Спостереження24
Цікаве спостереження від 24 числа майже дворічної давнини.
Це спостереження відображує реальний механізм виникнення й становлення державництва, реальну ефективність державних "гарантій", реальну поведінку суспільства за відсутності державного регулювання.
24 числа, ближче до вечора, до нашого міста під'їхала озброєна банда. Вони перекрили південні дороги до міста, і автоматними чергами "сканували" автівки. Були загиблі цивільні, пошкоджені кулями автівки.
Ці бандити виявилися військовими російської держави.
Банда озброєних російських військових, безперешкодно перетнула кордон української держави і вдерлася в життя мирного населення - населення, з якого українська держава здирала податки понад 30 років заради суспільного блага, обіцяючи гарантії прав, свобод, приватної власності, територіальної цілісності; населення, впевненого в необхідності державного регулювання, бо без нього в суспільстві настане хаос.
І от хаос "настав" - 24 числа, в південному місті України зникла українська держава. Зникли військові, майже всі. Ті хто залишився або їх просто не встигли забрати, трохи відстрілювались від окупантів. Зникли поліціянти, всі. Зачинилися держ-установи. Чиновники виїхали, зачаїлися, сховалися по домівках. Ті що залишилися - стали формальністю, не на довго.
Банківську систему паралізувало, вона перейшла в режим суворих лімвтів і черг.
З 24 числа в місті зникла держава, та чи призвело це до хаосу, масових пограбувань, безладу, порушення права приватної власності?
Люди міста були шоковані подіями що відбувалися, адже почалася війна. Невизначеність майбутнього спонукала деяких членів суспільства до мародерства. Перші кілька днів, буди пограбування супермаркетів АТБ, магазинів електроніки, аптек, вдиралися до приватної власності місцевих підприємців.
Мародерство не можна назвати масовим, скоріш це були поодинокі випадки, частина мародерів не була злочинцями, вони були розгубленими людьми, які зробили помилку, інша частина учасників мародерств були неблагонадійними членами суспільства - пияки, наркомани, кримінал.
З іншого боку, за відсутності державної влади, миттєво сформувалися патрулі з місцевих жителів, які чергували в своїх районах, перешкоджали мародерству, а мародерів карали побиттям, прив'язували до стовпа ганьби й залишали в такому стані.
Помітна проблема з мародерством тривала не більше двох-трьох тижнів. Цивільні патрулі чергували пару місяців, поки їх діяльність не було заборонено російською державою.
Порушення права приватної власності на нерухоме майно збоку місцян взагалі не було. В умовах бездержавності, ніхто не захоплював майно своїх сусідів, знайомих чи взагалі майно чужих людей. Ніхто нікого не вбивав в стані бездержавного.
Під час бездержавного життя суспільства (в умовах війни, дефіциту товарів з України) люди активно займалися торгівлею. Ринки розквітли. Було все, що необхідно за трохи більшими цінами ніж в мирні часи.
Факт, свідками якого ми стали, полягає в тому, що під час відсутності державного регулювання, люди, в більшості, не порушували право інших людей. Люди мирно торгували.
Йшов час, російські державні бандити поступово вибудовували свою систему державного регулювання. Захоплювали державні установи (податкову в першу чергу), підпорядковували освітні заклади, створювали державні органи регулювання, почали пропаганду свого державного світогляду бігбордами, заходами, перефарбуванням й встановленням пам'ятників радянських часів.
А ще, російські державні бандити віджимають бізнес, приватну власність тих хто виїхав, грабують домівки. Спочатку їх вторгнення, порушення приватної власності державними бандитами було хаотичним й беззаконним. Вони зброю видану їм російською державою і коїли злочин з дозволу, за наказом держави.
Згодом російські державні бандити почали діяти від імені закону.
Розгорнувши російську державну систему на окупованій території, державні бандити почали змушувати людей реєструватися в їх системі, отримувати паспорт громадянина, погрожуючи депортацією. Вони роздавали державну фінансову допомогу, впроваджували державні гроші й фінансову систему, погрожуючи розправою за використання гривні чи інших грошей. Закликали квартальних створювали списки покинутих домівок й заселяли туди працівників державних установ.
З іншого боку, цивільні люди, навіть з ватними поглядами, навіть через рік після вторгнення, захищають майно сусідів від потенційних загарбників - цікавляться особами, які намагаються нишпорити приватною власністю їх сусідів, відповідають квартальним, що хазяїн нерухомості на місці або незабаром приїде.
А що ж українська держава?
Здираючи податки з людей понад 30 років, українська держава не виконала свої конституційні обов'язки перед громадянами (тут є сарказм і тролінг державного, бо то шахрайсько-пропагандистська утопія яку неможливо виконати) - українська держава здала своїх "клієнтів" які "оплачували послугу із захисту прав і свобод" іншій державі без будь-якого опору.
Протягом року повномасштабної війни, українська держава ніхрєна не робила задля звільнення захоплених територій, натомість із ЗМІ вливала у вухи віручої пастви відверту брехню, дезінформацію про підготовку до швидкої деокупації.
Замисліться над написаним вище - все це реальність сьогодення.
Віра в необхідність системи державного регулювання сліпа, побудована на хибних уявленнях, викривленому світогляді, який формує державна пропаганда з дитиства в кожного члена суспільства, через обов'язкову державну систему освіти і ЗМІ.
Час прокинутись і вийти з сумраку сліпої віри в державне регулювання!
Вам не потрібна держава, суспільству не потрібна державна система.
Намагайтеся жити за межами впливу держав!
Ігноруйте державні закони, відмовляйтесь від використання державних інструментів.
Світле майбутнє - це майбутнє в світі, вільному від паразитичної системи державного регулювання!