СВІЙ-ЧУЖИЙ

СВІЙ-ЧУЖИЙ

Zentropa

Вкрай важливо розуміти, що не-білі іммігранти в білих країнах схильні підтримувати тих, хто явно і відкрито заявляє свою прихильність до них та відповідно нехтує інтересами білих. В даному випадку ілюстрацією слугують звісно ж країни Заходу, тобто ЄС та США.

Наприклад, мусульмани в країнах ЄС завжди підтримують лібералів навіть попри те, що останні підтримують "цінності", які абсолютно суперечать Корану. Хоч, зрештою, ясно, що різного роду збочення та фемінізм наразі призначені для білих аборигенів, а не для прибульців. Цікаво, що в Україні "муфтій Майдану" Ісмагілов чудово себе почуває на Громадському радіо та навіть отримує запрошення проводити ісламські свята в посольстві США попри те, що обидві ці установи на 100500% схвалюють і вітають речі противні шаріату. Паства муфтія, яка складається переважно з вихідців з далекого зарубіжжя (арабів, навколо-салафітів), претензій, як бачимо, не висуває. А з якого б то дива, адже ці самі установи лобіюють відриті кордони, завезення біженців та інші заходи, які призводять до збільшення числа їхніх одноплемінників в білих країнах.

В цьому плані вкрай показовим є розподіл голосів виборців, які вважають себе консервативними, на виборах президента США 2012 року. Тоді, нагадуємо, за крісло в Білому добі змагались Барак Хусейн Обама (демократ) та Міт Ромні (республіканець).

На відміну від Трампа Ромні належав до "нудних" республіканців, які загалом мало зачіпали проблеми міграції, зосереджуючись на економічних питаннях та проблемах абортів. Ромні не закликав до спорудження стіни з Мексикою чи депортації "біженців"-мусульман. Здавалось би його мали підтримати всі виборці, які вважають себе консерваторами.

На ділі виявилось інше. За нього таки проголосувало майже 90% білих консерваторів, однак з числа "консервативних" негрів за Ромні віддано голосів менше 5%, а з числа латиносів заледве 40%. Тобто попри ідеологічні вподобання (якщо такі дійсно є в негрів), не-білі схильні голосувати за тих, хто обіцяє подальше надходження їм подібних, а також всілякі пільги, дотації та квоти. І це попри підтримку "демократами" як Обамою, так і Клінтон аж зовсім не консервативних речей. Як бачимо, знову все вирішує кров.

Відмінність української ситуації в тому, що українці чомусь вкрай погано орієнтуються в рамках свій-чужий. На відміну від тих, хто хоче тут жити замість нас.

Джерело: http://gss.norc.org/get-the-data/stata