SWEET HOME
"Не бійтесь тіней, адже вони означають, що поряд горить світло"
Хіка, хікікоморі, отаку... Існує безліч синонімів до слова відлюдник і всі вони можуть використовуватись для характеристики Хьона - головного героя манхви "Милий дім"
"Я не просив нічого фантастичного, лише можливість сидіти в кімнаті та грати на компі. Так ні! Саме в цей час вам потрібно було несподівано віддати богу душу. Тато, мамо, сестро - ви навіть після смерті зробили все, щоб погіршити моє життя. Спочатку ці родичі в поминальному залі, які постійно лізуть зі своїми порадами та нарікають на те, який я поганий син. Тепер я маю переїжджати в найдешевший гуртожиток та їсти один лише фаст-фуд. Нащо ви взагалі працювали, якщо в спадок залишили єдиному сину лише "копійки"?" - Хьон про батьків
Життя безглузде. Мене вже не надихають улюблені ігри, а ця їжа встигла осточортіти. Усе бісить. І ця рокерша-сусідка, і цей охоронник-садівник, і ці тупі гравці-лузери. Як мене вже все дістало. А може покінчити з собою? Хммм. Так-так... Календар каже, що 25-го числа я вільний. Ахаххаха, а коли я був зайнятий? Ну, ось якраз 25-го з'явилась подія - СУЇЦИД...
Я, звичайно, грав у хоррори, але точно не був готовий побачити розкуйовджене тіло сусідського кота, причому в квартирі самої дівчини. Що це за жахлива рука? Що? О боже!!!! Вона забирає залишки покійного котика до себе в куток. Це що? Чавкання? Потрібно забиратись звідси. Що, взагалі, відбувається? Навіть у себе в квартирі спокійно не стало. А це що за звук? Підбори? Сусідка? О ні, тільки не дзвони мені. Не стукай в двері. Я тобі нічим не допоможу, мені б хто допоміг. Можливо їй дійсно потрібна допомога? А якщо створіння, що було в її кімнаті, переслідує її? Так, спокійно. Я ж можу лише подивитись у домофон. Господи, яка ж вона перелякана. Я маю побачити її руки, але на моє прохання показати їх, вона почала перетворюватись на якусь, нині мною не бачену, жахливу потвору...
Саме з цього моменту читач споглядає початок апокаліпсису. У цих умовах невелика група людей, що опинилася в заручниках власної оселі, стає справжньою військовою одиницею, рятуючи свої життя. Незважаючи на скрутне становище, головний герой знайде вірних друзів та здобуде справжній скарб - бажання жити. Що ж, нехай розпочнется боротьба за життя!
Кім Кхан Бі, автор цього коміксу, дуже вдало керує емоціями читачів. Без перебільшень можу сказати, що під час прочитання я декілька разів встигала померти та воскреснути. Спочатку Хьон зовсім не сподобався. Він викликав у серці лише відразу та огиду, а тому вже тоді я могла відкласти манхву, оскільки читаю та дивлюсь лише ті твори, де мені подобаються головні герої. На щастя, я не пропустила цей шедевр, а тому SWEET HOME можна вважати приємним винятком.
Ця історія є особливою завдяки атмосфері відчаю та надії. Парадокс, чи не так? Усе як у реальному житті. Читач спостерігає за внутрішніми переживаннями героїв, їх поразками та перемогами. У манхві дуже багато твістів. Таких неочікуваних і крутих, що я не завжди вписувалась у них та часом вилітала з сюжетної лінії. Іноді питала себе, а що б я зробила на їхньому місці? Однак розуміла: нічого, тому що померла б в перший день апокаліпсису. Саме тому для мене ці персонажі надзвичайно сильні не тільки тілом, а й духом.
Хван Йон Чхан, художник цього коміксу, через малюнок зміг повністю занурити читача в середовище жахіття та хаосу. Кольори переважно бляклі та темні. Фрази та слова, що відображають навколишні звуки, ти ніби чуєш у себе в голові. Якщо коротко описати, то це справжня безкоштовна віртуальна реальність, особливо, якщо читати вночі, тому що все відчувається в рази сильніше. Манхва складається з 6 томів. На перший погляд, здається, що це багато, але під час читання час летить зі швидкістю світла, як і сам комікс.
До речі, у 2020 році з'явилась дорама за мотивами коміксу. Прем'єра відбулась на каналі Netflix. Щоправда, деякі фрагменти відрізняються від манхви і мені це не дуже сподобалось, але знімаючи капелюха скажу, що атмосфера відтворена правильно. Відчуття тривоги, страху та саспенсу також підсилюється за рахунок музичного супроводу.
Ця манхва точно не залишить вас байдужими. Хоча я і читала її декілька місяців тому, проте навіть зараз, коли пишу цю рецензію (до речі, уночі), відчуваю, як інколи волосся стає дибки, починають трястися руки та хочеться озирнутися. Тривога та страх не полишили мене і зараз! Тож беріть валер'янку, бо який це комікс без скла, та готуйтесь до несподіванок. Лінк на манхву)