, а не лише у друкованій журналістиці. Для цього була можливість організовувати майстер-класи з фото та відео справи, акторської майстерності (для тих студентів, які зацікавлені у роботі на телебаченні);
- акцентувати увагу на актуальних подіях суспільства, не лише студентства, виносити на обговорення резонансні новини. Сучасні ЗМІ, особливо телебачення та інтернет-ресурси, тяжіють до сенсаційності та перевантажені негативом, часто залишаючи поза увагою такі події, що впливають на саму життєдіяльність суспільства. Тож у висвітленні поза університетських новин вирішено було обрати такий курс: віддавати перевагу не скандальним новинам, а власне таким, що означають зміни для усього суспільства, а саме реформам, новим законам, загальним політичним тенденціям, матеріалам загальнолюдського інтересу. Був намір надавати якомога більше розмаїття точок зору для того, щоб читачі самі могли мати матеріал для аналізу і власних висновків (причому з великою імовірністю власне редакційні тексти доповнювалися б посиланнями на інші ресурси, оскільки створити повноцінний аналітичний і якісний матеріал членам редакції було все ще не о снаги).
- створити персонаж газети, що був би персоніфікованим виразником думки редакції, міг би брати участь у обговореннях, а також пожвавлював дизайн та надавав елемент несерйозності. Таким персонажем стала намальована білочка, що була стилізована під сучасного студента-хіпстера.
- створити рубрику з профорієнтації, де б розповідалось про відомих журналістів, редакторів, видавців або про найвдаліші бізнесові проекти серед ЗМІ. Завдання цієї рубрики - допомогти студентам визначитись з власними уподобаннями, а також показати особливості роботи різних видів ЗМІ, їх переваги та недоліки, потенціал та ін. Ще одна цінна можливість цієї рубрики - нові ідеї, що можна знайти, досліджуючи досвід попередників.
- анонсувати та давати рецензії на новинки мистецтва, цікаві події або про діяльність цікавих особистостей. Журналіст та редактор зобов'язані мати широкий кругозір, ерудицію, оскільки саме це - база для об'єктивності та взагалі здатності до аналітики. Крім того, більшість студентів факультету - творчі особистості, що мають широкі інтереси і різноманітні хобі, а отже потребують інформації з дуже різних галузей, а деякі все ще перебувають у пошуку себе. Отже, така рубрика виконувала б одразу кілька функцій: розважальну, інформаційну, мотивуючу.
Остаточна, затверджена усією редакцією концепція, мала такий вигляд:
Назва: FJ. Англомовна абревіатура, що може розшифровуватися або як «факультет журналістики», або як «fine journal», тобто «гарний журнал». Вирішено було обрати максимально лаконічну назву, що дуже віддалено і загально була пов'язана із ФСЗМК, щоб не виникало необхідності змінювати її, якщо аудиторія буде розширюватися. До того ж, таку абревіатуру зручно писати, вимовляти і, що важливо, з неї легко можна створити логотип.
Вид: комбіноване видання, інтернет-ресурс (сайт).
Тип: суспільно-політичне продовжуване видання.
Цільова аудиторія: студенти ФСЗМК 1-5 курсу.
Періодичність: за мірою накопичення матеріалу.
Мова видання: білінгвічне, російсько-українське.
Допоміжні засоби: http://vk.com/fj_forever. Ресурс для внутрішнього редакційного користування, зручний для координаційної роботи та розміщення додаткових матеріалів.
1. «Новини» - було вирішено не розмежовувати університетські та поза університетські новини, щоб не створювати рубрику, яка майже увесь час залишатиметься порожньою. Принцип у висвітленні новин - уникати сенсаційності та скандальності, надаючи лише корисну та справді актуальну інформацію. Найімовірніша форма матеріалу: підбірка посилань на ресурси з різною точкою зору, доповнена короткими коментарями. Прагнення - об'єктивність. Університетські новини подаються у традиційному вигляді: замітка для офіційних повідомлень і фото звіт з описом для урочистостей.
2. «Persona grata» - рубрика, присвячена відомим особам у сфері масових комунікацій. Містить цікаву розповідь про професійну діяльність, написану у ключі «Історія успіху».
Жанрові особливості огляду преси, специфіка роботи над жанром. Мережа Інтернет як засіб оперативного інформування про огляди преси зарубіжних країн. Періодичні видання, на сторінках яких найчастіше друкують огляд преси, структура матеріалів огляду. статья [12,6 K], добавлен 11.12.2011
Дослідження ролі періодичної преси (газет і журналів) у житті людини і суспільства в цілому. Вивчення історії створення і розвитку першого російського друкованого видання – газети "Ведомости", яка давала не комерційну інформацію, а переважно політичну. контрольная работа [22,1 K], добавлен 12.05.2010
Передумови розвитку журналістики в ХХ ст. Видання україномовної преси на прикладі найбільш яскравих представників періодики, які виникли в добу Першої російської революції 1905-1907 рр. Вплив наддніпрянської преси на розповсюдження української мови. курсовая работа [42,2 K], добавлен 15.05.2014
Основні риси корпоративної преси: поняття та види, цілі і завдання. Структура номера та особливості подання матеріалу. Основні риси преси на сторінках газет "Азовський машинобудівник" і "Іллічівець". Стиль заголовків як невід'ємний елемент дизайну. курсовая работа [42,3 K], добавлен 04.12.2015
Становлення та розвиток жіночої української преси. Риси формування образу жінки на сторінках преси для жінок. Основні характеристики оформлення видань. Аналіз тематичних аспектів публікацій. Аудиторія жіночої української преси та рівень її зацікавленості. курсовая работа [47,9 K], добавлен 18.05.2016
Історичний контекст розвитку православної преси Волині. Конфесійні видання, які виходили на Волині в кінці ХІХ – на початку ХХІ століття та культурно-історичне тло їхнього функціонування. Публікації в пресі Православної Церкви та їх жанрова специфіка. автореферат [38,0 K], добавлен 16.04.2009
Загальна характеристика понять "свобода людини" і "свобода слова". Моральні та юридичні аспекти у журналістиці. Історія розвитку свободи преси. Цензура як контроль за діяльністю журналістики. Юридичні гарантії свободи преси. Свобода преси в Україні. курсовая работа [35,6 K], добавлен 27.03.2009
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Студентська газета: концепція створення курсовая работа. Журналистика, издательское дело и СМИ.
Реферат по теме Западно-христианский суперэтнос
Гигиена Дыхания Реферат
Курсовая работа: Розвиток операцій банківської системи на сучасному етапі економічних відносин в Україні (на прикладі АППБ "Аваль")
Реферат: Вирусы против технологии NX в Windows XP SP2
Реферат На Тему Правове Регулювання Охорони Атмосферного Повітря
Реферат: Планирование на предприятии
Реферат Про Менеджмент
Реферат: Origins Of Ww1 And Demographic Change Essay
Реферат На Тему Товароведная Характеристика Майонеза
Реферат по теме Контрольная по рискам
Доклады На Тему Отравление Углеводородами
Реферат: Правовое регулирование профессиональной предпринимательской деятельности на рынке ценных бумаг
Курсовик Цена
Дипломная работа по теме Разработка автоматизированной информационной системы учета продаж фармацевтических препаратов
Сочинение По Картине Грачи 2 Класс
Контрольная работа по теме Статистика посевных площадей, урожая и урожайности сельскохозяйственных культур
Дипломная работа по теме Деятельность Е.Р. Дашковой по изучению и сохранению историко-культурного наследия России
Реферат: Основные определения и теоремы к зачету по функциональному анализу
Реферат: Принципы управления развитием нового продукта на предприятии
Реферат: Операции коммерческих банков на фондовом рынке
Место и роль Мирового океана в формировании экосистемы планеты - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа
Административно-правовое регулирование управления обороной - Государство и право контрольная работа
Правотворчество - Государство и право курсовая работа