Шоу Юрія Романенко - критика справа
Невідомий КритикНещодавно обуренням відреагувала частина української спільноти на допис такого собі Юрія Романенка:
Пан Юрій Романенко на своєму ресурсі «Хвиля.нет» пропонує Україні, яка після війни і так буде мати страшну демографічну проблему (це не стосується інших сфер, які і так будуть у дуже поганому стані (економіка, соціальна сфера, інфраструктура і т.д.) – вирішити її за рахунок не ефективного використання наявних ресурсів та програм заохочення повернення біженців та українців з-за кордону, а запрошуючи всіляких лумумб та чучумбеків з різних африк та арабських країн.
Враховуючи реакцію на його з боку патріотичної та консервативно-традиціоналістичної спільноти, вважаю за необхідне написати критику стосовно його позицій та ресурсу взагалі.
Для початку почнемо з джерел фінансування його ресурсу «Хвиля.нет». Це грантовий медійний канал, який існує на підтримку Демократичної Партії США. Відповідно це дає певні переваги – порівняно вільний дискурс на різноманітні теми, часто там лунають доволі корисні для розвитку української Naції принципи і деякі речі.
Гарним моментом вважаю все ж спроби глибоко розібратись у обраній тематиці, часто запрошують дуже гарних і якісних спеціалістів. Також не можу не відзначити жорстку і аргументовану критику влади та її пройобів на всіх можливих рівнях – врешті-решт попри наш бойовий запал та ура-патріотизм, але проблеми наші нікуди не ділись, і їх треба озвучувати і їх треба вирішувати. Бо від цього залежить виживання самої нації як такої.
Але і недоліки у Романенка і Ко наявні більше ніж. Перше – це врешті професійна демагогія, особливо за запрошенням людей, які не мають ніякого відношення до реальності чи ще до чогось. Наприклад, візьмемо «філософа» Дацюка. Людина яка на одному зі своїх ефірів казала прямо, що він є марксистом. Я вже мовчу про наявність такого воїна язиком на ефірах як Арестович (який врешті є далеко не дурною людиною).
Часто вони займаються звичайною дешевою футуристичною геополітичною демагогією, займаючись знеціненням національної ідеї та відверто антинаціоналістичними поглядами. Особливо це видно із аргументів Арестовича, який казав про малороську українську культуру (хоча його наїзд на Могилянку більше ніж справедливий).
Ось тут ми і переходимо до коріння проблеми Юри Романенка та його «хвилі». На жаль, проблема є вельми очевидною і вельми розповсюдженою – це наш хіхляцький каргокультизм.
Так а звідки тут цей каргокультизм, запитаєте ви? Відповідь – часто у спробі запропонувати суспільству таблєтку від усіх хвороб він переходить до того ж самого ліволіберального по своїй суті концепту, який трактує націю не як етнічне, що має політичне вираження – а відверте зневажання нації і націєтворчої сили у українському народі. Він і його компанія розглядають націю лише як конструкт та політичний аспект. Тому вони пропонують, начитавшись західних вумних філософів та інших зробити з України копію Канади та США.
Можете запитати – так а що тут не так, врешті це потужні і сильні країни. Ось тут-то ми і маємо одразу ж кілька причин помилковості такого підходу. Перше – Канада та США були країнами емігрантів. Себто – там не було певного національного ядра, як це було у тій самій Франції, Італії, Німеччині та інших європейських країнах. У Канади та США просто не було іншого виходу окрім ідеї «плавильного котла». Зараз же ця ідеологія плавильного котла, помножена на численні внутрішні проблеми цих країн призводить до ефекту майонезу[V1] *.
* Ефект Майонезу – історично майонез утворювався зі змішування різних компонентів у своїй рецептурі, але без стабілізаторів він розпадався на окремі компоненти за 20 хв.
Себто, висловлюючись такою мовою, можна сказати так, що ідеологія плавильного котла вже дає збій – подивіться на той самий Китай (де нема єдиної китайської уніфікованої народності, а є купа етносів), подивіться на СРСР (та її нащадка – РФ), подивіться на США з їх расовими бунтами, конфліктами на основі у кого який гендер і так далі.
Проблема в тому, що у своєму бажанні визначити і нав’язати свою думку суспільству Романенко і ко займаються відвертим каргокультизмом, абсолютно не враховуючи реалій.
Елементарний приклад – нещодавно вони виступали проти українізації, кажучи що це призведе лише до тупого хуторянства(малароської культури, про яку казав Арестович), а ще українізація пригнічує аж цілі 55 національностей, які є в Україні окрім українців. Одначе тут одразу ми маємо відверту маніпуляцію. Перше – більшість населення – Українці і більшість себе ідентифікують саме ЯК УКРАЇНЦІ. Етнічний склад – до 90% населення(відповідно до різних опитувань) України саме є українцями, а не гагаузами, татарами чи якимись башкирами. Відповідно націєтворче начало лежить не в мішанині мігрантів з різних лумумбостанів чи китаїв – а саме на Українському Народі (яким би він не був). До того ж, нагадаємо що карту пригнічених меншин розганяють саме росіяни, які є нащадками ліваків та комуністичної епохи. І чомусь шановний пан Романенко не звертає уваги, що навіть ті меншини цілком собі спокійно живуть в Україні, знають і українську мову, і культуру, і традиції і пішли воювати проти росіян як і багато українців (ті ж самі грузини, чеченці, молдовани, поляки, багато українців російського походження). Якщо б тут дійсно було таке страшне пригнічення меншин – то вони б вже давно виїхали. А так це вже нагадує риторику Орбана та його маріонеток щодо пригнічення мадяр на Закарпатті, що відповідно, є неправдою. І чомусь до Романенко не згадується незручний факт, що навіть у Італії є німецькомовні меншини (німці та австрійці) – вони цілком собі спокійно говорять німецькою вдома, але вони вчать і знають італійську. Чому – бо вони знають, що вони у чужій країні, що у чужий монастир зі своїм уставом не ходять. І ще вельми іронічно, що багато цих меншин врешті себе ідентифікують як українці, а не як росіяни, мадяри яким вічно якісь права та мови ущємляют. Звісно, я не торкаюсь тут цілком слушно критикованого явища фаріонівських смерекоголових мовнюків, але це окрема тема для статті.
Друге – Україна і так постраждала від радянської окупації. А це і Голодомори, і репресії, і війни, геноцид інтелігенції, змішування і завезення чужих національностей. Адже головною метою, відповідно до вчення Маркса та Енгельса було утворення абсолютно рівного суспільства, а для цього стирались навіть національні відмінності, знищувалась мова, культура, історія народів – подивіться хоча б пару інтерв’ю у на каналі Володимира Золкіна з бурятами та іншими народами. Подивіться які вони, в якому вони стані – це манкурти, це наслідок радянщини та бажання створення спочатку радянської людини, а тепер російської. Нам треба навпаки, стимулювати український бізнес за кордоном, українських мігрантів приїжджати сюди, надаючи саме їм пріорітет. До того ж я додам, що найбільш спокійні країни це саме моноетнічні за своїм складом країни – Польща, Японія, Португалія, Норвегія, Швеція (якщо почитати статистику то майже всі злочини роблять саме мігранти). До того ж, у нас і так сильно постраждале ядро генофонду. Коли йде відновлення якогось рідкісного виду звіра, то їх же не зводять з іншими видами тварин, і це правильно. А чому, запитаєте ви? Бо це дозволить виду зберегтись у тому виді якому він був і є. Якщо ви будете так само схрещувати породи собак, то рано чи пізно там залишиться звичайна жалюгідна дворняга, яка не має чітких ознак і з якою буде важче у плані виховання та побуту, бо будуть стерті всі відмінності та сильні і слабкі сторони.
Отже, якщо так подивитись то за сценарієм т.з. України як території Свободи (про що дуже люблять базікати Дацюки, Арестовичі та їм подібні) то це закінчиться повним знищенням українського етносу, української нації як такої таким же шляхом, як це робив СРСР (згадайте про ідеологію дружби народів, згадайте за різні «миротворчі» місії СРСР за кордоном, репресії інтелігенції, винищення автентичної культури і утворення зручного сублімату у вигляді шароварщини (привіт, Поплавський, Іво Бобул та інша совкова пиздота – там буде видно все). До того ж, я можу апелювати до неефективності ідеї плавильного котла – згадайте як іноземці, які на камеру кричали які вони українці у перші ж тижні війни втекли геть. В той час як звичайні українські жінки, чоловіки (і часом, діти) взяли в руки зброю і пішли бити окупанта. Європа попри свій жахливий культурний і національний стан врешті не втрачає свого етнічного (і відповідно, націєтворчого ядра) – у Франції досі є ті, що горді за буття французами, а багато німців досі чекають можливості позбутись чужинців зі своєї країни. Шведи вже давно мають злість на свій лівацький уряд за постійне потурання злочинам мігрантів з африки, арабських країн. І справжня Європа ще спить, очікуючи свого часу на становлення.
До того ж, плавильний котел призводить до, насправді винищення культур, етносів та різноманіття у світі. Це для багатьох може видатись парадоксом, особливо для фанатів мультикультуралізму, але істина в тому, що різноманіття культур зберігається лише тоді, коли є чітке, сильне, незнищенне ані бурями, ані війнами-голодоморами-репресіями ядро, що існує у своїх умовах і є недоторканним. Прикладом такого я можу назвати де-факто націоналістичні країни – а це Китай, Японія, Польща, Чилі, Туреччина, Ізраїль (сюрприз!) та інші. Це цілком собі успішні в багатьох сенсах країни, які не втратили своєї народності та ідентичності – і саме ця ідентичність і дозволяє їм бути самим собою.
Себто, резюмуємо – ідеологія плавильного котла, яку просувають за зразком США і Канади Романенко і Ко не витримує критики, а і є відверто небезпечною для майбутнього України та Української нації. Бо це по факту призведе до того, чого не зміг свого часу зробити СРСР та РФ – це добити Українську Nацію та Народ. Я вже мовчу про те, що насадження ліволіберальної повістки додатково послабить вже і так сильно побитий Український Народ – через насадження ЛГБТ, марксизму, франкфурської школи соціології, тощо.