Шляхи захисту судоремонтного заводу на випадок ядерного вибуху - Военное дело и гражданская оборона курсовая работа

Главная

Военное дело и гражданская оборона
Шляхи захисту судоремонтного заводу на випадок ядерного вибуху

Визначення вражаючих факторів від ядерних вибухів і їх максимальних значень на території судоремонтного заводу. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу. Визначення заходів щодо підвищення стійкості турбодизельного цеху в особливий період.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Однією з основних задач Цивільної оборони є проведення заходів, спрямованих на підвищення стійкості роботи об'єктів господарчої діяльності (ОГД) в умовах НС.
Стійкість роботи промислового об'єкта - здатність його в умовах воєнного часу випускати продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі, а при одержанні слабких і середніх руйнувань чи порушенні зв'язків з постачанням - відновлювати виробництво в мінімальний термін.
Підвищення стійкості роботи ОГД у воєнний час досягається завчасним дослідженням і проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних і організаційних заходів, спрямованих на максимальне зниження впливу вражаючих факторів НС, у тому числі зброї масового ураження (ЗМУ), та створення умов для швидкої ліквідації їх наслідків. Дослідження стійкості роботи ОГД складається з усебічного вивчення умов, які можуть виникнути у НС, з визначенням їх впливу на виробничу діяльність і життєзабезпеченість робітників та службовців.
Мета дослідження полягає у виявленні вразливих місць у роботі об'єкта в НС та розробленні ефективних рекомендацій, які спрямовані на підвищення його стійкості.
Дослідження стійкості проводиться силами інженерно-технічного персоналу ОГД з залученням фахівців науково-дослідних та проектних організацій, що співпрацюють з даним підприємством. Організовує та очолює дослідження керівник підприємства - начальник ЦО об'єкта.
Процес планування та проведення дослідження поділяється на три етапи:
1. Підготовчий (розробляються провідні документи).
2. Оцінка стійкості роботи об'єкта в умовах НС.
3. Розробка заходів, що підвищують стійкість об'єкта (підбиваються підсумки проведених досліджень).
Згідно з результатами дослідження розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в НС. Визначаються вартість провадження заходів, джерела фінансування, сили та кошти, необхідні матеріали, терміни виконання та відповідальні особи.
На кожному підприємстві, залежно від його призначення, розташування та специфіки виробництва, заходи щодо підвищення стійкості можуть бути різними.
В даній курсовій роботі як об'єкт економіки розглядається судноремонтний завод (СРЗ) з його провідним елементом - турбодизельним цехом (ТДЦ).
1. Можлива мінімальна відстань від СРЗ до епіцентру повітряного ядерного вибуху, нанесеного по місту (мал.1 - Схема розташування об'єктів). При нанесенні по місту одного ядерного удару за точку прицілювання приймається геометричний центр міста.
R min - мінімальна відстань від СРЗ до епіцентру вибуху, км
R г = 7.4 км - відстань від геометричного центра міста до СРЗ, км
r відх = 0.6 км - радіус відхилення боєприпасу від точки прицілювання, км

Малюнок 1 - Схема розташування об'єктів
2. Які вражаючі фактори і чому можуть впливати на СРЗ від повітряного вибуху, нанесеного по місту.
1) Ударна хвиля. При нанесенні удару потужність вибуху складає 2000 кт. Зона дії ударної хвилі складе 18 км (т.1 линiйки), тобто СРЗ попадає в зону впливу.
2) Світлове випромінювання (при нанесенні удару потужність вибуху складає 2000 кт. Зона дії світлового випромінювання складе 12 км (т.8 линiйки), тобто СРЗ попадає в зону впливу.
3) Проникаюча радіація (по довіднику Демиденко (додаток №9) визначимо, що проникаюча радіація впливати на об'єкт не буде).
4) Радіаційне зараження місцевості (практично відсутнє, тому що радіоактивні продукти вибуху піднімаються разом з вогненною кулею, не змішуючи з частками ґрунту).
5) Електромагнітне випромінювання (ЕМВ), (при нанесенні удару потужність вибуху складає 2000 кт. Тому що ЕМВ може поширятися по лініях комунікацій, то напруга, що наводиться, передане по антенах, повітряній і підземній неекранованій кабельній лініям складе більш 10 кВ.
3. Які вражаючі фактори і чому можуть впливати на СРЗ від наземного ядерного вибуху, нанесеного по об'єкті "Б"?
Від наземного ядерного вибуху на СРЗ будуть впливати тільки два фактори - це радіаційне зараження місцевості, що завжди виникає при нанесенні наземного ядерного удару й електромагнітний імпульс, що може, поширяться по лініях електро- та телекомунікації.
При нанесенні ядерного удару потужністю 2000 кт і відстані до СРЗ 6.8 км величина світлового імпульсу буде складати 74 Кл/см 2 (т.7 линiйки).
б) По величині світлового імпульсу визначимо можливість загоряння різних матеріалів (т.6 линiйки):
При величині світлового імпульсу в 74 Кл/см 2 :
Горять усі метеріали окрiм: дошок пофарбованих у білий колір.
в) Визначимо вплив щільності забудови на поширення пожеж на території СРЗ.
Під щільністю забудови (Щ) розуміють відношення сумарної площі, займаної всіма будівлями, (S б ) до площі території об'єкта (S т ):
при П < 7% - пожежі практично не поширюються
при П = 7...20% - можуть поширюватися окремі пожежі
при П > 20% - виникають суцільні пожежі.
Щ = 24,5%, що більше 20%, тобто можливе утворення суцільних пожеж на всій території.
Висновок: Оскільки на об'єкті можуть виникати суцільні пожежі, то варто провести комплекс протипожежних заходів. При цьому варто пам'ятати, що при ушкодженні будинків відбувається більш інтенсивний розвиток пожежі, ніж у неушкоджених будинках. Окремі і суцільні пожежі також можуть виникати на об'єкті в тому випадку, якщо збережуться будинки і спорудження, тобто, при їх слабких і сильних руйнуваннях. Якщо ж вони будуть чи цілком сильно зруйновані, то можливі лише окремі вогнища тління і горіння в завалах. Підвищенню стійкості об'єкта сприяє заміна легкозаймистих матеріалів конструкцій будинків матеріалами, що воспламеняються при більш високому світловому імпульсі і тим самим до підвищення їхньої теплостійкості до доцільної межі. Цією межею є величина світлового імпульсу на такій відстані від центра ядерного вибуху, на якому надлишковий тиск ударної хвилі дорівнює межі стійкості даних будинків і споруджень по ударній хвилі.

г) Визначимо можливу максимальну дозу опромінення виробничого персоналу при перебуванні його на відкритій місцевості за час від моменту випадіння радіоактивних опадів до повного розпаду радіоактивних речовин.
t = R об / V вітру = 100/50 = 2 год.
D = 5 * P t * t = 5 * 70 * 2 = 700 Р
Доза опромінення персоналу ОГД за 12 годин (термін зміни у воєнний час):
D 12 = D * 0.4 = 700 * 0.4 = 280 Р.
Порівняємо отриману дозу і припустиму.
Висновок: тому що реальна доза опромінення перевищує припустиму, необхідно скоротити час роботи виробничого персоналу об'єкта в зоні зараження до мінімально можливого значення і вжити додаткових заходів по захисту (спец. одяг і т.п.).
Оцінюючи вплив ЕМІ на електричні мережі, лінії зв'язку та інші струмопровідні елементи устаткування об'єкта необхідно враховувати, що ЕМІ характеризується величиною горизонтальної і вертикальний складових напруженості електричного поля. Основну небезпеку при наземних і повітряних ядерних вибухах представляє вертикальна складова, котра перевершує горизонтальну в сотні разів.
Тому, визначивши величину вертикальної складової напруженості електричного поля, можна оцінити стійкість роботи об'єкта до впливу ЕМІ.
а) За потужністю повітряного ядерного вибуху і мінімальною відстанню від епіцентру вибуху до СРЗ визначимо очікувану на об'єкті вертикальну складову напруженості електричного поля.
Е в - вертикальна складова напруженості, В/м;
К - коефіцієнт асиметрії відносно наземного вибуху, що враховує вплив кривизни поверхні землі. - для даних умов приймемо рівним 0,5.
Е в = 5 * 10 3 * 0.5 * ((1 + 2*6.8) / 6.8 3 ) * lg(14.5 * 2000) = 518 В.
б) Визначимо максимальну очікувану напругу, що наведена у вертикальних частинах електричних ліній, які підводять живлення до електродвигунів обладнання турбодизельного цеху.
L в - довжина вертикальної ділянки провідника, м
з - коэф. екранування електричної лінії (кабелю).
Висновок: Робоча напруга електричної мережі на об'єкті складає 380В. Однак допускаються можливі коливання напруги в межах 20%, тобто максимально можлива напруга в мережі 456В. Таким чином, робимо висновок, що проводка такої напруги (518 В) не витримає, а це означає, що робота в турбодизельному цеху буде припинена.
Відповідно до існуючих норм сховище повинно бути розташовано від місця роботи на відстані не більш ніж 500м. А з додатку 1 ми бачимо - споруди, що стоять окремо від будівель мають радіус відстані 30-50 м і ще одне сховище розташоване на відстані 370 м.
Висновок: таким чином, відповідно до умов, робітники та службовці зможуть вчасно укритися в сховищах СРЗ.
а) Визначити коефіцієнт захисту К з від дії проникаючої радіації для сховища №2.
Окремо розташоване сховище має перекриття з бетону і ґрунту товщиною h б /h гр =60/28 см. Відповідно з додатку 2 товщина захисного прошарку половинного ослаблення проникної радіації: d б /d гр =10/14.4 см
К з = П 1 * П 2 , де П 1 = 2 hб/dб , П 2 , = 2 hгр/dгр
б) Зробимо розрахунок на підвищення коефіцієнта захисту до К з2  = 2048 = 2 11 шляхом насипки додаткового шару ґрунту на перекритті сховища №2.
К доп = К з2  / К з  = 2 11 / 2 7,7 = 2 3,3
h гр /d гр = h гр / 14.4 = 3.3 h гр = 3.3 * 14.4 = 47.52 см.
в) Проведемо аналіз стійкості сховищ до дії проникної радіації та ударної хвилі.
На СРЗ існують окремо розташовані сховища, розраховані на тиск від ударної хвилі у 300 кПа. Також є вбудовані сховища, що витримують тиск 300 кПа. Приміщення пристосовані під ТДЦ розраховані на тиск 250 кПа, а інші на 150 кПа. Оскільки тиск у фронті ударної хвилі очікується рівним 30 кПа, то жодне з цих сховищ не постраждає і не буде зруйновано.
Висновок: СРЗ відноситься до першої категорії ОГД, його сховища класу А-IV. Для них тиск складає Р ф = 100кПа, а К з = 1000. Таким чином усі притулки на об'єкті відповідають заданим нормам, окрім сховища №2, у якого по нашим розрахункам К з = 208. Так от, щоб привести сховище №2 до відповідних норм, необхідно створити додатковий прошарок ґрунту або іншого захисного матеріалу на перекритті цього сховища.
Виходячи з норм подачі повітря на одну людину для II кліматичної зони - 10 м 3 /чол. Подача в режимі чистої вентиляції повинна бути: Q I = n п * N п = 10 * 154 = 1540 м 3 ;
З додатку 1 ми знаємо, що для постачання повітря встановлено один ФВК-1 має подачу у режимі чистої вентиляції 1200 мі/чол. та два ЕРВ-600/300 (удвох складають-1200 мі/чол.). З цього бачимо, що постачання повітря у режимі I достатнє для даної кількості людей.
Один ФВК-1 має подачу у II режимі вентиляції 300 мі/чол. та два ЕРВ-600/300 (удвох складають-300 мі/чол.). З цього бачимо, що постачання повітря у режимі II достатнє для даної кількості людей.
Тому що на території СРЗ можливі суцільні пожежі, то необхідно забезпечити III режим системи вентиляції за допомогою додаткової установки РУ і фільтра ФГ-70 та теплообмінники, що призначені для очищення повітря від окису вуглецю, подаваємої зовні для створення підпору повітря.
Система повітропостачання може забезпечувати усіх укриваючихся повітрям у тому випадку, якщо буде встановлені РУ-150/6 , фільтр ФГ-70 і теплообмінники.
Система водопостачання повинна відповідати наступним вимогам ДБН: повинна мати не менш двох джерел живлення; закільцьованість системи і заглибленість трубопроводів у ґрунт не менш 1,2 м; мати ємності для аварійного запасу води.
За умовами задачі запас води складає 730 літрів. Розрахуємо необхідну потребу у воді для тих, що вкриваються: Vв = Nп * n * t , де n = 5 л - норма аварійного запасу води на людину за добу, t = 2 - мінімальний термін життєзабезпечення людини сховищем.
Існуючої кількості води запасом у 730 літрів не вистачить на всіх що вкриваються, тому треба зробити додатковий запас води на 810 літрів.
Перша вимога дотримана, тому що водопостачання заводу здійснюється від міської мережі, а також мається можливість подачі води для нестатків заводу з ріки, отже, мається два незалежних джерела водопостачання.
Дотримано другу вимогу, тому що магістраль покладена, відповідно до норм, на глибині 1,2м.
Третя вимога дотримана частково, тому що водогінна мережа закільцьована, але запас води створений в обсязі 730 л не відповідає потребам згідно з розрахунками. Необхідно збільшити запас води на 810 літрів. Також потрібно установити системи відключення (перекриття) води.
Система електропостачання сховища повинна відповідати наступним вимогам: 1) мати не менш двох незалежних джерел енергії; 2) мати закільцьовану систему і заглибленість не менш 0,7м; 3) мати автоматичне відключення; 4) мати автономне аварійне джерело енергії; 5) мати місцеві засоби освітлення.
Перша вимога дотримана, тому що сховище забезпечується електроенергією від заводської мережі і від ДЭС. Дотримується друга вимога - електромережі підземні, покладені на глибину 0,7м і закільцьовані.. Інші вимоги ДБН не дотримані, тому необхідно установити автономне аварійне джерело енергії, пристрій автоматичного відключення, забезпечити сховище аварійними засобами освітлення (велогенератори, ліхтарі).
Відповідно до вимог ДБН каналізаційна система повинна мати: 1) не менш двох роздільних сполучень із зовнішніми мережами; 2) мати станцію перекачування стічних вод; 3) заглибленість трубопроводів не менш 1,2 м; 4) мати аварійний резервуар для збору стоків.
де n ст - норма стоків на людину 2 л/(доба*чол);
t - мінімальний термін перебування в сховищі, діб.
Система каналізації відповідає тільки одній вимозі: вона складається з двох незалежних мереж (господарсько-фекальної і зливовий).
Необхідно заглибити систему на глибину 1,2м, для запобігання руйнування. І виготовити аварійний резервуар для санвузла на: Vрез = 154 * 2 * 2 = 616 л
Необхідно підготувати запасні ємності для збору нечистот.
Висновок: У цілому, при дотриманні приведених зауважень відхилення від вимог ДБН, і усунення недоліків, вбудоване сховище для ТДЦ може використовуватися для укриття робітників при НС.
Побудувати на території СРЗ сховище для турбодизельного цеху місткістю 149 чоловік.
Спорудження додаткового ПРУ на 503 ч.
Забезпечити протигазами робітників та службовців: 448 шт., членів їхніх родин: 302 шт.
Розмістити коштовне й унікальне обладнання в міцних, заглиблених чи підземних спорудженнях.
Запасні балони з киснем, ацетиленом, а також ємності з гасом зберігати на безпечній відстані від об'єкта.
Створити запас дезактивуючих, дегазуючих і дезінфікуючих речовин і підготувати технічні засоби для їхнього застосування.
Пристосувати душову для режиму спец обробки.
Пофарбувати в білий колір усі дерев'яні зовнішні двері, віконні плетіння і рами.
Встановити пристрій для автоматичного відключення мереж.
Зробити розведення електромережі усередині будівлі під підлогою.
Кабелі питання двигунів верстатів екранувати, збільшивши коефіцієнт екранування до 3-х
Обладнати в цеху фільтровентиляційну систему.
Насипати на уб.№2 доп. шар ґрунту товщиною 47.52 см.
Прибрати територію біля цеху від порожньої тари і сміття.
Доукомплектувати щити з протипожежним інвентарем.
Установити в сховище ТДЦ ємності збору стічних вод місткістю 616л.
Установити в сховище ТДЦ ємності запасу питної води місткістю 810л.
Виготовити для коштовного й унікального обладнання переносні індивідуальні захисні пристрої у виді кожухів, наметів, камер, і підготувати їх до використання.
Створити запас найбільш пошкоджуваних деталей, вузлів і агрегатів.
Забезпечити невоєнізовані формування ГО табельною технікою і майном ще на 30%.
Забезпечити можливість герметизації приміщення цеху та інших приміщень (закриття дверей, вікон вентиляційних шахт і т.п.).
Забезпечити аварійне відключення водопостачання
Забезпечити пристрій стопорних (закріпляючих) засобів для цехового підйомно-кранового устаткування.
Забезпечити автоматичний перехід живлення електроенергії з основного на аварійне без припинення її подачі.
Забезпечити можливість передачі води з виробничих у комунальні системи з дотриманням установлених санітарних норм.
Навчання засобам захисту, умінню діяти в НС усіх робітників, службовців і членів їхніх родин.
Підготувати додаткове висвітлення притулку від акумуляторів
Приведення до готовності захисних споруд об'єкта
Укриття робітників та службовців у сховищі (ПРУ)
Михайлюк В.О. Пінін В.Г. Штейн П.В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи “Дослідження стійкості роботи об'єктів економіки в особливий період”. Миколаїв. УДМТУ, 2002р. - 48 с.
Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник под ред. Демиденко - К: вища шк. 1989р. - 287 с.
Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів, їхніх максимальних значень та оптимальних режимів захисту виробничого персоналу. Оцінка інженерного захисту робітників. Обсяги сил та засобів для виконання ремонтних робіт. курсовая работа [78,9 K], добавлен 16.06.2007
Оцінка стійкості цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху. Визначення максимальних значень периметрів вражаючих факторів. Межа стійкості елементів цеху по мінімуму Рф для середніх руйнувань. Положення зон руйнування в осередку ядерного ураження. контрольная работа [316,6 K], добавлен 27.01.2013
Проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкості роботи об'єктів господарчої діяльності. Здатність промислового об'єкта в умовах надзвичайної ситуації виробляти продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі. курсовая работа [38,6 K], добавлен 16.06.2007
Максимальні значення параметрів вражаючих факторів ядерного вибуху. Оцінка стійкості роботи об'єкта до впливу ударної хвилі ядерного вибуху, стійкості роботи об'єкта до впливу світлового випромінювання. Границя стійкості цеху до світлового випромінювання. контрольная работа [534,9 K], добавлен 13.11.2013
Комбінована уражаюча дія ядерних і термоядерних вибухів. Високий тиск у центрі вибуху як джерело ударної хвилі. Світлове випромінювання ядерного вибуху. Особливості потоку гамма-променів і нейтронів. Нерівномірність забруднення території радіацією. контрольная работа [43,9 K], добавлен 06.12.2010
Оцінка стійкості роботи заводу в умовах дії ударної хвилі. Значення надлишкового тиску для основних елементів заводу. Оцінка стійкості роботи заводу в умовах дії світлового випромінювання. Розрахунок режимів роботи чергових змін в умовах дії радіації. контрольная работа [91,3 K], добавлен 28.12.2011
Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження. контрольная работа [34,0 K], добавлен 19.03.2014
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Шляхи захисту судоремонтного заводу на випадок ядерного вибуху курсовая работа. Военное дело и гражданская оборона.
Рассказы Для Подготовки К Итоговому Сочинению
Дипломная работа: Жилое помещение как объект права пользования
Реферат: Обоснование целесообразности чизелевания почвы в Крыму
Контрольная работа по теме Окончание Великой Отечественной Войны. Капитуляция Японии
Дипломная Работа На Тему Повышение Рентабельности На Предприятии
Практическая Работа География Найти
Доклад Биосфера Структурная Организация Живого Вещества
Реферат по теме Интеллектуальная биография Альфреда Маршалла
Реферат Дифференциал Функции
Всякий Закон Есть Неволя Эссе
Архитектура Храма Глазами Подростка Эссе
Реферат по теме Перекладка двухниточного газопровода на переходе через реку Москва в районе города Жуковский методом наклонно-направленного бурения
Реферат: Организационные структуры менеджмента
Темы Рефератов По Физической Культуре
Курсовая работа по теме Расчет поста общей диагностики
Реферат: Нейронные сети
Реферат Вид Спорт
Дипломная работа по теме Дидактическая игра как средство сенсорного развития детей раннего возраста
Контрольная Работа По Теме Тригонометрические Функции Ответы
Дипломная работа: Обоснованный выбор материалов для изготовления летнего платья для девочек дошкольного возраста
Аудит финансовых результатов электротехнического завода - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Морфология растений - Биология и естествознание реферат
План Счетов бухгалтерского учета - основа системы организации учета - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа