Системи проти димного захисту - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат

Вимоги щодо провадження робіт з монтажу, технічного обслуговування систем проти димного захисту. Комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із захищуваних приміщень.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківський національний університет внутрішніх справ
Навчально-науковий інститут права та комунікацій
Смілянський навчально-консультативний пункт
на тему: «Системи проти димного захисту»
1. Загальні положення систем проти димного захисту
2. Вимоги щодо провадження робіт з монтажу, технічного обслуговування систем проти димного захисту
Система проти димного захисту - це комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із захищуваних приміщень та/або за рахунок запобігання його поширенню шляхами евакуації.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Н А К А З «Про затвердження Правил технічного утримування установок пожежної автоматики» (п.3.) N 507 від 29.07.2000 м.Київ (див. текст) (z0662-00) ( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 866 (z1005-04) від 03.08.2004 )
Система проти димного захисту - це комплекс технічних засобів, призначений для примусового видалення летких продуктів згоряння (зокрема диму) з приміщень та шляхів евакуації будинків і споруд у разі пожежі, спонукальною системою якого є пожежна сигналізація.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ Н А К А З Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів і Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам (Ліцензійні умови, п.1.5) 01.09.2004 N 99/33 (z1144-04) ( Введено на підставі наказу Державного комітету України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2009 N 99/393 )
Система проти димного захисту - комплекс технічних засобів, призначений для примусового видалення летких продуктів згоряння (зокрема диму) з приміщень та шляхів евакуації будинків і споруд у разі пожежі, спонукальною системою якого є пожежна сигналізація.
МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ Н А К А З Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів і Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам (Ліцензійні умови, п.1.5) 25.12.2009 N 886 (z0060-10). [8,3]
1. Загальні вимоги до систем проти димного захисту
Видалення диму при пожежі слід проектувати для забезпечення евакуації людей з приміщень будівлі в початковій стадії пожежі, що виникла в одному з приміщень проведeнних нижче типів будівлі. При цьому повинні дотримуватися такі вимоги:
1. Система димовидалення передбачається з коридорів і холів в будівлях 10 поверхів і більше, а також у будинках заввишки більше 26,5 м від відмітки найближчого проїзду до підлоги верхнього поверху. Крім цього, необхідно передбачати систему підпору повітря в ліфтові шахти.
2. Видалення диму з поповерхових коридорів у будинках з незадимлюваними сходовими клітками слід передбачати через спеціальні шахти з примусовою витяжкою і клапанами, що улаштовуються на кожному поверсі із розрахунку одна шахта на 30 метрів довжини коридору. Для кожної шахти димовидаляння слід передбачати автономний вентилятор. Шахти димовидаляння повинні бути з негорючого матеріалу і мати межу вогнестійкості не менше 1-ї години.
3. У шахтах ліфтів у разі пожежі слід забезпечувати подачу зовнішнього повітря з окремого клапана у верхню частину ліфтової шахти. Надмірний тиск у ліфтовій шахті повинно бути не менше 20 Па (крім нижнього).
4. Вентиляційні установки підпору повітря і димовидаляння повинні розташовуватися в окремих вентиляційних камерах, відгороджених протипожежними перегородками 1-го типу. Відкривання клапанів і включення вентиляторів слід передбачати автоматичним від сповіщувачів пожежної сигналізації, встановлених у передпокоях квартир, кімнатах гуртожитків і приміщеннях культурно-побутового обслуговування, а також дистанційними від кнопок, встановлених на кожному поверсі в шафах пожежних кранів. [3,4]
5. Висновок сигналізації про пожежу та спрацювання систем проти димного вентиляції слід передбачати в пункт об'єднаної диспетчерської служби.
1. Двері шахт ліфтів і підйомників у підвальних і цокольних поверхах повинні виходити в холи або тамбур шлюзи, в яких передбачається підпір повітря не менше 20 Па.
2. У будинках заввишки 26,5 м від планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху необхідно застосувати незадимлювані сходові клітки. У разі якщо сходова клітка 2-го типу, то необхідно передбачати її поділ по висоті суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу через кожні 7-8 поверхів. Перехід з одного відсіку в інший такий клітки слід виконувати в її об'ємі. Подача зовнішнього повітря здійснюється у верхню частину відсіків. Надмірний тиск має бути не менше 20 Па у нижній частині відсіку і не більше 150 Па у верхній частині відсіку при одних відкритих дверях.
3. Вихід з незадимлюваними сходовій клітини другого типу у вестибюль належить влаштовувати через тамбур-шлюз з підпором повітря під час пожежі. Стіни сходових кліток з підпором повітря не повинні мати прорізів, крім віконних, у зовнішніх стінах та дверних, які ведуть у поверхові коридори, вестибюлі або назовні, а також отворів для подачі повітря з метою створення надлишкового тиску.
4. У будинках заввишки до 26,5 м, в коридорах без природного освітлення, призначені для евакуації 50 і більше осіб, повинно бути передбачено димовидаляння.
5. У випадках наявності в будівлях підземних автостоянок необхідно передбачати системи димовидаляння з кожної секції автостоянок. Системи проти димного захисту повинні мати автоматичний і дистанційний привод від кнопок біля кожного поповерхового виходу і входу.
6. Системи проти димного захисту повинні забезпечуватися електропостачанням по першій категорії.
7. У випадках наявності в будівлях заввишки понад 16 поверхів ліфтів, призначених для транспортування пожежних підрозділів, підпір повітря в шахту ліфта повинен бути не менше 40 Па, в холі або тамбур-шлюзі - 20 Па (останні повинні повідомлятися з усіма поверхами через повітряну зону протяжністю по фасаду не менше 2,0 м або тамбур-шлюзи з огороджувальними конструкціями: перегородки і покриття - 2,5 години; двері - 1,2 години).
8. Сходові клітки, що з'єднуються дверними прорізами з атріумом в будинках заввишки 3 поверхи та більше повинні бути незадимлюваними 2-го або 3-го типу. Атріуми висотою до 15 м повинні обладнуватися природним видаленням диму.
Димовидаляння з механічним спонуканням для атріумів заввишки понад 15 м, крім витяжки у верхній частині атріума, повинно передбачатися з рівня 10-12 м.
Відкривання клапанів димовидаляння повинно здійснюватися автоматично від сигналів димових пожежних сповіщувачів, дистанційно (від кнопок, встановлених у сходових клітках) та вручну.
Відкриванню клапанів у покритті не повинні перешкоджати атмосферні опади.
Система проти димного захисту атріумів повинна передбачати автоматичне відключення припливно-витяжної вентиляції та кондиціонерів, якщо ці системи не задіяні у схемі протипожежного захисту.
9. У сховищах бібліотек і архівів, складах і коморах площею більше 36 м2 за відсутності вікон слід передбачати витяжні канали площею перерізу не менше 0,2% площі приміщення, забезпечені на кожному поверсі клапанами з автоматичним і дистанційним приводом. Відстань від клапана димовидалення до найбільш віддаленої точки приміщення не повинна перевищувати 20 м.
10. З кожного приміщення, не має природного освітлення, якщо воно призначене для масового перебування людей, необхідно передбачати видалення диму.
в) виробничі та адміністративно-побутові приміщення [
1. Видалення диму слід передбачати:
? з кожного приміщення, не має природного освітлення, якщо воно призначене для масового перебування людей;
? з приміщень площею 55 м і більше, призначених для зберігання та використання горючих матеріалів, якщо в них є постійні робочі місця;
? з гардеробних площею 200 м2 і більше;
? у виробничих приміщеннях категорії «В» площею 200 м2 і менше допускається проектувати димовидалення через примикає коридор;
? з коридорів виробничих і адміністративно-побутових будівель, висотою більше 26,5 м;
? з коридорів завдовжки понад 15 м, які не мають природного освітлення світловими прорізами в зовнішніх огородженнях з виробництвами категорій А, Б, В з числом поверхів 2 і більше;
? з кожного виробничого або складського поміщення постійними робочими місцями без природного освітлення або з природним освітленням, що не мають механізованих приводів для відкривання фрамуг у верхній частині на рівні 2,2 м і вище від підлоги до низу фрамуг і для відкривання прорізів в ліхтарях (в обох випадках площею, достатньою для видалення диму при пожежі), якщо приміщення відносять до категорії А, Б або В, Г, Д в будівлях IVа ступеня вогнестійкості. Відкривання стулок ліхтарів або фрамуг повинно бути механізованим з включенням механізмів відкривання біля виходів з приміщення, дубльованим ручним керуванням. Відкриваються зенітні ліхтарі (фрамуги), що враховуються в розрахунку димовидалення, повинні бути рівномірно розміщені по площі покриття або скління.
Примітка. Слова «... повинне бути механізованим ...» слід розуміти так, що фрамуги, як і прорізи в ліхтарях, повинні мати автоматичне дистанційне та ручне управління. Отже, дана вимога стосується всіх виробничих будівель як без природного, так і з природним освітленням.
Вимоги на проектування видалення диму не поширюються:
а) на приміщення, час заповнення яких димом більше часу, необхідного для безпечної евакуації людей з приміщення (крім приміщень категорій А і Б), при розрахунку фактичного і необхідного часу евакуації необхідно використовувати нормативні документи. Час заповнення приміщення димом визначається за формулою [11]:
де А ? ? 1600 м - площа приміщення або частину його площі, іменованої «резервуар диму», якщо вона не перевищує 1600 м і вигорожена по периметру негорючими завісами, що спускаються з покриття (перекриття);
У - рівень нижньої межі диму, що приймається для приміщень 2,5 м, а для резервуарів диму - висота від нижньої кромки завіс до підлоги приміщення;
Рo - периметр вогнища пожежі приймається рівним більшому із периметрів відкритих або негерметично закритих ємностей горючих речовин в обладнанні або місць складування горючих речовин або негорючих речовин, матеріалів, деталей в горючій упаковці, але не більше рo = 12 м;
б) на приміщення площею менше 200 м2, обладнання установками водяного або пінного пожежогасіння, крім приміщень категорій А і Б;
в) на приміщення, обладнані установками автоматичного газового пожежогасіння;
г) на лабораторні приміщення категорій В, площею 36 м і менше;
д) на коридори і холи, якщо для всіх приміщень, що мають двері в цей коридор, проектується безпосереднє видалення диму.
Примітка. Якщо на площі основного приміщення, для якого передбачено видалення диму, розміщені інші приміщення площею кожне 50 м і менше, то окреме видалення диму з цих приміщень допускається не передбачати за умови розрахунку витрати диму з урахуванням сумарної площі цих приміщень (якщо сумарна витрата диму з цих приміщень не перевищує витрату диму з приміщення, для якого передбачено видалення диму).
З одноповерхових будівель видалення диму слід проектувати, як правило, витяжними пристроями з природним спонуканням: через димові шахти з дефлекторами, незадуваюмі ліхтарі з відкриваються фрамугами (стулками) або через відкриваються зенітні ліхтарі. [6,7]
З пов'язаною з вікнам зони шириною L ? ? 15 м допускається видалення диму через віконні фрамуги (стулки), низ яких перебуває на рівні не менше 2,2 м від підлоги. Однак при проектуванні необхідно враховувати, що застосування фрамуг у вікнах може бути неефективно через впливів вітру, який може перекинути тягу і замість видалення диму з приміщення він буде видавлюватися в сусіднє приміщення. Використовувати фрамуги для димовидалення допускається в місцевостях, де розрахункова швидкість вітру не перевищує 1 м / с або де фрамуги надійно захищені від задування сусідніми будівлями або спорудами.
Примітка. Для приміщень категорій А, Б і В у будівлях будь вогнестійкості і для приміщень категорій Г і Д у будинках IVа ступеня вогнестійкості повинні бути виконані розрахунки проти димного захисту приміщень, для того, щоб переконатися в достатності площі виконаних за будівельним проектом фрамуг, ліхтарів і їх автоматизації .
Димоприйомніка слід розміщувати рівномірно по площі приміщення, димової зони або резервуара диму. Площа, що обслуговується одним димоприймальним пристроєм, слід приймати не більше 900 м2. Відстань від осі димоприйомніка до найближчої стіни приміщення або краю димової зони не повинен перевищувати 20 м. З димоприйомніка повинен бути передбачено відвід атмосферних опадів і вологи, що конденсується.
У багатоповерхових будинках допускається передбачати димові шахти з природним спонуканням, за умови обслуговування кожного приміщення окремої шахтою. [6,8]
При неможливості або економічній недоцільності видалення диму з пристроями з природним спонуканням і у випадках, коли горіння відбувається при низькій температурі з рясним утворенням диму (книгосховища, склади паперу, повсті, пряжі та ін), слід проектувати системи з штучним спонуканням.
При штучному спонуканні до системи або вертикальному колектору слід приєднувати відгалуження не більше ніж від чотирьох димових зон або резервуарів диму на кожному поверсі. Димові клапани, фрамуги (стулки) і інші пристрої шахт, ліхтарів і вікон призначені або використовуються для проти димного захисту, повинні мати автоматичне, дистанційне та ручне управління. Пускач дистанційного керування (кнопка, ключ тощо) слід розміщувати при виході з приміщення.
Димові клапани повинні мати межу вогнестійкості 0,5 години; допускається застосовувати димові клапани з ненормованою межею вогнестійкості для систем, що обслуговують одне приміщення.
Вентилятори систем витяжної проти димного вентиляції слід розміщати в окремих приміщеннях окремо від вентиляторів інших систем. Огороджувальні конструкції повинні мати межу вогнестійкості 0,75 години. Встановлюються зовні вентилятори повинні бути захищені сітчастими огородженнями від сторонніх осіб. У приміщеннях для витяжного обладнання потрібно проектувати вентиляцію, що забезпечує при пожежі температуру повітря, що не перевищує 60 ° С в теплий період року. [3,8]
Для проти димного захисту слід передбачати: [1,8]
? установку радіальних вентиляторів з електродвигуном на одному валу (в тому числі радіальних дахових вентиляторів) у виконанні, відповідному категорії обслуговуючого приміщення, без м'яких вставок - при видаленні диму під час пожежі. Допускається застосування м'яких вставок з негорючих матеріалів, а також установка радіальних вентиляторів на клиноремінною передачі або муфті, охолоджуваних повітрям;
? повітроводи та шахти з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,75 год - при видаленні диму безпосередньо з приміщення, 0,5 год - з коридорів або холів, 0,25 год - при видаленні газів після пожежі. При виконанні повітроводів і шахт з листової сталі їх щільність повинна відповідати класу П, до цього класу щільності можуть бути віднесені повітроводи та шахти з монолітного бетону або з монолітних блоків з мінімальною кількістю стиків. Повітроводи та шахти з плит по щільності рекомендується відносити до класу Н. Повітроводи, шахти і конструкції приєднання димових клапанів повинні мати компенсатори лінійного розширення і «мертві опори»;
? викид диму в атмосферу на висоту не менше 2 м від покрівлі з негорючих або важко горючих матеріалів. Допускається викид диму на меншій висоті з захистом покрівлі негорючими матеріалами на відстані не менше 2 м від краю викидного отвору. Над шахтами при природному спонуканні повітря слід передбачати установку дефлекторів. Викид диму в системах зі штучним спонуканням слід передбачати через труби без зонтів;
? установку лічильників води у вентилятора. Допускається не передбачати установку лічильників води, якщо в обслуговуваному виробничому приміщенні є надлишки теплоти більше 20 Вт/м2 (при перехідних умовах).
Для видалення диму при пожежі і газів після пожежі допускається використовувати системи аварійної та основний вентиляції, якщо вони задовольняють вимогам, що пред'являються до систем проти водяного захисту.
При проектуванні систем димовидалення необхідно передбачати поділ приміщень на димові зони площею не більше 1600 м2. Кожну димову зону слід, як правило, огороджувати вертикальними завісами з негорючих матеріалів, що спускаються зі стелі (перекриття) до підлоги, але не нижче 2,5 м від нього. У середньому по витраті диму економічно виправдані завіси не вище 4 м від рівня стелі (перекриття).
Приймальні отвори для зовнішнього повітря необхідно розміщувати на відстані не менше 5 м від викиду диму, при цьому забір чистого повітря повинен бути з протилежного боку.
1.1. Вимоги до систем проти димного захисту підземних автостоянок:
1. Пожежну небезпеку стоянок легкових автомобілів слід відносити до категорії В. У зв'язку з цим середня вага диму становить 5 Н/м3 і щільність - 0,51 кг/м3.
2. Висота приміщень в місцях проїзду і зберігання автомобілів та на шляхах евакуації людей повинна бути не менше 2 м від підлоги до виступних конструкцій. При висоті приміщення 2,5 м вертикальні завіси, огороджувальні димові зони, не повинні спускатися нижче 2,0 м від підлоги. Глибина «резервуара диму» при цьому буде залежати від висоти конструкцій перекриття стоянки, і, як правило, буде не більше 0,5 м.
3. Витрата диму, кг / год, що видаляється з резервуара диму над засмаглим автомобілем, слід визначати по периметру вогнища пожежі, за який приймається периметр більшого з розташовуваних автомобілів - але не більше 12 м. Витрата диму рекомендується розраховувати за формулою СНиП:
де По - периметр вогнища пожежі (не більше 12 м);
У - розрахунковий середній рівень стояння диму від підлоги приміщення, м, приймається в даному випадку 2 м;
Ks - коефіцієнт, що дорівнює 1,2 до розрахунковій витраті диму і площі витяжних фрамуг у вікнах і ліхтарях, для систем, що діють за рахунок природного спонукання тяги, при їх спільній роботі зі спринклерної системою пожежогасіння. Для витяжних систем з штучним спонуканням (вентилятори, ежектори і ін) Ks = 1.
4. Максимальна площа поверху підземної стоянки автомобілів має становити не більше 3000 м2, яка поділяється на димові зони площею не більше 1600 м. При цьому димові зони захищаються щільними вертикальними з вагою, виконаними з негорючих матеріалів, що спускаються зі стелі не нижче 2,5 м. Для підвищення надійності проти димного захисту підземних стоянок легкових автомобілів максимальний розмір резервуара диму приймається не більше 800 м2 кожен.
5. Для ефективного використання ємності резервуара диму (рис. 1.1.) У верхній частині витяжного воздуховода, що прокладається всередині резервуара, передбачаються димоприймальні отвори - по одному на кожні 100 м2 площі резервуару, якщо його глибина менше 1 м і на кожні 200 м при більшій глибині резервуару . Площа отвору визначається відповідною частиною розрахункового витрати диму і масової швидкістю всмоктування не більше 10 кг / (с.м2). Відстань будь-якого димоприймальні отвори від краю резервуара не повинна перевищувати 10 м.
6. У торці кожного резервуара диму на витяжному повітроводі слід передбачити димової клапан з прохідним перетином, розрахованим на витрату диму, при масовій швидкості диму не більше 10 кг / (с.м2). [8,10]
7. Проти димний витяжна вентиляція повинна бути зблокована з автоматичною пожежною сигналізацією. Необхідно передбачати автоматичне, дистанційне та ручне управління. До одного вентилятору допускається приєднувати не більше 4-х резервуарів диму загальною площею не більше 3000 м на кожному поверсі.
8. Для видалення диму необхідно передбачати вентилятори і повітроводи з межею вогнестійкості не менше 1 години.
9. Витяжні вентилятори диму слід розміщувати:
а) для окремо розташованої багатоповерхової підземної стоянки на верхньому її поверсі;
б) для підземної стоянки, розташованої під будівлею - на верхньому поверсі цієї будівлі
10. Повітроводи системи димовидалення для взаємозамінності з'єднуються колектором перед вентилятором. Колектор слід розділити димовими клапанами для автоматичного включення приєднаного вентилятора сусідньої системи при аварійній зупинці основного (рис. 1.2.).
Для одноповерхових підземних стоянок рекомендується передбачать установку резервного вентилятора.
11. Шахти для викиду диму при пожежі, не суміщені з вибросних шахтами постійно діючої вентиляції, слід розміщувати так, щоб дим з них не потрапляв у вікна житлової забудови. Висота таких шахт повинна бути не менше 2 м від рівня землі і відстань не менше 4-6 м від житлової забудови. У разі якщо шахти для викиду диму суміщені з викидами постійно діючої вентиляції, необхідно виконати таку вимогу:
а) витяжних вентиляційних шахт автостоянок місткістю 100 і менше машино місць слід розміщувати на відстані не менше 15 м від багатоквартирних житлових будинків, ділянок дитячих дошкільних закладів, шкіл, дитячих будинків, спальних корпусів будинків-інтернатів, стаціонарів лікувальних закладів;
б) устя вентиляційних витяжних шахт слід розміщувати не нижче 2 м над рівнем землі, якщо виключається попадання диму у вікна житлової забудови;
в) при місткості автостоянок більше 100 машино місць відстань від витяжних вентиляційних шахт до вказаних вище будинків і піднесення їх над рівнем покрівлі споруди визначається розрахунком викидів в атмосфері і рівнем шуму на території житлової забудови.
12. В підземні стоянки легкових автомобілів, що мають два поверхи і більше і стоянки, сходові клітки яких пов'язують підземну і надземну частини стоянок або підземну стоянку з надземними поверхами будинку іншого призначення, слід подати припливне зовнішнє повітря для створення надлишкового тиску:
а) в ліфтових і комунікаційних шахтах;
б) у незадимлюваних сходових клітках 2-го типу і тамбурах-шлюзах при них, якщо такі передбачені будівельним проектом;
в) у тамбурах-шлюзах при незадимлюваних сходових клітках 3-го типу;
г) в пандусах, які з'єднують поверх пожежі із зовнішнім простором при відкритих воротах для виїзду автомобілів;
д) в тамбурах-шлюзах при пандусах для автомобілів та інших тамбурах шлюзах, передбачених будівельним проектом.
Примітка. Подача повітря в комунікаційні шахти передбачається по отриманні даних про наявність у них нещільностей із зазначенням їх місць і площі, м.
13. При розрахунку проти димного захисту слід приймати:
а) швидкість повітря не більше 5 м / с;
б) напрям вітру з боку протилежного головному евакуаційного виходу людей з будинку;
в) надмірний тиск повітря в шахтах ліфтів, у незадимлюваних сходових клітках 2-го типу і тамбурах-шлюзах з дверима або воротами, провідними назовні - по відношенню до тиску зовнішнього повітря на вітряної сторони будівлі приймати не менше 20 Па;
г) тиск на закриті двері на шляхах евакуації не повинен перевищувати 50 Па (регулюється клапаном надлишкового тиску);
д) при двостулкових дверях в розрахунок приймати велику стулку; ворота для автомобілів на поверсі пожежі - відкриті повністю;
е) кабіни ліфтів при пожежі повинні знаходитися на верхньому поверсі і двері в ліфтову шахту повинні бути відкриті.
14. Пуск у дію систем проти димного захисту та відключення всіх витяжних вентиляційних систем повинен здійснюватися автоматично, дистанційно і від кнопок ручного пуску, які встановлюються на в'їзді на кожен поверх автостоянки, на сходових площадках на поверхах, в ліфтових холах і в тамбурах шлюзах, а також на центральному пульті.
15. Межа вогнестійкості клапанів повинен бути не менше 0,6 год Вогнестійкість вентиляторів димовидалення повинна бути не менше 1 години, при температурі газів 600 ° С. Повітроводи мають відповідати класу П (щільні).
2. Вимоги щодо провадження робіт з монтажу, технічного обслуговування систем проти димного захисту
базову або повну вищу освіту професійного напряму "інженерія";
стаж роботи за даним видом робіт або в органах державного пожежного нагляду (для спеціальності "пожежна безпека") не менше трьох років.
Виконавці робіт повинні мати професійно-технічну освіту таких професій та розрядів:
монтажника систем вентиляції, кондиціювання повітря, пневмотранспорту й аспірації не нижче 5-го розряду (для робіт з монтажу систем проти димного захисту );
електромонтера охоронно-пожежної сигналізації (електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, електромонтера з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв'язку, монтажника радіоелектронної апаратури та приладів) не нижче 3-го розряду;
налагоджувальника приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування (налагоджувальник КВП та автоматики) не нижче 5-го розряду (для технічного обслуговування не нижче 3-го розряду).
Кількість виконавців робіт повинна бути не менше трьох (для технічного обслуговування - не менше двох).
Керівник та виконавці робіт повинні пройти спеціальне навчання з монтажу, технічного обслуговування систем протидимного захисту , а також навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Вимоги до наявності нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації
Суб'єкт господарювання повинен мати актуалізовану базу нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації:
наказ МНС від 27.12.2006 № 841 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд", зареєстрований у Мін'юсті 20.03.2007 за № 239/13506 (далі - наказ МНС від 27.12.2006 № 841);
Електрообладнання спеціальних установок;
ГОСТ 12.3.018-79 «ССБТ. Системы вентиляционные. Методы аэродинамических испытаний»;
регламенти робіт з технічного обслуговування систем проти димного захисту , розроблені для конкретних систем (з урахуванням вимог нормативних документів, а також технічної документації їх виробників).
Суб'єкт господарювання повинен мати:
прилади вимірювання сили електричного струму, опору, напруги, захисного заземлення (амперметр, вольтметр, омметр, мегомметр, тестер тощо);
прилади для аеродинамічних випробувань (комбінований приймач тиску, приймач повного тиску, анемометр, психрометр, диференційний манометр);
пристрої для перевірки працездатності системи пожежної сигналізації (імітатори тепла та диму);
інше обладнання, інструменти та вимірювальні прилади, передбачені регламентами робіт з технічного обслуговування систем проти димного захисту і технічною документацією виробника обладнання, що застосовується.
Роботи з монтажу систем проти димного захисту повинні здійснюватися відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу щодо пожежної безпеки в органах державного пожежного нагляду, та технічної документації підприємств-виробників. Забороняється виконання монтажних робіт без позитивного експертного висновку.
Про початок роботи на об'єкті суб'єкт господарювання зобов'язаний сповістити (письмово або телефонограмою) місцевий орган державного пожежного нагляду.
Порядок прийняття систем проти димного захисту в експлуатацію здійснюється згідно з наказом МНС від 27.12.2006 № 841.
Суб'єкт господарювання, що здійснює технічне обслуговування систем проти димного захисту , повинен:
-забезпечити працездатність систем;
-своєчасно виконувати роботи з технічного обслуговування систем;
-роботи з технічного обслуговування (ремонту) систем проводити лише за умови тимчасового їх зняття з пожежного спостерігання (для чого своєчасно повідомити суб'єкта, що здійснює спостерігання за цими системами, про початок та закінчення робіт);
-у разі закінчення або розірвання договору на технічне обслуговування систем протягом трьох робочих днів повідомити про це (письмово або телефонограмою) суб'єкта, що здійснює спостерігання за цими системами;
-у разі надходження повідомлень про пожежу або несправність системи забезпечити своєчасне прибуття обслуговуючого персоналу на об'єкт для встановлення причини спрацювання та усунення несправностей (термін прибуття не повинен перевищувати 12 годин для міст Києва, Севастополя, Сімферополя та обласних центрів і 24 години для інших населених пунктів);
-у разі надходження повідомлень про несправність устаткування передавання тривожних сповіщень, яке інтегроване у ППКП пожежної автоматики, що обслуговується, забезпечити прибуття обслуговуючого персоналу на об'єкт та відновлення його працездатності протягом 12 годин.
Порядок взаємовідносин та відповідальність сторін за своєчасне і якісне виконання робіт з технічного обслуговування систем та оперативний виїзд технічного персоналу визначаються договорами між суб'єктами господарювання - замовниками робіт та ліцензіатами, які здійснюють технічне обслуговування.
Згідно статистичним дослідженням близько 80% людей при пожежах гинуть не від опіків, а від отруєння продуктами горіння або від задухи. Тому устаткування житлових, адміністративних, виробничих і інших будівель ефективними системами димовидалення (ДВ) і вентиляцією при пожежі матиме ключове значення для безпеки, що живуть або людей, що працюють в них.
Проти димний захист будівель - комплекс об'ємно-планувальних і інженерно-технічних рішень, головною метою якого є запобігання (при пожежі) задимленню шляхів евакуації з приміщень і будівель. Це дозволяє зменшити вірогідність загибелі людей при їх евакуації з будівлі, скоротити матеріальні втрати, зробит
Системи проти димного захисту реферат. Безопасность жизнедеятельности и охрана труда.
Контрольная Работа На Тему Информационная Логистика
Реферат: Величие революции - в чем оно заключается. Скачать бесплатно и без регистрации
Борис Екимов Ночь Исцеления Сочинение Егэ
Реферат На Тему Пролежни
Реферат: "Марсельеза" в России в XVIII в.
Реферат по теме Восстановительные процедуры - способ предотвращения банкротства
Реферат: Техніко-економічне порівняння параметрів гідротехнічних споруд
Курсовая работа по теме Проектирование и обустройство многоуровневой дорожной развязки
Курсовая работа по теме Политические истоки творчества митрополита Иллариона
Доклад по теме Аргулез
Контрольная Работа Физика 9 Перышкин
Контрольная Работа На Тему Спеціальне Документознавство
Эссе На Тему Литература Искусство Языка
Дипломная работа по теме Импортозамещение на рынке медицинской техники
Курсовая Работа На Тему Финансовые Ресурсы Организации
Эссе На Тему Миссия Человека
Реферат по теме Понятие логистического сервиса
Реферат: Centrus Desktop Essay Research Paper An Overview
Реферат: Дьяволиада в творчестве Булгакова. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Отвечающее правосознание и правовая цивилизация
Проектирование рабочего места - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда отчет по практике
Работа с легковоспламеняющимися веществами - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Проектирование пассивной противопожарной защиты производственного здания - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа