Сортування як спосіб життя

І ось одного дня замість нової сукні ти купуєш… контейнери для сортування. Чи набір кокосового посуду. Або ж одразу кілька екоторб для всієї родини. І на подив подруг, радієш цьому більше, ніж ще одному коктейльному платтю.

Вам казатимуть, що сортування — це для фріків, яким нічим зайнятися. Що то марудна справа, на яку треба чимало коштів і нервів. І козирний аргумент — усе це не має сенсу. Саме для таких скептиків — кілька аргументів:

Щомісяця команда сортувальної станції NoWaste Recycling Station віддає на переробку й утилізацію десятки тонн різних пластиків. Люди приносять їх самі, безкоштовно, приїжджаючи як у будні, так і у вихідні.

«Україна без сміття» — громадська організація, який два роки тому відкрила цю сортувальну станцію, вже має близько сотні зайвок від охочих придбати франшизу, щоб відкрити такий же громадський простір сортування в своєму місті, містечку чи навіть у селі.

Сортування допоможе вберегти не тільки довкілля, а й ваші заощадження. Ви побачите, що купувати продукти в свою багаторазову тару — значно вигідніше. А з часом вам просто не захочеться мати в своєму домі паковання, непридатне для переробки.

Як почати сортувати?

Сортувати можуть усі: і ті, кому 5, і ті, кому 105 років. «Україні без сміття» вдалося створити найбільшу в країні екоспільноту, яка щоденно робить тиху революцію: змінює ставлення до відходів і робить так, щоб жоден цінний вторресурс не потрапив на сміттєзвалище.

Ось кілька підказок для тих, хто давно хотів почати сортувати, але все ніяк не наважувався:

1. Поставте собі ціль. Напишіть на своєму мудборді, а ще краще — в соцмережах, що від завтра починаєте жити інакше. Відмовитеся використовувати поліетиленові кульочки, заміните всі одноразові предмети на багаторазові чи, як мінімум, цілий рік братимете улюблену каву в нову екочашку, а не в паперовий стаканчик, який насправді ох як важко переробити через внутрішній шар поліетилену. Якщо ви публічно це зафіксуєте, то складніше буде зійти з дистанції. Банально, буде соромно перед людьми, які лайкнули пост. 
2. Знайдіть союзників і місце, куди відноситимете цінні вторресурси. Заручіться підтримкою друзів, рідних чи ваших партнерів. Пробувати щось нове разом — дуже круто, а сортувати й поготів. До того ж, важливо розуміти, що сортування неможливе без зміни споживчих звичок, а це, погодьтеся, досить інтимна річ. Близька людина зможе розділити з вами мить, коли, скажімо, ви вагатиметеся: піддатися спокусі придбати смаколики в «шуршику», який не переробляється, чи ні? Або, наприклад, заспокоїть вас, коли ви розгублено шукатимете маркування на пляшці з шампунем. Перший візит на станцію сортування чи пункт прийому вторсировини лишає стільки ж вражень, як і перше побачення. Не бійтеся поставити мільйон питань про те, як правильно здати відходи, а головне — що з ними далі відбуватиметься. Бо вкрай важливо переконатися, що ваші зусилля не будуть марними, тобто що вся зібрана сировина справді піде на переробку, а не опиниться на звалищі. «Україна без сміття», наприклад, розповідає не тільки про те, що відбувається з відходами, а й ретельно звітує за всі отримані благодійні внески, завдяки яким існує.

3. Фіксуйте успіхи. Ось вам уже вдалося тиждень протриматися без «кави з собою» в паперовому стаканчику. А вчора ви вперше замовили собі тверді шампуні, щоб у домі було менше пластику. Діліться своїми успіхами, сумнівами чи ваганнями, повірте, людей, які підтримають, значно більше.

4. Зробіть сортування новою звичкою. Придбайте яскраві екоторбинки або шопери, щоб не забувати брати їх із собою. Заздалегідь складайте список покупок, аби не придбати зайвого. Попередьте друзів, що ви прагнете мінімізувати кількість сміття, яке утворюєте: хай вони не дивуються, коли ви забираєте паковання від фастфуду з собою. Врешті решт облаштуйте вдома куточок, куди збиратимете паковання: обов’язково чисте, сухе та спресоване (щоб займало менше місця). Повірте, вам настільки сподобається результат, що запитуватимете себе, як жили до цього без сортування.

5. Залишайтеся на екостороні. Чим би ви не займалися, іноді ви сумніватиметеся, чи має це хоч якийсь сенс. У таких ситуаціях радимо кілька разів глибоко вдихнути й видихнути, а потім згадати, як приємно гуляти чистими парками, як круто бачити спортивний одяг із переробленого пластику, як відрадно знати, що хтось не страждає від того, що живе неподалік від стихійних звалищ. Екошлях не завжди простий, однак якщо знаєш, для чого це робиш, то всі сумніви розвіюються.