Скелі "Протяті Камені"
Скелі "Протяті Камені" у Вижницькому районі – геологічна пам'ятка природи, що знаходиться у Покутсько-Буковинських Карпатах, на південь від перевалу Німчич, неподалік східної частини сіл Розтоки і Хорови, у верхів'ї потоку Смугарів, на котрому розташувався відомий каскад Буковинських водоспадів.
Ці мальовничі скелі, які вражають своєю могутністю і неповторністю, утворилися з потужних пластів пісковику, у деяких з них спостерігаються отвори і ходи всередині, внаслідок чого і виникла назва – "протяті". Скелі "Протяті Камені" досить знані на Чернівеччині, однак у інших областях про них мало що відомо. Велетенські камені, що вражають навіть бувалих туристів своїми розмірами, є подібними до кораблів-криголамів, які торують шлях у карпатському морі дерев. Висота кам'яних велетів найрізноманітніша – від кількох десятків метрів до окремих кількаметрових каменів, розкиданих навколо. У скелях тут і там видніються численні порожнини, від мініатюрних – до кількох метрів за розміром. Урочище оточує мішаний ліс, у якому між буками і березами ростуть нечисленні шпилькові дерева.
Найвищою і найбільш популярною серед цих скель є Соколине Око, висота якої сягає до 40м., тут видніється кам'яна арка, яка справді нагадує око, що виникло у результаті ерозії. Розмір велетенської арки - понад 10 метрів. На її вершині утворився невеличкий природній резервуар. Хоча сюди навідуються переважно у суху погоду, під час дощів можна побачити цікаве явище - водоспади, які спадають зі скелі по боках арки. З північної сторони, біля підніжжя гори розташована невелика трикамерна печера "Наскрізна". У інших скелях виявлено ще кілька печер, які отримали назви "Бермудський трикутник" та "Скелелазка". Неподалік від Соколиного Ока, у напрямку на схід до гребеня хребта знаходяться численні менші, однак дуже мальовничі скельні масиви. Цікавою є й так звана "Павликова ущелина", яка відмежовує від скелі потужну кам'яну стіну.
Якщо уважно приглянутися до каміння скель, можна побачити чимало наскельних малюнків і видовбаних на каменях знаків, серед яких – обличчя людей, жіночі силуети, черепи, сердечка, відбитки рук, різноманітні таємничі символи тощо. На жаль, більшість із них має аж ніяк не давнє походження. Хоча сюди немає автодороги, і масовий "туризм", як наприклад на Скелях Довбуша у Бубнищі, тут поки що відсутній, проте сліди перебування людей у вигляді куп сміття та слідів від багать ви виявите без особливого напруження. Влітку туристи тут часто залишаються на ночівлю у наметах.
Відвідавши це місце, Леся Українка у своєму листі до Ольги Кобилянської охарактеризувала скелю як незбагненну мрію, яка може з'явитися лише раз і назавжди зникнути. Про виникнення назви скель свідчать численні легенди, згідно з якими горяни не мали можливості спуститися вниз з гір, тому вони нагрівали воду у казанах і начебто виливали на скелі. Таким чином утворилися "протяті проходи". Інша легенда оповідає про опришка Сокола з ватагою, який заховав тут численні скарби. Щороку у вересні у цій місцині відбувається посвячення у студенти першокурсників географічного факультету Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича.
"Протяті Камені" з головною скелею "Соколине Око" входять до складу Вижницького національного природного парку, вражають своєю монументальністю, загадковістю та неповторною красою і належать до пам'яток природи місцевого значення. Тут знімали окремі сцени численних кінофільмів, зокрема і таких відомих, як "Білий птах з чорною ознакою" та "Захар Беркут".