Starlink в Україні: правда та вигадки.
Kostiantyn Korsun
1.«Starlink з’явився в Україні завдяки особисто М. Федорову»
Це не так, м’яко кажучи.
Ця заслуга належить кільком іншим людям, зокрема Шерон Іскі, голові наглядової Ради Приватбанку.
Але роль «молодої цифрової команди» у цьому процесі таки є.
Як повідомила на початку березня 2022 президент SpaceX пані Гвінн Шотвелл (Gwynne Shotwell), її компанія намагалася отримати дозвіл «права на посадку» в Україні протягом шістьох тижнів до відкритого вторгнення 24 лютого 2022. Ось це повідомлення: https://www.space.com/how-spacex-got-starlink-running-ukraine
Півтора місяці, Карл.
Українські чиновники з МЦТ крутили-мутили, морозилися, але дозвіл надавати не збиралися. Аж поки на почалася широкомасштабна війна і страх за своє життя переміг жагу до корупції. Це приклад того, як спочатку всіляко заважати учасникам марафонського забігу, а самому вискочити з кущів на останніх метрах та оголосити себе переможцем.
А ще буквально позавчора українські чиновники вирішили заборонити використання Starlink в Україні цивільним особами. Про це розкажу пізніше.
2. «РуZня може збивати супутники Starlink»
Це чиста рашн-пропаганда стиля «візьмемо Київ за два дні». Класичне видавання бажаного за дійсне. По-перше, збивати супутники можна лише спеціальними протисупутниковими ракетами, яких в орків майже немає. Використовувати для таких цілей ракети, якими обстрілюють українські міста - просто фізично неможливо.
Тобто просто нема чим збивати. Плюс долетить менше половини. А втрата навіть сотні супутників майже ніяк не вплине на стабільне функціонування усієї системи Starlink.
І ще прикол попутно. Виявляється, на росії є власна супутникова система «Гонец». Аж 12 супутників. Бо усі гроші, як завжди, розікрали.
3. «Чи дійсно Старлінк допомагає українським безпілотникам воювати проти терористичної федерації?»
Загалом це вірне твердження, допомагає. Але не зовсім так, як дехто вважає.
По суті, Старлінк — це просто альтернативний канал доступу до Інтернет.
Сам БПЛА керується окремим прямим шифрованим радіо-каналом зв’язку з оператором, який не має ніякого стосунку до Інтернет. Цей канал ворог намагається виявляти та глушити, але сучасні безпілотники непогано від цього захищені.
Під час роботи БПЛА відправляє отримані розвідувальні дані оператору — це його основне призначення. А от вже оператор викладає їх в умовну «інтерактивну карту», де збираються дані з інших безпілотників і ці зведені дані добряче допомагають командуванню ЗСУ мати повну картину та ефективно перетворювати окупантів на генетичне сміття.
Тобто загалом Старлінк допомагає ЗСУ обмінюватися отриманою з безпілотників інформацією у тих місцях, де у оператора немає доступу до стаціонарного швидкісного Інтернет: у полі, у селах, далеко від оптоволоконних ліній. Але Інтернет та, зокрема, Старлінк взагалі не мають ніякого стосунку до безпосереднього управління БПЛА та його діями.
На щастя. Бо якщо б безпілотники керувалися через Інтернет — вони б керувалися хакерами, а не операторами.
4. «Чи дійсно можливо «заглушити» Starlink?»
Справа у тому, що на землі набір Starlink практично нічим відрізняється від звичайного Wi-Fi: просто підключаєшся до відповідної точки доступу (SSID+пароль) — та й потому.
Різниця між традиційним та супутниковим Інтернетом полягає лише в тому, звідки «наземна станція» отримує дані. У випадку Starlink наземна станція постійно «вистрілює» сигнал на один з 2 тисяч супутників імені Ілона Ерроловича Маска на орбіті Землі і з них отримує дані, тобто доступ до Інтернет. А от «постріли» є, по суті, потужним сконцетрованим радіо-сигналом. І тому теоретично його можна заглушити. Але на практиці не все так просто.
Справа у тому, що для приглушення сигналу потрібна потужна «глушилка», ідеально — розташована між наземною станцією користувача та супутниками. Тобто це має бути якийсь літальний апарат, який висить над «тарілкою» користувача, має потужний передавач і глушить усі сигнали в певному діапазоні. Відкинемо цей варіант як вкрай маловірогідний.
Іншим способом може бути наземна потужна «глушилка», причому якнайближче до «тарілки» користувача. Тому важливо знати приблизне місце розташування антени. А віддалено виявити такий вузько-направлений сигнал вкрай складно. І ще користувач (тарілка) може рухатися. І до того ж, «глушилка» скоріш за все створюватиме завади й іншим радіо-приладам у радіусі своєї дії. І навряд чи робота «глушилки» позитивно впливатиме на здоров’я оточуючих людей. Сам наземний термінал Starlink «вистрілює» тонкий сфокусований сигнал вертикально вверх, що унеможливлює шкоду людям. А от «глушилка» повинна «бити по площам» по всій сфері дії на землі.
І плюс «глушіння» — надзвичайно енерго-витратий захід. Кілька провідних країн Світу мають військові комплекси для придушення супутникових сигналів, здатних на короткий період заблокувати велике місто від цього виду зв’язку. Але навіть для них це дуже дорого.
Тому теоретично заглушити доступ до Інтернет через Starlink для одного конкретного користувача в принципі можливо, але на практиці — неефективно, недешево та небезпечно.
А в умовах ведення бойових дій — майже нереально. Хіба що випадково попасти міною чи ракетою.
5. «Чи можна зараз підключитися до Starlink пересічним громадянам?»
Коротка відповідь — поки що ні.
І не треба скачувати додаток Starlink. Він призначений для налаштування роботи вже наявного фірмового комплекту від SpaceX: супутникова «тарілка» (антена), базова станція, Wi-Fi-роутер, зарядка та проводи. Без цього всього додаток ніяк не допоможе підключитися до Starlink. Тим більше безкоштовно.
Ілон Маск відправив кілька тисяч терміналів до України, затримавши їх передачу комерційним клієнтам, які заплатили за них наперед і чекали поставки. Думаю, більшість з них з розумінням поставилися до такого форс-мажору. Адже термінали планувалися для використання українськими військовими та критичною інфраструктурою, а також як тимчасовий засіб у місцях, де традиційна Інтернет-інфраструктура була фізично зруйнована внаслідок бойовий дій.
При цьому дещо дивним (м’яко кажучи) виглядав факт передачі «міністерством-ІТ» десятків комплектів Starlink до деяких «окремих бізнесів», наближених до цифрового міністра. Незрозуміле також пояснення цього, гмм, неоднозначного рішення, цитата: «підтримка пристроями Starlink — один з проєктів Мінцифри, завдяки якому тимчасові офіси компаній можуть встановлювати додаткові інтернет-канали для роботи й таким чином зберігати працездатність і замовників». https://dou.ua/lenta/articles/starlink-ukrainian-it-companies/
Я не можу зрозуміти: нахіба великим ІТ-компаніям оті «додаткові канали»? Я не знаю жодної ІТ-компанії, яка б працювала у зоні бойових дій або у містах зі зруйнованою Інтернет-інфраструктурою. Багато з них переїхали у західні області України, або взагалі за кордон. У тих місцях існують потужні стабільні оптоволоконні канали, і ще один додатковий супутниковий ну от ніяк суттєво не вплине на роботу компанії. Але разом з тим, ці ж термінали могли б сильно допомогти, скажімо, нашим військовим «у полях» та на передку, волонтерам, які мотаються на фронт, або шпиталям у прифронтовій зоні. Спитаю про це жорсткіше після нашої Перемоги.
Але повернемося до пересічних громадян. Насправді, у тих місцях України, де немає окупації та серйозних руйнувань, особливого сенсу підключатися до Starlink — немає. І технічної можливості також.
Нема сенсу тому, що традиційний шикарний український Інтернет коштує в українських містах близько 10 доларів на місяць і не треба купляти ніякого додаткового обладнання. А комплект Старлінк коштує 500 доларів плюс 100 доларів щомісячної абонплати. До того ж, Starlink може бути корисним лише для обмеженого кола осіб, які знаходяться у радіусі приймання сигналу одного (або кількох пов’язаних) Wi-Fi-роутерів. Наприклад, родині, яка мешкає у заміському будинку, куди досі не проведено оптоволокно. Плюс обмежена пропускна здатність каналу та ще не дуже висока стабільність усієї системи Starlink: на орбіту виведено поки що лише 2 тисяч супутників із запланованих 42 000.
Тому навіть якщо Ілон буде щороку завозити в Україну утричі більше терміналів Starlink, ніж зараз (у чому я сильно сумніваюся) — це ще років 8-10 не зможе стати реальною альтернативою розгалуженій, якісній та напрочуд стійкій мережі традиційного Інтернет-доступу.
До того ж, українська влада (НЦУ-НКЕК-ДССЗЗІ) 19 квітня 2022 заборонила використання Старлінк цивільними особами: https://cip.gov.ua/ua/news/derzhava-pracyuye-nad-unormuvannyam-vikoristannya-suputnikovikh-terminaliv-starlink-usima-okhochimi
Під приводом «проведення досліджень з метою з'ясувати, як робота терміналів може вплинути на частоти інших користувачів». Тобто ніяких досліджень ще не проведено, а Старлінк в Україні вже заборонили для громадян. І я здогадуюся чому.
Пану Ілону плювати на блокування веб-ресурсів та відповідні рішення РНБО. Старлінку якось пох на тупі рішення наскрізь корумпованих судів «користувач сайту автоматично стає його співвласником».
SpaceX навряд чи виконає припис НКРЗ про «вимірювання джиттера» та внесення до «реєстру операторів». Продажним мусорам та чекістам ніяк не вдасться вломитися до серверної Старлінк, віджати сервери та заблокувати роботу оператора з метою шантажу «ви нам бабки — ми вам сервери».
І прослушку ж туди не поставиш, за рішенням «ручного» суду.
А тим часом нецензурований Інтернет активно дивиться велика кількість військових, бюджетників, працівників критичної інфраструктури. Непорядок. Алярм! Заборонити! Негайно!
Але тут раптом підкралася перемога звідки не чекали. Наступного дня (після заборони Starlink) вийшло прямо протилежне розпорядження. Великий Добрий Федоров відмінив рішення НКЕК та милостиво дозволив користуватися Starlink усім бажаючим. Цікаво, чи це не зі Штатів йому хтось виписав люлей? «Hello, Misha, what the fuck is going on?»
Чи, можливо, «любі друзі» з ІТ-компаній пожалілися? «Шо ж ти, спочатку сам дав, а потім заборонив користуватися?».
У те, що «дослухалися до голосу громадськості» — сорі, не вірю. Міша боїться лише свого начальника, а на якусь там громадськість разом з її думками він плював сотні раз потягом останніх двох років, і не думаю, що цей підхід радикально змінився.
Яку ще дурню недалекі «управлінці» утнуть наступного разу — навіть не уявляю. Вкрай важко зрозуміти логіку непрофесіоналів. Цього разу свій косяк помітили (бо явно підказали) та виправили швидко, але чи буде так само наступного разу?
6. «Що буде зі Starlink в Україні після нашої Перемоги?»
Точно не скажу, але дещо спрогнозую з високою вірогідністю.
Оскільки Starlink є проектом комерційним, то скоріш за все масова халява поступово закінчиться.
Безкоштовно сервіс буде доступний ще якийсь час для окремих військових та цивільних користувачів після офіційної відміни військового стану. Беззаперечно, прийде ще велика партія комплектів Старлінк як гуманітарна допомога до зруйнованих військовими злочинцями українських міст та сіл, щоб забезпечити їх Інтернет-зв’язком під час їх відновлення та розбудови Інтернет-інфраструктури.
Усіх інших користувачів (думаю, це буде не менше 80% від усіх завезених в Україну терміналів) згодом ввічливо попросять щось заплатити. Щонайменше — переведуть на якусь абонплату, нехай і з великим дисконтом. Плату за саме обладнання, думаю, вже не вимагатимуть, розглядаючи це як внесок у боротьбу зі світовим рашизмом. А якщо помітять якісь зловживання, типу перепродажу обладнання та послуг — тих хитросраких можуть перевести на загально-світові тарифи, а то і взагалі заблокувати.
А от подальший ринковий розвиток мережі Starlink в Україні залежатиме, здебільшого, від стану розвитку економіки та, відповідно, заможності наших громадян. А також від пріоритетності країни у постачанні серед інших країн Світу. Бо багато хто хоче користуватися цим американським сервісом, і поки що на усіх не вистачає.
Але наразі гідра всесвітнього зла все ще не здолана, тому продовжуємо знищувати її разом. У тому числі, за допомогою наших західних друзів та партнерів.
Слава Україні та її Героям.
Джерело: