Шукаючи Єву та втікаючи від анонімів

Останні кілька місяців нашого життя доводять, що без інтернету будь-яка людська діяльність повністю зупинилася б. Та й за повноцінного офлайн-життя важко уявити себе без розповідей у інстаграмі чи лонгрідів фейсбуку – не на жаль і не на щастя, просто така поведінка в сучасному світі є природною. Тільки хейтерів ніхто не скасовував, як і булінг, який знаходить свій шлях до ментального здоров’я жертв і через інтернет. 

Минулого року Docudays UA започаткували Всеукраїнську кампанію проти кібербулінгу, а цьогоріч діляться її результатами у дискусіях програми RIGHTS NOW! та вже традиційно звертають глядацьку увагу на проблему фільмами фестивалю. Наприклад, стрічкою німецької режисерки Пії Гелленталь “У пошуках Єви”. Ми ж у межах фестивалю досліджуємо кібербулінг і намагаємося знайти Єву (та чи Єву?). 

P.S. Рекомендований вік для перегляду фільму – 21+.

Вона

“Ти схожа на постмодернову Жанну Д’арк”

“У пошуках Єви” – історія без дорослішання чи висновків. Це фільм про середньостатистичну дійсність, яка, втім, не позбавлена певної маргінальної романтизації. 

Єва живе вільним життям, не мириться з умовностями та соціальними стереотипами. Вона сповнена суперечностей: залежна від свого блогу і, разом з тим, підкреслює, що інтернет – пастка, з якої міленіалам уже не втекти. 

Від народження Єва мала інше ім’я. Втім, у межах історії біблійне коріння обраного імені має свою іронічність (особливо, враховуючи те, що зараз героїня просить називати її Адамом). 

У фільмі Єва розповідає про себе як про поетку, блогерку, секс-працівницю, модель, феміністку, наркозалежну та про ще кілька своїх амплуа, часто суперечних між собою. Її світ – неони, постійні переїзди, графіті берлінських провулків, численні друзі й подруги та анонімні коментарі у соціальних мережах. Єва сама обрала це все й любить своє життя. Демонстративно, але щиро. 

У стрічці багато оголень. Це не відверті сексуальні сцени, а портрет сучасної декадентки. Ось Єва і вона саме така. 

Вона ставить собі й своїм підписникам запитання: як жити після зґвалтуваня, як позбутися наркозалежности, який вигляд повинна мати жінка та чи вона взагалі комусь щось повинна і ще безліч “як”. І не дає жодної відповіді, хоча й робить спроби їх відшукати, як і знайти себе саму. А тим часом продовжує жити серед своїх численних образів. 

Вони

“Боюся, ти не справжня”

“Недивно, що тобі дах рве з батьками-наркоманами”

Найвлучніше у фільмі – анонімні коментарі, які надходять до Євиного блогу. Вони титрами ділять стрічку на тематичні частини.

Серед фраз коментаторів багато критики і часто безпідставного хейту. І саме з них часто починається кібербулінг не лише стосовно героїні, а й на адресу багатьох користувачів мережі. 

Ставлення Єви до них залишається незрозумілим. Вона може дати підписникам_цям пораду, як не звертати увагу на негатив у мережі, однак сама залежить від суспільної думки.

Цими титрами “У пошуках Єви” демонструє проблему нетерпимості, яка процвітає завдяки анонімності мережі.

Україна

У контексті європейських мегаполісів проблема є гучною, а от серед наших провінційних містечок і сіл розкрита не так. Хоча в українській статистиці не прослідковується залежність поширення кібербулінгу від масштабу населених пунктів – зауважує Богдан Мойса, аналітик Правозахисного департаменту ГО «Докудейз». А от за статевою ознакою найчастіше страждають дівчата. Підлітки жорстокі і часто не усвідомлюють цього – тому про булінг треба говорити вголос. І не лише з дітьми, адже ланцюжок онлайн-цькувань довгий. 

Стрічка про Єву не розрахована на підлітків, та й фільм не лише про булінг. У ньому не дається негативної оцінки явищу. Радше, констатується сам факт існування та намагання прийняти його як даність – так само, як героїня приймає власне тіло. Втім, показ таких фільмів, як і проведення дискусій, нехай і для дорослої авдиторії, вже свідчить про готовність суспільства протидіяти.

Як реагувати на онлайн-цькування у навчальних закладах, учасники дискусії радять довідатися з наказу МОН №1646. І в жодному випадку його не замовчувати. Ми ж радимо подивитися “У пошуках Єви” (краще, звісно, якщо вам вже є 21). Стрічка у відкритому доступі на DOCU/SPACE до 10 травня. 

#пусто_про_кіно