Спортивний репортаж у друкованих ЗМІ як жанр інформаційної журналістики - Журналистика, издательское дело и СМИ курсовая работа

Главная

Журналистика, издательское дело и СМИ
Спортивний репортаж у друкованих ЗМІ як жанр інформаційної журналістики

Особливості спортивного репортажу в аспекті специфіки жанру. Аналіз репортажів у різних друкованих ЗМІ України: порівняльний аспект. Жанрові особливості репортажу в газеті "Команда". Специфіка стилю та композиції спортивного репортажу в журналі "Футбол".


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ, РЕКЛАМИ ТА PR-ТЕХНОЛОГІЙ
Спортивний репортаж у друкованих ЗМІ як жанр інформаційної журналістики
Спеціальність 6.030301 - журналістика
Поняття «репортаж» виникло в першій половині XIX ст. і походить від латинського слова «героrtare», що означає «передавати», «повідомляти». Спочатку репортажем називали публікації, які сповіщали читача про хід судових засідань, парламентських дебатів, різних зборів. Пізніше такі «репортажі» стали називати «звітами». А «репортажами» почали іменувати публікації іншого типу, тобто ті, що за змістом і формою схожі на сучасні нариси. Саме західні нариси є генетичними попередниками й найближчими «родичами» сучасного репортажу. Своєрідність публікацій, що належать до жанру репортажу, виникає насамперед у результаті «розгорнутого» застосування методу спостереження й фіксації у тексті його ходу і результатів [14].
Зараз репортаж - це один із головних інформаційних жанрів, його ще називають королем інформаційних жанрів. Його характеризує сувора документальність, оперативність, динаміка, яскравість, емоційність та суб'єктивність, що надає інформації візуальних ознак наочності.
У друкованій пресі роль цього жанру є вирішальною. Він вартий особливої уваги з боку журналістів, оскільки передає факти, події, явища мальовничо, емоційно, порівняно з іншими інформаційними жанрами. Репортаж - найбільш розгорнутий та суб'єктивний серед інформаційних жанрів. Він потребує документального викладу, суворого дотримання фактів, емоційності, експресії, особистого сприйняття події, уваги до подробиць, деталей.
Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати аудиторії можливість побачити описану подію очима очевидця, створити «ефект присутності». А це стає можливим тільки в тому випадку, якщо журналіст розповідатиме про предметні ситуації, події, які швидко розвиваються і залучатиме п'ять груп відчуттів: зорові, слухові, смакові, дотикові й запахові. Одне з головних завдань репортажу - викликати емоційну реакцію у читачів.
Репортаж - синтезований жанр, у якому поєднано прийоми і методи всіх жанрових форм - інформаційних, аналітичних, художньо- публіцистичних. У ньому використовують елементи інтерв'ю, звіту, нарису, портрету, але основою тексту все ж є наскрізне оперативне відображення того, що відбувається. Адже саме події, обмежені в часі, важливі за змістом, закарбовані в емоційній формі, становлять характерну ознаку репортажу. А оскільки аудиторія теж стає ніби учасником події, то у журналіста виникає необхідність не лише повідомити про те, що відбувається, але і наочно відобразити суттєві деталі, ставши «очима» і «вухами» аудиторії.
Одним із видів репортажу є спортивний репортаж. Сутність спортивного репортажу - це безпосередньо опис того, що відбувається на місці події. Розповідь про подію спортивний журналіст повинен вміти доповнити іншою інформацією, яка стосується цієї події. Такий репортаж дозволяє розкрити емоційне напруження і динаміку спортивного дійства.
Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що репортаж був предметом пильної уваги багатьох науковців. Так, фундаментальними з погляду спеціалізації репортерської діяльності є праці дослідників Д. Буше [1], А. Тертичного [22], а також посібник «Техніка репортажу» [5]. Названі джерела містять глибокий аналіз жанру репортажу: його основних характеристик та ролі в засобах масової інформації.
Дослідженню особливостей жанру і стилю спортивного репортажу присвячено роботи дослідників Г. Солганика [21], В. Здоровеги [8], І. Прокопенка [19]. У працях вчених з'ясовано жанрові особливості репортажу, специфіку його композиції. Серед науковців, чиї роботи також тісно вплинули на теоретичну базу дослідження, варто назвати Г. Лазутіну [13], В. Учонову [23], М. Кіма[10].
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю визначення жанрових особливостей та виділення специфіки стилю й композиції спортивного репортажу, з огляду на те, що на сучасному етапі розвитку спорту в Україні цей різновид репортажу набув великої популярності.
Мета роботи полягає у виявлені жанрових форм, ознак та стилістичних особливостей спортивного репортажу.
Відповідно до поставленої мети сформульовано основні завдання роботи:
- з'ясувати жанрові форми спортивного репортажу;
- визначити жанрові особливості спортивного репортажу;
- проаналізувати специфіку стилю та композиції спортивного репортажу в різних типах друкованих ЗМІ.
Об'єкт дослідження - спортивний репортаж, його жанрові форми та особливості.
Предметом дослідження є специфіка стилю та композиція спортивного репортажу, в українських друкованих ЗМІ.
Методи роботи. Для вирішення поставлених завдань у курсовій роботі було застосовано загальнонаукові методи дослідження. Це стало можливим за умов цілісного підходу до предмета вивчення, аналізу фактичного матеріалу, дібраного з наукових робіт та матеріалів ЗМІ. Тому, методологічною основою курсової роботи є аналіз і синтез.
Наукова новизна роботи. Дослідження є однією з перших спроб проаналізувати жанрові особливості спортивного репортажу в різних друкованих ЗМІ України.
Практичне значення дослідження. Результати проведеного аналізу можуть бути використані у журналістській практиці під час написання матеріалів у жанрі репортажу, а також є перспективним для майбутніх наукових пошуків. . Теоретичний та практичний матеріал роботи може бути використаний для підготовки та перепідготовки спеціалістів у галузі журналістики
РОЗДІЛ І. СПОРТИВНИЙ РЕПОРТАЖ У ДРУКОВАНИХ ЗМІ ЯК ЖАНР ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
1.1 Жанрові форми спортивного репортажу
Теоретики журналістики по-різному класифікують репортаж як жанр періодичної преси. Так, дослідник О. Тертичний стверджує, що репортаж має ознаки художньо-публіцистичного жанру, оскільки в процесі створення репортажу «використовують метод наочного зображення дійсності, але як самоціль, а не засіб узагальнення або «оживлення» тексту» [22].
Науковець Л. Кройчик називає репортаж жанром публіцистики, «оперативно-дослідним текстом», в якому на першому плані - тлумачення інформації, і пропонує таке визначення жанру: «Репортаж - публіцистичний жанр, який дає наочне уявлення про подію через безпосереднє сприйняття автора - очевидця чи учасника події» [12]. Але більшість дослідників зараховують репортаж до інформаційної групи. Так, дослідник А. Кобяков вважає, що «репортаж поєднує в собі елементи всіх інформаційних жанрів (оповідання, пряма мова, історичний відступ, характеристика персонажів і т.ін.)» [11]. Так науковець С. Гуревич теж називає репортаж одним із інформаційних жанрів, хоч і не заперечує його «спорідненість з деякими іншими жанрами (особливо художньо-публіцистичними). [6].
Репортаж - це жанр, який дає наочне уявлення про ту чи ту подію через безпосереднє сприйняття автора, оскільки саме він є головним розпорядником усієї дії. Основне завдання журналіста - створення цілісного враження про епізод життя. У сучасному репортажі з успіхом можуть поєднуватися як інформаційне, так і аналітичне та публіцистичне начало. Відповідно, це є причиною різноманітних відтінків жанрових варіантів репортажних творів. Тому в межах жанру спортивні репортажі поділяють на: подієвий, проблемний (аналітичний) тематичний (оглядовий) і репортаж-коментар (інтерв'ю). Керуючись завданнями роботи, розглянемо детальніше жанрові форми спортивного репортажу.
У подієвих спортивних репортажах предметом опису найчастіше є футбольні матчі, що знайшли своє наочне відображення в тексті як результат безпосередніх авторських спостережень за подією. Щоб показати її у динаміці, журналісти звертаються до яскравих та емоційно насичених моментів того, що відбулося. При цьому медійники не лише чітко описують те, що бачили, але й відслідковують гострі повороти й колізії гри.
Основою подієвого репортажу є, з одного боку, спортивні події, що вимагають оперативного висвітлення, а з іншого, - ті з них, які потребують глибокого аналізу та вивчення. Це зумовлює вибір найбільш яскравих і значущих елементів події, а також їхній показ через динамічну дію або через опис внутрішньої напруженості. Особливо важливим для подієвого репортажу є створення «ефекту присутності». Читач повинен бачити подію очима автора, співпереживати разом з ним драматичність розвитку тієї чи тієї ситуації, наочно уявляти час і місце репортажної дії.
«Ефект наочності» у спортивних репортажах досягається за допомогою використання яскравих деталей і подробиць та мовних стратегій (міні-діалогів, інтерв'ю, реплік, які допомагають відтворити в репортажі мову дійових осіб) [25].
Проблемний спортивний репортаж орієнтований не тільки на опис одномоментної події, але й на з'ясування причин її виникнення й розвитку. Динаміки оповіді досягають завдяки розгортанню авторських думок, суджень і версій, а також показу внутрішніх рушійних сил проблеми. Яскравий приклад проблемного репортажу - аналітичні сюжети у ток-шоу «ПроФутбол» на каналі 2+2, у яких глибоко вивчають та обговорюються найгостріші проблеми футболу в Україні та світу.
Всі зовнішні події у проблемному репортажі автори передають через власне світосприйняття. Саме за рахунок цього відбувається сполучення двох часових зрізів: психологічного й фізичного часу. При цьому синхронія в репортажі має умовний характер, проте тільки за її рахунок авторові вдається передати і свої відчуття, і все те, що безпосередньо відбувається на його очах.
Спортивний репортаж-коментар орієнтований не на докладне висвітлення події, а на її детальний коментар. Використовуючи елементи коментарю, репортер може пояснити або розтлумачити читачам суть події, тобто, як зазначають теоретики, «виокремити з того, що відбувається найголовніше, але не інтерпретувати його глибоко, із залученням додаткових аргументів, без яких неможливий серйозний аналіз, а дати простір для роздумів і уяви власне читачам і слухачам» [15]. Прикладом спортивного репортажу-комантарю є програма «Великий футбол» на телеканалі ТРК Україна, у якому постійний футбольний експерт Віктор Леоненко коментує, пояснює та аналізує останні події зі світу футболу.
У репортажі-коментарі можуть використовувати такі види коментарю: розширений коментар - розлоге пояснення факту; синхронний коментар - пояснення фактів до найменших подробиць; коментар фахівця - факт коментує професіонал, компетентна людина; полярний коментар-тлумачення роз'яснення факту різними фахівцями. В усіх цих випадках репортажний коментар повинен бути обов'язково співвіднесений з описуваною спортивною подією.
У тематичному репортажі автор-журналіст добирає об'єкт показу і події, що відбуваються, відповідно до заданої теми та ідеї твору. Цей вид репортажу ще називають «оглядовим». Такий репортаж найчастіше пов'язаний з показом цікавої для глядачів регулярної дії. Це може бути огляд Англійської Прем'єр-Ліги з футболу або огляд Кубку світу з біатлону. Подією в цьому випадку можна вважати вже приїзд знімальної групи на об'єкт і власне факт показу спортивної події.
Тематичний репортаж теж вимагає ґрунтовної сценарної підготовки, визначення ключових моментів дії та послідовності показу. Репортер стає учасником дії. Його роль - надати зібраній інформації популярної, цікавої форми. Репортаж у жодному разі не повинен бути стандартизованим. Гарного репортера відрізняє нестандартний погляд на те, що відбувається, уміння помітити в ньому цікаві для всіх подробиці.
Різновидом тематичного репортажу є так званий не подієвий (пізнавальний) репортаж, що не пов'язаний з актуальною спортивною подією і допомагає реципієнтам вивчати спортивну сферу життя в різних аспектах.
Отже, спортивний репортаж має різні жанрові форми: подієвий, аналітичний, тематичний та репортаж-коментар. У всіх цих випадках репортаж зберігає свою інформаційну природу, навіть якщо в ньому наявні елементи аналізу.
1.2 Жанрові особливості спортивного репортажу
Жанр репортажу як один із «живих» жанрів журналістики має давню історію становлення. Особливе місце він посідає у спортивній пресі, відповідаючи як загальним вимогам до інформації (новизна, стислість, достовірність), так і специфічним (динамізм, стрімкість викладу, наочність, ефект присутності, деталізація події тощо).
Проблема жанрової структури в широкому розумінні залишається однією з актуальних проблем українського журналістикознавства. За останнє десятиліття з'явилося чимало наукових праць, в яких теоретики й журналісти-практики звертаються до висвітлення питань загальної жанрології. Чимало вчених, зокрема В. Здоровега [9], З. Смелкова [21], О. Тертичний [23], І. Михайлин [15] приходять до висновку, що в сучасних ЗМІ провідне місце належить інформаційним жанрам. В українській спортивній пресі одним із домінантних жанрів залишається репортаж.
Спортивний репортаж поєднує ознаки багатьох жанрів, і тому має багато спільного з кореспонденцією, звітом, інтерв'ю. Але, як пише дослідник Жан-Домінік Буше [1], звіт належить до «сидячих» жанрів, працюючи над ним, журналіст залишається більш-менш пасивним, він подає інформацію нейтрально. Натомість репортаж належить до «стоячих» жанрів, як, наприклад, розслідування та інтерв'ю. В цьому випадку журналіст поводиться як активний співучасник події, він той, хто здійснює її режисуру. Спортивний репортаж дозволяє побачити, звертається до почуттів за допомогою вражень. Розслідування шукає відповіді на запитання, звертається до розуму, а інтерв'ю є лише способом збирання інформації для написання репортажу.
Тканину репортажного опису створюють з різних змістових фрагментів, до яких належать насамперед елементи інформаційного повідомлення (факти, деталі, документи, свідчення, фрагменти ситуації тощо), а також елементи публіцистики (думки, оцінки, коментарі, ліричні відступи, репортажні замальовки тощо). У єдиний репортажний вузол усі ці частини поєднує авторський задум, що виражається через ставлення журналіста до описуваної події.
Мета спортивного репортажу не обмежується описом безпосередньо того, що відбувається на місці події. Якщо йдеться, наприклад, про футбол (безумовно, найрейтинговіший вид спорту), то те, що відбувається або відбулося на ігровому полі, дає прекрасну можливість для органічного поєднання двох основних елементів репортажу: опису й додаткової інформації.
Об'єкт репортажу - реальна подія, динамічний, відносно закінчений відрізок життя. Але предметом уваги може бути не тільки подія: журналіст може використовувати подію як привід, поштовх до розвитку дії. В основі такого репортажу - завжди актуальне питання: або у формі одиничної події, або - у ланцюзі подій, фактів, що трансформуються у проблему. Своєрідність жанру репортажу визначається насамперед як наслідок «розгорнутого» застосування методу спостереження й фіксації у тексті його ходу та результатів.
Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію очима очевидця (репортера), тобто створити «ефект присутності», не тільки наочно описати якусь подію, але й викликати співпереживання, розповісти про предметні ситуації, події.
Це можливо здійснити двома основними способами. Перший - виклад динаміки події. У тому випадку, якщо відображувана подія швидко розвивається, авторові залишається тільки показати цей розвиток. От як, наприклад, перебіг футбольного матчу. Однак бувають події, ситуації, що є досить статичними, розвиток яких протікає невиразно, наприклад, шаховий турнір. У цьому випадку автора може виручити «виведення на поверхню» події її внутрішньої динаміки або виклад динаміки авторських переживань, викликаних його знайомством з подією.
Другий спосіб - використання зображально-виражальних засобів для створення візуальної картинки. Головна її особливість - це робота через деталь, яка повинна бути відчутна, експресивна. Деталь - це конкретна подробиця змальованого в творі явища, яка розкриває та підкреслює його суть. Точно зображені деталі - кольори, звуки, ритми - створюють ефект присутності. Наприклад, описи того, що відбувається у «VIP-прес-ложі», описи стадіону, відтворення «голосу стадіону» тощо. Важливу роль тут також відіграють подробиці. Їх у репортажі набагато більше ніж деталей. Через використання яскравих подробиць можна описати різні предмети або об'єкти матеріального світу, cхарактеризувати поведінку людей, змалювати зовнішню обстановку події. Наприклад, подробицями може бути стан газону на футбольному полі або вираз обличчя легкоатлета, який першим перетнув фінішну лінію.
Репортаж - це завжди опис події, що відбулася в реальному часі. Репортерові важливо передати не лише щохвилинність життєвого моменту, але й показати динаміку протікання події у часі. У спортивному репортажі час дискретний (переривчастий), тобто він у своїй тривалості не може точно відповідати реальному часу. Реальний час поєднується із часом, що виражає позицію автора, реального чи уявного, у часі й просторі відносно подій тексту. Завдяки такому сполученню журналістам вдається описати не тільки те, що вони бачили й чули, але й те, що згадували, над чим міркували.
Репортажна спортивна подія розгортається не тільки протягом певного часу, а й у конкретно визначеному просторі. У цьому виявляється тісний взаємозв'язок і взаємозумовленість зазначених елементів. Категорія простору, як і часу, є об'єктом авторської інтерпретації й предметом відображення. У спортивному репортажі простір також може бути і об'єктивним, і умовним. Об'єктивний простір у спортивному репортажі включає: просторові межі, обмежений простір, знаходження у просторі, локалізаці. знаходження у просторі, зміну положення.
У спортивному репортажі, як в одному з суб'єктивних жанрів журналістики, документальне відображення дійсності часто сполучається з максимально повним вираженням авторських почуттів та емоцій з приводу спостережуваної події. Ефект присутності в спортивних репортажах посилюється за умови, якщо автор передає свої безпосередні почуття й переживання, описує свій емоційний стан, виражає власне ставлення до того, що відбулося, за допомогою категорії авторського «Я» демонструє свою причетність до події, висловлює власні судження й оцінки. Авторське «Я» у цьому контексті є «ґрунтом» для різнорідних жанрових структур. З цього приводу науковець Ю. Уракчеєва [24] зазначає, що в цьому аспекті репортер може: подати хронологію події, залучити до опису події її очевидців, представити читачам оперативний коментар і оцінку, передати власні почуття й емоції, за допомогою прийому «зміни маски» розповісти про невидимі звичайній людині аспекти події тощо.
Спортивний репортаж у пресі використовує винятково словесно-логічну символіку письмового мовлення, його бажано ілюструвати фотознімками. Наявність фото у репортажі не обовязкова, але дуже бажана, популярними є і самостійні фоторепортажі, де основну інформативну функцію виконують фотографії, а текст лише доповнює їх або взагалі відсутній.
Отже, основними жанровими ознаками спортивного репортажу є: наочність - створення образної картинки за допомогою предметного опису деталей; наведення подробиць, відтворення вчинків і реплік дійових осіб; максимальна документальність - репортаж не може бути реконструкцією події або творчим вимислом; емоційно забарвлений стиль оповіді, що надає додаткової переконливості; активна роль особистості репортера, що дозволяє не тільки побачити подію очима журналіста, але й провокує самостійну роботу читацької уяви.
1.3 Стиль та композиція спортивного репортажу
Репортаж пишуть з використанням усіх можливих відчуттів та почуттів журналіста. Існує так званий репортажний стиль, персоналізований, відповідно до зображених осіб та до особистості самого автора. Як зазначає науковець Ж. Буше [1], репортажний стиль має бути:
- містким: не треба зайвих відступів, які прямо не стосуються теми, зроблених лише для власного задоволення;
- точним: у термінах, назвах місць, у часовому визначенні, в поясненнях;
- простим: не потрібно вживати зайвих або незрозумілих слів. Бажано уникати зарозумілих фраз.
- барвистим: у різних значеннях цього слова - сповненим кольорів, образів, звуків, цікавих випадків із життя.
- ритмічним: крізь усі образи, персонажі, режисуру читачі мають відчувати ритм, що його відчув і заклав у текст журналіст. Він має задати тон. [1].
Для репортера, на відміну від хронікера або оглядача, важливіше показати те, як розгортається на його очах подія, а не її підсумок. Звідси і виникають складності сюжетно-композиційної побудови репортажу. До них можна зарахувати: вибір відображуваного відрізка події; вибір і розміщення учасників події; добір і розташування фактичного матеріалу в репортажі; відбір і компонування найбільш яскравих епізодів для опису; добір характерних деталей; відбір авторських вражень.
Тому є певні правила для створення вдалого репортажу:
- починати з видовищної сцени і переходити одразу до дії;
- розподілити цитати по всьому тексту репортажу;
- уникати нагромадження дат, цифр, технічних характеристик;
- писати досить короткими фразами, особливо на початку та в кінці тексту;
- використовувати дієслова в теперішньому часі;
Працюючи над репортажем, журналіст повинен приділяти особливу увагу його композиції. Композиція (від лат. composition - складати, створювати, поєднувати, компонувати) - це зумовлена задумом, змістом побудова літературного твору, поєднання частин компонентів, їхня гармонія, співвідношення. Робота над репортажем передбачає кілька етапів:
1. Етап інвенції (робота над змістом). Тут слід керуватися знанням жанрово-стилістичних особливостей репортажу, тобто на які ознаки звернено увагу під час добору теми і які жанрові ознаки впливають на добір аргументів. Виділяють загальні риси, необхідні для створення репортажу, які потрібно взяти до уваги на цьому етапі: вказати місце, де відбувається подія; вказати час, коли відбувається подія і скільки вона тривала або триває; описати умови, в яких розгортається дія або які призвели до описуваних подій.
2. Етап диспозиції (розміщення частин). Заголовок має об'єднувати весь текст, уводячи в композицію репортажу. Композиція має складатися з трьох частин: лід, власне репортажний опис, кінцівка. Динаміка репортажу не допускає розтягнутих вступів, вона вимагає чіткого, змістовного, енергійного ліду. Лід має виконати одне або кілька таких завдань: введення у тему; назва теми; опис місця дій; опис характеру дії; авторська оцінка події; постановка запитань, відповіді на які буде подано в основному тексті. Основна частина - у ній обов'язково має бути сюжет. Кінцівку треба побудувати так, щоб у читача склалося враження, що розповідь про подію може бути продовжено.
3. Етап елокуції (думки переходять в слова). Власне написання тексту. Вибір лексики [12].
Дослідник М. Кім [10] зазначає, що в журналістській практиці вироблено стійку схему репортажного опису. Здебільшого на початку тексту подають замальовку (як правило, яскравої спортивної події), за допомогою якої журналіст вводить читача в курс події. Роль такої замальовки - привернення уваги читача до матеріалу. Наступна частина це - власне репортажний опис. Тут використовують різні відступи, діалоги з героями, власні авторські враження. Зі змістового боку саме ці елементи здатні створити в репортажі так званий «ефект присутності». Напряму звертаючись до своїх читачів, автор може апелювати не тільки до їхнього розуму, а й до почуттів. В основній частині важливими є вдало дібрані деталі, подробиці, за допомогою яких відображають дійсність. Для додання репортажному опису особливої динамічності необхідно, щоб у кожному епізоді «проглядалася» дія, щоб учасники події постійно перебували в тісній взаємодії, щоб авторське ставлення до об'єкта мало активний характер. У кінцівці автор повинен підсумувати або узагальнити свої враження, оцінки, думки.
Зважаючи на специфіку спортивного репортажу як жанру журналістики, специфічною рисою якого є динамічне, яскраве, емоційне, документально-точне відтворення події на всіх етапах її розвитку - від початку до завершення, особливого значення набуває аналіз мовленнєвої діяльності його автора, який через свій твір вступає в безпосередній комунікативний зв'язок із читачем. У репортажі використовують різну лексику: від усного розмовного мовлення до професійних слів. Журналісти часто обирають для своїх репортажів лексику розмовної мови, оскільки вона має великий потенціал виражальних засобів, робить текст конструктивним, дає потрібний експресивний ефект. Проте репортерам не слід забувати, що невиправдане використання зниженої лексики може спричинити порушення етичних норм спілкування, а також нехтування певними правовими нормами.
На нашу думку, використання зниженої лексики у сучасному спортивному репортажі хоч і є небажаним, проте можна вважати виправданим у тому разі, якщо ці слова доцільні, зрозумілі широкому загалу читачів, стилістично вмотивовані (своєрідний стилістичний прийом для мовленнєвої характеристики героїв репортажу). У сучасних українських репортажах вживають слова з майже усіх прошарків зниженої лексики: просторіччя, жаргонізми, вульгаризми. Найчастіше засоби розмовного мовлення використовують у репортажі для адекватного й максимально повного відображення мови головних героїв: особливостей індивідуального мовного стилю, їхньої соціальної належності, мовної етики. Використовуючи слова зниженої лексики, репортер передає своє ставлення до описуваного явища, оскільки розмовна мова вже містить певну оцінку.
Лексика спортивних репортажів також часто насичена просторіччями й жаргонізмами. З одного боку, використання таких слів може свідчити про недостатній професійний рівень авторів-репортерів цього видання, а з іншого може тлумачитися як своєрідний стилістичний прийом. На думку деяких учених, використання такої лексики в спортивних репортажах посилює експресію, наближує журналіста до читача, тобто є одним із способів наближення тексту до відтворюваної реальності.
Основне завдання спортивного журналіста, як зазначає дослідник С. Михайлов [17] - створення цілісного враження про спортивну подію. «Журналіст, маючи в своєму розпорядженні різні факти, спостереження, враження, думки, цікаві деталі, замальовки, стикається з труднощами їх структурної організації. Одна з них зумовлена необхідністю «згортання» події до декількох найбільш істотних і значущих епізодів. У ході відбору та компонування фактів можуть виникнути складнощі під час «склейки» різних епізодів в цілісну картину». Оскільки, специфічною рисою репортажу є розвиток динамічної дії, для журналіста, важливіше показати те, як розгортається власне подія, а не її підсумок. Звідси і виникають складності сюжетно-композиційної побудови репортажу.
Проблема мови та стилю, мабуть, ніде не стоїть так гостро, як у спортивному репортажі. Спортивний журналіст не може використовувати надто емоційно забарвлені слова. Але у той самий час небезпечно зловживати специфічним спортивним жаргоном. На жаль, у спортивних репортажах поширені кліше і мовні штампи, наприклад, слова «перемога», «поразка», «рахунок» тощо.
Отже, робота над спортивним репортажем передбачає кілька етапів: інвенція, диспозиція, елокуція, а лексика спортивних репортажів часто перенасичена просторіччями й жаргонізмами.
Репортаж - це один з основних інформаційних жанрів. Він характеризується документальністю, оперативністю, динамікою, яскравістю, емоційністю та суб'єктивністю, надає інформації візуальних ознак, наочності. Одним із видів репортажу є спортивний репортаж, який безпосередньо описує те, що відбувається на місці події. Цю розповідь спортивний журналіст повинен вміти доповнити іншою інформацією, яка краще розкриває подію.
У сучасному репортажі можуть поєднуватися як інформаційні, так і аналітичні та публіцистичні начала. Відповідно, це є причиною різноманітних відтінків жанрових варіантів репортажних творів. Тому в межах жанру спортивні репортажі поділяють на: подієвий, проблемний (аналітичний) тематичний (оглядовий) і репортаж-коментар (інтерв'ю).
Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію очима очевидця (репортера), тобто створити «ефект присутності», не тільки наочно описати якусь подію, але й викликати співпереживання, розповісти про предметні ситуації, події. Ефект присутності у спортивних репортажах посилюється за умови, якщо автор передає свої безпосередні почуття й переживання, описує свій емоційний стан, виражає власне ставлення до того, що відбулося, за допомогою категорії авторського «Я» демонструє свою причетність до події, висловлює власні судження й оцінки.
Послуговуючись науковими дослідженнями, виокремлено основні жанрові ознаки спортивного репортажу: наочність - створення образної картинки за допомогою предметного опису деталей; наведення подробиць, відтворення вчинків і реплік дійових осіб; максимальна документальність - репортаж не може бути реконструкцією події або творчим вимислом; емоційно забарвлений стиль оповіді, що надає додаткової переконливості; активна роль особистості репортера, що дозволяє не тільки побачити подію очима журналіста, але й провокує самостійну роботу читацької уяви.
Актуальною є проблема мови та стилю спортивного репортажу, адже спортивний журналіст не може використовувати надто емоційно забарвлені слова. Але у той самий час небезпечно зловживати специфічним спортивним жаргоном. На жаль, у спортивних репортажах поширені кліше й мовні штампи.
РОЗДІЛ II ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СПЕЦИФІКА ДРУКОВАНОГО СПОРТИВНОГО РЕПОРТАЖУ
2.1 Жанрові особливості репортажу в газеті «Команда»
Репортаж посідає особливе місце він у спортивній пресі, відповідаючи як загальним вимогам до інформації (новизна, стислість, достовірність), так і специфічним (динамізм, стрімкість викладу, наочність, ефект присутності, деталізація події тощо). Спортивний репортаж поєднує ознаки багатьох жанрів, і тому має багато спільного з кореспонденцією, звітом, інтерв'ю.
Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію очима очевидця (репортера), тобто створити «ефект присутності», не тільки наочно описати якусь подію, але й викликати співпереживання, розповісти пр
Спортивний репортаж у друкованих ЗМІ як жанр інформаційної журналістики курсовая работа. Журналистика, издательское дело и СМИ.
Реферат: Темное царство в драме "Гроза". Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа По Обществознанию Тема Экономика
Реферат: Нейтронные звёзды (пульсары). Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение Про Ростов
Дипломная работа по теме Подготовка и назначение судебного разбирательства как стадия уголовного процесса
Отчет по практике по теме Анализ деятельности предприятия РУП 'Минский тракторный завод'
Дипломная работа: Проблемы письменной речи у детей с нарушением слуха
Осенняя Пора Сочинение Рассуждение
Ответ на вопрос по теме Право в истории Рима
Краткое Сочинение Описание Памятника Культуры
Контрольная Работа На Тему Сімейне Право
Дипломная работа: Инвестиционные проекты, реализуемые на железнодорожном транспорте
Контрольная работа: Технология производства спирта из зернового сырья
Реферат На Тему Иммуноанализ Методом Подсчета Частиц
Реферат На Тему Организация Труда Управленца
Реферат: Военная история Пуэрто Рико
Эссе На Тему Учебный Процесс
Дипломная работа по теме Социально-психологический климат коллектива как фактор конкурентоспособности предприятия на примере кафе 'Галерея'
Пиелонефрит Диагностика Реферат
Курсовая работа по теме Анализ организации учебной деятельности студентов группы БУП-311
Государственное и муниципальное управление развитием малого и среднего бизнеса - Государство и право курсовая работа
Методика ревизии учета финансовых результатов и их использование на предприятии ЧПУП "Виеста" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Сотовая связь и человек - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа