Селекційна робота з гледичії безколючкової - Биология и естествознание курсовая работа

Главная

Биология и естествознание
Селекційна робота з гледичії безколючкової

Проблеми сучасного сільськогосподарського виробництва в контексті змін клімату. Біологічні властивості гледичії, її використання в полезахисних розведеннях. Метод відбору селекційно-цінних плюсових дерев. Дослідження росту сіянців гледичії безколючкової.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СЕЛЕКЦІЙНА РОБОТА З ГЛЕДИЧІЇ БЕЗКОЛЮЧКОВОЇ
1.1. Проблеми сучасного сільськогосподарського виробництва в контексті змін клімату
1.2. Біологічні властивості гледичії та її використання в полезахисних розведеннях
Розділ 2. Матеріали та методи досліджень
2.1 Природно-кліматичні умови Врадіївського району
2.2 Методика селекційних досліджень
2.2.1 Метод відбору селекційно-цінних плюсових дерев
2.2.3 Методи перевірки передачі властивостей плюсових дерев насінневим нащадкам
2.2.4 Методи відбору та оцінки перспективних сіянців
3.1 Пошук вихідного матеріалу гледичії безколючкової для селекційної роботи
3.2 Дослідження спадкових властивостей плюсових дерев
3.3 Дослідження способів підготовки до посіву нас
3.4 Порівняльне дослідження росту сіянців без колючкових та колючкових форм гледичії
3.5 Маркетінгові дослідження вирощування насіння гледичії безколючкової ДП «Врадіївський лісгосп»
Актуальність теми. Сьогодні посилення антропогенного навантаження на довкілля (вирубування і скорочування площ деревних насаджень, передусім лісів і захисних насаджень - лісосмуг) вкупі із несприятливими змінами клімату негативно впливає на природні явища, зокрема приводить до посухи, суховіїв, пилових бурь та За такої екологічної ситуації в південному регіоні України обумовлюється необхідність втілення на державному рівні спеціальних заходів щодо покращення якості навколишнього природнього середовища та забезпечення як найсприятливіших умов для життєдіяльності людини.
Так як у регіоні обмежені можливості збільшення площі лісів, то це може бути компенсоване за рахунок підвищення продуктивності та посилення рекреаційно-оздоровчих функцій існуючих насаджень.
Аналіз літератури показує, що в умовах Південного Степу України особливу увагу заслуговує більш широке використання гледичії звичайної. Гледичія звичайна - одна з найбільш посухостійких деревних порід. Вона непогано росте і в південних посушливих районах України, де на споконвічно безлісних і часто засолених землях всі інші породи гинуть або ледве животіють. Гледичія не боїться шкідників і не пошкоджується хворобами. Росте швидко. Має величезну і сильно розгалужену кореневу систему. До ґрунту вибаглива. На землях, бідних на поживні речовини, не росте. Гледичія - порода ґрунтополіпшуюча. На її корінні є велика кількість бульбашок, які нагромаджують азот і збагачують ним ґрунт. Завдяки такому симбіозу щорічно Бобові повертають у ґрунт понад 100 кг/га азоту. Та, на жаль, зазначені позитивні якості гледичії недостатньо реалізуються, невиправдано стримується впровадження її в практику озеленення і захисного лісорозведення, що можна пояснити недостатньою вивченістю особливостей її росту у лісосмугах, в зелених насадженнях в умовах міського середовища, придорожніх алейних посадах, дефіцитом більш повної інформації про цей вид у насадженнях різних категорій в зоні Південного Степу України.
Біологічні властивості гледичії варті того, щоб з неї створювати довговічні та високоефективні полезахисні смуги, ґрунтозахисні насадження в складних степових умовах. Як відомо, в природі є дві форми гледичії звичайної - колюча і безколючкова. Великі гострі колючки, що вкривають рясно стовбур, та колючі гілки гледичії утруднюють виконання робіт в лісових розсадниках, посадці лісових культур та при рубках догляду. Гледичія безколючкова відноситься до швидкорослих і високорослих у молодому віці деревних порід. На ряду з дубом черешчатим вона є головною породою для полезахисних лісових смуг південно-степових районів України.
Ми живемо в унікальному місці - місці, де вирощують гледичію безколючкову з 1992 року, де є можливості проводити власні дослідження і на основі результатів цих досліджень довести, що гледичія безколючкова є однією із потенційно перспективних культур для швидкого відновлення полезахисних лісосмуг в Степовій зоні України.
Враховуючи це і розпочато селекційну роботу щодо створення лісонасінневої бази гледичії безколючкової в умовах Врадіївського району.
Мета: Дослідити селекційний матеріал гледичії безколючкової як потенційно перспективної культури для швидкого відновлення полезахисних лісосмуг в Степовій зоні України.
1. Пошук вихідного матеріалу для роботи в лісових посадженнях Врадіївсько району.
2. Дослідження спадкових властивостей відібраних + дерев за насіннєвою продуктивністю, масою насіння, схожістю насіння.
3. Дослідження методів пророщування та виявлення найоптимальніших.
4. Перевірка передачі властивостей + дерев нащадкам по потомству.
5. Морфометричний аналіз варіабельності і насінневих нащадків + дерев за показником швидкості росту та відбір швидкорослих сіянців.
Об'єкт дослідження - гледичія безколючкова в зелених насадженнях різних категорій у південно-степовій зоні України.
Предмет досліджень - біологічні особливості гледичії безколючкової в умовах Південного Степу України, використання гледичії в полезахисних розведеннях, якість насіння, селекційно цінні плюсові дерева, властивості плюсових дерев, перспективні сіянці.
Методи досліджень - метод відбору селекційно цінних плюсових дерев, метод оцінки якості насіння, методи перевірки передачі властивостей + дерев по потомству, методи відбору та оцінки перспективних сіянців.
Особистий внесок: Автором експедиційно обстежено у Врадіївському районні в урочищі «Філімонівка» 52 дерева гледичії безколючкової
1. За результатами польових досліджень розроблена методика відбору плюсових дерев без колючкової гледичії за критерієм сумарного відхилення від середнього по виборці по 4-м досліджуваним показникам.
2. Знайдено окреме дерево гледичії безколючкової, у яких плоди дозрівають на 30-35 днів раніше, ніж у гледичії звичайної. Плоди, що дозріли, обсипаються відразу після опадання листя вже в першій декаді жовтня.
3. Доведено, що коефіцієнт успадкування ознаки безколючковості у сіянців відібраних плюсових дерев безколючкових сіянців становить 95-99,3%.
4. Внаслідок досліджень росту сіянців гледичії встановлено, що гледичія безколючкова швидкоросла і високоросла в молодому віці деревна порода і за цією особливістю посідає чи не одне з перших місць серед деревних видів Південного Степу України.
Практична цінність. Розроблені пропозиції:
1. Збільшення площі лісових культур з головною породою гледичією звичайною безколючкової форми.
2. На базі Врадіївського лісництва ДП “Врадіївське ЛГ” створити лісонасіннєву базу гледичії безколючкової для забезпечення садибним матеріалом господарств Правобережнго Степу України.
біологічний гледичія селекційний дерево
1.1 Проблеми сучасного сільськогосподарського виробництва в контексті змін клімату
У степовій зоні України, а це 41% території нашої держави, є достатня кількість тепла, багаті ґрунти, але не вистачає вологи. Лісостеп знаходиться в зоні нестійкого зволоження. В зонах Степу і Лісостепу, які займають 72,6% площі України, майже кожні два-три роки спостерігаються сильні посухи. У степовій зоні періодично лютують пилові бурі.
«Посухи, які останніми роками стали в Україні регулярними, можуть перетворити степи півдня України в пустелю і обернутись для землеробства втратою більше половини площ орних земель країни», - заявив академік Національної академії аграрних наук Олександр Іващенко.
В Україні в останні десятиліття почастішали жорстокі посухи й істотно підвищилися літні температури, клімат набуває ознак континентальності. Особливо рельєфно проявляється така тенденція на Півдні в зоні Степу, де поля й посіви у поточному році фактично не мали опадів протягом чотирьох - п'яти місяців. На таких мізерних запасах вологи, що була в ґрунті після попередніх посушливих осені та безсніжної зими, формувати урожай сільськогосподарських культур було дуже складно.
За останні десятиліття відбувається фактичне зміщення меж природно-кліматичних зон на 100--150 км на північ. Умови вегетації у традиційній підзоні у Південному Степу (Херсонська, Запорізька області, Кримська АР, Миколаївська область та ін.) реально вже проявляються ознаки опустелювання. Збереження наявних тенденцій змін клімату в найближчі 20 років становить реальну небезпеку фактичної втрати для інтенсивного землеробства не тільки зони Степу, але й понад половину площ орних земель країни і майже двох третин площі сучасної зони Лісостепу. Такі фактори можуть призвести до непридатності території для проживання людей і ведення господарської діяльності, тобто фактично до втрати в господарському використанні від 15 до 21 млн. га площ орних земель і, як наслідок, втрати від 24 до 40 млн. тонн якісного зерна та інших продовольчих культур.
Для вирішення цих проблем, які сьогодні хвилюють і нас, молодь, потрібно в першу чергу відтворити лісові ресурси шляхом створення лісових насаджень відповідно до природно-кліматичних умов регіону.
Ліси України, загальною площею 10,5 млн. га в даний час характеризуються суттєвим переважанням штучних насаджень. Тенденція до переважання штучних насаджень над природними в нашій державі продовжує зберігатися. Заліснення планово зрубаних ділянок відбувається шляхом створення лісових культур, що дозволяє щорічно збільшувати площу відповідно до комплексної програми «Ліси України», згідно якої передбачається до 2015 р. збільшити площу лісів держави на 2,0-2,5млн. га, що забезпечить зростання лісистості до рівня 19-20% [1].
Згідно даних проф. С.А. Генсірука упродовж останніх 70 років на Україні посіяно та насаджено близько 5 млн. га лісів. Крім цього, лісовими підприємствами створено понад 1,3 млн. га захисних насаджень і 440 тис. га полезахисних лісосмуг, які розміщені на землях підприємств різної форми власності і захищають від ерозії та суховіїв понад 13млн. га орних земель [2].
Насадження полезахисних лісосмуг є одним із ефективних і доступних заходів для попередження негативних природних явищ, зокрема посухи, суховіїв, пилових бур та послаблення техногенного навантаження на довкілля. [3]
Ведення лісового господарства у степовій зоні має ряд особливостей. Але найважливішими є забезпечення відповідності між біологічними особливостями деревних порід і природно-кліматичними та едафічними умовами.
Принцип проектування захисних насаджень, розроблений П.І. Генасименком [4] і О.І. Пилипенком [5,6,7], зводиться до забезпечення максимальної відповідності угрупування деревних рослин і умов середовища, при яких досягається найменша напруженість їх взаємного протиріччя. Значить, слід вибирати суховитривалі і солевиносливі породи, які можуть виростати в температурних умовах півдня степу і здатні давати відносно високий запас насаджень. Однією з таких порід і є гледичія звичайна або трьохколючкова (Gleditschia triacanthos L.). Гледичія з самого початку степового лісорозведення, привертала увагу лісівників своїми високими потенційними можливостями.
1.2 Біологічні властивості гледичії та її використання в полезахисних розведеннях
Рід Гледичія (Gleditsia) відноситься до сімейства Бобові і включає в себе близько п'ятнадцяти видів дерев, що походять з Північної Америки, Азії та Африки. Рід названий на честь Готтлиба Гледичія (нім. Johann Gottlieb Gleditsch), німецького лікаря і ботаніка, директора Берлінського ботанічного саду [4]. Гледичиї - листопадні розлогі дерева висотою до 25-30 метрів. Зазвичай у рослин є колючки. Листя двох перисте, складаються з 20-30 листочків. Квітки дрібні, плоди -зеленуваті боби [17].
Гледичія колюча (трехколючкова, звичайна) - Gleditsia triacanthos L - високe швидкоросле дерево заввишки 15-25 (30) м., діаметр крони дорослих дерев, які ростуть відокремлено -- 8-10 (15) м. Крона асиметрична, розлога, ажурна, з віком часто утворює незвичайну зонтичну форму. Кора стовбура темно-бурого кольору, іноді майже чорна, з довгими вузькими відшаровуються лусочками. Пагони злегка зігнуті зигзагоподібні, червоно-коричневі, пізніше оливково-коричневі або сірі. На гілках гледичії розташовані міцні прості, або розгалужені колючки до 8 см, на стовбурі іноді і до 30 см завдовжки. Наявність великих колючок (а вони найдовші з усіх колючих деревних рослин культивованих в Україні ) з одного боку - недолік, а з іншого - достойність, адже це дозволяє створювати з гледичії практично непрохідні живоплоти [11].
Листя темно-зелені, 14-20 см завдовжки, чергові, парноперисті з 10-24 парами довгасто-яйцевидних або ланцетних листочків. Листя гледичії нагадують найближчу родичку - робінію псевдоакацію. На відміну від робінії, гледичія цвіте не так ефектно. Велика частина квіток різностатеві, але поряд з ними присутні і двостатеві квітки. Чашечка з 3-5 вузькими лопатями; віночок з 3-5 пелюсток, більших, ніж чашолистики. Цвіте гледичія в наших умовах досить тривалий час (червнь-липнь). Плоди дозрівають у жовтні-листопаді. Плід сплюснутий, трохи вигнутий, шкірястий, блискучий, червонувато-коричневого забарвлення великий біб довжиною 15-30 (і навіть 50) см. Насіння великі, довжиною до 1,5 см, плоскі, коричневі або жовтуваті, з тьмяним блиском. Плоди висять на дереві майже всю зиму, розгойдуючись на вітрі [12].Насіння має щільну шкірку; висівають їх весною, і передпосівна підготовка насіння полягає так само, як і насіння акації білої, в обшпарюванні кип'ятком. Після такої передпосівної обробки насіння гледичії на 8 - 12-й день після висіву дає значно більшу кількість сходів в порівнянні з посівом, сухим насінням. При посіві сухого насіння гледичії поява сходів розтягується на декілька років [20].
Особливостям її вирощування приділяли багато уваги такі видатні вчені, як A.B. Альбенський [8], М.І. Калінін [9] Б.І. Логгінов [3], Л.T. Устинівська [10], М.А. Квятковская [11] та інші. Як ніяка з лісотвірних порід, вона здатна успішно виростати в несприятливих кліматичних умовах і створювати тут стійкі, продуктивні насадження навіть без супутніх порід і підліску та при сильному задерніння ґрунту злаковими травами. По відношенню гледичії до ґрунтових умов, солевитривалості, здатності переносити надмірне зволоження у дослідників склалися різні, часом самі протилежні точки зору.
Особливо цінна гледичія невисокими вимогами до умов місцезростання. Вона невимоглива до родючості ґрунту, переносить деяку засоленість ґрунтів. Може рости на глинистих, піщаних, суглиннистих, лужних і кислих ґрунтах. Відрізняється високою посухостійкістю і жаростійкістю [16]. Вона переносить спеку до плюс 40-44 градусів. Гледичія світлолюбива, переносить легку тінь. Теплолюбна, але і досить морозостійка, видержує заморозки до мінус 27-30 °C, хоча при тривалих морозах можуть підмерзати прирости останнього року.
Український вчений А.Є. Дяченко [8] який багато років вивчає цю культуру у своїй дисертації на тему «Біоекологічні особливості гледичії звичайної (Gleditsia triacanthos L.) у зв'язку з її культурою в Південному Степу України», зазначав, що розмножується гледичія, в основному, насінням, яке зберігає схожість 2-3 роки. Насіння висівають у ґрунт під зиму, або навесні після замочування в теплій воді. При тому, що деякі автори рекомендують обдавати насіння окропом або замочувати у гарячій воді близько 80 градусів, однак насіння гледичії не володіють такою міцною оболонкою як насіння інших бобових - робінії, церциса, бундука, тому дотримуватися цих рекомендацій не слід, адже при цьому може відбутися їх пошкодження [13]. Після появи сходів бажано проводити пікіровку сіянців. Висаджують сіянці на постійне місце зазвичай через 1-2 роки. Гледичія може розмножуватися і вегетативно: порослю від пенька, зрідка кореневими паростями які особливо часто виникають при пошкодженні кореневої системи при перекопуванні. Декоративні форми розмножуються щепленням на материнський вид. Рослини, що виросли з насіння, завжди краще адаптуються до нових умов, а крім того, при масовому посіві є можливість відібрати більше зимостійкі екземпляри з коротким вегетаційним періодом. Гледичія має безліч декоративних форм [17].
Особливо цінна гледичія невисокими вимогами до умов місцезростання. Вона невимоглива до родючості ґрунту, переносить деяку засоленість ґрунтів. Може рости на глинистих, піщаних, суглинистих, лужних і кислих ґрунтах. Відрізняється високою посухостійкістю і жаростійкістю [16]. Гледичія світлолюбна, переносить легку тінь. Теплолюбна, але і досить морозостійка, видержує заморозки до мінус 27-30°C, хоча при тривалих морозах можуть підмерзати прирости останнього року.
У полезахисних смугах на звичайних і південних чорноземах гледичія по швидкості росту у висоту і діаметру не поступається дубу черешчатому. Гледичія у молодому віці є швидкорослою деревною породою. На півдні нашої країни в однакових екологічних умовах у віці від 10 років вона відстає в зростанні у висоту і по діаметру від акації білої, але пізніше зростання гледичії посилюється і вона досягає висоти акації білої.
Гледичія розвиває відносно неглибоку стрижневого типу кореневу систему, але поширену в радіальному напрямі в узлісних дерев до 20м, а у дерев в насадженні - не меншу відстань. При введенні її в крайні ряди полезахисних смуг коріння заходить у бік поля на відстань до 15 - 20м, що приводить до висушування в прилеглій до смузі зоні ґрунту і зниження врожаїв сільськогосподарських культур. У зв'язку з таким явищем, звичайно не рекомендується вводити гледичію в узлісні ряди полезахисних смуг, а тільки у внутрішні.
При пошкодженні коріння у неї з'являються в кореневі нащадки. В 30 - 35- річному, а тим більше у молодому віці гледичія добре поновлюється пеньковою порослю. При зрізанні її насаджень в 52-56-річному віці на південних чорноземах України, за даними Б.І. Логгинова, 94-98% пні дають ще поросль. Н.М. Грисюк відзначає, що на південних чорноземах України порослева здатність у цієї породи зберігається до 60-70-річного віку, хоча в експлуатаційному відношенні гледичиєві насадження більш доцільно рубати у віці не старше 30-35 років.
При зрізі молодих екземплярів гледичії на пеньках із сплячих бруньок розвиваються порослеві гілки, відмінні задовільною стійкістю і швидким зростанням. При зрізанні рослин цієї породи біля поверхні ґрунту нижче місцезнаходження сплячих бруньок, з додаткових бруньок на корінні розвиваються кореневі нащадки. Кореневі нащадки на корінні молодят гледичії відрізняються стійкістю і хорошим зростанням. Кореневі нащадки на корінні старих рослин цієї породи недовговічні, ростуть слабо. При тому, що сіянці гледичії в ґрунті звичайно залишають залишки коріння, які дають з додаткових бруньок кореневі сходи. З таких кореневих сходів утворюється хороший посадочний матеріал гледичії, який цілком може бути використаний при створенні лісових культур. За даними Н.М. Грисюка, на південних чорноземах України гледичія в 5-річному віці мала висоту 2,6 - 5 м, в 10-річному 5-10, в 15-річному - 6,3 - 10,7 м. в 18-річному - 7,2-11 м. При цьому в насадженні з сильним задернуванням ґрунту гледичія має більш низькі з перерахованих вище цифрових показників висоти. При рубці 6-річної гледичії її 12-річна поросль досягла висоти 5 - 6 м і діаметр 6 - 7 см, а запас в цьому віці порослевого насадження складав 70 м 3 на 1 га.
Гледичія відрізняється досить рихлою, світлопроникною кроною. У зв'язку з цим в чистих гледичиєвих культурах створюються сприятливі умови для поселення і розселення трав'янистої рослинності, особливо пирію і інших злаків.
Хоча гледичія дещо стійкіша акації білої і деяких інших порід до задернувування ґрунту, але в таких умовах її стійкість і зростання знижуються. Гледичія інтенсивніше росте і більш продуктивна в чистих від бур'янів культурах, а також за наявності в насадженні шару лісової підстилки з листя, що не розклалося, перешкоджаючої поселенню бур'янів і задернуванню ґрунту.
Найбільшою стійкістю гледичія володіє при вирощуванні її не в чистих культурах, а при змушувані цієї породи з густолистими тіньовитривалих деревних порід і чагарників.
Клен татарський більш сприятливо впливає на зростання гледичії, ніж акація жовта. При змішувані з дубом гледичія росте більш інтенсивно, ніж в чистих насадженнях. В гледичієво-дубовому 20-річному насадженні гледичія мала середню висоту 9,5 м, а в чистому - 7,7 м.
Але практично всі автори вважають, що основним фактором, що перешкоджає більш широкому її застосуванню, є наявність великої кількості колючок різної довжини, розташованих на гілках і стовбурах дерев [8, 12]. Колючки наносять болючі рани при садінні культур, проведенні доглядових рубань, заготівлі та переробці деревини. Проте в природі зустрічаються дерева гледичії, які не мають колючок, так звана без колючкова (неколюча) форма (f. inermis) [16]. Тому лісівники в лісокультурній, лісомеліоративній і озеленювальній практиці рекомендують використовувати саме цю форму. Застосування її дозволить істотно полегшити процес вирощування насаджень, заготівлю та переробку деревини, а значить збільшити обсяги закладки лісових культур гледичії, які в несприятливих кліматичних умовах півдня степової зони будуть більш продуктивні і стійкі в порівнянні з культурами інших порід, у т. ч. такими, як дуб, ясен, горіх.
Роботи по селекції гледичії неколючих форм на Україні проводилися ще в 30 роках М.А. Никоненком. Вивчаючи ступінь успадкування, він вперше провів штучне схрещування безколючкової і колючкової форм, а також схрещування між деревами однієї форми. Велика Вітчизняна війна перервала розпочаті дослідження [цит. за 14]. У 70-80-х роках велика робота вивчення та селекції гледичії була проведена A.A. Кулигіним [14].
Розділ 2. Матеріали та методи досліджень
2.1 Природно-кліматичні умови Врадіївського району
Врадіївський район розташований в степовій зоні України, на правобережній Придніпровській височині [21]. Клімат району помірно-континентальний з відносно м'якою зимою і жарким літом, середньовічна температура повітря +10 о С, середня кількість опадів на рік 410 мм, середня кількість опадів на рік 410 мм, середня вологість повітря 60%.
Отже, основними кліматичними факторами, які негативно впливають на ріст, розвиток і стійкість деревної рослинності є:
- високі температури в літній період і у весняний період, що призводить до сильного висихання ґрунту і опікам кореневої шийки саджанців;
- недостатня кількість опадів, суховії які впливають на приживання лісових культур;
- сильні вітри зимою, які здувають сніговий покрив;
- проливні дощі, які сприяють розвитку ерозійних процесів;
поривчасті сильні вітри, які викликають вітровали та буреломи.
Рельєф розчленований глибокими річковими долинами, ярами і балками з крутими схилами, що призводить до нерівномірного розподілу вологи, змиву родючого шару ґрунту під час злив та розтавання снігу. Територія пересікається річкою Південний Буг і її притоками - річками Кодима та Синюха. Найбільш поширеними ґрунтами є - звичайні чорноземи, а в низинах річок - алювіально-лугові, а також дернові. Ґрунтоутворюючі породи - лес і лесовидний суглинок, що має в своєму складі невелику кількість карбонатів кальцію, коагулює гумусні сполуки і є найбільш цінною ґрунтоутворюючою породою. Звичайні чорноземи з переходом до південних характеризуються засоленістю та змитістю.
Таблиця 2.1 - Кліматичні показники Врадіївського району
3. Тривалість вегетаційного періоду
10. Напрям вітрів, які переважають, за порами року:
За механічним складом ґрунти суглинисті. На таких ґрунтах формуються акаційові деревостани І-ІІІ бонітету з домішкою ясеня, гледичії, липи, клена. Процеси заболочування мають місце у всіх лісництвах, але гідромеліоративні роботи не проводяться.
Врадіївський район відноситься до числа сільськогосподарських районів Миколаївської області. Розвинуте землекористування має зерново-буряковий, а тваринництво - м'ясо-молочний напрямок. Із зернових основною культурою є пшениця, з технічних - цукровий буряк.
На території району розташований ДП «Врадіївське лісове господарство». Поділ підприємства на лісництва та їх загальну площу ілюструє таблиця 2.2.
Таблиця 2.2. Адміністративно-господарська структура і загальна площа ДП «Врадіївське лісове господарство»
Назва лісництв і місце знаходження контор
Основними видами продукції, що виготовляється в Врадіївському держлісгоспі є:
– лісоматеріали круглі для виробітку пиломатеріалів і заготовок;
– дров'яна сировина для технологічних потреб;
– лісоматеріали для лущення та стругання;
– пиломатеріали твердолистяних і м'яколистяних порід.
Разом з ростом потреб на деревину все більше значення в господарстві приділяється вирощуванню лісових культур, а саме: сосні кримській, дубу червоному, гледичії звичайній, біологічні властивості яких відповідають ґрунтово-кліматичним умовам району.
2.2 Методики селекційних досліджень
2.2.1 Метод відбору селекційно цінних плюсових дерев
Для селекційної оцінки дерева поділяють на три основні категорії: плюсові, нормальні та мінусові. Методика відбору плюсових дереа у лісовому господарстві [22], якою ми користувались, викладена в Додатку Б.
Маса 1000 насінин є одним з основних показників їхньої якості, оскільки вона відображає повнозернистість насіння, їх географічне походження, а на практиці використовується для розрахунку норм висіву насіння в розсадниках. Даний показник визначається за ГОСТ 13056.4-67 [23].
Оптимальна норма висіву насіння в розсадниках при інтенсивній агротехніці вирощування забезпечує не тільки високий дохід садивного матеріалу з одиниці площі, але й сприяє утворенню у вирощуваних сіянців добре розвинутої кореневої системи, оптимальному співвідношенню надземної та підземної фітомаси, формуванню у сіянців здорового стовбурця з високими таксаційними показниками, накопичення потрібної кількості пластичних речовин, що забезпечує добре приживлювання рослин після висаджування на лісокультурну площу.
2.2.3 Методи перевірки передачі властивостей плюсових дерев насінневим нащадкам
Методика перевірки передачі властивостей плюсових дерев гледичії без колючкової насінневим нащадкам проводилась за вимогами робіт [21, 24, 25].
2.2.4 Методи відбору та оцінки перспективних сіянців
Методика відбору та оцінки перспективних сіянців заклечається у статистичному аналізі результатів їх морфо метричних досліджень [21, 24, 25]. Нами був використаний показник висоти сіянців на протязі 2-х років спостережень.
3.1 Пошук вихідного матеріалу гледичії безколючкової для селекційної роботи
Пошук вихідного матеріалу гледичії безколючкової для селекційної роботи зі створення лісонасіннєвої бази у Врадіївському районі було розпочато з відбору дерев. З цією метою зроблено аналіз обліку дерев на пробних площах району.
В 1983 році у районі вперше було розпочато насінницько-селекційну роботу з гледичії безколючкової) і по 2013 рік насаджено 100,1 га цієї лісокультури.
Дані таблиці 3.1. свідчать, що впровадження в лісокультурну справу гледичії безколючкової відбувалось поетапно. У 1994 році в урочищі «Кам'яна балка» на площі 0,8 га було висаджено 436 дерев, а у 2001 році в урочищі «Філімонівка» - 163.
Починаючи з 2004 року, кількість висаджених дерев за рік зростає майже у 8 разів (у порівнянні з 2001 роком).
Збільшення кількості площ лісокультури гледичії безколючкової стало можливим завдяки тому, що у 2000 році заплодоносили перші дерева гледичії, які були посаджені у 1992 році в кварталі 23 Врадіївського лісництва. Тобто, через 8 років лісники Врадіївщини отримали свій власний посадковий матеріал. Згодом у 2009 році у п'ятирічному віці заплодоносили гледичії з урочища «Корецьке».
Для пошуку вихідного матеріалу для селекційних досліджень нами був проведений статистичний аналіз результатів обліку дерев гледичії без колючкової
у Врадіївському лісовому господарстві в урочищі «Філімонівка». Площа ділянки - 1,2 га. Ця ділянка створена у 2001 році. Тому обстежені нами дерева мають гарний вигляд і гарні показники. Кількість обстежених дерев склала 52 екземпляри.
Для оцінки якості дерев нами були використані методи варіаційної статистики. Для цього були розраховані за допомогою пакету Statistica параметри виборки: середнє арифметичне, середнє геометричне, медіана, мода, частота моди, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.
Результати статистичного аналізу, наведені у Таблиці 3.1, показують існування варіабельності досліджуваних дерев по таких показниках продуктивності, як висота, діаметр стовбура, величина останнього річного приросту та діаметр крони. Найбільш варіабельними виявились показники діаметру стовбура та річного приросту.
Для відбору плюсових дерев ми запропонували використовувати такий показник, як сумарне відхилення від середнього по виборці по 4-м досліджуваним показникам. Правомірність застосування такого комплексного показника, на нашу думку, виправдана його більшою точністю у порівнянні із оцінкою за кожним окремим показником.
Таблиця 3.1. Результати статистичного обробітку даних обліку дерев
3.2 Дослідження спадкових властивостей плюсових дерев
З урожаю 2011-2013 років заготовлено 480 кг плодів. При 20% виході насіння повинно було б вийти 100 кг якісного насіння, але при переробці виявлено 45 кг недостиглого насіння яке втратило схожість і доброякісність, тому залишилося лише 55 кг, які були використані для досліджень. Така кількість гарантує отримання 90 тис. шт. сіянців за умови якісної підготовки насіння до висівання.
Спостереження за плодоносністю гледичії безколючкової в лісонасінних ділянках підтвердили цінність насіння, у якого вага 1000 штук досягає більше 200 г, а у дерева 30 цей показник дорівнює 240 г. Крупне насіння надійно гарантує вищий вихід стандартних сіянців. Також знайдено екземпляр гледичії без колючкової (дерево № 41), у якої плоди дозрівають на 30-35 днів раніше, ніж у гледичії звичайної. Плоди, що дозріли, обсипаються відразу після опадання листя вже в першій декаді жовтня.
Дослідження спадкових властивостей плюсових дерев гледичії безколючкової підтверджує стійку плодоносність і якість насіння знайденої скоростиглої форми цього виду (табл. 3.3)
Коефіцієнт успадкування безколючковості форми практично сталий на протягом трьох років дослідження для всіх досліджуваних плюсових дерев і складає майже 100%.
Таблиця 3.2. Облік дерев гледичії безколючкової на пробній площі в ур. «Філімонівка»
Таблиця 3.3. Спадкові властивості гледичії безколючкової по насіннєвим нащадкам
Кількість без колючкових сіянців, штук
3.3 Дослідження способів підготовки до посіву нас
Дослідження способів п
Селекційна робота з гледичії безколючкової курсовая работа. Биология и естествознание.
Курсовая работа по теме Разработка веб-приложения 'интернет аукцион' на технологии asp.net
Реферат по теме Мекка - серце ісламського світу
Отчет по практике: Деятельность подразделения по делам несовершеннолетних
Реферат по теме Языковые изменения конца 20-го века
Преступление И Наказание Зло Сочинение
Реферат: Управление финансовыми рисками 6
Курсовая работа по теме Организация технического обслуживания и ремонта машинно-тракторного парка с разработкой участка технического обслуживания и диагностики машин
Сочинение Егэ По Русскому Пример С Текстом
Реферат по теме Термопара
Критерии Сочинения Огэ 9.1
Реферат по теме Исследование влияния дефляции на экономику России
Курсовая работа по теме Анализ производства и себестоимости продукции ЗАО 'Малкор'
Курсовая работа по теме Разработка красильно-отделочного производства трикотажных предприятий
Реферат по теме Операционная система Mac OS
Реферат: Творческий подход к организации досуга молодежи
Реферат На Тему Совладание Со Стрессом
Сочинение На Тему Дисциплина Кратко
Структура Сочинения Егэ По Русскому Языку 2022
Реферат: Исполнительное производство 10
Курсовая Подготовка Педагогических Работников
Требования безопасности дорожного движения при эксплуатации в сложных дорожных и погодных условиях - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Страхование от пожаров - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Регуляция биосинтеза белков на этапе транскрипции - Биология и естествознание контрольная работа