Scorn

7\10

Scorn зустрічає гравця іммерсивним меню, який оживає після початку нової гри.

Оживше тіло встає з зарослей, маючи деякі видіння.

Головний герой опиняється в якихось коридорах в якихось катакомбах, на перший погляд.

Усі елементи декору, стіни, механізми, двері - не є металевими, дерев'яними чи чимось виробленими із сировини. Вони ніби м'ясні або кісткові, або зроблені з біологічних елементів.

Деякі механізми потребують дій гравця, а якщо бути точніше, то майже завжди механізм калічить гравця, наприклад підрізає частину руки, щоб в неї вживити біологічний пропуск.

Першою локацією є деяка промзона в будівлі, сировиною для якої використовують біоматеріали.

Сам же персонаж сильно нагадує людину, але має інакше розташування органів, практично не має кісток та має велику кількість сторчащих мишць та вен.

Першою загадкою є перемістити якийсь кокон через п'ятнашки.

В цьому коконі ГГ знаходить іншого гуманоїда, з недорозвиненою тканиною та шкірою, хоч і має усі руки та ноги.

Персонаж може катати кокон до 2 машин, одна з яких вб'є гуманоіда або спасе. В любому випадку, для проходження далі, нам потрібна його рука (навіть якщо це все, що від нього залишиться).

Комплекс забитий різними біологічними потворними зарослями. Можна сказати, що щось сталось не так і під час деякого інциденту, цей комплекс розрісся біологічним матеріалом. Під час блуканням комплексом, ГГ знаходить пневматичну біологічну пушку (а як може бути інакше) та рукоятку.

На жаль, коли персонаж хотів відкрити ворота, вибухнув "тотем" із плоті та жижі, якою покрила персонажа. Він засинає або помирає, зато тепер просинається другий персонаж, другий головний герой.

Немов платонівський герой, персонаж просинається у пещері.

Він випадає зі стіни вниз і вириває із себе плаценту.

Насправді, багато із подібних йому гуманоїдів попадали таким же чином, проте померли. Стіна є деяким видом початку життя цих гуманоїдів, але не всі переживають випад з неї.

Далі, персонаж оговтується і шукає вихід з цього богом забутого місця.

Він знаходить той самий комплекс, але якщо бути точнішим, то щось накшалт космічного корабля.

Далі йдуть в бій загадки рівня скайріма, де треба викручувати дуги кола.

Йдучи по комплексу, на персонажа нападає якась істота, точно не гуманоїд, а якийсь паразит, можливо дитина місцевої розвиненої фауни.

Вона впивається руками в живіт нашого персонажа, а сама лежить на спині у нього.

Цікаво, але ця штуковина нам принесла ту саму пушку, рукоятку та навіть якусь квітку з ягідками, які можна збирати в спецільних капсулах та які будуть хілити персонажа.

Інколи на шляху трапляються курчата та тулубні страховиська.

В деяких місцях є спеціальні капсули з різним насінням - патрони для різних видів зброї.

Цікаво, що руки паразита держать для нас квітку з насінням та ягодами та своєрідний ключ.

На шляху персонаж зустрічає гігантську страшенну істоту, яка обжилась біля технологічних проходів. Вибурючи собі шлях, втикаючи руками в біологічні консолі, механізм протикає істоту туннелями, по яких вже йде наш герой.

Після певного часу, мутант все більше вривається руками в наш живіт та обвиває нас чи то лозами, чи то судинами.

Нарешті, ГГ знаходить капсулу монорельса та виєзжає з цього комплексу.

Його шлях триває до деякої футуристичної вежі - замку.

Замок виповнений в тому ж химерному-шкіряному-кістному стилі, що й комплекс. Але в ньому стоять багато статуй та меморіалів різного значення, від вагітних істот до облич гуманоїдів, показу щось близького до жінок та чоловіків та їх статевого акту.

Також, головний герой тут знаходить двох вагітних жінок, які сплять і чекають, поки їх розбудять.

Для цього треба наповнити пляшку та вставити її в них.

Герой знаходить надзвичайно потворного ембріона в капсулі і вживлює його в тіло хоста.

Перший ембріон не приживається та помирає з хостом, а другий оживає та тепер тілом хосту хоче вбити персонажа, розбрасуючись гранатами. Фактично, хост - це гранатометальник, на спині в якого є знаряди.

Вся ця історія повинна була бути для того, щоб дістати тіло ембріону, закинути в механізм, який сдавлює його і вичавлює з нього м'якоть і кров у пляшку.

Тим часом зарослі мутанта настільки сильно покривають тіло героя, що він тепер не може користуватись пристроєм-пропуском лівої руки.

Для цього треба знаходити механізм, який вживлює цей самий пропуск, але з мутантом він видирає плоть та зарослі його. Такі маніпуляції дають використовувати механізми лівою рукою, але дамажать персонажа.

Врешті-решт, персонаж знаходить ще один механізм, який виглядає, як операційний стіл. Мутант вириває з живота кишки персонажа, але той останнім рухом лягає на механізм.

Персонаж має змогу оперувати себе ззаду. Там він бачить свою спину, а якщо точніше, мутанта - який його "обійняв" та приріс ззаду. Дивно, але ми бачимо гуманоїдне обличчя, можливо навіть знайоме нам. Персонаж відрізає мутанта від себе і він убігає від нас по просторам цього замку.

Ледь живий, персонаж доходить з пляшкою крові до вагітних істот.

Там він залізає на хрест, а до його лиця під'їзжає механізм-хірург.

До члену персонажа приставляється насос, а хірург відрізає частину живота та проводить лоботомію пилою.

В кінці операції хірург стикує нейрон великої сітківки замку до персонажа. Він не вмирає, зато тепер може керувати квіткоподібними вагітними жінками, використовуючи нейронний зв'язок. Одна з них бере його на руки та несе далі.

В кінці замку видніється деякий прохід або телепорт.

Але на вагітну істоту накидується той самий паразит.

Мутант вбиває персонажа та зростається з ним в тотем плоті.

Можна легко здогадатися, що мутант це і є той самий перший головний герой, з прологу, який блукав по промзоні та знайшов пушку. Саме вона передалась другому герою, коли мутант в нього впився. Коли ж далі персонаж знаходить різні насадки на зброю, він може змінювати їх, просто насаджувати їх на рукоятку від мутанта. І зброя, і снаряди для них - все біологічне, як і стіни замку, коридорів та, особливо, монстрів та різних чудищ.

Гра зроблена під сильним враженням від Ґігеру (творець Чужого): такий біомеханічний стиль прослідковується на всіх етапах гри. Також, в грі сильно увага приділяється циклу життя - від старту, тобто народження, до кінця, тобто смерті, від вагітності до сексу. Можна багато роздумувати над різними символами, такими як: фалічні символи судин-туннелів-естакад, використання гуманоїдів як біомеханічого палива, спільне проживання персонажа та паразита, відсутність кутів та окутаність ребристих стравоходів. Світ - великий організм, а перебування в ньому прикрашає зловенний амбієнт.

Основною тінню гри є дуже обмежений час проходження (від години до чотирьох, якщо тупите на загадках) та маленька частина контенту. Гра являє собою візуальний атракціон, без сюжету та лору і її головною ціллю створити повністю іммерсивну гротескну атмосферу біопанка.