Сленг в німецьких молодіжних журналах - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Сленг в німецьких молодіжних журналах

Лінгвістична сутність поняття "сленг", його відмінність від діалектів та жаргону. Розгляд використання скорочених форм сленгової лексики в німецьких молодіжних журналах. Мовні та стилістичні особливості використання англіцизмів, виявлення їх значення.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Міністерство освіти і науки України
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Факультет романо-германської філології
Напрям підготовки / спеціальність 6.020303 Іноземна мова (німецька) та література
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
Сленг в німецьких молодіжних журналах
Розділ І. Лінгвістична сутність поняття "сленг"
1.1 Поняття "сленг", його характерні риси та місце в системі мови
1.2 Проблема дефініції сленгу: сленг і діалекти, сленг та жаргон
1.3 Історія дослідження та шляхи формування німецького молодіжного сленгу
Розділ ІІ. Семантико-концептуальна організація слегінізмів
2.1 Специфіка німецьких молодіжних сленгових одиниць
2.2 Використання скорочених форм сленгової лексики в молодіжних журналах
Розділ ІІІ. Особливості функціонування сленгінізмів у молодіжних журналах
3.2 Стилістичні особливості використання англіцизмів
3.3 Значення англіцизмів в німецьких молодіжних журналах
Протягом останніх десятиліть бурхливий інтерес до молодіжного сленгу набирає все більше обертів та цікавить багатьох науковців з області стилістики та лексикології німецької мови. Засоби масової інформації активно використовують у своїх публікаціях елементи сленгової лексики, що викликає неоднозначну реакцію з боку соціуму. Відношення людей до подібних нововведень варіюється: негативним є те, що люди сприймають сленгову лексику, як фактор, який порушує первозданність національної мови. Позитивна риса полягає у пишанні креативними здібностями молоді, що збагачує в певній мірі літературну мову. Дослідження сленгу давно проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами. Передумовою до вивчення сленгу в І половині ХХ століття стали фундаментальні дослідження вчених таких явищ як: просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є.Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін), сленгізми в німецькій мові (Th. Schippan), соціолінгвістика ( N. Dittmar ), тенденції молодіжної мови (P.Braun, J.Beneke ). Увага філологів до нелітературних форм мови з новою силою проявилася в 90-х р. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. У цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й сленгової лексики на літературну мову, спричинений входженням у публічне життя представників різних соціальних груп - носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелітературного мовлення. Водночас змінюється й психологічне ставлення людей до мови-норми (насамперед, на лексичному, стилістичному рівні) демократизується, стає більш вразливою щодо нелітературних засобів. Еталонне мовне середовище більшою мірою в цей період формують ЗМІ, вони ж виступають джерелом популяризації сленгової й іншої ненормативної лексики. На такому фоні, а також внаслідок названих екстралінгвістичних причин у мові кінця ХХ - початку XXI століття формується якісно нове явище - загальний сленг, особливий лексико-фразеологічний шар, що становить основу сучасного просторіччя, одиниці якого, втративши зв'язок зі своїм джерелом (корпоративним або професійним сленгом), стали поширюватися в усному розмовному мовленні, стаючи, таким чином, загальновідомими й уживаними широкими колами носіїв мови незалежно від віку, рівня освіти, професії й інших соціальних характеристик. Зв'язок формування загального сленгу зі змінами, що відбуваються в суспільстві, дозволяє розглядати це явище в контексті найважливіших проблем сучасної соціолінгвістики. "Сленг древній, як світ" [5, 336]. Це відзначає відомий мовознавець, фахівець у області сленгу і укладач словника сленгу Эрік Партрідж. Сленг був ще в грецькій та в латинській мовах - адже люди завжди прагнули пожвавити мову, окрасити її образними слівцями і фразами, переінакшуючи на свій лад незрозумілі "учені" і офіційні слова. У всіх мовах можна відзначити цю тенденцію. Суттєві зміни у структурі суспільства, форм власності та суспільно - політичного упорядження привели до соціальних змін, що ведуть за собою розлад традиційних літературних норм. Це виражається перш за все у збільшенні ненормативних варіантних елементів, що виникають під впливом мови, яка не являється літературною, мається на увазі - під впливом сленгізмів, діалектів, у стилістичному зниженні письмового та усного мовлення і нарешті у явній вульгаризації повсякденної сфери спілкування. На фоні негативного відношення суспільства, зростає прагнення до звільнення від встановлених мовних норм, розвивається та знаходить своє місце у суспільстві відсторонення від регламентованого побудування національної мови, в тому числі від мовних та лексичних установок. Таким чином формується антагоністична позиція - прагнення до самовираження, шляхом зміни певних правил вживання літературної мови. Однією з головних особливостей являє собою використання у молодіжній лексиці великої кількості сленгізмів в молодіжних журналах.
В.Д. Девкін, видатний російський лінгвіст, вважав, що без знання розмовної лексики, вивчення іноземної мови не буде повноцінним. Дана лексика складає невід'ємну та невідокремлену роль лексикону. Знайомство з розмовною лексикою молоді необхідно, щоб розуміти мову молоді, оволодівати певними знаннями лінгвокраїнознавства, вміти розшифровувати підтекст та асоціативний план виразів.
Актуальність даної роботи полягає в зростанні мовознавчого інтересу до лінгвістичних субстандартів молодіжного сленгу, а також в швидкій змінюваності лексичного складу молодіжного сленгу на кожному етапі свого розвитку, у вивченні сучасних номінативних процесів німецької мови, що були обумовлені задачами комунікації.
Об'єктом вивчення даної роботи є лексичні особливості німецького молодіжного сленгу у молодіжних журналах: Vitamin. de, Juma . Мета дослідження становить комплексне вивчення функціонування та особливостей використання сленгізмів у молодіжній комунікації.
Досягнення мети потребує вирішення ряду наступних задач:
1. Дослідити лінгвістичну сутність поняття "cленг";
2. Виявити особливості використання сленгізмів в молодіжних виданнях;
3. Визначити основні функції німецьких сленгізмів;
4. Дізнатись про властивості сленгу та його місця у системі мови.
Матеріалом дослідження даної роботи являється молодіжні ЗМІ, так як саме ЗМІ є найбільшим мобільним "ображчиком" стану мови на даний момент. З одного боку, в текстах ЗМІ відбиваються всі останні мовні зміни, з іншого боку, часто ЗМІ впливають на мовні зміни та розвиток. Ці чинники зумовлюють вибір нами матеріалу дослідження.
Практична значущість виражається в тому, що отриманий матеріал може бути використаний у процесі подальшого вивчення молодіжного сленга, як самостійного різновида мови.
Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Розділ І. Лінгвістична сутність поняття "сленг"
1.1 Поняття "сленг", його характерні риси та місце в системі мови
Загальновідомо, що мова - потужний засіб регуляції діяльності людей в різних сферах. Вивчення молодіжної мови набуває зростаючу актуальність в умовах розширення міжнародних контактів (стажування, турпоїздки, викладання ряду предметів німецькими фахівцями, перегляд відеофільмів, прослуховування сучасних пісень німецькою мовою і т.д.). П'єр Моріс Рішар вказує на те, що німецькі студенти, що вивчають французьку мову, під час стажувань у Франції стикаються з труднощами в спілкуванні через нерозуміння ряду термінів, з якими їм не вдавалося познайомитися на уроці. Автор вказує на те, що необхідно заповнити цю лагуну, допомогти викладачам бути в гущі подій, знайомити їх з мовою "вулиці" преси та сучасної літератури [31,68].
Е.В. Розен у своїй статті "Підлітково-молодіжний словесний репертуар (на матеріалі сучасної німецької мови)" пише, що викладачеві в школі і ВУЗі більш ніж будь-кому відомо, що словесний репертуар учнів має своєрідність, особливо помітну завдяки багатьом типовим словами і виразами. Це лексика, пов'язана з процесом навчання або професійного навчання, з навчанням і дозвіллям, а також та особлива, суто "молодіжна" лексика, яку часто називають "жаргонною", "сленговою"[18,41].
Сленг (англ. slang) - 1) те саме, що і жаргон, переважно в англомовних країнах, 2) За визначенням Розенталь Д.Е., Теленковой М.А. "Сленг - це слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків " [19,196].
Берегівська Е.М. вважає, що молодіжний сленг являє собою найцікавіший лінгвістичний феномен, вживання якого обмежене як певними віковими рамками, як це зрозуміло з самої його номінації, так і соціальними, тимчасовими і просторовими рамками. Він існує в середовищі міської учнівської молоді - в окремих більш або менш замкнутих референтних групах [4,153].
Найважливішою особливістю молодіжної мовної культури є широке поширення сленгу, який виникає часто як протест проти словесних штампів, одноманітності тьмянної повсякденної мови, і, врешті-решт, просто як прагнення до елітарності в тексті [13,57], бажання сказати гостре слівце, відзначитися, зоригінальничати, що так властиво молоді у всі часи.
Використовуючи у своїй мові сленг, молоді люди хочуть висловити своє критичне, іронічне ставлення до цінностей світу старших, проявити свою незалежність, самоствердитися, завоювати популярність у молодіжному середовищі, а також намагаються виділитися з маси, особливо по відношенню до груп дорослих носіїв мови, особливою мовою, так званою модною мовою. Загальновідомо, що молодь прагне до самовираження за допомогою зовнішнього вигляду, формою проведінки, дозвілля, прихильністю до графіті (graffiti), хіп-хоп (Hip-Hop) і т. д. Сленг - це також один із способів самовираження молодих людей, а також спосіб приховати сенс вимовного від оточуючих їх "чужих" людей, інакше кажучи, це їх прихована, зашифрована, "таємна" мову. Молодіжний сленг - це пароль всіх членів референтної групи [4,154]. Їх словесний репертуар відрізняється від загальноприйнятого наявністю типових слів і виразів, регулярно уживаних молоддю, навчального закладу, кварталу, міста, і які стали свого роду "візитними картками" молодіжної культури.
З метою самоствердження, бажаючи виглядати сучасними, "просунутими" молоді люди починають вживати слова і вирази підвищеної емоційності, за словами Е.В. Розен, "сильні", "неспокійні" і навіть шокуючі слова і вирази, оцінюїчі слова мови відрізняються від загальноприйнятої мовної норми, і їх ніяк не можна визнати прикрасами розмови. У хід йдуть елементи різнопланової лексики, іноземні слова, професіоналізми, вульгаризми.
Jakob К. називає це "аспект протесту" (der Protestaspekt) [28, 230], оскільки сама молодь розуміє свою мову, як зброю проти мовних норм дорослого світу, де грубість і цинізм найчастіше адресовані не товаришам, а людям похилого віку. Особливо пишно "розцвіли" вирази, які є за змістом синонімами слів "дуже добре", "відмінно", "чудово", "добре", - "Super" (hoch besser als sehr schцn, sehr gut), "Prima", "Klasse", "Toll", "Schau", "Geil" (sehr gut), "Megageil" (sehr sehr gut), "Cool" (besonders gut), "Fett" (sehr gut), "Funky" (sehr gut), "Krass" (sehr gut), "Tierisch", "Teufisch", "Hцllisch" (sehr gut), "Irre" (besonders gut). Вживання цих слів сприяє сепаратизаціі, самовідокремлення представників цієї групи суспільства від інших і одночасно об'єднує їх в деяку "свою" групу. Іншими словами, молоді люди прагнуть до нестандартного словесного вираження (міжгрупповий конформізм), з іншого боку, він переймає особливі експресивні слова і вирази в партнерів по мовним контактам зі своєї вікової групи, щоб говорити "як усі" в групі (внутрішньогруповий конформізм) [18,49].
1.2 Проблема дефініції сленгу: сленг і діалекти, сленг та жаргон
Окремі види мовних розбіжностей мають назву діалекта. За визначенням Береговської Є.М.: "Діалект - різновид мови, характерний для специфічної групи носіїв мови, що визначається не лише територіальною структурою але й іншими факторами, як, наприклад, соціальний клас" [4,72]. Отже, діалект, який відноситься до окремого соціального класу, називається соціолект.
За визначенням Карпенка Ю.О. "Діалект - це територіальний, часовий або соціальний різновид мови. Діалектом користується певна спільність людей, а тому він відрізняється своїми рівнями - семантичним, фонетичним і граматичним" [21,84]. Діалект відрізняється від мовного стандарту - зразкової унормованої мови, яка протиставлена просторіччю і є обов'язковою для формального спілкування - у навчальних закладах, державних установах тощо. Кожний діалект вживається у відповідному мовному колективі. Утворенню діалекту нерідко сприяють історичні обставини. Діалекти діляться на соціальні та територіальні. Соціальні діалекти - це діалекти, якими користуються окремі соціальні угрупування людей. Соціальні діалекти охоплюють низку суспільно, генетично, функціонально і структурно різних явищ, що розподіляються на професіоналізми, жаргони або арго.
Професійні діалекти, як різновид діалектів соціальних, охоплюють лексику, що їй надають перевагу мовці одного фаху або виду занять. Жаргон складається із навмисне утворених (морфологічно або семантично) елементів, вживаних з метою відокремлення від решти мовців даної спільності. Інколи це буває потаємна мова грабіжників, волоцюг, членів релігійних каст. "Територіальні діалекти - це слова, які використовуються як засіб спілкування між людьми, зв'язаними між собою однією територією" [8,54] за словами Гальперіна І.Р.
"Сленг - це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст"[9,111] - таке твердження подається в "Словнику лінгвістичних термінів". Важливо те, що слово "сленг" з'явилося на початку 19 ст., а жаргон - значно раніше. Спочатку це слово означало "щебетання птахів".
За визначенням Христенко О.С. "Сленг - це квінтесенція розмовної мови, що пов'язана з життєвими зручностями, а не з науковими законами, граматичними правилами чи філософськими ідеями. Слова і фрази перетворюються у сленг тоді, коли починають вживатись у межах професійних груп, змінюючи свої значенні в мові" [21,67]. Вживання сленгу переслідує певну мету: відбиває настрої молодшого покоління мовців, служить засобом дотепів і гумору, подає явище описово, допомагає заволодіти чужою увагою, уникнути кліше, підкреслити додаткову рису явища, полегшити спілкування. "У 20-21 ст. сленг - це лексика, що притаманна окремим суспільним колам - школам і університетам, політичним і професійним угрупуванням, військовим"[1,21]. У сленгу знаходять відбиття куховарство, мода, торгівля, особисті зацікавлення (хобі). Тож можна зробити висновок, що сленг в системі мови - це лексика розмовного типу, що вживається для полегшення спілкування окремих соціальних або професійних груп, лексика, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту. В той час як на відміну від сленгу - діалекти мають навіть свої власні словники та вживаються в більш розширених колах носіїв мови. Більш невизначеною залишається різниця між сленгом та жаргоном.
Поняття сленгу все більше починає завойовувати увагу сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття "сленг": суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується в громадянстві освічених. Звертає на себе увагу те, що термін "сленг" частіше уживається в німецькій лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується і відносно української мови. Нерідко слово "сленг" використовуються просто як синонім слову "жаргон". Тому мало б сенс, нарешті, спробувати, по-перше, дати чіткіше визначення сленгу, а по-друге, з'ясувати відмінність або тотожність понять сленгу і жаргону. Доцільно почати з етимології. Як відомо, дотепер в сучасній лінгвістиці існують сумніви щодо походження слова "сленг". За однією з версій, цей термін походить з англійської мови "sling", що перекладається як - метати, кидати. У таких випадках згадують архаїчне to sling one's jaw - говорити щось буйне і образливе.
В Німеччині сленг виник в середині 14-го століття. Це була мова грабіжників та жебраків. Тоді сленг мав назву "Rotwelsch" і назва утворена з двох німецьких корнів: Rot - червоний і Welsch - романський, іноземний, це слово вживалося відносно французької мови,що була незрозумілою німцям.Перший словник "Rotwelsch" зявився ще в 16 ст., передмову до якого написав видатний німецький лінгвіст Мартін Лютер, ним було написано: "Cледы экзотичного наречия немецких воров, нищих, бродячих торговцев и романтиков "большой дороги" присутствуют в словарях современного литературного немецкого языка и в разговорной речи, редко кто догадывается" [12,123]. Приблизно з 14 ст. цей термін став використовуватися ширше, як позначення "незаконної" просторічної лексики." або, як зазначив D. Herberg: "Сленг - це мова, яка закочує рукави, плює на долоні і приступає до роботи"[27,56]. З таких визначень зрозуміло, що сленг вважається мовою простолюддя і основою для виробництва національного словника. Розглядаються ще деякі з численних наукових визначень сленгу. У російському мовознавстві найчастіше приводиться визначення В.А. Хомякова: "Сленг - це відносно стійкий для певного періоду, широко споживаний, стилістично маркірований (понижений) лексичний пласт іменники, прикметники і дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси і ознаки, компонент експресивного просторіччя, що входить в літературну мову, вельми неоднорідну по своїх витоках, ступені наближення до літературного стандарту, що володіє експресією". У цьому визначенні звертають на себе увагу наступні ознаки сленгу: сленг, на думку В.А. Хомякова, хоч і відноситься до "експресивного просторіччя" і входить в літературну мову, його ступінь наближення до літературного стандарту вельми неоднорідний, тобто можна знайти приклади "майже стандартні" і "зовсім не стандартні". І, зрозуміло, сленгу властива пейоративність як найхарактерніша межа: важко уявити собі сленгізм з яскравою меліоративною конотацією, хоча, ймовірно, певний ступінь "стандартності" все ж таки має місце.
Зовсім інше трактування пропонується в "Словнику лінгвістичних термінів" О.С. Ахманової: "Сленг - 1. Розмовний варіант професійної мови. 2. Елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоційно-експресивного забарвлення" [1,89]. Як бачимо, в першій дефініції сленг - це просто ряд слів, що не являються термінами, що використовуються в термінологічному значенні, ніби "двірник" або "запаска" у автомобілістів. Такі слова не годяться для офіційної інструкції, але зручні для ділової розмови професіоналів. У другому випадку це вже щось абсолютно інше: перед нами слова, що вже покинули професійну сферу і що вийшли "в світ".
Декілька інше рішення пропонується в Енциклопедичному словнику 1980 року. Тут теж два визначення. "1. Сленг тут - мова професійно відособленої групи у протилежність літературній мові. 2. Це варіант розмовної мови, не співпадаючий з нормою літературної мови" [4,96]. Це визначення представляється вельми неадекватним. Як бачимо, в (1) - це просто синонім професійної мови , що чітко протиставив мові літературній.
Відрізняється від цих визначень дефініція Великого енциклопедичного словника 1998 року: 1. "Сленг - те ж, що й жаргон" [4 ,65]. Як бачимо, тут сленг просто оголошується синонімом жаргону. 2. "Сленг - це сукупність жаргонізмів, що складають частину розмовної лексики, що відображає грубо-фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови, уживається переважно в умовах невимушеного спілкування" [3,43]. "Словник-довідник лінгвістичних термінів" 1985 р. просто ставить знак рівності між сленгом, жаргоном і арго: "Сленг - слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків: cленг моряків, художників" [7,156]. До вже приведених різноманітних трактувань сленгу можна додати такі ж різноманітні дефініції німецьких філологів.
Відомий німецький лінгвіст Hermann Ehmann відзначає: "Сленг настільки розширив своє значення і застосовується для позначення такої кількості різних понять, що украй скрутно провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні" [24,45]. Цілий ряд німецьких дослідників використовують слово "Slang" просто як синонім жаргону, арго або кента. Найдетальніше висловився з приводу дефініції терміну "сленг" H. Ehmann. Він відзначає: "Cленг спочатку використовувався для позначення жаргону злодюг" [23,68].
З роками "сленг" розширює своє значення і в даний час включає різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і вульгарні слова. Kessel K. пише: "Die Slangtrдger bilden innerhalb der Gesselschaft eine sozialabgrenzbare Gruppe, was sie von den Vertretern anderer Soziolekte unterscheidet"[29,12].Таким чином, можна констатувати, що, при всій своїй популярності, сленг в даний час термінологічною точністю не володіє. за межами літературного німецького (Standard Deutsch) - з погляду вимог сучасної літературної норми.
Проте якщо при обговоренні дефініції "сленгу" ще не існує єдиної думки, що це таке, то термін "жаргон" має достатньо чітке тлумачення. Жаргон трактується як якийсь різновид мови, соціальний діалект, який відрізняється від загальнонаціональної мови особливим лексичним складом, фразеологією тощо. Істотною особливістю жаргону є те, що він використовується певними соціальними, професійними або іншими групами, об'єднаними загальними інтересами. Деякі лінгвісти, наприклад В.А. Хомяков, виділяють таку функцію жаргону, як "функція конспіративної комунікації", особливо якщо йдеться про кримінальний жаргон. Цієї ж думки дотримується і А.Д. Швейцер, що вважає: "Жаргон - це зашифрована мова, незрозуміла для необізнаних" [5,43]. Подібна точка зору заперечується Л.І. Скворцовим, він відзначає "Засвоєння багатьох жаргонізмів просторіччям і їх перехід в експресивну базу розмовної мови, що навряд чи було б можливим, жаргон володіє таємним характером" [ 21,117]. Сленг теж характеризується деякою соціальною обмеженістю, але не певною груповою, а інтегрованою: він не має чіткої соціально-професійної орієнтації, їм можуть користуватися представники різного соціального і освітнього статусу, різних професій тощо. Тому можна відзначити таку межу сленгу, як загальновідомість і широку вживаність. Інша відмінна риса сленгу - його вторинне утворення в порівнянні з жаргоном, оскільки він черпає свій матеріал перш за все з соціально-групових і соціально-професійних жаргонів. Але крім жаргонізмів, сленг включає окремі просторіччя, вульгарні слова. Проте при подібному запозиченні відбувається метафоричне переосмислення і розширення значення запозичених одиниць. Сленговим словам властива завищена експресія, мовна гра, модна неологія. Оскільки сленг являється характерною рисою мови будь якого професійного або соціального класу, визначимо чи існує таке поняття.
1.3 Історія дослідження та шляхи формування німецького молодіжного сленгу
"Мова - явище соціальне, тому для неї звичним і зрозумілим є відображення диференціації соціальних ролей і соціально-групових симпатій та антипатій" [21,21]. Суб'єктивний аспект міжособистісних стосунків у німецькому соціумі відображається у мові, особливо на її субстандартному рівні, акумулюючись у досить великий пласт побутово-розмовної мови.
З позицій соціолінгвістики необхідно з'ясувати, яку " соціальну роль" відіграє молодіжний жаргон у мовному середовищі, що є характерним для молодіжного жаргону як окремого соціолекта у німецькій мові, а також окреслити шляхи його формування. Але насамперед потрібно визначитися з термінологією досліждення У.Ю. Бенеке, П. Брауна, Н. Діттмара молодіжні мовленнєві форми у своїй сукупності називаються "молодіжна мова" (Jugendsprache), при цьому молодіжна мова розуміється як варіант молодіжного мовлення, який створюється, як правило, у великих містах (Jugendspezifische Ausprugungen der Stadtsprache).
А.І. Домашнєв вважає доцільним визначати молодіжні мовленнєві форми як " молодіжний сленг". По-різному названі, молодіжні мовленнєві форми тим не менш зараховуються соціолінгвістами до різновидів побутово-розмовної мови, відомих під збірною назвою "спеціальні мови" (Sondersprachen). Під жаргоном ми розуміємо певний різновид мовлення, яким користується переважно в усному мовленні окрема, досить стала соціальна група, що об'єднує людей за ознакою професії, становища в суспільстві, інтересів або віку.
Таким чином, розглядаємо різні мовні утворення, що виникають у спільнотах людей, об'єднаних професійними або іншими спільними інтересами, а також належністю до певного соціального кола) або до спільної вікової групи. Відомо, що будь-яка історично сформована, функціонально розвинута мова не є монолітною і являє собою досить складну, ієрархічно організовану багатоступеневу систему - сукупність форм, у яких вона існує і проявляється. Говорячи про це, можна вийти з того, що кожному носію мови, який належить до даної мовної спільноти, природно відомо, що одна й та ж мова може бути по-різному використана, залежно від того, хто говорить і хто слухає комунікантів, а також від обставин, часу й місця, одним словом, залежно від соціальних та комунікативних умов спілкування. Якщо справедливі слова про те, що у мові взагалі все соціально, то найбільш соціально детермінованими структурами німецької національної мови слід вважати формації побутово-розмовної мови. Ці різновиди побутово-розмовної мови, будучи невід'ємними елементами соціо-функціональної структури національної мови, є соціальними варіантами - соціолектами сучасної німецької мови.
Німецький молодіжний сленг як зазначає А.І. Домашнєв: "Це своєрідний результат впливу, принаймні, двох головних стихій : субсистемних різновидів національної мови й субкультурних імпульсів соціального життя суспільства" [11,89]. Згідно з цими двома головними лініями, будуються всі відношення зі стилістичною сферою мовних засобів, оскільки мовний матеріал побутово-розмовних варіантів за своїми емотивними властивостями тяжіє до нейтральних або слабо експресивних оцінок, що дає підстави зараховувати побутову мову освічених людей до нейтральної лексики (normalsprachlich), тоді як для сленгу - характерна стилістична зниженість: зневажливість (salopp), грубість (derb), вульгарність (vulgдr), наприклад: Heule (Radio), Hirsch (Moped, Auto), Schaufenster (groЯe Brille), Scheinwerfer (Augen), Keller (Lokal), Drahtkasten (Klavier), Bock (Fahrrad), Scheune (Kind). "У молодіжному слензі головною є справа не з нейтральними нормативними мовленнєвими формами, а зі словами та висловлюваннями, характерними для певного соціального середовища" [6,61]. Вживання молодіжного сленгу обмежене уснопобутовою сферою, у мові художньої літератури він використовується з яскравою стилістичною мотивацією. Початки специфічного молодіжного мовлення в німецькій національній мові сягають часу заснування перших університетів; Відень 1365, Гейдельберг 1368, Кельн 1388, коли поступово почав створюватися особливий мовленнєвий запас німецької студентської молоді.
На думку Г. Еманна, найважливішим джерелом натхнення для оновлення студентського сленгу слугували у XVII, XVIII та XIX ст. французька, давньоєврейська й класичні античні мови. Про це свідчать деривати, зібрані в " Studenten-Lexikon" К. Кіндлебена: Kneipier (Wirt), Pumpier (Geldverleiher), Suitier (Witzbold), illuminiert (betrunken) та ін. Зі студентського жаргону XVII й XVIII ст. у сучасному молодіжному мовленні збереглися й продовжують досить активно вживатися такі сленгізми, як: abbrechen (sich anstrengen; ьberrascht sein), abfahren (jmdn. besonders anziehend finden; faszinierend, interessant sein; sterben), abschnallen (fassungslos, ьberrascht sein; vor Staunen sprachlos sein), abschwirren (schnell verschwinden; weggehen), Biene (tolles Mдdchen; leichtlebiges, reizvolles, hьbsches, fьr Flirt leicht zugдngliches Mдdchen), labern (langweiliges Zeug daherreden; Unsinn von sich geben), NuЯ (Kopf; Mдdchen, es muЯ erst "geknackt" werden), Penne (Schule; Schlafstдtte), poofen (schlafen; Geschlechtsverkehr ausьben), Puppe (Mдdchen), Randale (Prьgelei; Lдrm, Aufstand), rotieren (voll im StreЯ sein, besonders aufgeregt sein, viel Arbeit haben), subito (plцtzlich, augenblicklich, schnell).
Молодіжний сленг сучасної німецької мови характеризується відсутністю кастової обмеженості, відкритістю своєї лексичної системи. Ці особливості знаходять своє відображення в тематичній специфіці молодіжної сленгової лексики. На розвиток сленгу молоді значною мірою впливають такі екстралінгвістичні фактори, як високий рівень розвитку суспільства, різноманітні соціальні відносини, високий розвиток науки, техніки, мистецтва, загальнолюдський прогрес загалом. Важливі джерела нових молодіжних слів можна спостерігати в культурі створення пісень і рок-музики. Тут домінують групи, які пишуть їх тексти на діалектах (Reinhard Fendrich, Konstantin Wecker, Georg Danzer або на молодіжному слензі - Udo Lindenberg. Ставка робиться на схильність молоді до вживання найбільш яскравих слів і слів із пісень, які добре запам'яталися, наприклад: Bingo (alles in Ordnung, alles bestens), heizen (rasch, schnell fahren), Johny (Junge, Bursche, harter Kerl, lustiger Knabe). Активними постачальниками молодіжного сленгу є спортивний, комп'ютерний, солдатський сленги.
Наприклад, із сленгу військових - abziehen (jmdn. ьbers Ohr hauen, ausnehmen, betrьgen), із сленгу хіміків - дtzend (schlecht, unangenehm, seit 1990 - gut, angenehm), зі спортивного сленгу - Bock, bockstark (Lust, sexbegierige mдnnliche Person), із сленгу робітників - anbaggern (ein Mдdchen ansprechen), Muffe (Angst, Befьrchtung), із сленгу наркоманів - drauf sein/haben (unter DrogeneinfluЯ stehen; gute/schlechte Stimmungslage, Laune), Hose (tote) (Langweile, "Es ist nichts los", "Es spielt sich nichts ab"), Trip (Reise, Ausflug, Fehler), з комп'ютерного жаргону - Basic (Klartext, Eindeutigkeit, Genauigkeit), Schaltfehler (Progra
Сленг в німецьких молодіжних журналах курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Социальное Страхование Курсовая Работа
Курсовая работа по теме Применение пломб в таможенном деле
Дипломная работа по теме Применение принудительных мер медицинского характера
Реферат Социальные Институты Общества
Дипломная работа по теме Разработка технологии PR-сопровождения музыкальной группы 'Enigma'
Контрольная работа по теме Экономический рост. Циклическое совершенствование экономики
Дипломная работа: Налоговая система РФ и пути ее реформирования. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Анализ деятельности Управления ФСНК по Челябинской области по реализации государственной политики в сфере предупреждения наркомании
Миллион Терзаний Чацкого Сочинение Рассуждение 9 Класс
Курсовая работа по теме Анализ медико-социальной работы по профилактике заболеваний, передающихся половым путем
Сочинение: Жуковский ВА - поэт-лирик
Курсовая работа по теме Внутрифирменное планирование как важнейшая функция управления предприятием
Эссе Читать Онлайн
Реферат по теме Гражданское право РСФСР в период НЭПа
Сочинение Рассуждение Тем 15.3
Реферат: Избирательные технологии и коррупция
Скачать Курсовой По Машинам
Контрольная Работа На Тему Реабилитационная Программа
Итоговая Контрольная Работа Тест По Английскому
Дипломная работа по теме Основные направления деятельности ГУ 'Тверской областной центр 'Семья'
Гарантии и компенсации работникам, совмещающим работу с обучением - Государство и право реферат
Пігментосинтезувальна активність бактеріальних та дріжджових клітин за дії важких металів - Биология и естествознание статья
Правовое регулирование отношений в сфере организации и проведения референдума - Государство и право курсовая работа