США зближається з КНР

Цей візит був важливим кроком до початку нормалізації зовнішньо політичних відносин між КНР та США і початку спільної «геополітичної гри» проти Радянського Союзу. Гри яку почали Річард Ніксон  та його радник з національної безпеки Генрі Кіссінджер, людина яку називають «архітектором чинного глобального порядку» (ред. наслідки якого ми можемо спостерігати за вікном). Зважаючи на те, що Кіссінджер нещодавно покинув наш світ ми хотіли б розглянути саме його роль у зближенні з Китаєм та наслідки цього зближення, хоча про Кіссінджера можна говорити у контексті багатьох подій, про які ми можливо напишемо у майбутньому.

Зближення Китаю та США почалося з очевидних сигналів про готовність до діалогу з обох сторін на тлі погіршення відносин між СРСР та КНР. У 1970 році Ніксон в одному з інтерв’ю заявив, що хотів би відвідати КНР, цей сигнал був позитивно сприйнятий комуністичною владою Китаю, яка вже на той момент шукала можливості до зближення. І вже через рік, у липні 1971 року, за посередництвом Пакистану,  відбулася таємна зустріч між Генрі Кіссінджером, радником Ніксона, та китайським дипломатом Чжоу Еньлаєм. Результатом зустрічі стало створення у Парижі контактної групи між країнами, саме там вже почали обговорювати майбутній візит президента США та передуючи йому візити інших дипломатів – повторний візит Кіссінджера у жовтні того ж року і його військово радника Олександра Хе’га вже у жовтні 1972. Першим значним досягненням цих візитів сталося зняття ембарго проти Китаю 10 червня 1971 року, що поклало початок економічним відносинам з ним і дозволило обіг долара у КНР. Паралельно цим подіям послаблювалася позиція Китайської Республіки, 25 жовтня 1971 року Ген. Асамблеєю ООН була прийнята резолюція, яка передавала місце Тайваню в ООН на користь КНР, в тому числі постійне місце в Радбезі ООН. І нарешті 21 лютого 1972 року до Пекіну прибув літак з президентом США Річардом Ніксоном та його супроводом (Кіссінджер також був присутнім), вже в аеропорту їм влаштували велику зустріч, в тому числі були присутні війська, які перша леді США оглядає на фото вище. Американський візит тривав до 28 лютого і мав ґрунтовні результати, почалася робота над встановленням офіційних дипломатичних відносин. Складне питання Тайваню у цих і подальших переговорах намагалися відкласти на майбутнє, обидві сторони озвучили свою позицію і погодилися із необхідністю вирішення тайванської «проблеми» у рамках "однієї держави", хоча сторони розуміли це по різному, на далі США не відмовилися від військової та економічної, хоча пріоритетом для США все ж була КНР, тому при встановленні дипломатичних відносин з КНР офіційні відносини з Тайванем були розірвані, але був прийнятий Закон про відносини з Тайванем, вже за президенства Картера, який як і його наступник Рейган продовжували розвивати відносини з Китаєм, дорогу до яких відкрили Ніксон та Кіссінджер. 

У короткостроковій перспективі зближення з Китаєм мало позитивні наслідки для демократичного світу, економічне зближення з Китаєм яке почалося вже у 197-х та дійшло до піку у 1990-х, вирішило деякі економічні проблеми в США, відкрило світові великий ринок КНР та загалом мало позитивний вплив на світову економіку. У геополітичній площині світ отримав КНР як одну з противаг для Радянського Союзу, що певним чином вплинуло на його розпад (хоча роль зовнішньополітичних факторів у цьому процесі часто перебільшується)  і звісно це на деякий час зняло постійну військову напругу у Південній та Східній Азії. Загалом наступило тимчасове затишшя у відносинах з Китаєм, але у перспективні ми отримали значне посилення позиції КНР. В результаті зростання економічних відносин КНР з США та іншим країнами (інші геополітичні гравці послідували прикладу наддержави) економіка КНР почала стрімко розвиватися та проходити процес успішної інтеграції (КНР в тому числі доєдналася до СОТ та ВТО) у світову економіку, відбувався технологічний обмін, завдяки чому Китай отримав доступ в тому числі до військових технологій заходу. Зміцнення економіки дало змогу КНР почати більш агресивну геополітичну гру, поступово займати позиції по всьому світу, значні економічні зв’язки з іншими провідними країнами та важливе місце виробничих потужностей КНР у світовій економіці тільки погіршують ситуацію. Зрештою Китай зміг кинути виклик демократичному світу та знову порушити питання Тайваню. І хоча в останні роки життя Генрі Кіссінджер намагався згладити свій геополітичний спадок  приймаючи участь в організації діалогу  між США та КНР ситуація залишається, м'яко кажучи, напруженою.