Статус суддів - Государство и право реферат

Главная

Государство и право
Статус суддів

Суддя як носій судової влади, гарантії їх незалежності, закріплення статусу у Конституції та законах України. Порядок обрання суддів і припинення їх повноважень, атестація та дисциплінарна відповідальність, суть правового та соціального захисту.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1. Суддя - носій судової влади. Гарантії незалежності суддів. Обрання суддів і припинення їх повноважень.
2. Атестація та дисциплінарна відповідальність суддів.
3. Правовий та соціальний захист суддів.
Додаток. Закон України «Про статус суддів»
Статус суддів -- це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності.
Статус суддів закріплено та гарантовано Конституцією України, законами України «Про статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України».
Згідно ст. 96 Закону України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.04р., за порушення законодавства у сфері цивільного захисту, створення перешкод у діяльності посадових осіб у цій сфері винні особи притягуються до дисциплінарної, цивільно-правової, кримінальної відповідальності згідно з законом. Захист прав цих осіб відбувається також у судовому порядку.
1. Суддя - носій судової влади. Гарантії незалежності суддів. Обрання суддів і припинення їхніх повноважень
Суддя та залучені для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які реально здійснюють правосуддя. Судді є посадовими особами судової влади, яких у конституційному порядку наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді і судах загальної юрисдикції (загальних, військових, господарських, адміністративних судах).
Судді в своїй діяльності є незалежними, підкоряються лише законові й нікому не підзвітні. Держава охороняє незалежність суддів і забезпечує це особливим порядком їхнього обрання (призначення), зупинення їхніх повноважень і звільнення з посади; характерною процедурою з присвоєння військових звань суддям військових судів; передбаченою виключно законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення й забороною її розголошення; забороною під загрозою відповідальності втручатися в здійснення правосуддя; встановленням відповідальності за неповагу до суду чи судді; правом на відставку; недоторканністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу: особливим порядком фінансування судів; системою органів суддівського самоврядування, на відміну від загальнодержавного процесу управління (ст. 14 Закону України «Про статуссуддів»).
Конституцією України (ст. 127) визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та в установлених законом випадках -- народні засідателі й присяжні.
Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь - якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання засад судочинства, ще й позбавленого політичної пристрасті суддю, дотримання вимог несумісності. Належність судді до будь - якої партії небезпечна для правосуддя..
На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадян України, які досягли 25-річного віку, мають вищу юридичну освіту й стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років і володіють державною мовою (ст. 59 Закону України «Про судоустрій України»).
Не може бути рекомендовано на посаду судді осіб, визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких провадять дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.
Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їхнього професійного рівня встановлює закон, зокрема Закон України «Про статус суддів». Наприклад, відповідно до ст. 7 цього Закону суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно до ст, 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя в складі колегій суддів.
На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендовано відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянина України, не молодшого тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту в галузі знань, які охоплено межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років.
Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого складу суду є складання кваліфікаційного екзамену. Цю умову не поширено на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді давність якого не перевищує одинадцяти років.
Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України «Про статус суддів» (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади. Зокрема, щодо припинення повноважень є підстави, які пов'язано з порядком проходження державної служби (закінчення строку повноважень, досягнення шістдесятип'ятирічного віку, переведення чи обрання судді на іншу посаду, письмова заява про відставку або звільнення з посади за власним бажанням), негативними життєвими ситуаціями (смерть судді або оголошення його рішенням суду, що набрало законної сили, померлим; набрання чинності рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім тощо), професійною непридатністю (звільнення в порядку дисциплінарного провадження за професійною невідповідністю).
2. Атестація та дисцип лінарна відповідальність суддів
Для забезпечення формування корпусу професійних суддів і визначення рівня їхньої фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:
- кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;
- кваліфікаційна комісія суддів військових судів;
- кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;
- Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення.
До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту:
- шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій України»;
- дві особи від Міністерства юстиції України;
- дві особи, вповноважені відповідною обласною (Київською, міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;
- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє в складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:
- сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій України»;
- дві особи, призначені Верховною Радою України;
- дві особи, призначені Президентом України;
- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- одна особа від Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 77 Закону України «Про судоустрій України» кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їхнє кваліфікаційне атестування й давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, якого пропонують на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді. Крім того, на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи (не вище другого); розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження тощо.
За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладає в письмовій формі. В рішенні (висновку) зазначають дату й місце прийняття рішення, склад комісії, питання, які розглядали, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні. Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, в разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.
Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів. Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань, суддям довічно встановлюють шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий.
Кваліфікаційні класи присвоюють: суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів - виший, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів - перший, другий і третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.
Мінімальний строк перебування в кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, встановлено: в п'ятому й четвертому - три роки, в третьому й другому - п'ять років. Строк перебування в першому кваліфікаційному класі не обмежено.
За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігають присвоєний йому кваліфікаційний клас. Втрата громадянства тягне за собою позбавлення судді кваліфікаційного класу.
Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, й протягом двох років, якщо такого стажу не мають.
Атестацію проводять у присутності судді, якого атестують, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту. Кваліфікаційна комісія, залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді, приймає рішення про:
- присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;
- присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;
- залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;
- відкладення атестації до шести місяців.
За своїми повноваженнями кваліфікаційна комісія може дати висновок про невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді й звільнення його з посади судді. Крім того, за наявності підстав, кваліфікаційна комісія може присвоїти судді більш високий кваліфікаційний клас, ніж запропоновано в поданні, внести подання про заохочення судді.
Рішення кваліфікаційної комісії з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено суддею, стосовно якого розглядали питання, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому рішення. Скаргу подають через комісію, яка проводила атестацію. Скаргу з матеріалами атестації надсилають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом трьох днів. Її мають розглянути протягом місяця з дня надходження
- перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;
- порушення дисциплінарного провадження;
- Право ініціювати порушення дисциплінарного провадження відповідно до ст. 97 Закону України «Про судоустрій України» мають:
- Голова Верховного Суду України (голова вищого спеціалізованого суду);
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
3. Прав овий і соціальний захист суддів
Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності судців, їхнє матеріальне та соціальне забезпечення. Держава гарантує судді заробітну плату, яка складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Судді військових судів одержують грошове утримання, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.
Законом України «Про статус суддів» (ст. 44) передбачено, що не пізніше як через шість місяців після обрання, суддю Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечують благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку -- Кабінет Міністрів України, а суддю іншого суду -- відповідні місцеві органи державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. Суддів військових судів забезпечують таким же житлом і в ті самі строки за рахунок Міністерства оборони України. В разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами й передати їх у користування судді.
Судді мають й інші пільги, передбачені законодавством. Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей (ст. 126 Конституції). У разі надходження від судді заяви про вчинення в зв'язку з його службовою діяльністю посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погрозу вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образу чи наклеп на нього, а також про посягання на життя й здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погрозу їм вбивством, пошкодженням майна органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів, щоб забезпечити безпеку судді, членів його сім'ї та збереження їхнього майна.
З метою створення умов для діяльності судів державою розроблено й поступово втілюються в життя відповідні заходи щодо забезпечення їх необхідним обладнанням, транспортом, засобами оргтехніки та іншими матеріально-технічними ресурсами, в тому числі виділяють валютні кошти для здійснення міжнародних зв'язків. Суддів і членів їхніх сімей прирівняно щодо медичного, побутового та транспортного обслуговування до відповідних посадових осіб Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій.
Життя й здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню. В разі загибелі (смерті) судді, що сталася в зв'язку з виконанням службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачують одноразову допомогу в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою. Пенсію чи довічне грошове утримання судді виплачують йому повністю, незалежно від заробітку, одержуваного після виходу на пенсію.
Суддя та залучені для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які реально здійснюють правосуддя. Судді є посадовими особами судової влади, яких у конституційному порядку наділено повноваженнями здійснювати правосуддя й виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді і судах загальної юрисдикції.
Конституцією України визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та в установлених законом випадках - народні засідателі й присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь - якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Для забезпечення формування корпусу професійних суддів і визначення рівня їхньої фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють кваліфікаційні комісії. Відповідно до ст. 77 Закону України «Про судоустрій України» кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їхнє кваліфікаційне атестування й давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, якого пропонують на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді.
У разі надходження від судді заяви про вчинення в зв'язку з його службовою діяльністю посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погрозу вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образу на нього, а також про посягання на життя й здоров'я близьких родичів судді, погрозу їм вбивством, пошкодженням майна органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів, щоб забезпечити безпеку судді, членів його сім'ї та збереження їхнього майна.
2. Закон України „Про судоустрій України” від 07.02.2002р.
3. Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16.10.1996р.
4. Закон України „Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004р.
5. Закон України „Про вищу Раду юстиції” від 15.01.1998р..
6. Закон України „Про статус суддів” ВІД 15.12.1992Р..
7. Ковальський В.С. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2002.
8. Маляренко В. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2004.
9. Стефаник В.С. Судова система України та судова реформа.- Київ.- Юрінком Інтер.- 2001.
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 8, ст.56 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР N 2863-XII ( 2863-12 ) від 15.12.92, ВВР, 1993, N 8, ст.57 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3913-XII ( 3913-12 ) від 02.02.94, ВВР, 1994, N 22, ст.142 N 4015-XII ( 4015-12 ) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 26, ст.203 }
{ Додатково див.Постанову ВР N 4016-XII ( 4016-12 ) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 26, ст.214 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 358/95-ВР від 05.10.95, ВВР, 1995, N 34, ст. 268 N 1145-XIV ( 1145-14 ) від 08.10.99, ВВР, 1999, N 50, ст.434 N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.79 N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.102 N 1857-III ( 1857-14 ) від 06.07.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.322 N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 33, ст.180 }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2002 ( v005p710-02 ) від 20.03.2002 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1625-IV ( 1625-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 25, ст.354 }
{ Офіційне тлумачення див. в Рішеннях Конституційного Суду N 19-рп/2004 ( v019p710-04 ) від 01.12.2004 N 8-рп/2005 ( v008p710-05 ) від 11.10.2005 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18 }
{ Додатково див. Закон N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 4-рп/2007 ( v004p710-07 ) від 18.06.2007 N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
Цей Закон визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Стаття 1. Суддя - носій судової влади
1. Професійні судді (далі - судді) та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. ( Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
2. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. ( Частина друга статті 1 в редакції Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
Судді мають необхідні для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законами України.
1. Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні.
2. Гарантії незалежності суддів встановлюються цим Законом, а також Конституцією України.
3. Держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпечення суддів і судів.
Стаття 4. Законодавство про статус суддів
1. Статус суддів Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції визначається цим Законом. ( Частина перша статті 4 в редакції Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
2. Статус суддів Конституційного Суду України визначається Законом України "Про Конституційний Суд" ( 2400-12 ).
3. Особливості статусу суддів господарських судів визначаються Законом України "Про господарські суди" ( 1142-12 ). ( Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
4. Особливості статусу суддів військових судів визначаються спеціальним законом.
5. Трудові відносини суддів (крім суддів військових судів), не врегульовані цим Законом, визначаються законодавством України про працю.
Стаття 5. Вимоги, що ставляться до судді
Суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
( Стаття 5 в редакції Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
- при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;
- додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;
- не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;
- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.
Стаття 7. Право на зайняття судової посади
1. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. ( Частина перша статті 7 в редакції Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
2. Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п'ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді. ( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
3. Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. ( Статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
4. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді. ( Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
5. Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, вказаного у частині 1 цієї статті, є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.
6. Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, господарських та військових судів, визначаються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), "Про господарські суди" ( 1142-12 ) та іншими законами України. ( Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
7. Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
1. Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами складання кваліфікаційного екзамену.
2. При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин.
3. Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, передбаченим статтею 7 цього Закону, має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді.
4. Кваліфікаційні екзамени на посаду судді приймаються відповідними кваліфікаційними комісіями суддів. Якщо особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфікаційного екзамену, повторне його складання допускається не раніш як через рік. Результати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. ( Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3913-12 від 02.02.94, N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
5. Кваліфікаційна комісія суддів проводить кваліфікаційний екзамен і, з урахуванням його результатів, дає висновок про рекомендацію на посаду судді.
6. Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад.
7. Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути враховані кваліфікаційною комісією як кандидати на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.
8. Після закінчення строку повноважень суддя, крім суддів Конституційного Суду України, за його заявою повинен бути рекомендований на цю ж посаду на черговий строк за відсутності обставин, передбачених статтями 37 та 41 цього Закону, які є підставами для звільнення судді з посади. ( Частина восьма статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
Стаття 9. Обрання (призначення) суддів
1. Судді Конституційного Суду України призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів України відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
2. Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються на посаду судді строком на п'ять років Президентом України.
Порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України визначається Законом України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" ( 1625-15 ). ( Частину другу статті 9 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1625-IV ( 1625-15 ) від 18.03.2004 )
( Стаття 9 в редакції Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: ( Абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
"Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим".
Присяга судді складається перед Президентом України. ( Частина друга статті 10 в редакції Закону N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
Стаття 11. Забезпечення незалежності суддів
1. Незалежність суддів забезпечується:
- встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень та звільнення з посади; ( Абзац другий частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
- особливим порядком присвоєння військових звань суддям військових судів;
- передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;
- таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення;
- забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя;
- відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
- створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;
- особливим порядком фінансування судів;
- системою органів судового самоврядування.
2. Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї. ( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
3. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим. ( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
( Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 11 див. в Рішенні Конституційного Суду N 8-рп/2005 ( v008p710-05 ) від 11.10.2005 )
Стаття 12. Недопустимість втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя
1. Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. ( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2534-III ( 2534-14 ) від 21.06.2001 )
2. Суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які знаходяться в його
Статус суддів реферат. Государство и право.
Курсовая работа: Расчет и проектирование пастеризатора молока типа "труба в трубе"
Реферат: Архитектура ЭВМ 4
Курсовая Работа Психология Малых Групп
Реферат по теме Римская патриархальная семья
Ответы Контрольная Работа Номер
Реферат: Предприятие в условиях рыночного хозяйствования Маркетинг и менеджмент
Готовые Рефераты Сроки И Правила Хранения Продуктов
Как Заполнять Дневник Отчета По Практике
Курсовая работа по теме Государственный политический режим
Реферат: Майкл Джексон. Скачать бесплатно и без регистрации
Управленческий Труд Курсовая
Налог На Прибыль Организаций Курсовая
Курсовая работа: Формирование категории "Материя". Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Воспитание у детей и подростков духовно-нравственной культуры
Контрольная работа: Контрольная работа по Деньгам, кредитам, банкам 3
Реферат по теме Исполнительные документы
Реферат: Иоганн фон Тюнен
Октябрь 1917 Года Сочинение
Сочинение по теме Психологизм драмы А. Н. Островского "Бесприданница"
Ананьинская Культура Реферат
Организационно-правовая документация - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Анализ оборотных активов - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Гидрогеология нефтегазоносных отложений юры и мела восточной части Енисей-Хатангского регионального прогиба - Геология, гидрология и геодезия дипломная работа