Специфічні моменти підготовки бізнес-плану виробництва інноваційних товарів - Менеджмент и трудовые отношения дипломная работа

Главная

Менеджмент и трудовые отношения
Специфічні моменти підготовки бізнес-плану виробництва інноваційних товарів

Сутність інновації та особливості інноваційної політики. Етапи формування інноваційної моделі, підготовка та розробка бізнес-проекту. Методичні основи оцінки економічної ефективності та впровадження новацій. Аналіз фінансового стану підприємства.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Теоретичні основи обґрунтування бізнес-проекту, впровадження новацій на підприємстві
1.1 Сутність інновації та інноваційної діяльності
1.2 Підготовка та розробка бізнес-проекту, впровадження інновацій на підприємстві
1.3 Методичні основи оцінки економічної ефективності та впровадження новацій
2. Аналіз інноваційної діяльності підприємства ВАТ «Азовсуміш»
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2 Аналіз фінансового стану підприємства
2.3 Оцінка інноваційної діяльності підприємства
3. Розробка бізнес-проекту, впровадження новацій на підприємстві ВАТ «Азовсуміш»
3.1 Концепція інноваційного проекту
Під час розробки бізнес-плану здійснюється комплексне планування маркетингових, операційних та фінансових заходів і рішень, які мають бути здійснені для реалізації певної бізнес-ідеї. Відповідно підготовка бізнес-плану є складним, як правило, багатоітераційним процесом. Ще більше ускладнюється цей процес, коли бізнес-ідея передбачає впровадження у виробництво інноваційного товару. У цьому випадку переважно різко зростає варіантність рішень: як маркетингових, так і виробничих (технологічних та/або організаційних). Це може зумовлюватись, зокрема, тим, що вже в процесі розробки бізнес-плану може проявлятись необхідність зміни під впливом широкого спектра зовнішніх та внутрішніх чинників, ступеня інноваційності товару.
Розробка бізнес-плану впровадження інноваційного товару також може супроводжуватись необхідністю врахування специфічних вимог до опрацювання фінансових розділів бізнес-плану.
Якісне і всебічне опрацювання бізнес-ідеї, пов'язаної з виробництвом інноваційного товару, з'ясування її життєздатності і доцільності та оформлення результатів у реалістичному бізнес-плані доволі часто у цій ситуації стає для українських підприємств проблематичним.
Питання розробки бізнес-планів висвітлюються сьогодні в наукових виданнях. Зумовлено це тим, що бізнес-планування є дієвим інструментом підготовки до реалізації нових бізнес-ідей, застосування якого дає змогу всебічно оцінити життєздатність цих ідей та обґрунтувати як доцільність здійснення інвестицій у певний бізнес-проект, так і виправданість здійснення цього бізнес-проекту для компанії.
Об'єктами досліджень при цьому є різні аспекти бізнес-планування. Це і теоретично-методологічні підходи до бізнес-планування [1], і аналіз вітчизняного та закордонного досвіду розробки бізнес-планів, і практично-методичні питання формування бізнес-плану, і різні аспекти фінансування інвестицій для здійснення бізнес-проектів. Тією чи іншою мірою при цьому розглядаються і питання реалізації інноваційних бізнес-проектів, зокрема спрямованих на виробництво інноваційних товарів.
До того ж недостатня увага приділяється специфічним особливостям розробки та впровадження у виробництво інноваційних товарів та врахуванню цієї специфіки під час розроблення бізнес-планів. Крім того, при розгляді методичних підходів до формування бізнес-плану дослідники, як правило, зосереджуються на методах та методиках розроблення окремих розділів бізнес-плану, не розглядаючи питання численних взаємозв'язків між результатами розрахунків у цих розділах, та зумовленої цим багатоітераційності процесу бізнес-планування.
Метою дослідження є з'ясування специфічних моментів у підготовці бізнес-плану виробництва інноваційних товарів та формування алгоритмізованої послідовності робіт з розроблення бізнес-плану з урахуванням ступеня інноваційності товару.
Для досягнення поставленої мети були поставлені і вирішені наступні завдання:
розкрити особливості інноваційної політики;
проведено економічних показників по підприємству;
розгляд та оцінка інноваційного проекту
Об'єктом дослідження в даній роботі є підприємство ВАТ «Азовсуміш».
Предметом дослідження є процес розробки бізнес-проекту на діючому підприємстві.
Основними теоретичними й методологічними джерелами при написанні даної роботи служили українські й іноземні видання, присвячені інноваційній діяльності підприємства.
Методи дослідження . При дослідженні поставленої теми використовується сукупність різноманітних методів: статистичних; структурно-функціональних; аналізу й прогнозу та ін.
Термін "інновація " (з англ. - innovation) означає нове науково-технічне досягнення, нововведення як результат впровадження новизни, але в ХІХ ст. його використовували культурологи і воно означало "впровадження деяких елементів однієї культури в іншу" [8, с. 21].
Узагальнивши теоретичні дослідження, розпочаті українським вченим-економістом світового рівня Михайлом Туган-Барановським, австрійський вчений Йозеф Шумпетер на початку ХХ ст. вперше ввів у науку терміни "інновація" та "інноваційний процес". У своїх працях "Теорія економічного розвитку", "Економічні цикли" та ін. він досліджував основні поняття інноваційної теорії.
Зокрема, інновацію він визначає як економічний вплив технічної зміни. "Виробнича функція описує кількісну зміну продукту з урахуванням змін у всій сукупності факторів, що впливають на нього. Якщо в сумі факторів ми змінимо форму функції, то отримаємо інновацію" [12 с. 56]. Й. Шумпетер розглядав інновації як зміни технології та управління, як нові комбінації щодо техніки і технології, використання ресурсів, створення нових товарів тощо [16, с. 13].
Серед економістів, які досліджували проблеми нововведень, важливе місце посідає німецький вчений Г. Менш, який намагався пов'язати темпи економічного зростання та циклічність з появою базових інновацій. На його думку, в моменти, коли базові нововведення вичерпують свій потенціал, виникає ситуація "технологічного пата", яка, своєю чергою, визначає застій в економічному розвитку. Така постановка питання та введення в обіг даного визначення мають вирішальне наукове значення, а, беручи до уваги сучасний стан економіки України - і практичну цінність. Г. Менш вважав, що промисловий розвиток - це перехід від одного "промислового пата" до іншого. Внаслідок появи базових інновацій виникають нові підприємства, цикли розвитку яких виявляються взаємопов'язаними. Виробництво нових товарів на початковій стадії, зазвичай, відстає від попиту і тому характеризується в цей період високими темпами розвитку [4, с. 14].
Український вчений С.Ф. Покропивний під терміном інновація розуміє "упровадження в господарську практику результатів інноваційних процесів" [10, c. 124]. Дуже вдало економічний аспект явища інновації трактує Є.А. Уткін, який вказує, що з економічної точки зору "інновація (нововведення) - це об'єкт, впроваджений у виробництво в результаті використання науково-технічних та інших досягнень (винаходів), котрі якісно відрізняються від існуючих аналогів ", тобто характеризуються новими споживчими якостями [13, c. 10].
На думку П.С. Харіва, інновація - це результат інноваційної діяльності, відображений у вигляді наукових, технічних, організаційних чи соціально-економічних новинок, котрий може бути отриманий на будь-якому етапі інноваційного процесу [15, с. 13]. Роль інновацій у сучасній економіці істотно зросла, бо вони тісно пов'язані з підвищенням продуктивності праці і тому саме вони є домінуючим чинником конкуренції [16, с. 160].
За трактуванням А.А. Пересади, інновація - це процес доведення наукової ідеї або технологічного винаходу до стадії практичного використання, що приносить дохід, а також пов'язані з цим процесом техніко-економічні та інші зміни у соціальному середовищі [9, с. 160].
На нашу думку, інновації - це ідеї та пропозиції (в багатьох випадках засновані на результатах відповідних спеціальних наукових досліджень і інженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) існуючих товарів, створення нових процесів, послуг, чи будь-чого, що може покращити "якість життя" людства.
Згідно зі Законом України "Про інноваційну діяльність " інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [5, с. 1].
Освоєння, контроль, підготовка та обґрунтування за впровадженням інновацій є інноваційною діяльністю. Інноваційна діяльність, за Бланком - це процес, спрямований на розроблення і на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень у новий чи удосконалений продукт, реалізований на ринку, у новий чи удосконалений технологічний процес, використовуваний у практичній діяльності, а також зв'язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки [2, c. 19].
Під інноваційною діяльністю у Р. Фатхутдінова розуміється діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок для розширення і відновлення номенклатури і поліпшення якості продукції, що випускається, (товарів, послуг), удосконалювання технології їхнього виготовлення з наступним впровадженням і ефективною реалізацією на внутрішньому і закордонному ринках (це стосується також інноваційно-інвестиційної діяльності) [14 с. 6].
На думку Т.В. Майорової, інноваційна діяльність - це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів та послуг. Вона включає в себе:
? випуск та розповсюдження нових видів техніки та технологій;
? прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;
? реалізацію довгострокових науково-технічних програм із великими термінами окупності витрат;
? фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані виробничих сил країни;
? розроблення й впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, спрямованих на покращення соціального стану населення, екологічної ситуації тощо [7, с. 128].
Термін "інноваційна діяльність" трактується Законом України "Про інноваційну діяльність" як діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг [5, с. 1].
Інноваційна діяльність включає в себе процес доведення наукової ідеї або технічного винаходу до стадії практичного використання, що приносить дохід, а також пов'язані з цим процесом техніко-економічні та інші зміни у соціальному середовищі [3, с. 128].
Отже, інноваційна діяльність - це вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт, введений на ринок, в новий чи покращений технологічний процес, використовуваний у практичній діяльності, чи новий підхід до соціальних послуг.
Інноваційна діяльність підприємства повинна враховувати особливості тієї галузі, до якої воно належить.
інноваційний політика бізнес проект
Інноваційна діяльність формує конкретну інноваційну модель підприємства. В економічній літературі [10, с. 170] виділяють 6 етапів формування інноваційної моделі на підприємстві:
1. Потреба в інноваціях (визнання потреби у інноваціях).
2. Збір інформації (збір початкових відомостей про інновації).
3. Попередній вибір (розроблення нововведення).
4. Ухвалення рішення про запровадження інновацій (прийняття рішення про інновації).
5. Запровадження (пробне запровадження інновації).
6. Інституціоналізація (відбір інновації для підприємства).
Отже, на етапі інституціоналізації відбувається кінцевий відбір і пристосування інновацій до практичної діяльності підприємства.
Під напрямами інноваційної діяльності розуміються інноваційні проекти, спрямовані як на розроблення, так і на освоєння нових продуктів і технологій.
Планування інноваційної діяльності підприємства в межах загальної стратегії охоплює такі етапи: аналіз зовнішнього середовища і прогнозування його розвитку; аналіз внутрішнього середовища підприємства; визначення загальної стратегії підприємства; визначення інноваційних можливостей; формування стратегічних інноваційних завдань; розроблення концепції інноваційної стратегії; формування бізнес-планів і програм інноваційної діяльності; розроблення і реалізація інноваційних проектів [ 5, с. 146].
Бізнес-план є одним з перших узагальню вальних документів обґрунтування інвестицій. Будь-який проект проходить три головні фази свого розвитку, це передінвестиційна фаза, інвестиційна та експлуатаційна або оперативна. Планування проекту здійснюється у передінвестиційній фазі за такою структурою: аналіз інвестиційних можливостей; аналіз альтернатив проекту; бізнес-план.
Бізнес-план - це ефективний інструмент планування проектно-інвестиційних заходів відповідно до потреб ринку в умовах зовнішнього середовища, що змінюється. По-перше, він має важливе значення для управління фірмою, оскільки концентровано виражає стратегію успіху, дозволяє уникнути помилок вже в процесі планування, розкриваючи проблеми, які раніше ігнорувалися. По-друге, бізнес-план дозволяє оцінити матеріальне і фінансове положення підприємства і відповідність трудових й матеріальних ресурсів поставленим цілям. По-третє, бізнес-план є одним з основних документів для залучення коштів, що направляють на розвиток бізнесу [13 с. 25].
Головне достоїнство бізнес планування полягає в тому що правильно складений докладний план дає перспективу розвитку фірми тобто в кінцевому підсумку відповідає на найважливіші запитання чи варто вкладати гроші в цю справу чи принесе вона доходи як окуплять всі витрати сил і засобів
Структура бізнес-плану і міра його деталізації залежать від масштабності запропонованих у ньому змін і сфери їх застосування, від розмірів передбачуваних ринків збуту товарів та послуг, наявності конкурентів, джерел фінансування інвестицій.
Незважаючи на відмінності, у будь-якому бізнес-плані можна виділити наступні основні розділи:
Варто звернути увагу на складання першого розділу бізнес-плану. Резюме - це загальне уявлення про бізнес, що дає можливість зрозуміти, чого хоче добитися підприємство, який його потенціал, скільки коштів потребує проект і який прибуток він принесе. Даний розділ складається після розробки всього плану. Резюме підсумовує прогнози і плани, обґрунтовані і розраховані в подальших розділах. Можна з упевненістю сказати, що бізнес-план не буде прочитаний в повному об'ємі, якщо резюме не зацікавить потенційних інвесторів або партнерів. Необхідно надзвичайно чітко викласти місію (сформульовану глобальну мету підприємства, яка витікає з необхідності задоволення потреб споживачів) і цілі підприємства (прогнозовані результати його діяльності).
Загальновідомо, що однією з основних функцій менеджменту виробничого підприємства є планування асортименту продукції. Купуючи товар, споживач фактично вирішує якусь свою проблему: отримує економію часу або інших ресурсів; створює собі позитивний імідж; нарешті, задовольняє якісь насущні потреби. Аналіз ринкової інформації і можливостей підприємства дозволяє зупинитися на продукції й послугах, що відповідають вимогам і перевагам споживачів.
Інакше кажучи, «виробляй те, що продається, а не продавай те, що виробляєш». Особливу увагу потрібно приділити забезпеченню сталої конкурентоспроможності продукції й послуг. Теорія конкурентоспроможності виділяє три типи конкурентних переваг: нижчі витрати, диференціація, фокусування. Під цим розуміється здатність підприємства виробляти і збувати продукцію при менших витратах, чим конкуренти. Крім того, продукція повинна мати або вищу якість при стандартному наборі параметрів, або наявність нестандартного набору властивостей, що реально зацікавлять споживача.
Виробник повинен орієнтувати свої зусилля на якусь групу споживачів або на обмежену частину асортименту продукції, або на специфічний географічний ринок. Підприємства не зобов'язані весь час слідувати лише одній раніше вибраній стратегії забезпечення конкурентних переваг. Вона може зазнавати зміни під впливом зовнішнього середовища. Безумовно, переорієнтація з однієї стратегії на іншу має бути обґрунтована і підкріплена ресурсами (матеріальними, фінансовими, трудовими)..
Короткий алгоритм складання чергового важливого розділу бізнес-плану - плану маркетингу полягає в наступному:
* формування загальної мети підприємства з урахуванням місії підприємства;
* вибір вимірюваних цільових показників (об'єми продажів за роками та ін.);
* облік внутрішніх і зовнішніх обмежень;
* складання загального плану маркетингу;
* організація виконання плану маркетингу.
Успішна реалізація плану маркетингу як чинника довготривалого успіху на ринку безпосередньо залежить від ретельності складання даного документа.
При складанні плану виробництва важливо охарактеризувати весь процес виробництва продукції.
План містить опис будівель і споруд, обладнання, потреб в сировині й трудових ресурсах, технологій, виробничих потужностей і програм контролю якості. Для уявлення про розподіл трудових ресурсів в процесі виробництва необхідно розробити і організаційну схему, що відображає структуру підприємства за лініями відповідальності і взаємозв'язків персоналу.
Істотна частина проектів зазнала невдачі в результаті недооцінки проектних ризиків. Дохід і ризики зв'язані між собою як дві сторони однієї медалі. Їх існування - об'єктивна реальність [1 с. 18-22].
Слід визнати, що діяльність українських підприємств зв'язана з таким рівнем ризиків, при якому західні підприємці навряд чи почали б свій бізнес. Всі ризики, що виникають у зв'язку із здійсненням інвестиційних проектів і рухом фінансових потоків, можна розділити таким чином: процентні, валютні, кредитові, бізнес-ризики і інвестиційні.
Процентний ризик виникає через коливання процентних ставок. Отже, це приводить до змін витрат на виплату відсотків або доходів на вкладені інвестиції. Валютний ризик можна охарактеризувати як ризик одержання збитків, що виникає в результаті несприятливих короткострокових і довгострокових коливань курсів валют. Непрямим чином до валютного ризику схильна будь-яка компанія, що стикається з іноземною конкуренцією на внутрішньому ринку.
Кредитний ризик слід диференціювати і розглядати у формі комерційного (торгівельного) і банківського кредитів. Торгівельний кредитний ризик для постачальника товарів або при наданні послуг полягає в нездатності клієнта сплатити їх відповідно до договірних зобов'язань, а для клієнта - в спроможності постачальника надати їх. Суть банківського ризику для підприємства-клієнта полягає в можливій відмові банку надати або продовжити кредит. Бізнес-ризик - це здатність підприємства підтримати рівень доходу на вкладений капітал. В умовах акціонерного суспільства він виражається в можливості підтримувати дохід на акцію на рівні, що не знижується. Бізнес-ризик виникає в тих випадках, коли комерційна і господарська діяльність компанії виявляється менш успішною, чим була раніше або чим очікувалося. Інвестиційний ризик - це ризик втрати всього капіталу, що інвестується, а також очікуваного доходу.
Методи зниження ризиків у вітчизняній економіці стали застосовуватися порівняно недавно і поки, на жаль, вони не так ефективні, як хотілося б. Головними із вживаних методів стали розподіл ризику і його страхування (або резервування). Кожен підприємець встановлює прийнятний для себе ступінь ризику. Для визначення його рівня можливе використання статистичних, експертних, економіко-математичних і комбінованих методів.
Вибираючи проект, необхідно розглядати його у взаємозв'язку з вже існуючими виробництвами підприємства. В цілях зниження ризику вибирають виробництво таких товарів і надання таких послуг, попит на які змінюється в протилежних напрямах, тобто при збільшенні попиту на один товар (послугу) попит на інший товар знижується (диверсифікація вкладень у виробництво). Обов'язковий облік ризиків у плані фінансування, який має бути націлений на вирішення завдань забезпечення своєчасного потоку інвестицій і зниження капітальних витрат, і ризику проекту за рахунок оптимізації структури інвестицій і податкового планування.
При розробці стратегії фінансування проекту враховують, що джерела фінансування інвестиційних проектів можуть бути досить різноманітні як за складом, так і за формами вкладення капіталу. При цьому основними джерелами є:
* власні фінансові кошти підприємства, що реалізовує інвестиційний проект. Наприклад, прибуток, накопичення, амортизаційні відрахування, страхові суми, що виплачуються у вигляді відшкодування збитку і т. п., інші види активів (основні фонди, земля, нематеріальні активи та ін.) і залучених засобів (засоби від продажу акцій, добродійні та інші внески, кошти, що виділяються вищестоящими холдинговими структурами, фінансово-промисловими групами на безвідплатній основі);
* позикові кошти (кредити банків, інвестиційних і пенсійних фондів, векселі, облігаційні позики і т. п.);
* бюджетні асигнування, у тому числі з державного (федерального), республіканського і муніципального (місцевого) бюджетів, фондів підтримки підприємництва, що надаються на безвідплатній або пільговій основі;
* іноземні інвестиції, що надаються у формі фінансової або іншої участі в статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих вкладень в грошовій формі міжнародних організацій, фінансових інститутів, приватних осіб відповідно до чинного в Україні законодавства [5].
Форми і джерела фінансування багато в чому визначають ефективність інвестиційних проектів і повинні враховуватися при їх розробці. Наприклад, різні форми довгострокового і середньострокового кредитування є вигідними лише на первинній стадії реалізації інвестиційного проекту, дозволяючи покрити нестачу фінансових коштів в цей період часу. Проте залучення фінансових коштів за рахунок кредитів може значно понизити ефективність інвестиційного проекту в перші роки його використання. Тому вже на передпроектній стадії розробки проекту необхідно визначити вплив об'ємів і форм кредитування на виробничі витрати, фінансову сталість і платоспроможність підприємства. Величина кредитних зобов'язань також повинна враховуватися при складанні прогнозної фінансової сталості підприємства.
Завершальний і ключовий розділ бізнес-плану - це фінансовий план. Його зміст не повинен розходитися з даними, представленими в інших розділах. Найбільш важливими прогнозованими елементами, на підставі яких підприємства складають фінансовий план, є обсяг продажів і собівартість реалізованої продукції (послуг). На підставі звіту про прибутки і збитки, плану-балансу і звіту про рух грошових потоків проводять аналіз фінансових ресурсів і вибирають схему фінансування інвестиційного проекту.
Витрати і доходи, пов'язані з проектом, повинні вимірюватися на післяналогової основі (після вирахування податку на прибуток), щоб відобразити величину реальних доходів і витрат. У вітчизняній практиці для оцінки ефективності інвестицій частіше використовують три показники: чиста приведена вартість проекту (розмір дисконтованого доходу за проектом), внутрішня норма прибутковості, термін окупності витрат. Не слід зупинятися на якому-небудь одному показнику, оскільки кожен з них має свої переваги й недоліки.
Розрахунок чистої приведеної вартості проекту дозволяє вибрати проекти, які максимізують вартість фірми, а також враховують різну вартість грошей у часі. Проте при використанні цього методу недостатньо чітко виявляються ризики проекту, запаси «міцності» розрахунків [3 с.44].
Обчислення внутрішньої норми прибутковості створює чіткі критерії для ухвалення рішення, враховує грошові потоки протягом всього життєвого циклу проекту, але в даному випадку не завжди можливий вибір проектів, що максимізували вартість фірми. Термін окупності проекту досить легко обчислити і зрозуміти. На жаль, при цьому методі оцінки не враховуються різна вартість грошей у часі, різниця у часі одержання доходів в межах періоду окупності.
Доцільно при фінансовій оцінці проекту провести аналіз беззбитковості, що демонструє, яким має бути об'єм продажів для того, щоб компанія була в змозі без фінансових вливань ззовні виконати своєчасно свої грошові зобов'язання. Іншими словами, точка беззбиткової діяльності (точка нульового прибутку) визначається рівнем реалізації продукції і послуг, при якому дохід до виплати податків і відсотків дорівнює нулю.
Для прийняття рішень щодо інвестування того чи іншого інноваційного проекту необхідною передумовою є оцінка його економічної ефективності. Така оцінка є необхідною як для керівництва підприємства, яке здійснюватиме інноваційний проект (для формування ефективного інвестиційного портфеля), так і для представлення її зовнішньому інвестору з метою довести йому доцільність вкладання коштів в окремий проект. Очевидно, що ймовірність прийняття помилкових інвестиційних рішень з боку керівництва підприємства залежатиме від якості оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів.
Інноваційні проекти повинні піддаватися постійному і детальному аналізу з погляду кінцевих результатів. Відомо, що капітал, вкладений у техніко-економічні проекти разом з частиною отриманої від їхньої реалізації прибутку, реінвестується в активи з метою одержання доходу і прибутку в майбутньому. З цих позицій окремі деталі проектів можуть показатися не настільки істотними. Разом з тим на окремі стандартизовані питання (вони передбачені і бізнес-планом проектів) має бути відповісти на самому початку аналізу (розрахунку ефективності і т.п.).
Критеріями для обґрунтування (визначення) придатності (ефективності) інноваційного проекту можуть бути: прибуток, прибутковість, частка ринку, якість продукції, беззбитковість і ін. Украй важливо при цьому розрахувати і простежити напрямку потоку грошей: капітальні витрати на викуп землі і підготовку місця, будівництво будинків і споруджень, придбання (проектування, виготовлення) устаткування і машин, навчання фахівців; поточні витрати -- сировина і матеріали, паливо й енергія, праця і т.д.; дохідні статті -- економія витрат, роялті, урядові позики і т.п.
Інноваційні проекти можуть бути оцінені різними способами, але, очевидно, при кожнім з них (крім екологічних, соціальних і деяких інших) важливо знати рівень доходу, що забезпечать інвестиції і який розмір додаткового прибутку вони принесуть. У довгостроковому плані, коли за його основу приймається життєвий цикл продукції (товару), відповідь на них може дати однакові результати, у короткостроковому -- можливі значні розходження. Це зв'язано з тим, що коли ведеться нове будівництво, здобувається нове чи обладнання розробляється нова продукція, витрата коштів перевищує їхнього надходження.
Критерії, використовувані для оцінки проекту, повинні відображати головні аспекти й умови його реалізації. При всім їхньому різноманітті їх можна об'єднати в наступні групи: фінансово-економічної; нормативні; забезпеченості ресурсами й ін.
До фінансово-економічної відносять традиційний їхній набір для ухвалення рішення щодо будь-якого проекту. Це можуть бути і звичайні фінансово-економічні показники, обумовлені в бізнес-плані, -- вартість проекту, чиста поточна вартість, прибуток і рентабельність (віддача інвестицій), внутрішній коефіцієнт ефективності, період окупності й ін.
До числа нормативних критеріїв відносять: правові (норми національного і міжнародного права); вимоги стандартів, конвенцій і т.п.; екологічні вимоги; патентоспроможність і інші умови дотримання прав інтелектуальної власності. Недотримання кожного з них може зробити ефективний проект нездійсненним.
Ресурсні критерії також визначають потенційну можливість здійснення проекту і включають наступні їхні групи: науково-технічні ресурси (наявність необхідного науково-технічного заділу, фахівців відповідного профілю і кваліфікації й ін.), виробничі (наявність потужностей для виробництва даного продукту), технологічні альтернативи (варто оцінити існуючі конкуруючі технології), обсяги і джерела фінансових ресурсів і ін.
Варто мати на увазі, що окремі інвестиційні проекти (напрямку інноваційної діяльності) можуть оцінюватися також і з позицій прийнятності прогнозованих термінів досягнення тих чи інших результатів -- завершення проектування, вихід на ринок і закріплення на ньому, досягнення наміченої прибутковості (рентабельності), окупності інвестицій і ін.
Визначений інтерес представляє і розрахунок ефекту від прискорення виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, тому що, з одного боку, прискорення процесу досліджень і розробок (проектування, конструювання, будівництва і т.д.) вимагає значних витрат на цій стадії реалізації проекту, з іншого боку -- виникають можливості більш раннього виходу на ринок з новим ефективним продуктом (товаром, виробом), у виробництві якого фірма буде, хоча б і на якомусь не тривалому проміжку часу, монополістом. Кожен потенційний проект повинен оцінюватися і на його. відповідність політичним і соціальним умовам у країні з обліком їхніх можливих змін.
Найбільш розповсюдженими методами оцінки капітальних вкладень є: - метод окупності; метод простої норми прибутку; метод дисконтування коштів; чистої поточний вартості; точка беззбитковості; використання аналізу динамічності й імовірності.
Однак вибір методів і критеріїв оцінки залежить від специфіки проекту, закладених у ньому нововведень (інновацій), типу галузі і ряду інших факторів. Остаточне ж рішення приймається замовником (підприємцем і т.п.), узгоджується з інвестором, партнерами, контрагентами й іншими зацікавленими особами.
Метод окупності -- один з методів оцінки ефективності інвестиційних проектів, заснований на використанні як критерій періоду часу (кількість років), необхідного для повернення інвестицій, вкладених у проект (розмірів щорічного внеску, що розраховуються як різниця між річними доходами і витратами).
Період окупності -- це час, необхідний для відшкодування вихідних капітальних вкладень за рахунок прибутку від проекту. Під прибутком мається на увазі чистий прибуток, що залишається після відрахування податків плюс амортизація. Визначення строку окупності звичайно починається з періоду будівництва, протягом якого будуть зроблені первісні капітальні вкладенн
Специфічні моменти підготовки бізнес-плану виробництва інноваційних товарів дипломная работа. Менеджмент и трудовые отношения.
Эссе На Тему Язык Жестов
Дипломная работа по теме Проект создания автокомплекса
Реферат: Невская битва 2
Магистерская диссертация по теме Гендерные особенности межличностного общения у людей с разным уровнем субъективного контроля
Реферат: Что такое монополистическая конкуренция
Проверочная Контрольная Работа 4 Класс
Реферат: Мир колебаний
Курсовая Работа Цены И Ценовая Политика
Кто Является Кумиром Для Молодежи Сочинение
Реферат На Тему Профилактика Ишемической Болезни
Реферат На Тему Ремонт Штукатурки
Доклад: Нобелевские лауреаты– 2000
Составьте План Дипломного Исследования
Титульный Лист Реферата Улгу Образец
Сочинение По Памятнику 8 Класс
Дипломная работа по теме Определение возможностей и путей изучения геометрического материала с использованием компьютера
Рефераты Ценность Жизни
Как Оформить Сайт Как Источник В Курсовой
Жіноча зачіска на основі елементів Стародавнього Риму
Пенсионное Страхование В России Курсовая
Понятие компетенции арбитражных судов по действующему АПК РФ, ее соотношение с подведомственностью и подсудностью - Государство и право курсовая работа
Маркетинг на рынке объектов капитального строительства - Маркетинг, реклама и торговля контрольная работа
Культура Древнего Египта - Культура и искусство контрольная работа