Стихійні лиха - Военное дело и гражданская оборона контрольная работа

Класифікація та види стихійних лих. Пожежі, показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра охорони праці та цивільної оборони
Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058), варіант 4
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 4
Теоретичне питання : С тихійні лиха
Стихійне лихо (рос. Стихийное бедствие , англ. Natural catastrophe ) -- це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.
Стихійне лихо - екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. У ряді випадків стихійне лихо супроводиться загибеллю матеріальних цінностей і жертвами серед населення. Стихійне лихо оцінюється по кількості жертв і руйнування, в ненаселених місцях - по мірі порушення природного середовища: рельєфу, рослинності, тваринного світу, а також по площі обхвату.
До стихійного лиха належать: виверження вулканів, землетрусу, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, зміг, град, блискавки, лісові пожежі і інш. Злива, снігопад, заморозок, ожеледиця і інші явища, що постійно спостерігаються можуть мати характер стихійного лиха при раптовому різкому настанні або при незвичайно високій інтенсивності. Найбільш небезпечним стихійним лихом вважаються циклони, тайфуни, засуха і перетворення місцевості у пустелю.
A - горіння твердих речовин; B - горіння рідких речовин; C - горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан); D - горіння металів; E - горіння електрообладнання.
Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів - це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі (неспалимі) - речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали - червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.
Важкогорючі (важко спалимі) - речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт і т. ін.);
Горючі (спалимі) - речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. У свою чергу, у групі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали - це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерела запалювання низької енергії.
Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян та організацій протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації.
Для локалізації пожежі створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6--8 м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються до 20--40 м перед фронтом і до 8--10 м на флангах і в тилу пожежі. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини.
Повінь (в гідрології повідь) -- природне лихо, що виникає коли вода виходить за межі звичайного для неї басейну водойми. Повені на річках трапляються коли вода переповнює річище і розливається по річковій долині. Часом повені також трапляються на озерах чи водосховищах.
Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води внаслідок танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах внаслідок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною повені може стати вітер який «наганяє» воду. Ще однією причиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічних несправностей на штучних водоймах чи природних гребель що часом утворюються на гірських річках внаслідок зсувів (зазвичай після землетрусів).
Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину рівень якої розташований нижче рівня води. Подібні повені зазвичай стаються внаслідок прориву дамб або ж зміни річкового русла.
Землетрус (рос. землетрясение , англ. earthquake, earth shock , нім. Erdbeben n, unterirdische St o? m ) -- короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередка гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль; під час сильних землетрусів, на поверхні Землі часто виникають щілини, скиди, зсуви, цунамі; часом землетруси спричинюють великі руйнування (наприклад, 1988 року у Вірменії).
Серед усіх стихійних лих, за даними ЮНЕСКО, землетруси займають перше місце в світі за заподіяною економічною шкодою і кількістю загиблих.
Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на:
Обвальний землетрус (рос. обвальное землетрясение , англ. collapse earthquake , нім. Einsturzbeben n ) - землетрус, викликаний обвалом склепіння в підземній природній порожнині у розчинних гірських породах (вапняках, доломітах) або в порожнині, яка утворилася внаслідок виконаного вибуху. Як правило, обвальний землетрус має обмежену дію.
Виникнення землетрусу пов'язують головним чином з тектонічними процесами. Протягом року на Землі фіксується бл. 1 млн землетрусів. Виділяють гіпоцентр та епіцентр землетрусу. Від них у всі сторони розходяться сейсмічні хвилі. Осередки землетрусів перебувають на глибині 30-60 км, а інколи -- на глибині до 700 км.
2.Протока Принця Вільяма,Аляска,США
3.Біля західних берегів Півд.Суматри
Землетруси захоплюють великі території і характеризуються: руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією.
За історичний період 3. не раз викликали руйнування і жертви. Напр., у 1290р. в районі затоки Бохайвань (Китай) загинуло бл. 100.000 чол., у 1556 р. в провінції Шаньсі - 830.000 чол., у 1737р. у Калькутті (Індія) - 300.000, у 1908 р. в Мессіні (Італія) -120.000, у 1923 р. в Токіо - 143.000, у 1976 р. в Тяньшані (Китай) - бл. 240.000 чол., в 1999 р. в Туреччині - бл. 40.000 чол., в 2001 р. в Індії - бл. 30 000 чол.
У зв'язку з цим одним з актуальних завдань є прогнозування місця і сили землетрусу, основане на спостереженнях за флуктуаціями полів Землі. Більш фундаментальне завдання - прогноз не тільки місця і сили, але і часу 3., вирішене тільки в декількох випадках. З. можуть викликатися штучно (напр., ядерними вибухами).
Попередити землетруси точно поки що неможливо, хоча є ряд факторів передбачення (напр., біофізичних)
Оцінка дії З. з 2-ї половини ХІХ ст. здійснюється за допомогою спеціальних сейсмічних шкал. Найбільш поширена з них - 12-бальна шкала, варіанти якої прийняті в Європі, США. В деяких країнах, зокрема, Лат. Америки, прийнята 10-бальна шкала, в Японії - 7-бальна. В Україні прийнято 12-бальну шкалу (МСК-64) визначення сили землетрусу. Вивчає землетруси сейсмологія, спостереження за ними здійснює спеціальна сейсмічна служба.
Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Ці зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. Жертв та значних руйнувань не зареєстровано. У сейсмічному плані найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. У 1998 році в Україні сталося 2 землетруси - в Криму та Закарпатті. На теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою МСК-64) у зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характеризується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах -12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів, що швидко затухає на близькій відстані. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина). Прикарпаття відчуває вплив району Вранча (Румунія). У 1974-76 роках тут мали місце землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів.
Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. В її межах осередки землетрусів розташовані в консолідованій корі, а також у верхній мантії на глибинах 80-160 км. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Глибокофокусність землетрусів зони Вранча обумовлює їх слабке затухання з відстанню, тому що більша частина України перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу цієї зони. У ХХ ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5 балів. Катастрофічні землетруси у 1940 та 1977 роках мали магнітуду 7. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати також Буковину, де в 1950-1976 рр. зафіксовано 4 землетруси інтенсивністю 5-6 балів.
Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн. км. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бала, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.
Буря -- це погодне явище, вітер зі швидкістю 20 м/с і більше, що супроводжується значним хвилюванням на морі та руйнуванням на суходолі.
На суходолі бувають чорні, жовті, червоні та білі бурі. Чорні бурі поширені в степу і характеризуються видуванням та перенесенням чорнозему. Жовті та червоні бурі виникають в пустелях і напівпустелях і переносять пил та пісок. Білі бурі формуються на солончаках, над самосадними озерами та лагунами і характеризуються перенесенням великої кількості найдрібніших уламків солей (гіпсу, галіту).
Шквал - різке посилення вітру протягом короткого проміжку часу.
Швидкість вітру може перевищувати 30 м/с, тривалість - декілька хвилин.
Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058) , варіант 4
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,3
Напрямок середнього вітру азимут, град = 45
Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 11
Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 25
Час початку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 11
Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 13
Частка викиду РР в атмосферу, % = 3
За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,3
За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,3
Частка викиду РР в атмосферу, % = 3
Швидкість вітру середня, м/с = 5 м/с
Визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:
а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:
б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:
К 2 = 0,76 для 2 годин після аварії за табл 1
Д 2 = 25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
в) рівень радіації після закінчення роботи:
К 6 = 0,49 для 6 годин після аварії за табл 1
Д 6 = 32,89474*0,49= 16,11842 рад/год
г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 4 годин роботи у зонах забруднення:
Д = 1,7*(6*16,11842-2*25) = 79,40789 рад
Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.
К осл = 1 робота на відкритій місцевості
Д зад = 13 Установлена доза (задана) радіації Д уст,
К 2 = 0,76 для 2 годин після аварії за табл 1
Д 2 = 25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.
Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:
Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2 * t 2)
Д 2 = 25 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1
Д від = 1,7 *(2,960526*360-25*2) = 1726,842 рад
Д від = 1726,842 рад або 17268,42 мЗв.
За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.
Оскільки Д від = 17268,42 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.
Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні
надзвичайно небезпечного зараження. За 4 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 79,40789 що перевищує Д зад = 13 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 13 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,75 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,9 години після аварії.
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391) , варіант 4
Метеорологічні умови = Ясно, ніч, 40 град
Показник та Результат прогнозування
Площа зони зараження, кв км = 3,540441
Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ
Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 61,44361
ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 10 тонн.
Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:
K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку
K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:
Метеорологічні умови = Ясно, ніч, 40 град
Це - інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.
Q(e1) = 0,18*0,04*1*1,4*10 = 0,1008 (тонн)
ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:
Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d
K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K6 = 1 із додатку 5, час від початку аварії, год = 2
K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
h = 0,05 для необвалованого сховища
h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.
Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.
Q (e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,33*1*1*1*10/(0,05*0,681= 0,03867 (тонн)
ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 0,1008 (тонн) при Швидкість вітру, м/с = 1
ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює
х = 0,03867*1,25/0,1= 0,48337 (кілометрів)
ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:
Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.
Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 20 км та розрахованим 1,501685 (кілометрів)
ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:
х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3
За додатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с = 1
T надходження = 3/10*60 = 18 (хвилин)
ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:
П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб
Г = 1,501685 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с = 1, n = 2 (сторінка 7)
S = 3,14*1,501685*1,501685/2= 3,540441 (кв км)
ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку.
Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.
h = 0,05 для необвалованого сховища
d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K7 = 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Т = (0,05*0,681)/(0,025*1,33*1)= 1,02406 (години)
Т = (0,05*0,681*60)/(0,025*1,33*1)= 61,44361 (хвилин)
Так як повна глибина зони зараження 1,5016851 км менша за відстань від ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає.
1) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. - К.: НУХТ, 2002. - 20 с.
2) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. - К.: УДУХТ, 1999. - 20 с.
Правила виконання рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу. контрольная работа [13,4 K], добавлен 28.09.2009
Склад, завдання, функції системи цивільної оборони, комплектування спеціалізованих формувань. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу. контрольная работа [17,3 K], добавлен 28.09.2009
Природні джерела, особливості іонізуючих випромінювань, характер їх впливу на організм людини. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу. контрольная работа [64,0 K], добавлен 28.09.2009
Характер поширення горіння при лісових та торф'яних пожежах. Методи боротьби, гасіння пожеж. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу. контрольная работа [26,1 K], добавлен 28.09.2009
Система цивільної оборони - захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу. контрольная работа [31,1 K], добавлен 28.09.2009
Характеристика обстановки в наслідок вибуху газоповітряної суміші на підприємстві. Повождення при аварії з викидом сильно діючих отруйних речовин. Радіоактивне зараження підприємства після аварії на атомній електростанції. Послідовність оцінки обстановки. контрольная работа [48,8 K], добавлен 07.01.2011
Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Захист і дії людей під час пожежі. Аварії на пожеженебезпечних об’єктах. Види зброї масового ураження. Біологічна зброя, її види. контрольная работа [749,7 K], добавлен 24.11.2010
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Стихійні лиха контрольная работа. Военное дело и гражданская оборона.
Реферат На Тему Перспектива Реинтеграции Сложноподчиненных Субъектов Российской Федерации (На Примере Тюменской Области)
Сочинение по теме «Патриотизм состоит не в пышных возгласах...» (по роману-эпопее Л. Н. Толстого «Война и мир»)
Анализ финансового состояния предприятия ОАО "Татнефть"
Реферат: Арселе
Убийство При Отягчающих Обстоятельствах Курсовая
Спор Как Разновидность Речевой Коммуникации Реферат
Реферат На Тему Высокочастотная Электротерапия: Электрическое Поле Ультравысокой Частоты, Миллиметровая Терапия
Дипломная работа: Деятельность художников передвижников. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Совершенствование управления предприятиями водопроводно-канализационного хозяйства (на примере МУП 'Балаково-водоканал')
Доклад по теме Освещение деятельности ОВД телевидением
Реферат по теме Зразки засобів іммобілізації
Дипломная работа по теме Применение компьютерных технологий в языковой подготовке учащихся основной школы
ИДЕЯ СИМПЛЕКС-МЕТОДА
Реферат по теме Хип-Хоп, как стиль жизни
Реферат: Право заниматься предпринимательской деятельностью
Реферат: Sonnet 73 Essay Research Paper William Shakespeares
Реферат по теме 'Спас Нерукотворный'. История образа, иконографические изводы
Сочинение Как Я Провела Лето В Баку
Сочинение По Вопросам Ежкина Ежикина Гора
Реферат: Область програмного забезпечення цікаве застосування
Кинетика и термодинамика ферментативных реакций - Биология и естествознание учебное пособие
Аудит движения основных средств - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Кровеносные сосуды - Биология и естествознание презентация