Скелі Кешел

Цю чудову історію ми знайшли для вас на ресурсі https://castles.today/uk/zamky/irlandiya/kashel/istoriya/

За давнім переказом Скеля Кашел виникла, коли Святий Патрік виганяв диявола з печери в горі, яка розташована в 30 км від Кашелю. Розлючений диявол відкусив «шматочок» гори, але через зламаний зуб був змушений виплюнути його – так і з'явилася посеред рівнинних полів Тіпперері таємнича вапняна скеля ...

Але це всього лише легенда, а за історичними даними поселення на скелі утворилося задовго до появи в цих землях Святого Патріка, який проживав в 5 столітті. Вже в 4 столітті Корком МакЛорса з роду Еоганахта тут була побудована фортеця, яка стала називатися Кашел, що по-гельські означає – «камінь», «зміцнення». Пізніше замок і поселення Кашел перейшов у володіння королів Мюнстера, які правили найбільшою провінцією Ірландії. У середині 5 століття в Ірландії проповідував християнство Святий Патрик, який прибув в Скалу Кашел приблизно в 450 році. Тоді й сталося тут хрещення мюнстерського короля Енгуса мак Над Фройха, яке мало величезне значення для подальшого поширення християнської віри по землях Ірландії. Кілька століть, аж до вторгнення нормандців замок на Скелі Кашел був резиденцією королів Мюнстера, чому скелю стали іменувати «горою королів». У 964 році тут пройшла коронація Верховного короля Ірландії Бріана Борума.

На початку 12 століття, правнук Бріана Борума, король Муйрхертах Уа Бріайн після сходження на престол передав замок на Скелі Кашел в дар церкві, після чого це місце дуже швидко перетворилося на релігійний центр королівства. Від цього періоду до наших днів вціліла кругла вежа, висота якої близько 28 метрів, а вхід розташований на відстані 3,5 метрів над землею. Але це зовсім не означає, що в ті давні часи в Ірландії водилися велетні, таке високе розташування входу типово для круглих веж цієї епохи і обумовлено порівняно дрібним фундаментом, який не перевищує 1 метра.

У 1127 році король-єпископ Кашелю Кормак МакКарті повелів вибудувати на території замку каплицю, яка нині носить його ім'я. З 1152 року Скеля Кашел стає офіційною резиденцією єпископів, після чого тут з'явився ще ряд будов. У 1169 році при архієпископі Доналі О'Брайен почалося будівництво величезного Кафедрального собору, яке тривало не один десяток років. Тільки в 1234 році ця велична будова була завершена і освячена, після чого собор довгий час був найвищою релігійною спорудою Ірландії.

Під час ірландської Федеральної війни в 1647 році в історію Скелі Кашел була вписана найкривавіша і сумна сторінка, коли в місто і замок увірвалися війська парламентаріїв під проводом графа Мюрроу О'Брайена. Замок і церкви були розграбовані, вбито багато священиків, у тому числі Теобальда Степлтона, який прославився тим, що вперше в країні опублікував римсько-католицьку книгу ірландською мовою. Але найжахливіша подія відбулася в стінах Кафедрального собору, де сховалося від ворога близько трьох тисяч жителів Кашелю і захисників фортеці. У розпал битви спалахнула пожежа і велика частина людей, що знаходилися в соборі, згоріла заживо.

Після цього колишня велич Скелі Кашел пішла на спад, але в пам'яті людей це місце надовго збереглося в якості символу мужності і нескореності ірландців перед владою англійської корони. У 1749 році дах Кафедрального собору був видалений за наказом англіканського архієпископа Кашелю Артура Прайса. Після того, як перлина ірландських церковних будівель була спотворена, Скеля Кашел довгий час лежала в руїнах, поки до неї не відродився інтерес з боку істориків і туристів. У наші дні Скеля Кашел активно реконструюється, але при цьому відкрита для відвідувань. На території старовинного замку дуже часто проводяться театралізовані заходи на історичні теми, різні концерти та майстер-класи.