Святий Миколай врятував моряка від смерті

- Я завжди запитував себе, чому я? Чим Бог хоче, щоб я йому віддячив, - запитує себе Микола вже 15 років.

Його день починається однаково – з молитви перед 100-літньою маленькою іконою Святого Миколая Чудотворця. Він поклав його у внутрішню кишеню свого комбінезона, поруч із серцем, коли залишав тонучий корабель.

- Тільки після молитви до Святого Миколая ми починаємо займатися щоденними справами, — каже моряк.

***

Увечері 2 січня 2008 року болгарський корабель «Ванесса» потрапив в шторм в Азовському морі. Температура дуже різко впала до -13 градусів, посилився вітер, майже ураганний. Хвилі були 4-5 метрів заввишки і дуже потужні. Корабель почав обмерзати. Екіпаж намагався викачувати воду, але безуспішно. Незабаром капітан дав команду покинути судно. Серед матросів «Ванеси» був 45-річний вахтовий механік Микола Димитров.

«Ти взяв найцінніше?» — крикнув капітан. Так, найбільший скарб Миколи – старовинна ікона – була з ним, у кишені комбінезона, біля серця. Ікону святого Миколая Чудотворця дав моряку дід Миколай, заповідавши завжди мати її при собі. У наступну мить величезна хвиля знесла всіх в море...

За словами самого матроса, він, перебуваючі у воді, відчував незвичайний спокій, присутність самого святителя Миколая. Винирнувши на поверхню, Микола побачив лише верхівку щогли затонулого корабля. Але найдивнішим було якесь особливе відчуття спокою, яке охопило потерпілого корабельної аварії! Ніби хтось сказав йому хвилину тому: «Нічого страшного, ти будеш врятований; ти врятований, тобі залишилося тільки почекати...” Потім щось ляпнуло його по спині – це був рятувальний пояс, який зазвичай висів прив’язаним до корабля! Перекинув його через плече, увімкнув аварійну світлову сигналізацію. Миколай почав молитися.

Болгарський матрос виявився єдиним, хто вижив із 11 членів екіпажу — через десять із половиною годин після трагедії його знайшов рятувальний загін.

Був вже день, коли їм вдалося посадити його на борт «Меркурія». Температура повітря опустилася до мінус 18 градусів, тож одному з рятувальників Миколи довелося ампутувати обморожені пальці.

У лікарні на узбережжі двоє професорів його оглянули і думали, що записати в епікризі — очікували, що у нього буде пневмонія або бронхіт, а в нього навіть нежиті не було.

Прошу молитв за грішного раба Божого Олександра

Перекладено з болгарської мови:

https://www.flagman.bg/article/30835#google_vignette

https://www.24chasa.bg/index.php/bulgaria/article/13429547

https://www.istorici.com/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8/2020/12/06/%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%89%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B2-%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9-%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B7%D0%B0-%D0%B1/