Саркоптоз свиней - Сельское, лесное хозяйство и землепользование курсовая работа

Збудники саркоптоза — інвазійного захворювання, викликаного кліщами родини Sarcoptidae. Епізоотологічні дані та патогенез. Ознаки та перебіг хвороби, профілактика та заходи боротьби. Характеристика господарства "Андріївський" та епізоотичної ситуації.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1.8 Профілактика та заходи боротьби
2.1 Характеристика господарства та епізоотичної ситуації
2.3 Лікувально-профілактичні заходи
2.4 Аналіз проведених заходів та їх наукове обґрунтування
2.5 Економічний збиток завданий господарству
Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні -- це і важлива державно-економічна проблема, й соціально-політичне завдання, розв'язання якого дасть змогу задовольнити потреби населення у продуктах харчування.
Свинарство -- традиційна для українців галузь, одна з найпопулярніших у сучасних фермерських господарствах. Ефективність цієї галузі формує ряд факторів, серед яких найважливішими є рівень племінної справи, якість кормів, кваліфікація спеціалістів, обслуговуючого персоналу, система забезпечення благополуччя щодо інфекційних й особливо інвазійних хвороб.
Разом з тим свинарству завдається значна шкода паразитичними хворобами і, в тому числі, саркоптозом. У результаті перехворювання цим захворюванням молодняк свиней виснажується, що в подальшому призводить до зниження продуктивності, зниження несприятливості до інфекційних хвороб, або й до загибелі.
Що може призвести до значних збитків для господарства, які виражаються в недоотриманні продукції, збитках від загибелі, витратах на проведення заходів по ліквідації захворювання, збитках унаслідок карантинно-обмежувальних заходів.
закріпити знання про біологію та поширення збудника;
висвітлити теоретичні аспекти хвороби;
показати заходи боротьби та профілактики на прикладі конкретного випадку.
Саркоптоз (Sarcoptosis, свербіжна короста) -- інвазійне захворювання викликане кліщами Sarcoptes suis та S. Parvula (рис. 1-2) родини Sarcoptidae, надродини Sarcoptoidea, підряду Sarcoptiformes, ряду Acariformes, класу Arachnidea, типу Arthropoda [13], супроводжується хронічним запаленням шкіри із симптомами свербежу, утворенням складчастості та щільних кірок та прогресуючим виснаженням тварин.
Кліщі S. suis та S. parvula -- дрібні, непомітні неозброєним оком, овальної форми, приплюснуті у дорсо-вентральному напрямку. За зовнішнім виглядом нагадують черепаху. Розміри самців -- від 0,25 до 0,34 мм довжини і 0,17-0,24 мм ширини, а самок -- відповідно 0,34-0,51 мм і 0,28-0,36 мм. Спереду тіла кліща розташований короткий хоботок, що складається з тонких хеліцер і тричленистих пальп. Ротові отвори гризучого типу. Трахеї, очі, кровоносна система відсутні. Дихають кліщі всією поверхнею тіла. Зовнішній покрив -- складається з м'якої покресленої в поперечному напрямі кутикули. На спинній стороні є луски та жорсткі щетинки, які звернені вістрями назад. Таке розміщення їх перешкоджає руху кліща назад у ходах шкіри [1].
Черевна сторона саркоптеса гладенька, без шипів і щетинок. На вентральній стороні тіла є чотири пари коротких, товстих і конусоподібних кінцівок, з яких дві пари спрямовані вперед, а решта назад. Більш розвинені передні кінцівки. У самок вони з невеликим присосками, розташованими на коротких нечленистих стрижнях. Задні кінцівки мають не присоски, а довгі щетинки. У самця перша, друга та четверта пара ніг закінчуються присосками, а третя пара -- довгою щетинкою.
При розгляді кліща під мікроскопом з дорзальної сторони, як правило, задніх кінцівок не видно, але помітні довгі щетинки. Статевий диморфізм у саркоптесів виражений порівняно слабо. Задній кінець тіла у них округлий. У самців відсутні копулятивні горби. Статевий і анальний отвори розташовані на черевній стороні тіла.
Колір тіла кліщів залежить певною мірою від фази розвитку: у личинок він світло-сірий, у німф і статевозрілих паразитів -- більш темний (бурий).
Статева система самців складається із сім'яників, сім'япроводів і парувального органу, який має підковоподібну форму і розміщений на вентральній стороні між основою четвертої пари кінцівок.
Статева система самок -- яєчників і яйцепроводу, який відкривається між четвертою парою кінцівок статевим отвором. Анальний отвір знаходиться за ним.
Яйця свербунів досить великі (0,08х0,15 мм), овальної форми, злегка затуплені на полюсах, з двоконтурною оболонкою, сірувато-білого кольору, незрілі [8].
Кліщі належать до внутрішньошкірних паразитів. У поверхневих шарах епідермісу вони утворюють ходи, живлячись клітинами епідермісу і тканинними соками. Тут дорослі самки відкладають від двох до восьми яєць, із них через 3-5 діб вилуплюються шестиногі личинки, які двічі линяють з інтервалом у 3-5 діб, перетворюючись послідовно на восьминогих протонімфу та телеонімфу. Останні залишають материнські ходи й з'являються на поверхні шкіри, де самці після заключного линяння роблять нові великі ходи, з яких виповзають на поверхню для копуляції. Самки спарюються на стадії телеонімфи, після чого переміщуються на іншу ділянку шкіри, утворюючи нові ходи, линяють, перетворюються на дорослу самку, яка протягом життя відкладає 40-60 яєць. Повний цикл розвитку кліща триває 10-20 діб, а життя самок 6-8 тижнів. У навколишньому середовищі -- зберігають життєдіяльність не більше 15 діб [8;9].
Рис. 3. Самка і відкладене нею яйце у прогризеному ході рогового шару шкіри
Паразитують на свинях у різні пори року, але найвищий рівень інвазії буває в осінньо-зимовий періоди. Молодняк хворіє частіше і тяжче. Поширення інвазії спричиняють неповноцінна годівля, утримання тварин при значному скупченні у темних, брудних і вологих приміщеннях. У літній період хворобу реєструють рідко. Інсоляція, сухість повітря зумовлюють загибель значної частини кліщів, але самовилікування не настає. Свербуни інколи адаптуються на тілі неспецифічних живителів, можуть викликати захворювання, але потомства не дають. Іноді хворіють люди, які обслуговують тварин.
У поросят і підсвинків паразитує S. suis, який уражує всю шкіру, у свиноматок і кнурів -- S. parvula, локалізується на внутрішній поверхні вух, стегнах, нижній стінці живота [4;5;8].
Особливе значення мають носії, чи перехворілі тварини на шкірі яких можуть знаходитися кліщі. Перенос саркоптесів інколи можуть здійснювати дрібні тварини, мухи [3].
Свербуни прогризають численні горизонтальні і вертикальні ходи в шкірі тварини, руйнують капіляри та нервові закінчення, що зумовлює порушення основних функцій шкіри і створює умови для проникнення патогенної мікрофлори. Ускладнює ситуацію й інтенсивний свербіж, внаслідок якого травмується шкіра, порушується її дихання. Виникає запалення, щетина випадає, шкіра набрякає, потовщується, втрачає еластичність, збирається у складки, тріскається. Продукти розпаду клітин і метаболізму кліщів проникають у кров з ділянок ураженої шкіри, спричинюючи інтоксикацію, що призводить до порушення функцій серцево-судинної та нервової систем. Тривалий перебіг хвороби, недостатня й неповноцінна годівля сприяють зниженню резистентності організму, постійний свербіж виснажує, а інтоксикація призводить до загибелі тварин [8;12;21].
Хвороба протікає гостро і хронічно. Інкубаційний період триває 10-15 діб і більше. Перші ознаки захворювання з'являються на шкірі голови, потім -- шиї, грудях, спині, череві. У поросят спостерігається сильний свербіж. Із часом на шкірі утворюються вузлики і капсули, вона запалюється, ущільнюється, тріскається. Тварини втрачають вгодованість, розвивається кахексія. Через 4-6 тижнів у молодняку може бути уражена вся шкіра. При ускладнені патологічного процесу спостерігаються ознаки інтоксикації і деякі тварини гинуть. У поросят до 4-місячного віку, а іноді й у віці 5-6 міс виявляють генералізовану форму саркоптозу. Вона може закінчуватися летально або набувати хронічного перебігу, який має місце у племінних свиней та у тварин на відгодівлі.
У дорослих свиней хвороба характеризується генералізованим або локальним ураженням шкіри голови, вух, шиї, нижньої стінки черева, статевих органів у кнурів та деяких інших ділянок тіла. Шкіра вкривається лусками, грубішає, поступово погіршується загальний стан. Тварини худнуть. При незначному ураженні шкіри дорослі свині не виявляють ознак захворювання і тривалий час залишаються паразитоносіями -- вони є основним джерелом інвазії на фермі. У літній період хвороба набуває субклінічного перебігу. У них настає нібито спонтанне видужування, але у вушних раковинах таких тварин виявляють значну кількість кірок сірувато-брудного кольору, розташованих глибоко у слуховому проході. У таких кірках знаходяться кліщі на різних стадіях розвитку [9].
Враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки та результати акарологічного дослідження зіскрібків, одержаних зі шкіри підозрілих щодо захворювання тварин. Матеріал відбирають скальпелем із свіжоуражених ділянок або на межі ураженої і здорової шкіри. Зіскрібки роблять глибокі, до сукровиці й транспортують у щільно закритій пробірці чи флаконі та досліджують у лабораторних умовах [15].
Із мортальних методів підготовки зіскрібків для мікроскопії використовують експрес-метод мацерації кірок М.П. Добичина, центрифужний метод Г.З. Шика, оригінальний метод Д.О. Приселкової, що ґрунтується на на використанні гасу, в якому кліщі залишаються рухомими протягом 4 год [18].
Рис.4. Кліщ S. suis у полі зору мікроскопа.
Саркоптоз у свиней диференціюють від демодекозу, сифункулятозу, стригучого лишаю, екзем і дерматитів незаразного походження. Так. При демодекозі у свиней свербіж відсутній. У глибоких зіскрібках із місць ураження знаходять дрібних, червоподібних демодексів. При сифункулятозі спостерігається сильний свербіж і дерматит. Оглядом на шкірі виявляють вошей. Стригучий лишай порівняно рідко реєструють у свиней. При ньому свербіж відсутній, уражується, головним чином, шкіра тулуба. При мікроскопії зіскрібків і щетини знаходять спори чи міцелії гриба-паразита. Дерматити незаразного походження, екзема виникають у будь-яку пору року і на різних ділянках шкіри. Диференціюють акарологічним дослідженням зіскрібків від підозрілих тварин [10].
Свиням внутрішньом'язово чи підшкірно вводять 1%-ві розчини препаратів із макроциклічних лактонів у дозі 1 мл на 33 кг маси тіла двічі з інтервалом 7-9 діб. Досить ефективними є їхні порошкоподібні форми на основі івермектину (бровермектин-гранулят, івомек-премікс). Визначено групову дозу (за настановами) змішують із концентрованими кормами і згодовують згідно з раціоном [14].
Для обприскування готують акарицидні розчини та емульсії з розрахунку 0,5-2 л на тварину залежно від маси тіла. Температура приготовленої рідини має становити 20-25 оС. Застосовують розчини фосфорорганічних сполук (неоцидол, себацил); піретроїдів (байтикол, бутокс, дельтокс, ектосан, неостомазан) та препаратів на основі амітраз (біпін, кеназ, тактик) [12].
При ураженні вух свиням розпилюють акарицидні препарати в аерозольній упаковці.
Повторно тварин обробляють через 7-10 діб, чітко дотримуючись настанови з використання препарату.
По закінченні обробки свиней переганяють у чисті приміщення, а їхні станки очищають і піддають акаризації одним із наявних акарицидних препаратів [2;17].
1.8 Профілактика та заходи боротьби
При встановленні саркоптозу ферму оголошують неблагополучною. При цьому забороняється ввезення-вивезення тварин. Усе неблагополучне поголів'я обробляють одним із акарицидів двічі.
Тварин, які надійшли у господарство карантинують упродовж 30 діб. Проводять клінічне обстеження і вибірково беруть зіскрібки шкіри, які досліджують лабораторно; за потреби заражених тварин лікують. Під час комплектування ферм всіх тварин, у тому числі й племінних, з профілактичною метою оброблять одним з акарицидних препаратів. Щороку з урахуванням епізоотичної ситуації в господарстві за спеціальним графіком, складеним відповідно до технології виробництва, проводять профілактичну дезакаризацію свинарників [14;19;22].
Господарство СВК «Андріївський», Хорольського району, Полтавської області. Розміщене в басейні р. Хорол, в зоні теплого клімату, помірного зволоження. Висота над рівнем моря -- 126 м.
Районного центру м. Хорол -- 15 км;
Обласного центру м. Полтава -- 123 км (автошляхи)
саркоптоз свиня інвазійне господарство
Інформація про економічні показники господарської діяльності СВК «Андріївський»
Вартість річної валової продукції, тис. грн
Спеціалізація господарства зернове рослинництво з розвиненим скотарством
Зеленої маси багаторічних трав, ц/г
Всього вирощено худоби і птиці, ц ж/м
Шляхи сполучення з сусідніми господарствами та адміністративним центрами -- шосейні та ґрунтові.
Тварини утримуються у типових приміщеннях, напування централізоване, роздача кормів механізована.
2.2 Характеристика епізоотичної ситуації у господарстві
Господарство забезпечує себе власним молодняком. Тварин з інших господарств не завозять, окрім зміни кнурів-плідників, яких після завозу ставлять на 30-денне профілактичне карантинування. Протягом даного періоду свиней оглядають і проводять лабораторні дослідження.
З метою недопущення розповсюдження та виникнення інфекційних захворювань ветеринарною службою міста та району проводяться щорічні діагностичні дослідження та вакцинації. Два рази на рік планово проводяться ветеринарні заходи проти інфекційних та інвазійних захворювань.Всі планові заходи виконані. 
У зв'язку з тим, що господарство в 2010 році було неблагополучним щодо сказу, для профілактики даного захворювання були проведені заходи по імунізації тварин вакциною «Рабістар». За інших інфекційних захворювань -- є благополучним.
Раніше були зафіксовані випадки інвазії аскаридозом та саркоптозом свиней.
У даному випадку інвазія виникла серед поголів'я молодняку свиней віком до 4 місяців (16,67%). Клінічні прояви характеризувались локальним підвищенням температури тіла, появою на голові, стегнах та черевній стінці зони гіперемії з вузликами та пустулами. Які супроводжувались сильним свербежем в зоні ураження, поросята розчухували уражені ділянки, сильно непокоїлись. При пальпації уражених ділянок відчувалася рельєфність та спостерігалися сіро-білі плями, лусочки та кірочки. Шкіра ущільнена, складчаста, щетина випадала. У дорослих свиней ознак захворювання не виявляли, що свідчило про субклінічний перебіг.
Для забезпечення спокійного стану тварин при діагностичних дослідженнях та лікувальних прийомах, тварин попередньо фіксували. Для цього свині накладали петлю на верхню щелепу позаду ікол. Вільний кінець мотузки закріплювали на основі вкопаного в підлогу стовпа чи кільця. Для нетривалих маніпуляцій помічники втримували тварину за хвіст і мотузку закріплену за верхню щелепу.
З метою постановки діагнозу та його диференціювання проводили відбір проб на дослідження в лабораторію ветеринарної медицини. Проби відбирали шляхом глибокої скарифікації шкіри (до появи слідів крові) по краях ураженої ділянки. Проби помістили у флакон з-під пеніциліну, щільно закрили, наклеїли етикетку і направили у лабораторію.
Для дослідження використовували компресорний (мортальний) спосіб: Зскрібок клали на предметне скло, додавали кілька крапель 5-10%-го розчину NaOH, накривали другим предметним склом і розглядали за малого збільшення мікроскопа. А також -- спосіб Д. Приселкової (вітальний): матеріал поміщали в лабораторну чашку і до нього додавали подвійну за об'ємом кількість гасу. Ретельно перемішували і готували роздавлені краплі, які розглядали під мікроскопом. Було виявлено кліщі S. suis, що свідчить про інвазію саркоптозом.
2.4 Лікувально-профілактичні заходи
При роботі з акарицидами строго дотримувалися концентрації діючої речовини, так як ці речовини легко всмоктуються через шкіру і слизові оболонки, викликаючи отруєння у людей, що проводять обробку.
Для попередження потрапляння розчинів та аерозолів використовували захисні рукавички, захисні окуляри, для захисту органів дихання використовували респіратор типу РУ-60М з патроном «А» [16].
Календарний план заходів по ліквідації саркоптозу свиней на свинофермі СВК «Андрівський»
Встановити санпропускник з дезбар'єрами при вході на територію с/ферми і слідкувати за кількістю деззасобів.
Забезпечити обслуговуючий персонал спецодягом та слідкувати за його станом.
Забезпечити обслуговуючий персонал необхідною кількістю засобів особистої гігієни.
Провести розрахунок та закупити препарати для обробки тварин та дезінвазії приміщень.
Провести з обслуговуючим персоналом пояснюючу бесіду про заходи боротьби з саркоптозом свиней.
Заборонити неконтрольовані перегрупування тварин на с/фермі.
Провести клінічний огляд поголів'я на наявність хворих та носіїв.
Ізолювати хворих, призначити за ними окремо виділений персонал та предмети догляду.
Провести вітамінізацію молодняка свиней комплексними препаратами вітамінів.
Збалансувати раціон по поживних речовинах.
Провести клінічний огляд ураженого поголів'я, важкохворих та виснажених відділити в окрему групу.
Провести випробування робочого розчину акарициду на 2-х ослаблених поросятах.
Провести обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,15%-ву емульсію неоцидолу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП - 210.
Провести обробку вушних раковин дорослого свинопоголів'я за допомогою аерозолю акродексу. Струмінь інсектициду спрямовувати на уражену ділянку протягом 2-3 с.
Провести дезінвазію приміщень де утримуються тварини та нав-колишньої території ферми. Для дезінвазії використовували 3% розчин NaOH при температурі
800 С. Малоцінні знеособлені предмети догляду - спалити.
Провести повторну обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,15%-ву емульсію неоцидолу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП - 10.
Провести контрольні зіскоби з місць ураження і направити їх у лабораторію для виключення саркоптозу.
Проводити профілактичну дезакаризацію приміщення.
В подальшому дотримуватись правил ввозу тварин в господарство, проводити профілактичне карантинування тварин, періодичне дослідження тварин на хвороби згідно плану досліджень.
2.5 Аналіз проведених заходів та їх наукове обґрунтування
З метою постановки діагнозу застосовано лабораторні дослідження, за допомогою яких підтверджено клінічний діагноз. Відповідно до «Інструкції про заходи по попередженню і ліквідації саркоптозу свиней» [11], в якій зазначено, що ліквідація має включати лікування хворих і підозрілих в захворюванні тварин та знищення збудника на тілі тварини і зовнішньому середовищі, було розроблено план міроприємств щодо ліквідації саркоптозу на свинофермі СВК «Андріївський».
У плані було враховано біологію розвитку паразита, тому обробку тварин здійснювали двічі з інтервалом 10 днів. Були використані вітамінний препарат (інтровіт для свиней (поросят)), та препарати фосфорорганічних сполук (неоцидол та акродекс):
Rp.: Introvitі Pig Starter Premixі - 25000,0
D.S.: 10-20 кг: 2,5 кг на 1000 кг корму.
Rp.: Emulsum Neocidoli 0,15% -1000,0
D.S.: Струмінь спрямували на уражену ділянку на відстані 5-10 см протягом 2-3 с
Через 10 днів повторили обробку неоцидолом.
Обробку здійснювали методом обприскування із розрахунку до 1 л на свиноматку, до 1,5 л на кнура и до 0,1 л емульсії на поросят. Після застосування вищевказаної емульсії препарату додатково обробляли вушні раковини свиней шляхом направлення в них струменя аерозолю.
Термін каренції фосфорорганічних сполук: забій дозволяється через 12 днів після застосування препаратів [20].
Хвороби молодняку сільськогосподарських тварин завдають значних економічних збитків, який складається із втрат продуктивності в період хвороби, падежу, вимушеного забою вибракуваних тварин, витрат на лікування. Багато тварин у результаті недостатньо ефективного лікування залишаються хронічно хворими [6].
На фермі СВК «Андріївський» виявлено екстенсивність інвазії до обробки становила свиноматок -- 38,67%, кнурів-плідників -- 35,00%, поросят -- 16,67%, після -- 0%.
Інтенсивність інвазії до обробки -- 4-6 кліщів на площі тіла 1 см3, після -- кліщів у зскрібках не виявляли.
Загиблих чи вимушено забитих не було.
Визначивши економічні збитки, орієнтувалися на дані двох останніх років. Порівнняно з 2010 роком кількість всього поголів'я свиней зменшилося на 173 гол. Маса поросят при народженні -- на 0,3 кг.
Підрахунок збитку вели за формулою:
де, Мп - кількість тварин, що перехворіли; Вз і Вх -- середньодобова продуктивність відповідно здорових і хворих тварин, кг; Т -- середня тривалість хвороби, діб; Ц -- ціна реалізації продукції, грн за 1 ц.
З = 254 (0,310-0,150) 365 • 100 = 1 483 360 грн
Слід відмітити, що на сьогоднішній день є актуальною ліквідація інвазійних хвороб серед яких є і саркоптоз свиней, що приносить значні економічні збитки господарствам -- гальмуючи збільшення виробництва свиней і зниження її собівартості.
1.Тварини знаходилися в свинарниках з порушеним мікрокліматом, в приміщеннях порушена вентиляція, тому проходить скупчення шкідливих газів, що в свою чергу негативно впливають на організм тварини.
2.Рівень годівлі і напування був задовільним.
3.Джерелами інвазії можна назвати доросле свинопоголів'я, яке хворіє латентно. В поширенні збудника певну роль відіграють предмети догляду та обслуговуючий персонал, який переносить його на одязі та інших предметах.
4.Діагноз було поставлено і підтверджено вчасно, що дало змогу виявити і ліквідувати випадок захворювання молодняка свиней на саркоптоз.
5.В результаті правильної постановки діагнозу стало можливим своєчасно розробити і виконати план заходів по ліквідації хвороби, що в свою чергу зменшило економічні збитки господарства від цього захворювання.
Покращити умови утримання тварин, зменшити скупченість, нормалізувати умови мікроклімату, покращити стан з прибиранням гною.
В літній період використовувати випасання тварин на підготовлених ділянках пасовищ. В зимовий період при відсутності сильних морозів випускати тварин на вигульні майданчики.
Покращити забезпеченість обслуговуючого персоналу спецодягом, засобами особистої гігієни і контролювати стан використання цього одягу.
Дотримуватись плану профілактичних досліджень і обробок тварин.
Проводити періодичну дезінфекцію та дезакаризацію приміщень, де утримуються тварини.
Не допускати завозу в господарство свиней з господарств неблагополучних по саркоптозу.
Регулярно проводити огляд поголів'я і по необхідності проводити мікроскопію зіскобів.
Двічі на рік (весною і восени) проводити профілактичні обробки вушні раковини у кнурів та свиноматок розчинами чи аерозолями акарицидів.
Bogatkow W. Studies on the occurrence of Saroptes scabiei var. suis (Gerlach, 1857) in clinically normal pigs // Med. Weter. 1974. -- B. 30. -- S. 38-39.
Абуладзе К.И. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных / К.И. Абуладзе, И.В. Демидов, О.О. Непоклонов. -- М.: Агропромиздат, 1990. -- 464 с.Власенко В.М. Присадибне свинарство / В.М. Власенко, В.І. Оненко. -- К.: Київ. правда, 2000. -- 64 с.
Алфимова А.В. Продолжительность жизни возбудителя зудневой чесотки во внешней среде -- Научные труды УНИИЭВ. -- М.:1956г. -- Т.XXIII. -- с.287-302.
Вербицький П.І. Довідник Лікаря ветеринарної медицини / [П.І. Вербицький, П.П. Достоєвський, В.О. Бусол та ін.]. -- К.: Урожай, 2004. -- 1280 с.
Ветеринарная энтомология и акарология. -- Всесоюзная академия с.х. наук им.В.И. Ленина. -- М. 1983 г.
Водянов А.А. Стратегия борьбы с саркоптоидозами сельскохозяйственных животных / А.А. Водянов // Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. -- М., 1999. -- Т.2. -- С.26-29
Галат В.Ф. Саркоптоз свиней / В.Ф. Галат, Н.М. Сорока, К.В. Дідаш // Ветеринарна практика: Науково-практичний журнал для спеціалістів ветеринарної медицини. - 2007. -- №1. -- С. 24-25
Галат В.Ф.,Євстаф'єва В.О. Акарицидна ефективність препаратів при саркоптозі свиней // Вісник Полтавського Державного с/г інституту -- 2000р. -- №6 -- с.44-45.
Гутира Ф., Марек И., Маннингер Р., Мочи И. Частная патология и терапия домашних животних. -- М.: Сельхозиздат, 1963. -- Т.2. -- К.4. -- 584 с.
Діагностика та лікування свиней за саркоптозу / А.А. Антіпов // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Ветеринарна медицина». Вип. 9/1 (21), 2008: Науково-методичний журнал / Сумський національний аграрний університет. -- Суми:. СНАУ, 2008. -- С.5-8
Инструкция о мероприятиях по предупреждению и ликвидации саркоптоза свиней // Ветеринарное законодательство, М.1988. -- Т.4
Катаранов А.И. Справочник свиновода / А.И. Катаранов, Н.Д. Баринов, В.С. Авдеенко. -- Ростов н/Д.: Феникс, 2003. -- 288 с.
Кербабаев Э.Б. Основы ветеринарной акарологии. Методы и средства боротьбы с клещами // Тр. Всерос. ин-та гельминтол. -- 1998. --Т. 34. -- 218 с.
Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: [підручник] / В.Ф. Галат, А.В. Березовський, Н.М. Сорока, М.П. Прус. -- К.: Урожай, 2009. -- 368 с.
Посібник з інвазійних, інфекційних та незаразних хвороб свиней: навч. посіб. / Ю.Ю. Давгій, В.Ф. Галат, О.Є. Галатюк [та ін]; за ред. Ю.Ю. Довгія. -- К.: Урожай, 2010. -- 328 с.: іл.
Справочник по охране труда и ТБ в животноводстве // Под ред. Бакшеева П.Д. -- 2-е изд., доп. и перераб. -- К.: Урожай, 1985. -- 200 с.
Столюк В. Саркоптоз -- актуальна проблема свинарства в Україні / В.Столюк // Пропозиція: Інформаційний щомісячник. Український журнал зпитань агробізнесу. -- 2010. -- №11. -- С. 124-127
Стринадкин П.С. Методические указания по первичному отбору новых акарицидов и сравнительному изучению их активности против саркоптоидных клещей / П.С. Стринадкин. -- М.: ВАСХНИЛ, 1982. -- 13 с.
Уркхат Г.М. Ветеринарная паразитология / [Г.М. Уркхарт, Дж. Эрмур, Дж. Дункан и др.]; пер. с англ. Е. Болдырева, С. Минаева -- М.: АКВАРИУМ ЛТД, 2000. -- 352 с.
Хмельницький Г.О.,та ін. // Ветеринарна фармакологія. -- Х.: Парітет ЛТД, 1995. -- 480 с.
Чернуха В.К. Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин / [В.К. Чернуха, Ю.Г. Артеменко, В.Ф. Галат та ін.]. -- К.: Урожай, 1996. -- 446 с.
Симптоми, клінічна картина та перебіг дизентерії у свиней. Аналіз ветеринарно-санітарних свиней протиепізоотичних заходів з ліквідації та зменшення випадків захворювання шляхом лікування і профілактики хвороби. Визначення їх економічної ефективності. курсовая работа [40,6 K], добавлен 27.05.2014
Характеристика збудника токсокарозу – інвазійного захворювання, збудником якого є нематода родини Anisakidae підряду Ascaridata, роду Toxocara. Епізоотологічні дані токсокарозу, патологічні зміни, клінічні ознаки. Цикл розвитку популяції токсокар. курсовая работа [33,0 K], добавлен 05.04.2016
Возбудитель саркоптоза и его жизненный цикл. Патогенез, клинические признаки заболевания, патологоанатомические изменения организма. Методы диагностики, профилактика и способы лечения саркоптоза. План мероприятий при борьбе с саркаптозом свиней. курсовая работа [20,1 K], добавлен 03.12.2011
Клінічні ознаки та перебіг хвороби Ауєскі. Збудник інфекції. Шляхи поширення вірусу. Діагностика, лікування і профілактика захворювання. Комплекс заходів для його викорінення. Аналіз ветеринарно-санітарного та епізоотологічного стану господарства. курсовая работа [295,8 K], добавлен 23.03.2015
Захворювання травного тракту, що спричиняються аеробними мікроорганізмами: колібактеріоз, їх етіологія і епізоотологія, профілактика та заходи боротьби. Грибкові захворювання кролів та їх лікування. Хвороби, що спричиняють комахи, їх клінічна картина. реферат [2,6 M], добавлен 28.07.2010
Відомості про лептоспіроз, поширення захворювання та економічні збитки. Характеристика збудника, клінічні ознаки. Вивчення епізоотичної ситуації в м. Шостка та Шосткінському районі Сумської області. Особливості діагностування, лікування та профілактики. дипломная работа [158,5 K], добавлен 22.06.2012
Оцінка епізоотичної ситуації щодо аскарозу свиней та розробка заходів боротьби з ним. Доцільність проведення дезінвазії приміщень перед постановкою у них поросних свиноматок. Порівняння ефективності дегельмінтизації свиней панакуром та піперазином. дипломная работа [3,1 M], добавлен 31.01.2014
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Саркоптоз свиней курсовая работа. Сельское, лесное хозяйство и землепользование.
Курсовая работа: Формирование здорового образа жизни младших школьников. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Повышение эффективности организации складского хозяйства
Дипломная работа: Онкогенетика : сучасний стан і перспективи розвитку
Реферат: Culture of Great Britain
Реферат по теме Становление медсестры
Эссе Профессиональное Развитие
Темы Рефератов Проектная Деятельность
Сочинение По Картине Шишкин На Севере Диком
Контрольная работа по теме Математические соревнования в четвертом классе
Реферат На Тему Государственный Кредит
Налогообложение Имущества Физических Лиц Курсовая
Реферат: Знакомство с Intel. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Особенности управления имуществом областных унитарных предприятий Оренбургской области
Контрольная работа по теме Аналитическая оценка хозяйственной деятельности предприятия
Дипломная работа по теме Прогнозирование доходов от услуг компьютерной связи в Украине
Реферат по теме Основные этапы развития социологии
Реферат: Классификация приемов тепловой обработки
Контрольная работа по теме Роль лидерства в развитии политического имиджа
Монтаж Компрессорного Электрооборудования Курсовой Проект
Шпаргалка: Клиническая психология
Автоматизация процесса электролиза алюминия на примере ИркАЗ-РУСАЛ - Производство и технологии курсовая работа
Финансовый анализ и аудит - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Входные устройства ЭВМ и их характеристики - Программирование, компьютеры и кибернетика реферат