Секрет глибокого послуху
Чути Бога в таємній кімнаті – один із найбільших ключів до перемог християнського життя. Однак за процесом слухання має послідувати результат: глибокий послух. Ми чуємо і потім виконуємо.
“Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.” (Як. 1:22).
Під «глибоким послухом» я розумію миттєвий послух, виконання веління у всій повноті.
Глибокий послух не шукає мінімального виконання, але переслідує непомірне, щедре виконання. Якщо Ісус каже: «Продай усе», – тоді ми продаємо все! Негайно. Слово, використане в Новому Завіті, «bираkое», складається з двох грецьких слів: «kиро» – ”той, що перебуває внизу, під (чим-небудь), підлеглий», і «аkоио» – «слухати». Отже, слухатися означає «слухати, перебуваючи в підпорядкуванні». Послух включає в себе уважне, смиренне слухання, а потім підпорядкування Його слову.
Беззастережна покірність для кожного з нас починається не з виконання добрих справ, але з того моменту, коли ми сідаємо біля Його ніг і слухаємо Його слово. Посвята таємній кімнаті – це перший великий акт послуху для святих. Ось що про це говорив Ісус:
“І відповів їм: »Хто Мати Моя та брати Мої? І, оглянувши тих, що сиділи довкола Себе, каже: Ось Матір Моя та брати Мої, бо хто виконуватиме волю Божу, той Мені брат, і сестра, і матір « (Мар. 3:33-35).
На той момент воля Божа для людей полягала в тому, щоб сидіти біля ніг Ісуса і слухати Його слова. Поки для вас це не буде пріоритетом, ви перебуватимете в постійній знемозі від своєї нездатності відчути радість від глибокого послуху. Справи служіння беруть духовну енергію з горнила стосунків, сповнених вогненної любові, біля ніг Ісуса. Справжнє служіння Ісусу – це коли першорядні речі ми робимо в першу чергу: спочатку ми сидимо і слухаємо, а потім йдемо і робимо.
Мій друг, Стів Пеглоу, одного разу сказав, що вважає деяких людей «звичайними маленькими християнами». Під цим він мав на увазі, що вони хочуть мати всі переваги життя з Ісусом без будь-якого посвячення з їхнього боку. Але так само як повноту радості спільного життя можна знайти тільки в подружньому завіті, так само й радість від слідування за Христом можна здобути, тільки відмовившись від себе заради слова, що виходить із Його вуст.
Деякі люди витрачають усі свої сили на творче мислення. Однак у Бога є спосіб повалити плани людей: “Господь руйнує поради язичників, знищує задуми народів. Порада ж Господня стоїть повік « (Пс. 32:10,11). Замість того щоб звертати всю свою увагу на творчість, зосередьтеся на послуху. Витратьте всі свої сили на очікування Бога, прислухайтеся до Його голосу, а потім дійте, але тільки коли Він проговорив. Немає жодного сенсу виступати зі своїми власними ідеями, якщо тільки Божа порада може встояти! Я намагаюся висловити це різними способами: ключ – у слуханні та послуху.
О, яка радість чути Його слово і виконувати його! У цьому є величезна кількість переваг (я перерахую лише кілька з них):
Послух приносить вічне життя з надлишком.
Ісус сказав: “І Я знаю, що заповідь Його є життя вічне » (Ів. 12:50). Ці прості слова Учителя мають глибший сенс, ніж можна зрозуміти при першому розгляді. Розмірковуйте про це твердження і дозвольте Йому пробудити вас до розуміння життєдайної сили, яка приходить від вірності Його заповіді. Життя, яке в Ньому, виникає у вас, коли ви слухаєтеся.
Послух привертає до себе Божий погляд.
Бог з особливим інтересом і увагою дивиться на тих, хто відданий послуху. Він висловив це таким чином: “Але ось на кого Я зверну увагу: на лагідного і скрушеного духом, – на того, хто тремтить перед Моїм Словом.” (Іс. 66:2). Тільки уявіть собі, як це дивовижно: ви в таємній кімнаті і перед вами Його слово. Ви з трепетом очікуєте, коли Він звернеться до вас; Він бачить бажання у вашому дусі і придумує спосіб, щоб віддати честь вашому посвяченню. Ось як! Тремтіти перед Його словом – значить, по-перше, бажати, щоб Він заговорив, а по-друге, з готовністю і ретельністю діяти відповідно до слова, яке прийде. Коли ми тремтимо перед Його словом з відданим очікуванням, Він звертає на нас Свій погляд, щоб створити для нас благо.
Послух призводить до близьких стосунків.
На мою думку, однією з наймогутніших заяв, яку Ісус зробив на землі, можна назвати таку: “Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене, а хто любить Мене, той буде улюблений Моїм Отцем, і Я полюблю його, і Я Сам з’явлюся йому » (Ів. 14:21). Ісус сказав, що послух – це доказ любові, а любов призводить до неймовірної близькості з Отцем. Ба більше, послух відчиняє двері для ніжності Христа і дає Йому можливість явити Себе людському серцю. Я нічого так не жадаю як того, щоб Ісус явив Себе мені! Заради надії споглядати Його, я прийму будь-яку заповідь з Його вуст. Я обираю слухатися Його, не тому що мене надихає те, як мій послух змінює життя людей, а тому що так надзвичайно приємна Його присутність, коли я підкоряюся. У моєму серці з’являється невимовний захват від близькості з Ним, а послух тільки підливає масла у вогонь.
Послух вибудовує непохитну основу.
“Отож, усякого, хто слухає слова Мої ці й виконує їх, уподібню до мужа розсудливого, котрий збудував дім свій на камені, і пішов дощ, і розлилися ріки, і повіяв вітер, і спрямувався на дім той, і не впав він, тому що заснований був на камені. А всякий, хто слухає ці слова Мої й не виконує їх, уподібниться людині нерозважливій, що збудувала дім свій на піску, і пішов дощ, і розлилися річки, і подули вітри, і накинулися на той дім, і впав він, і велике було його падіння « (Мт. 7:24-27).
Зверніть увагу, що шторм приходить і на того, хто виконує веління Ісуса, і на того, хто не виконує їх. Винятку ні для кого немає. Шторми обов’язково трапляться на вашому шляху. Питання в тому, хто виживе? Чи буде ваше підґрунтя достатньо міцним, щоб витримати вітри і води? Ті, хто готовий до глибокого послуху, готують себе до шторму, і вони вистоять. «О, якби ти слухався Моїх заповідей, то світ твій був би як річка, а правда твоя – як хвилі морські» (Іс. 48:18). Що сильніші вітри, що обрушуються на слухняного, то більше зростає його праведність, як величезні хвилі, що розбиваються об берег із величним гучним галасливим шумом перед Богом.
Звичайно, є набагато більша кількість переваг послуху, крім чотирьох перерахованих. І все-таки, подумайте ще над парою думок щодо послуху. Перша дана нам через Марію, матір Ісуса.
Марія чудово підсумувала для нас послух: “Що Він скаже вам, те зробіть » (Ів. 2:5). Справжніх слуг можна знайти біля ніг Ісуса («…де Я, там і слуга Мій буде» Ів. 12:26). Коли Він говорить, вони просто виконують. Слуги не намагаються подати Вчителеві кращу ідею; слуги не скаржаться на те, що вони вважають доручення дурним; слуги не намагаються вирішити, чи є в них настрій на слухняність на цей момент; слуги не роздумують, чи не зачіпає завдання почуття їхньої власної гідності. Вони просто виконують доручення. «Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказано, кажіть: “ми раби, що нічого не варті, бо зробили те, що повинні були зробити ”» (Лк. 17:10).
Чим ближче ви до Бога, то більш слухняними ви маєте бути. Дехто обирає рівень послуху, на якому він докладає всіх зусиль, щоб уникнути гріха й обрати праведність. На цьому рівні жили діти Ізраїлеві, які знали Божі справи. Однак Мойсей знав Божі шляхи, тому рівень послуху Мойсея за потребою був набагато вищим. Питання для Мойсея більше не полягало в тому: «Правильно так чинити чи ні?» Перед ним стояло питання: «У чому полягає Божий наказ?». Наприклад, коли Мойсей був на палаючій горі, наказ був: «Стій в ущелині скелі, тому що якщо ти вийдеш з-під захисту скелі і побачиш Моє обличчя, то помреш. Мойсею, ти настільки близький до Мене зараз, що якщо тільки ти зробиш один невірний рух, ти побачиш Моє обличчя і твоє серце миттєво зупиниться». Послухайте, що такого неправильного або гріховного в тому, щоб просто вийти з ущелини скелі? Нічого. Але коли ви настільки близькі до Бога, життєво необхідно, щоб ви виконували Його вказівки аж до найдрібніших дрібниць, і стояли, де Він поставив вас.
Не можна не повторити це: чим ближче ви до Бога, то більш слухняним ви маєте бути.
Автор: Боб Сордж, “Секрети таємної кімнати”
Матеріал з веб-архіву “Молодь для Христа, Україна”
Джерело: https://bog.today/sekret-glybokogo-posluhu/