Система аудиту фінансового стану підприємств - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Система аудиту фінансового стану підприємств

Економічна характеристика фінансового стану підприємства та факторів, які його забезпечують. Огляд нормативної бази та спеціальної літератури з питань аудиту фінансового стану. Методика аудиту в умовах застосування комп'ютерних інформаційних систем.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Розділ 1. Теоретичні засади аудиту фінансового стану підприємства
1.1 Економічна характеристика фінансового стану підприємства та факторів, які його забезпечують
1.2 Огляд нормативної бази та спеціальної літератури з питань аудиту фінансового стану підприємства
Розділ 2. Організація та методика аудиту фінансового стану підприємства
2.1 Організація (планування) аудиту фінансового стану підприємства
2.2 Методи, способи та процедури аудиту фінансового стану підприємства
Розділ 3. Методика аудиту фінансового стану підприємства в умовах застосування комп'ютерних інформаційних систем
Глобальні зміни в економічному середовищі, інформаційно-місткий вектор розвитку постіндустріального суспільства, світові процеси стандартизації бухгалтерського обліку зумовлюють необхідність перегляду теоретичних основ, подальшого розвитку методологічних підходів та методичних положень формування фінансової звітності вітчизняних підприємств.
Якісна економічна інформація, зібрана та опрацьована в межах облікової системи господарюючого суб'єкта за звітний період, має забезпечувати можливість прийняття зважених управлінських рішень, спрямованих на оптимізацію функціонування підприємства і його подальший розвиток. Інформація щодо фінансового стану і результатів діяльності суб'єкта господарювання представляє інтерес для широкого кола учасників ринкових відносин. На основі вивчення відкритої звітної інформації її користувачі приймають важливі управлінські рішення щодо намірів інвестування, надання кредиту, укладання договору постачання. Основним інструментом для обґрунтування таких рішень виступає аудит фінансової звітності, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини аналізованого підприємства, визначити його ліквідність і платоспроможність, фінансову стійкість, ефективність і прибутковість діяльності, з'ясувати перспективи розвитку.
Актуальність полягає в тому, що посилення впливу зовнішнього середовища на роботу підприємства, а отже і залежності фінансового стану суб'єкту господарювання від зовнішніх економічних процесів, надійності контрагентів (постачальників і покупців), можливості залучення позичкового капіталу викликає потребу в поглибленні інформативності аналітичного забезпечення з метою посилення ґрунтовності процесу прийняття управлінських рішень та ефективності їх результату. Це потребує удосконалення методів і прийомів аудиту фінансового стану.
Аудит фінансового стану ? це процес збирання незалежним працівником достовірної інформації про об'єкт дослідження, в такому випадку ? про фінансовий стан підприємства, з метою оцінки його відповідності визначеним критеріям і надання компетентного висновку зацікавленим користувачам. Сьогодні аудит фінансової звітності не обмежується резюмуванням недоліків у системі обліку та фінансовій звітності клієнта за минулий рік чи декілька років. Від аудитора очікують також оцінки подій, які відбуваються після дати складання останнього балансу; висловлення думки про можливість безперервного функціонування підприємства, яке перевіряється протягом найближчого перспективного періоду; аналізу прогнозних фінансових показників.
З'ясуванню природи, умов виникнення, змісту, функціям, видам, оцінці, механізму формування і відображення в бухгалтерському обліку фінансового результату діяльності підприємств приділяли значну увагу в своїх працях вітчизняні вчені-економісти в різні періоди часу. Вагомий внесок у дослідження цієї категорії зробили Борщевський П.П., Герасимович А.М., Голов С.Ф., Гуцайлюк З.В., Дем'яненко М.Я., Кірейцев Г.Г., Коцупатрий М.М., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Мних Є.В., Моссаковський В.Б., Нападовська Л.В., Саблук П.Т., Сопко В.В., Сук Л.К., Чумаченко М.Г.
Дослідження організації та методики аудиту фінансового стану знайшли відображення у наукових працях: Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Давидова Г.М., Кулаковської Л.П., Петрик О.А., Пилипенка І.І., Рудницького В.С., Савченка В.Я.
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних, науково-методичних та практичних аспектів діючої системи аудиту фінансового стану підприємств.
Виходячи з поставленої мети слід розглянути наступні завдання:
? розкрити економічний зміст фінансового стану підприємства та його значення;
? проаналізувати законодавчо-нормативне забезпечення та теоретичні джерела з питань аудиту фінансового стану підприємства;
? описати організацію аудиту фінансового стану підприємства;
? висвітлити методи, способи та процедури аудиту фінансового стану підприємства;
? надати напрями удосконалення та пропозиції щодо аудиту фінансового стану підприємства в комп'ютерному середовищі.
Об'єктом дослідження є фінансовий стан ПП «ДЕ ЛЮКС».
Предметом дослідження випускної кваліфікаційної роботи виступає система теоретичних та практичних питань, які визначають методику аудиту фінансового стану підприємства.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи України, праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з питань економіки, планування, обліку, аналізу, аудиту, періодична література, статистична інформація, первинні документи та первинна документація досліджуваного підприємства.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Економічна характеристика фінансового стану підприємства та факторів, які його забезпечують
Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність (стійкість). На неї впливають різні причини - як внутрішні, так і зовнішні : виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит, міцне становище підприємства на ринку, високий рівень матеріально - технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій, налагодженість економічних зв'язків із партнерами, ритмічність кругообігу засобів, ефективність господарських і фінансових операцій, незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття причин, що впливають на діяльність ринкового підприємства, зумовлює різні аспекти його стійкості, зокрема загальний, ціновий, фінансовий, а залежно від факторів, що впливають на неї, - внутрішній і зовнішній аспекти.
Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально- речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.
Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки [5, с. 88].
Можливе й виділення так званої спадкової стійкості, яка визначається наявністю певного запасу міцності, досягнутого підприємством за період його попередньої діяльності, і яка захищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів.
Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці. Тобто загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.
Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом (умовою) загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення [2, с. 66].
Один з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства, яка може забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення. Використовуючи прибуток, підприємство може не лише погасити свої зобов'язання перед бюджетом, банками та іншими підприємствами й організаціями, а й інвестувати засоби в нове будівництво, реконструкцію чи модернізацію наявного устаткування або заміни його прогресивнішим. При цьому для досягнення і підтримання фінансової стійкості важливий не тільки абсолютний обсяг прибутку, а й його рівень щодо вкладеного капіталу підприємства або затрат.
Найвища ознака фінансової стійкості підприємства - його здатність функціонувати й розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища, які істотно змінюються. Для цього підприємство повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позичкові засоби, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство, що має передумови для одержання кредитних ресурсів і здатне своєчасне повернути одержану позику з виплатою належних процентів за рахунок прибутку та інших фінансових ресурсів.
Кредитоспроможність підприємства тісно пов'язана з його фінансовою стійкістю. Вона характеризується тим, наскільки акуратно (тобто в повному обсязі та у встановлений строк) підприємство розраховується з раніше одержаними кредитами, наскільки проявляється його здатність при необхідності мобілізувати грошові засоби з різних джерел на прийнятих умовах тощо. Однак найістотніше, чим визначається кредитоспроможність, ? це поточний фінансовий стан підприємства, а також прогнозовані перспективи його зміни і в який бік.
У ринкових умовах діяльність підприємства становить комплекс взаємопов`язаних господарських процесів, що залежать від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість [27, с. 75].
Як правило, будучі тісно пов`язаними, зазначені фактори нерідко різнонаправлено впливають на результати функціонування підприємства, а значить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторів здатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.
Наявність цих факторів потребує групування за ознаками:
1) за місцем виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;
2) за важливістю результату - основних і другорядних;
3) за структурою - простих і складних;
4) за часом дії - постійних і тимчасових.
Враховуючи, що підприємство є одночасно й суб`єктом, і об'єктом відносин у ринковій економіці, а також те, що воно має різні можливості впливу на динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішим є поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна майже або повністю не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.
Розглянемо насамперед внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість [46, с. 45].
Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов`язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо. Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.
Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості - склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку,а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:
- по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;
- по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.
Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізується на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.
При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:
1) галузева належність суб`єкта господарювання;
2) структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;
3) розмір оплаченого статутного капіталу;
4) величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;
5) склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси й резерви, їхній склад і структуру.
На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні, хоч і саме виробництво різко впало. Зменшується інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшується в цілому доходи суб`єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.
Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, ? істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.
Важливими факторами фінансової стійкості є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв`язків, використання порівняльних й абсолютних переваг міжнародного поділу праці.
Таким чином, фінансовий стан ? одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути стійким або нестійким.
Кожне підприємство намагається досягти стабільного фінансового стану, тобто створити достатній обсяг фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства.
1.2 Огляд нормативної бази та спеціальної літератури з питань аудиту фінансового стану підприємства
Суттєвою складовою контролю показників фінансового стану підприємства, а також основою економічного аналізу фінансово-господарської діяльності, є система законодавчої та нормативно-правової інформації. Джерелами даної інформації являються діючі закони, постанови Верховної Ради, укази Президента України, накази Міністерства фінансів та інших органів державного управління. Вони чітко регламентують порядок і послідовність здійснення усіх операцій. Зміни та суперечності нормативних документів між собою можуть призвести до неправильного їх тлумачення, що є недоліком..
Оскільки в законодавчій базі дуже часто відбуваються зміни, необхідно постійно слідкувати правовим колом щодо регулювання контролю показників фінансової звітності. Це, в певній мірі, ускладнює роботу не тільки аудиторів, але й підприємства в цілому. В забезпеченні аудиту показників фінансової звітності можна виділити нормативний, законодавчий, конституційний рівні. Огляд діючої нормативно-правової бази з контролю показників звітності представлений у табл. 1.1.
Таблиця 1.1. Огляд нормативної бази з питань аудиту фінансового стану
Конституція України: затверджена ВРУ від 28.06.1996р. N 2952-VІ [22]
закріплює засади організації державної влади в Україні, регулює взаємовідносини цієї влади, суспільства та індивіда
регламентує правові засади діяльності підприємств та обов'язковість ними обліку
Господарський кодекс України: затверджений ВРУ від 16.01.2003р. № 436-IV [9]
визначає основні засади господарювання в Україні
регулює діяльність підприємств оптової торгівлі та встановлює основні вимоги, щодо ведення ними обліку
Податковий кодекс України: затверджений ВРУ від 02.12.2010 р. № 2755-VI [39]
регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні
визначає порядок оподаткування фінансових результатів підприємства
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України затверджений ВРУ від 16.07.1999р. №996 -XV [44]
визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності
встановлює порядок відображення фінансових результатів від операційної діяльності в звітності
«Про аудиторську діяльність» Закон України прийнятий Верховною Радою України з наступними змінами і доповненнями від 22.04.1993 р. № 3125-XIІ [43]
встановлено правила надання аудиторських послуг при перевірці фінансової звітності
при визначенні відповідальності аудитора при наданні висновку про фінансово-господарську діяльність підприємства
Міжнародні стандарти аудиту прийняті рішенням Аудиторської палати від 30.11.06 року [26]
Сформовані єдині базові вимоги й загальні підходи до проведення аудиту
Дотримання аудиторських стандартів, дозволяє забезпечити певний рівень гарантій результатів аудиторської перевірки
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затверджений наказом МФУ від 09.12.2011р. № 1591 [38]
встановлює перелік рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності
встановлює перелік рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності, які пов'язані з відображення фінансових результатів від операційної діяльності
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затверджена наказом МФУ від 30.11.1999р. № 291 [18]
встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти
регламентує призначення і порядок ведення рахунків для інформації щодо формування та використання фінансових результатів від операційної діяльності
НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджені наказом МФУ від 7.02.2013 р. №73 [31]
визначає зміст і форми фінансової звітності, а також загальні вимоги до розкриття його статей
визначає порядок відображення інформації про фінансові результати від операційної діяльності в звітності
НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність»: затверджені наказом МФУ 27.06.2013 р. №628 [32]
визначає порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності
визначає загальні вимоги відображення інформації про фінансові результати від операційної діяльності в звітності
П(С)БО 15 «Дохід»: затверджено наказом МФУ від 29.11.1999 р. №290 [40]
визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства
встановлює порядок розрахунку фінансових результатів від операційної діяльності
Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності: затверджені наказом МФУ від 28.03.2013 р. № 433 [43]
розглядається питання розкриття інформації за статтями балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал.
встановлює вимоги до розкриття інформації про фінансові результати від операційної діяльності в звітності
Порядок представлення фінансової звітності: затверджено постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419 [42]
визначає порядок, загальні вимоги і строки представлення фінансової звітності юридичними особами, незалежно від організаційно-правової форми і форми власності
встановлює загальні вимоги і строки подання фінансової звітності підприємствами оптової торгівлі
Інструкцію зі складання звіту про фінансовий стан (баланс), затверджена наказом Мінфіну України № 433 від 28.03.2013р [19]
Визначає загальні положення, за допомогою яких здійснюється оцінка та розкриття статей балансу
При вивченні порушень, пов'язаних з розкриттям інформації у фінансовій звітності
регламентує питання організації бухгалтерського обліку та звітності
встановлює порядок обчислення фінансових результатів від операційної діяльності на відповідному підприємстві
Поряд з законодавчою та нормативною базою при написанні курсової роботи було використано праці вчених-економістів України. Серед них: Маляревський Ю.Д., Тютюнник П.С. Шара Є.Ю., Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Сопко В.В., Янчева Л.Н., Ромашевська Н.О., Фецович Т.Р., Коришко Н. та інші.
Бутинець Ф.Ф. в практичному посібнику «Бухгалтерський фінансовий облік» визначив сутність фінансового стану та надав порівняльну характеристику їх обліку на вітчизняних підприємствах та закордоном [5].
Дікань Л.В. в навчальному посібнику «Державний аудит» розглянув основні особливості аудиту фінансового стану в Україні та закордоном [11].
У монографії І. К. Дрозда та ін. [14] мова йде про те, що при проведенні перевірки фінансового стану аудитори мають притримуватися Міжнародних стандартів аудиту (МСА). Автори наголошують на тому, що аудитор, який проводить аудит відповідно до МСА, несе відповідальність за отримання достатньої впевненості, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки. Через характерні обмеження аудиту існує неминучий ризик того, що деякі суттєві викривлення фінансової звітності можна не виявити навіть у тому разі, якщо аудит належно спланований і виконується відповідно до МСА. Це свідчить про те, що фінансова звітність може в певній мірі бути недостовірною.
Найбільш послідовний та аналітично цілісний методичний підхід до контролю показників фінансового стану представлено в роботах доктора економічних наук, професора Б. Ф. Усач. В даній роботі розглядається методика і організація аудиту фінансової звітності. Значна увага приділяється аудиторському звіту (висновку), аудиту активів і пасивів, оцінюванню фінансової звітності, показуються особливості аудиту в комп'ютерному середовищі [54].
Тігова Т.М. в навчальному посібнику «Аналіз фінансової звітності» визначив основні проблемні ділянки обліку та аудиту щодо відображення фінансового стану [53].
При написанні курсової роботи було досліджено ряд періодичних видань, в яких досліджувалися питання аудиту фінансового стану, викладені з урахуванням діючих Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку із змінами та доповненнями та Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Про аудиторську діяльність».
Янчева Л.Н. в статті «Організація аудиту фінансового стану підприємства» визначила необхідність ведення обліку та аудит фінансового стану у системі управлінні підприємством [57].
В статті «Методика аудиту фінансового стану» Петренко Н.І. визначила основні проблеми методики аудиту фінансового стану в сучасних умовах господарювання [36].
Тимончук А.І. в статті «Контроль фінансового стану відповідно Міжнародних стандартів аудиту» розглянув основні особливості контролю фінансового стану, зокрема фінансових результатів від операційної діяльності [52].
Таким чином, розглянувши зазначені літературні джерела можна зробити висновок про те, що окрім законодавчо-нормативної бази, питанню фінансового обліку фінансових результатів від операційної діяльності приділяється досить велика увага в працях вітчизняних дослідників.
РОЗДІЛ 2 . ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВО ГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Попередня оцінка діяльності та основних показників звітності ПП « ДЕ ЛЮКС »
фінансовий аудит інформаційний комп'ютерний
Приватне підприємство «ДЕ ЛЮКС» є підприємством, що ґрунтує свою діяльність на основі приватної форми власності з правом найняття робочої сили. Підприємство має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судах, господарських судах.
Діяльність Підприємства регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами України та цим Статутом (Додаток А).
Підприємство має право відкривати в установах банків рахунки у національній та іноземній валюті для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних та касових операцій. Підприємство має право самостійно обирати банк або банки (в тому числі на території інших держав) у відповідності до законодавства України.
ПП «ДЕ ЛЮКС» має круглу печатку та штампи, з власною назвою українською мовою, печатки всіх відокремлених структурних підрозділів Підприємства, фірмовий бланк, знак для товарів і послуг, який реєструється у встановленому законодавством порядку, та інші атрибути, що індивідуалізують підприємство та його діяльність.
Основною метою створення підприємства є самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняттю торгівлею з метою одержання прибутку.
Основною діяльністю ПП « ДЕ ЛЮКС » є роздрібна торгівля продовольчим і непродовольчими, товарами; виробництво, заготівля, зберігання, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції; заготівля лікарсько-технічної сировини; заготівля та переробка шкірсировини та хутра; надання послуг по перевезенню пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (Додаток А).
Майно підприємства складають основні фонди та обігові кошти, її також інші матеріальні цінності та фінансові ресурси. Підприємство є власником майна й коштів:
1) переданих йому засновником у власність;
2) продукції, виробленої Підприємства в результаті господарської діяльності;
3) одержаних доходів від реалізації продукції, робіт, послуг та іншої господарської діяльності;
4) одержаних від банків та інших джерел кредитів;
5) майна та коштів, придбаних на засадах, не заборонених законом.
Статутний фонд ПП «ДЕ ЛЮКС» створюється у розмірі 256000 гривень. Статутний фонд створюється за рахунок індивідуальних (особистих) коштів засновника, що належать йому на праві власності і формується протягом шести місяців з моменту державної реєстрації підприємства (Додаток А).
Вищим органом управління підприємством є засновник. До виключної компетенцію засновника належить:
1) прийняття, внесення змін та доповнень до статуту підприємства;
2) визначення основних напрямків діяльності та розвитку підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
3) призначення та звільнення директора та головного бухгалтера;
4) затвердження річних результатів діяльності Підприємства, включаючи його дочірні підприємства, філії, представництва;
5) визначення порядку розподілу прибутку та покриття збитків;
6) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів і положень, призначення їх вищих посадових осіб;
7) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб підприємства;
8) визначення умов оплати праці службових осіб підприємства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;
9) відчуження основних фондів підприємства та ін.
ПП « ДЕ ЛЮКС » самостійно планує свою діяльність та визначає перспективи свого розвитку виходячи з попиту на вироблену ним продукцію (роботи, послуги) та виходячи з необхідності отримання прибутку.
Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, а також сплати податків та, інших обов'язкових платежів, що встановлені чинним законодавством України.
З коштів від реалізації продукції (робіт та послуг) та інших надходжень вносяться податки, страхові платежі, виплачуються відсотки по кредитам, відшкодовуються витрати на виробництво продукції, витрати на оплату
Система аудиту фінансового стану підприємств курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Шрифт Для Реферата
Курсовая работа: Символ у новелі Василя Стефаника "Камінний хрест"
Магистерская диссертация по теме Особенности внешнеторгового сотрудничества России и Китая в современных условиях
Реферат: Предмет и метод административного права 5
Дневник Практики Профилактика
Реферат: Billy Bob Essay Research Paper pharaohgeeaolcom sadiknycaolcom
Где Можно Купить Контрольные Работы
Реферат: Методы, применяемые на эмпирическом и теоретическом уровнях познания. Развитие методов познания. Скачать бесплатно и без регистрации
Мир Спасет Эссе
Курсовая работа: Средства и методики развития скоростных способностей, уровни развития этих способностей у учащихся ДЮСШ
Маски Позора В Средние Века Реферат
Реферат: Методические рекомендации для практических психологов “Психологическое консультирование семей с нарушениями в системе внутрисемейных отношений” по теме
Сварочные Работы Курсовая Работа
Что Нужнее Истина Или Сострадание Сочинение
Сочинение по теме Типа – неопределенный артикль
Картина Волшебная Зима Юона Сочинение
Реферат: Does Iago Cause The Tragedy Of Othello
Контрольная работа: Вимоги до оформлення документів
Реферат: Найбільш чисельні і рідкісні
Отчет по практике по теме Характеристика діяльності супермаркета "Абсолют"
Обоняние в жизни рыб - Биология и естествознание реферат
Роль биохимических нарушений обмена веществ в опосредованном действии ионизирующих излучений - Биология и естествознание контрольная работа
Аудит бухгалтерской отчетности в ОАО "Галантус" г. Калуги - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа