Стоїки: рекомендована література

Чимало філософських праць недоступні для не-філософів. Однак про більшість творів стоїків цього не скажеш. Тож заохочую читачів цієї книжки ознайомитися з першоджерелами стоїцизму. Під час читання може з’ясуватися, що вони тлумачать стоїків інакше, ніж я, і точно виявиться, що багато з перлин та інсайтів стоїчної мудрості я під час написання цієї книжки оминув увагою.

Охочим почитати стоїків варто почати із Сенеки, особливо трактатів «Про щасливе життя», «Про спокій душі» та «Про короткочасність життя» («On the Happy Life», «On Tranquility of Mind», and «On the Shortness of Life»).

Заслуговують на увагу й листи Сенеки до Луцілія1 . Їх понад сотня, і одні цікавіші за інші. Ба більше, різні листи сфокусовані на різних темах. Так, у листі 83 Сенека говорить про алкоголь, у листах 12 і 26—про старість; а в листі 7—про гладіаторські бої. (Він розповідає, як навіть у перервах між видовищами глядачі вимагали кровопролиття, щоб їм було на що подивитися.) Тож деяким читачам краще знайти видання з вибраними листами.

Музонія Руфа варто читати, шукаючи практичних порад для щоденного життя. Єдиний відомий мені опублікований переклад англійською—«Musonius Rufus: “The Roman Socrates”» Кори Лутц, що вийшов у томі 10 журналу Yale Classical Studies (1947 рік). Придбати чи взяти його десь почитати важко, тож запрошую читачів відвідати мій сайт (williambirvine.com), де зазначено, як придбати примірник праць Музонія Руфа в перекладі Синтії Кінґ (саме його я цитую в цій книжці).

Читачам, які хочуть ознайомитися з Епіктетом, раджу почати з його «Енхейридіона» (Handbook, або Manual, або Encheiridion). Він коротенький, його легко знайти, і цей текст доступний з філософського погляду. Це особлива перлина у світі філософської літератури.

«Розмисли» (Meditations) Марка Аврелія також в усіх смислах доступні. А втім, читання може дещо розчарувати, бо цей текст—збірка нічим (крім хіба теми стоїцизму) не пов’язаних між собою та часом повторюваних спостережень.

Можливо, читачам закортить не обмежуватися лише стоїками. Наприклад, можна зазирнути в біографічні нариси про грецьких стоїків Діогена Лаертського. Біографії Зенона з Кітіона, Клеанфа та Хрісіппа можна знайти у другому томі його праць із серії Loeb Classical Library. І якщо вже читачеві до рук потрапив цей том, цікаво буде глянути й біографічний нарис про кініка Діогена Синопського. Він чарівно вмів поєднувати дотепність із мудрістю.

Можливо, читачам також захочеться ознайомитися з «Афоризмами життєвої мудрості» та «Максимами» (The Wisdom of Life; Counsels and Maxims) Артура Шопенгауера. Хоч він і не був явним стоїком, та його трактати виразно забарвлені стоїчною інтонацією.

Також їх, імовірно, зацікавить роман письменника Тома Вулфа «Чоловік на повен зріст» (Tom Wolfe, A Man in Full), у якому герой випадково відкриває для себе стоїцизм, а тоді починає його практикувати.

Нарешті, деякі цінні ідеї щодо практикування стоїцизму в скрутних обставинах можна почерпнути у книжці Джеймса Стокдейла «Відвага під вогнем: перевірка вчення Епіктета в лабораторії людської поведінки» (Stockdale James B. Courage under Fire: Testing Epictetus’s Doctrines in a Laboratory of Human Behavior). Насолоджуйтесь!