Система функцій Верховної Ради України - Государство и право контрольная работа
Главная
Государство и право
Система функцій Верховної Ради України
Поняття та система функцій Верховної Ради України. Представницька місія в системі парламенту. Загальна характеристика законодавчої функції ВРУ. Установча функція як напрямок діяльності парламенту. Особливості і форми здійснення парламентського контролю.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Система функцій Верховної Ради України
парламентський контроль законодавчий
Однією з найголовніших ознак демократичного розвитку суспільства та держави в цілому є функціонування демократичного парламенту - установи, яка має повну довіру народу, виступає від його імені й підтримує соціальні зв'язки з ним. Від того, наскільки ефективною є діяльність парламенту безпосередньо залежить рівень народного представництва та захисту інтересів громадян країни. У даному випадку Україна не є винятком. Адже, місце та роль парламенту України - Верховної Ради - в механізмі держави та суспільстві обумовлено її представницьким характером, тим, що тільки Верховна Ради України має право виступати від імені народу України, приймати закони та інші акти. Ці положення були закладені ще в Декларації про державний суверенітет України і закріплені в Конституції України 1996 року. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Верховна Рада України працює сесійно. Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України. Верховна Рада України здійснює безліч функцій і має для їх реалізації відповідні повноваження передбачені Конституцією. Визначення парламенту як органу законодавчої влади обумовлено в першу чергу назвою однієї з його функцій (законодавчої функції), яка є пріоритетною, але далеко не єдиної. Множинність функцій парламенту не суперечить його природі як органу законодавчої влади. Вона обумовлена тим, що парламент, як і інші органи державної влади, у властивих йому формах бере участь в здійсненні багатьох функцій держави, як об'єктивних, обумовлених змістом діяльності держави (політичної, економічної, соціальної, культурної, екологічної), так і інших функцій, таких як владна функція (законодавча, засновницька і т.д.).
Метою даної роботи є аналіз функцій Верховної Ради України. Для досягнення мети були сформульовані та виконані наступні завдання курсової роботи:
· проаналізувати поняття та систему функцій Верховної Ради України;
· дослідити представницьку функцію Верховної Ради України;
· надати загальну характеристику законодавчій функції Верховної Ради України;
· проаналізувати установчу функцію Верховної Ради України;
· визначити особливості функції парламентського контролю.
Об'єктом курсової роботи є система функцій Верховної Ради України. Предметом - нормативне регулювання функцій Верховної Ради України та її органів.
Питанням становлення і розвитку функцій Верховної Ради України присвячено праці багатьох представників юридичної науки та практики - Бандурки О.М., Гавриша С.Б., Древаля Ю.Д., Журавльової Г.С., Журавського В.С., Ківалова С.В., Кислого П., Копиленка О.Л., Кривенка Л.Т., Литвина В.М., Медведчука В.В., Мороза О.І., Подлінєва С.Д., Супрунюка Є.В., Опришка В.Ф., Шаповала В.М., Шемшученка Ю.С.
Методи курсової роботи. Методологічною основою курсової роботи виступають основні положення конституційного права, державного будівництва та місцевого самоврядування, загальної теорії права. Загальним методом дослідження був вибраний діалектичний метод. При визначенні особливостей конституційно-правового статусу Верховної Ради України та її органів застосовані логіко-семантичний, порівняльно-правовий, комплексно-системний методи. Структура курсової роботи обумовлюється її метою та завданнями. Курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Наприкінці роботи будуть зроблені відповідні узагальнення.
Колегіальний характер Верховної Ради як парламенту України полягає насамперед у її складі та порядку роботи. Верховна Рада складається з 450 народних депутатів (ст. 76 Конституції) і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу (ст. 82 Конституції).
Можливо виокремити 2 групи юридичних ознак функцій Верховної Ради України: загальні та конкретні (специфічні) Приходько Х.В. Функції Верховної Ради України: критерії класифікації та види // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003. - № 11. - С. 6. .
Загальними ознаками є ті юридичні властивості, які характеризують правову природу функцій Верховної Ради в співвідношенні їх з функціями держави, а саме: визначають загальний зміст та правові межі функцій парламенту України; розкривають зв'язки між функціями Верховної Ради України та функціями держави; окреслюють функціональне призначення в механізмі держави та суспільстві, водночас, виокремлюючи його у відносно самостійну діяльність. Наприклад, загальними ознаками є те, що функції Верховної Ради України відповідають напрямам діяльності держави в цілому; визначають місце та роль парламенту в механізмі держави; характеризують компетенцію (обсяг компетенції); виділяють соціальне призначення у суспільстві; визначають місце у політичній системі суспільства; функції Верховної Ради України виникають та розвиваються відповідно до вимог державного та суспільного розвитку тощо.
Виходячи із загальних ознак, можливо виділити більш конкретні (специфічні) ознаки, які висвітлюють особливі риси функцій Верховної Ради України як законодавчого органу державної влади в системі органів держави. До таких ознак належать такі: функції Верховної Ради України є основними напрямами діяльності, які опосередковують зміст цієї діяльності, відображають сутність та соціальне призначення даного органу державної влади; завдяки здійсненню своїх функцій Верховна Рада України реалізує свої повноваження - права та обов'язки; закріплення повноважень Верховної Ради України на конституційно-правовому рівні забезпечує легалізацію функцій парламенту та гарантує виконання їх у режимі законності і тим самим зумовлює зміст функцій Верховної Ради України; впливає на формулювання напрямів та видів функцій парламенту України; функції Верховної Ради України є елементом системи функцій держави і виконуються відповідно до місця в державному механізмі як органу законодавчої державної влади; наявність у виконанні функцій Верховної Ради України цільового фактору, тобто кінцевим результатом у виконанні функцій є досягнення завдань та мети.
У функціях і компетенції Верховної Ради України відображається її соціально-політична роль та місце у механізмі державної влади, у реалізації функцій держави.
Функції Верховної Ради України -- це основні напрями її діяльності в різних сферах суспільних відносин Конституційне право України: Підручник / За ред.. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К.: Ін Юре, 2002. - С. 121. .
Верховна Рада здійснює чимало функцій і має для їх реалізації відповідні повноваження, передбачені Конституцією. Визначення парламенту як органу законодавчої влади зумовлене насамперед назвою однієї з його функцій (законодавчої функції), яка є пріоритетною, провідною, але далеко не єдиною.
Функції і компетенція Верховної Ради пов'язані зі специфікою її конституційно-правового статусу як парламенту змішаного типу. Головними функціями Верховної Ради є: представницька, законодавча, установча, функція парламентського контролю.
До парламентських функцій належать також бюджетно-фінансова, функція міжпарламентських зв'язків та ін. Верховна Рада, як правило, здійснює ці функції, але вони не вважаються головними серед її основних функцій.
Класичну класифікацію функцій парламенту запропонував англійський державознавець У. Берджгот. До них він відносив: законотворчість, формування інших органів, політичне волевиявлення та контроль за урядом, представництво нації Фахутшин В.Д. Основи конституційного права України. - Севастополь, 2006. - С. 38. .
Компетенцію Верховної Ради України складають закріплені Конституцією України предмети відання та повноваження, необхідні для реалізації функцій Верховної Ради України.
Залежно від способу конституційного закріплення компетенції виділяють три види парламентів:
1. Парламенти з необмеженою компетенцією (суверенні парламенти або парламенти з абсолютно невизначеною компетенцією), які існують у країнах з парламентарними формами правління, де в «чистому» виді реалізовано принцип парламентаризму, що передбачає верховенство парламенту.
2. Парламенти з відносно обмеженою компетенцією функціонують у федеративних, децентралізованих унітарних державах та в державах, де в основу організації державної влади покладено модель «жорсткого» поділу влади.
3. Парламенти з абсолютно обмеженою компетенцією характерні для країн, де реалізовано французьку конституційну модель. Конституції таких держав установлюють чіткий і вичерпний перелік питань, з яких парламент має право приймати закони Яковенко С.Г. Конституційне право України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 54. .
У цій класифікації Верховна Рада України може бути віднесена (хоч і досить умовно) до парламентів з абсолютно обмеженою компетенцією. Такий висновок дозволяє зробити аналіз статей 85 та 92 Конституції України, які містять перелік питань, що належать до повноважень Верховної Ради України та визначаються чи встановлюються виключно законами України.
Множинність функцій парламенту не суперечить його природі як органу законодавчої влади. Вона зумовлена тим, що парламент, як і інші органи державної влади, у властивих їй формах бере участь у здійсненні багатьох функцій держави, як об'єктних, зумовлених змістом діяльності держави (політичної, економічної, соціальної, культурної, екологічної), так і інших функцій, зокрема "технологічних", владних функцій (законодавчої, установчої тощо).
Отже, функції Верховної Ради України - це основні напрями і види її діяльності, що відображають сутність, зміст та призначення Верховної Ради України у державі та суспільстві як органу законодавчої державної влади, пов'язані з реалізацією компетенції, закріпленої Конституцією України та іншими конституційно-правовими актами, відповідно до її місця та ролі в механізмі Української держави для досягнення завдань та мети.
Розмежування функцій Верховної Ради України у науці конституційного права здійснюється за наступними критеріями: за об'єктами (сферами) діяльності; за суб'єктами; за способами (формами) діяльності; за засобами діяльності; за терміном реалізації функцій; за механізмом реалізації функцій Приходько Х.В. Функції Верховної Ради України: критерії класифікації та види // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003. - № 11. - С. 6. .
За об'єктами (сферами) внутрішньої діяльності Верховної Ради України можна розрізняти політичну, економічну, соціальну, культурну функції, в зовнішній сфері - зовнішньополітичну, зовнішньоекономічну та ін. За суб'єктами Верховної Ради України - загальнопарламентські, функції народних депутатів, функції комітетів, функції тимчасових спеціальних та слідчих комісій, функції фракцій, функції парламентської більшості, функції опозиції. За способами (формами) діяльності Верховної Ради України - законодавчу, представницьку, державотворчу, організаційну, контрольну функції. За засобами діяльності Верховної Ради України - конституційну, бюджетно-фінансову, інформаційну, територіальну, програмну та інші функції. За терміном діяльності Верховної Ради України - постійні та тимчасові функції. За механізмом реалізації функцій Верховної Ради України - складні (комплексні) та прості функції.
Отже, діяльність Верховної Ради України має плюралістичну природу; у зв'язку з цим, функції парламенту України є єдиними і взаємозалежними, такими, що мають інтеграційні зв'язки, які забезпечують функціонування Верховної Ради України. Представницька функція є відносно самостійною складовою системи функцій Верховної Ради України.
Х.В. Приходько наводить наступні аргументи про наявність представницької функції та виділити ознаки, які характеризують Верховну Раду України як єдиний орган народного представництва. Такими аргументами є такі:
тільки Верховна Рада України має право виступати від імені народу України. Цей факт обумовлює її первинне соціальне призначення - представництво інтересів народу, виявлення його суверенної волі шляхом прийняття законів та інших актів;
про представницьку природу Верховної Ради України свідчать такі її ознаки: виборність; періодичність формування; колегіальність (кількісний та якісний склад); вільний мандат депутатів. Зазначається, що якісний склад Верховної Ради України опосередковується через сукупність складових, таких як: соціальний, партійний, професійний, статевий, віковий тощо;
згідно з цими ознаками Верховна Рада України є єдиним органом державної влади, що представляє Український народ - громадян всіх національностей, що проживають на території України та за її межами;
представництво народу України - прерогатива Верховної Ради України Приходьмо Г.В. Генезис представницької функції парламенту // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2003. - № 1 (10). - С. 287. .
Представницький характер Верховної Ради України свідчить про здійснення останньою представницької функції.
Представництво як спосіб діяльності парламенту України виражається насамперед в обов'язку народних депутатів підтримувати тісні зв'язки з виборцями. Представницька функція Верховної Ради проявляється і в тому, що в законах, які приймаються, знаходить вираження суспільний інтерес. У роботі парламенту відображаються найбільш актуальні питання життєдіяльності держави, суспільства, людини. У цьому аспекті представницька роль парламенту має важливе значення для становлення громадянського суспільства, втілення принципів демократії та правової держави, вирішувати будь-які питання державного життя, крім тих, що вирішуються виключно всеукраїнським референдумом або віднесені, відповідно до Конституції України, до компетенції органів виконавчої чи судової влади. До представницьких повноважень можна віднести такі повноваження парламенту України: внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбаченому розділом ХIII Конституції; призначення та сприяння в організації всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституції, виборів та інших форм безпосередньої демократії; прийняття законів, інших актів Верховної Ради України та внесення до них змін; визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики та їх обговорення і нерідко вирішення в парламенті; затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України до народу про внутрішнє і зовнішнє становище України; повноваження у сфері державотворення; повноваження у сфері здійснення контролю Верховною Радою України.
Представницькі повноваження відображають зміст представницької діяльності, тобто конкретні напрями роботи в здійсненні представницької функції Верховної Ради України.
Можна виділити ряд ознак, що характеризують представницьку функцію Верховної Ради України. Зокрема, вони полягають у такому:
3. сутність представницької діяльності Верховної Ради України випливає із природи самого представництва - відносин, в яких один суб'єкт діє від імені та в інтересах іншого суб'єкту. Тобто, Верховна Рада України діє від імені Українського народу, здійснює функції народу;
4. представницька функція Верховної Ради України - це процедура, змістом якої є виявлення, узагальнення, узгодження, формування, реалізація і захист інтересів громадян України;
5. діяльність Верховної Ради України в інтересах народу обумовлює її соціальне призначення в суспільстві та державі;
6. через формування та функціонування Верховної Ради України громадяни України реалізують своє суверенне право на здійснення законодавчої влади;
7. представляти народ України - виключне право Верховної Ради України. Верховна Рада України є єдиним органом загальнонародного представництва в Україні;
8. при делегуванні народом України повноважень Верховній Раді України здійснювати владу від його імені, представницька діяльність отримує свою універсальність (мають представництво універсальні інтереси; парламент діє від імені народу у всіх сферах функціонування суспільства та держави);
9. Верховна Рада України, при здійсненні представницької діяльності, стає інтеграційним центром щодо виявлення, узгодження та відображення інтересів народу України Приходько Х.В. Представницька функція Верховної Ради України: поняття та ознаки // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2003. - № 3 (12). - С. 75. .
Враховуючи вищевикладене, представницьку функцію Верховної Ради України можна визначити як напрям та вид діяльності парламенту України, що полягає в представництві Українського народу - громадян України всіх національностей у здійсненні законодавчої влади шляхом виявлення, узагальнення, узгодження, формування, реалізації та захисту його інтересів. Сутність представницької функції полягає в тому, що Верховна Рада України здійснює функції народу України від його імені, реалізує народовладдя. Змістом представницької функції Верховної Ради України є виявлення, узагальнення, узгодження, формування, реалізація і захист інтересів Українського народу.
До представницьких повноважень можна віднести такі повноваження парламенту України:
внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбаченому розділом ХIII Конституції;
призначення та сприяння в організації всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституції, виборів та інших форм безпосередньої демократії;
прийняття законів, інших актів Верховної Ради України та внесення до них змін;
визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики та їх обговорення і нерідко вирішення в парламенті;
затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України до народу про внутрішнє і зовнішнє становище України;
повноваження у сфері державотворення;
повноваження у сфері здійснення контролю Верховною Радою України Приходько Х.В. Роль фракцій у реалізації представницької функції Верховної Ради України в контексті конституційної реформи // Влада. Людина. Закон. - 2003. - № 10. - С. 100. .
Представницькі повноваження відображають зміст представницької функції, тобто конкретні напрями діяльності в здійсненні представницької функції Верховної Ради України.
Характерними ознаками форм здійснення представницької функції Верховної Ради України є такі: взаємообумовленість форм здійснення представницької функції її змістом; взаємозв'язок форм здійснення представницької функції з призначенням Верховної Ради України; представницька функція здійснюється в організаційних та правотворчих (нормативних та ненормативних) формах; представницька функція здійснюється суб'єктами механізму реалізації даної функції у формі їх конкретної діяльності (конкретних дій); форми представницької функції обумовлені компетенцією та місцем суб'єктів у механізмі реалізації цієї функції. Автор пропонує визначити форми реалізації представницької функції Верховної Ради України як сукупність правових способів та організаційних заходів, завдяки яким Верховна Рада України здійснює представницьку функцію.
Треба визначити дві основні форми реалізації представницької функції парламенту України: організаційні та правотворчі. До організаційних форм здійснення представницької функції належать сесії, пленарні засідання, парламентські дебати; парламентські слухання; проведення Днів Уряду України у Верховній Раді України, заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України до народу про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Правотворчими формами є прийняття законів, постанов, декларацій, заяв та звернень. Вони поділяються на нормативні та ненормативні
Рада може розглядати питання про відповідність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри, що спричиняє його відставку. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів може бути розглянуто за пропозицією не менш як 150 народних депутатів України (однієї третини від конституційного складу Верховної Ради). Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як 226 народних депутатів, тобто більшість від конституційного складу Верховної Ради.
З метою забезпечення певної стабільності в роботі Кабінету Міністрів можливості Верховної Ради щодо розгляду питання про його відповідальність обмежуються. Конституція забороняє розглядати це питання більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів. Ці правила є, по суті, одним із проявів принципу поділу влади. Адже в них нарівні із закріпленням певної форми контролю однієї гілки влади над іншою (повноваження Верховної Ради України розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів) гарантовано обмеження впливу однієї гілки влади на іншу (встановлення певних умов, за яких це питання може розглядатися).
Кафарський В. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України // Право України. - 2007. - №3. - С. 108-113.
Конституційне право України / Орзіх М.П.- О., 2003.- 100 с.
Конституційне право України / Ред. Крегула Ю.І.- К., 2003.- 417 с.
Конституційне право України: Підручник / За ред.. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К.: Ін Юре, 2002. - 544с.
Конституційне право України: Хрестоматія / Упоряд. В.С. Журавський, Ю.М. Тодика. - К.: Ін Юре, 2003. - 641 с.
Майданник О. Питання теорії функцій Парламенту України // Вісник Конституційного Суду України. - 2006. - №1. - С. 81-88.
Марцеляк О.В. Комітети Верховної Ради України: система, структура та роль у здійсненні основних функцій парламенту // Право і безпека. - 2005. - Т.4. - № 4. - С.7-10.
Мильчакова О.В. Законодательный процесс в парламенте Украины // Конституционное и муниципальное право. - 2004. - № 5. - С.43-48.
Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 522 с.
Опришко В.В. Основи конституційного права України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 467 с.
Парламентське право України: Навч. посібник / За ред. О.Н. Ярмиша. - Х.: ХНУВС, 2007. - 452 с.
Перерва Ю.М. Законотворчість як вид правотворчої діяльності // Право і безпека. - 2005. - №4'4. - С.27-30.
Погорілко В.Ф. Теоретичні проблеми сучасного українського конституціоналізму // Вісник прокуратури. -- 2000. -- №2. -- С. 68 - 74.
Приходько Х.В. Генезис представницької функції парламенту // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2003. - № 1 (10). - С. 286-294.
Приходько Х.В. Представницька функція Верховної Ради України: поняття та ознаки // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2003. - № 3 (12). - С. 73-81.
Приходько Х.В. Роль законодавчої та виконавчої влади в здійсненні зовнішніх функцій держави в аспекті євроінтеграції // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - С. 28-30.
Приходько Х.В. Роль фракцій у реалізації представницької функції Верховної Ради України в контексті конституційної реформи // Влада. Людина. Закон. - 2003. - № 10. - С. 99-102.
Приходько Х.В. Філософсько-правовий аспект представницької функції парламенту // Вісник Запорізького державного університету. - 2003. - № 1. - С. 39-43.
Приходько Х.В. Функції Верховної Ради України: критерії класифікації та види // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003. - № 11. - С. 5-14.
Развадовська М.В. Загальноправова характеристика законотворчості - основної функції управлінської діяльності Верховної Ради України // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2005. - № 1. - С. 3-7.
Развадовська М.В. Організаційно-правові форми роботи Верховної Ради України // Право і безпека. - 2004. - № 4 - С. 155-158.
Развадовська М.В. Функціональна характеристика парламентського контролю в Україні // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. - Вип. 29. - С. 262-266.
Фахутшин В.Д. Основи конституційного права України. - Севастополь, 2006. - 337 с.
Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні. Роль парламенту в державі. Особливості Верховної Ради як парламенту. Загальні положення організації парламенту. Засідання Верховної Ради: порядок надання слова, прийняття рішень. курсовая работа [42,7 K], добавлен 25.11.2011
Функції та принципи роботи парламенту - єдиного органу, який належить до законодавчої гілки державної влади. Його Конституційний склад. Організація роботи Голови ВРУ, народного депутата, депутатських фракцій, комісій та комітетів Верховної Ради України. курсовая работа [44,8 K], добавлен 01.12.2010
Організація, повноваження, порядок діяльності комітетів Верховної Ради України. Роль комітетів в державному апараті. Комітети як організаційні форми діяльності Верховної Ради. Список комітетів ВРУ. Діяльність парламентських комітетів в зарубіжних країнах. курсовая работа [34,3 K], добавлен 09.12.2010
Порядок формування Верховної Ради України та робота її апарату. Функції та компетенція, форми та методи роботи Верховної Ради. Організація роботи комітетів. Проекти законодавчих актів та законодавчі пропозиції, що вносяться на розгляд суб'єктами права. курсовая работа [51,7 K], добавлен 14.06.2011
Склад Верховної Ради України. Офіційний статус народного депутата України. Вибори народних депутатів України. Права і обов’язки народних депутатів України. Внутрішня організація Верховної Ради України. Компетенція Верховної Ради України. Основні завдання курсовая работа [43,1 K], добавлен 24.12.2004
Вибори як визначальний захід у формуванні Верховної Ради. Віковий ценз депутатів. Організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради. Вплив трансформаційних процесів соціуму на організацію та функціонування Верховної Ради України на початку ХХІ ст. реферат [32,5 K], добавлен 20.09.2010
Проблеми реалізації правозахисної діяльності в Україні. Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спрямована на захист прав і свобод особистості. Виконання покладених на Уповноваженого функцій та використання наданих йому прав. статья [23,3 K], добавлен 17.08.2017
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .
© 2000 — 2021
Система функцій Верховної Ради України контрольная работа. Государство и право.
Контрольная Работа 8 Неравенства
Дипломная работа: Прогнозирование затрат на рекламу. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Биофизик Чижевский и его учение об аэроионах
Реферат: The Book Of JOB Explained Essay Research
Диссертации Ниу Вшэ
Реферат по теме Сущность эвтаназии
Пособие по теме Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури
Дипломная работа по теме Мoделирoвание рабoты ЭВМ и трех терминалoв
Реферат: Главы правительства Молдавии
Система коллизионных норм
Французский 5 Класс Контрольные Работы
Сочинение По Произведению Булгакова
Контрольная работа по теме Части речи в русском языке
Криминология как наука (история науки о преступности, понятие и предмет криминологии, значение криминологической теории)
Реферат: Базы данных Asses
Реферат по теме Артериальная гипертензия: этиология и патогенез, клиника, диагностика и дифференциальная диагностика...
Доклад: Права исключительные и неисключительные
Курсовая работа: Разработка гидропривода подачи силовой головки агрегатного станка
Эссе: Духовное развитие
Реферат Видоизменение Листьев 6 Класс
Понятие, признаки, состав и виды правонарушений - Государство и право курсовая работа
Учет расчетов с поставщиками и подрядчиками на примере предприятия ООО "Ашатли–Молоко" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Организация (порядок и принципы) деятельности и полномочия окружных, территориальных, участковых комиссий - Государство и право реферат