Шляхи покращення митного оформлення та митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів - Таможенная система дипломная работа

Главная

Таможенная система
Шляхи покращення митного оформлення та митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів

Сутність митного оформлення товарів і матеріалів. Аналіз застосування митних режимів при переробці "давальницької сировини" в зовнішньоекономічній діяльності ТОВ "Новомосковська швейна фабрика "Пан", шляхи покращення організації їх митного оформлення.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Шляхи покращення митного оформлення та митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ПІД ЧАС ТРАНЗИТУ, ТИМЧАСОВОГО ВВЕЗЕННЯ ТА ВИВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ І ІНШИХ МАТЕРІАЛІВ
1.1 Поняття та зміст митного оформлення в зовнішньоекономічній діяльності підприємств України
1.3 Зміст митного режиму «тимчасове ввезення та вивезення товарів і матеріалів»
1.4 Підприємницькі послуги переробки «давальницької сировини» та застосування митних режимів при ввезенні сировини та вивезенні готової продукції
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНИХ РЕЖИМІВ ПРИ ПЕРЕРОБЦІ «ДАВАЛЬНИЦЬКОЇ СИРОВИНИ» В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ « НОВОМОСКОВСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПАН»»
2.1 Характеристика підприємства ТОВ «НШФ «Пан»»
2.2 Аналіз технології зовнішньоекономічних операцій на підприємстві ТОВ «НШФ «Пан»»
2.3 Оцінка ефективності митних режимів, що застосовуються при проведенні зовнішньоекономічних операцій ТОВ «НШФ «Пан»»
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ В РЕЖИМАХ «ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ-ВИВЕЗЕННЯ» ТА «ТРАНЗИТ»
3.1 Сутність, структура та функціональне призначення існуючої автоматизованої системи митного оформлення ЄАІС ДМСУ
3.2 Правова регламентація концепції удосконалення інформаційного забезпечення діяльності ДМСУ - перспективна автоматизована система «Електронна митниця»
Актуальність теми дипломного проекту полягає в тому, що в умовах інтеграції України в пан'європейську та світову транспортно-логістичну схеми, митна діяльність має метою забезпечення економічної безпеки України та створення ефективної системи митного оформлення вантажопотоків при міждержавному виробництві продукції.
Об'єктом дипломного дослідження є відносини, що виникають під час проведення митних операцій при переміщенні вантажів через митний кордон України згідно Митному Кодексу України.
Предметом дипломного дослідження є операції митного оформлення та стягнення митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів.
Метою дипломного дослідження є оцінка ефективності технологій митних операцій митних режимів «транзит» та «тимчасовий ввіз(вивіз)» та виявлення сучасної інтеграції в цих митних режимах елементів митного режиму «переробка на митній території України» для перспективної розробки єдиних електронних митних документів для всіх трьох режимів.
Для виконання поставленої мети дипломного дослідження вирішені наступні задачі:
1. В розділі 1 «Сутність митного оформлення під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів»:
- дослідити сутність митних режимів в Україні згідно Митного Кодексу;
- проаналізувати особливості реалізації митного режиму «транзит»;
- проаналізувати особливості реалізації митного режиму «тимчасовий ввіз(вивіз)»;
- проаналізувати особливості реалізації митного режиму «переробка давальницької сировини на території України».
2. В розділі 2 «Аналіз застосування митних режимів при переробці «давальницької сировини» в зовнішньоекономічній діяльності ТОВ «Новомосковська швейна фабрика «Пан» »:
- проаналізувати технології логістичних та митних операцій при реалізації митного режиму «переробка на митній території України» для ТОВ НШФ «Пан»;
- провести аналіз виявлення інтеграції в цьому митному режимі елементів інших митних режимів «транзит» та «тимчасовий ввіз(вивіз)».
3. В розділі 3 «Шляхи покращення організації митного оформлення зовнішньоекономічних операцій в режимах «Тимчасове ввезення-вивезення» та «Транзит»»:
- розробити пропозиції по удосконаленню митних технологій в перспективній системі «Електронна митниця»;
- обгрунтувати шляхи удосконалення митної технології для режиму «транзит»;
- обгрунтувати шляхи удосконалення митної технології для режиму «тимчасовий ввіз(вивіз)»
Інформаційною базою дипломного дослідження були закони України, Митний Кодекс України, постанови КМ України, нормативні документи ДМСУ, митно-фінансова документація ТОВ НШФ «Пан» за 2004 - 2010 рр.
Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в тому, що доведена можливість та запропоновані шляхи інтеграції документального оформлення митних режимів «транзит», «тимчасовий ввіз(вивіз)» та «переробка на митній території України» в перспективній системі «Електронна митниця» при заміні системи внутрішньодержавного митного контролю за використанням цих режимів на практику міжнародних фінансово-гарантійних документів, які дозволять суттєво знизити обсяги митного контролю транзитного переміщення та своєчасного вивезення вантажів за митну територію України.
РОЗДІЛ 1 . СУТНІСТЬ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ПІД ЧАС ТРАНЗИТУ, ТИМЧАСОВОГО ВВЕЗЕННЯ ТА ВИВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ І ІНШИХ МАТЕРІАЛІВ
1.1 Поняття та зміст митного оформлення в зовнішньоекономічній діяльності підприємств України
Митна переробка зовнішньоекономічних ванатжів, займаючи провідне місце в діяльності митної служби, водночас потребує і найбільших затрат трудових, фінансових, матеріальних та інших ресурсів. Під митною переробкою ванатжів розуміється комплекс митних операцій, пов'язаних із процесом фізичного переміщення вантажу через митний кордон держави. Митний Кодекс України [1] класифікує ці операції як митні режими. Митний режим - це сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України для митних цілей.
Згідно з Митним Кодексом України [1] відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються 13 видів митного режиму (рис.1.1) : 1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит;
6) тимчасове ввезення (вивезення); 7) митний склад; 8) спеціальна митна зона;
9) магазин безмитної торгівлі; 10) переробка на митній території України;
11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова на користь держави.
Роль і значення митного режиму полягає в тому, що він встановлює:
а) порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару;
б) умови перебування товару на (поза) митній території;
в) межі, в яких може використовуватися товар;
г) права й обов'язки особи, що переміщує товар;
д) вимоги до товару, який розміщується під певний режим.
Рис.1.1. Митні режими в Україні [1]
З позицій митної логістики(або логістизації митної переробки вантажів), усі митні режими класифікуються за такими суттєвими ознаками (див.табл.1.1):
1. Залежно від використання заходів економічної політики розрізняють митні режими із застосуванням таких заходів та без іхнього застосування. Так, товари, що підпадають під режим «імпорт» та «експорт», підлягають випуску після завершення митного оформлення із застосуванням заходів економічної політики, сплатою всіх належних митних зборів та податків. А товари, що розміщуються у митний режим «транзит», «митний склад», «спеціальна митна зона», «магазин безмитної торгівлі», після завершення митного оформлення випускаються умовно без застосування заходів економічної політики та сплати митних зборів та податків.
2. Залежно від накладання мита слід розрізняти митні режими за яких:
а) передбачається повне звільнення від митних платежів;
б) передбачається часткове звільнення від митних платежів;
в) звільнення від митних платежів немає.
До перших двох випадків належать митні режими «реімпорт», «транзит», митний склад», «тимчасовий ввіз(вивіз)», «мпеціальна митна зона».
3. Залежно від необхідності ліцензування митними органами України учасників митних режимів розрізняють:
а) митні режими, що ліцензуються ДМСУ;
б) митні режими, що не ліцензуються ДМСУ.
Так, до перших режимів належать митні режими «магазин безмитної торгівлі», «митний склад», «переробка на митній території». Ліцензування учасників митних режимів, яке здійснює ДМСУ, слід відрізняти від ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке здійснюється державними органами, та може бути у формі:
а) дозволу на виконання певного виду зовнішньоекономічної діяльності;
б) дозволу на проведення певної експортно-імпортної операції з використанням експортної або імпортної ліцензії.
4. Залежно від характеру зовнішньоекономічної операції митні режими поділяють на:
в) пов'язані одночасно з експортом та імпортом товарів;
Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.
Таблиця 1.1 Класифікація митних режимів [41]
1. Імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.
Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:
а) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;
б) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;
в) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.
2. Реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.
Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:
а) походять з митної території України;
б) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;
в) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;
г) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.
Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
а) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
б) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
в) дотримання експортером вимог, передбачених законом.
4. Реекспорт - це итний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.
Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України у режимі реекспорту, якщо:
а) митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;
б) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
в) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;
г) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.
5. Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.
Товари, що переміщуються транзитом, повинні:
а) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
б) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту;
в) у випадках, визначених законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;
г) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;
д) бути доставленими до митного органу призначення у строк, що визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.
6. Тимчасове ввезення (вивезення) - це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.
Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:
а) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);
б) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;
в) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.
7. Митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.
8. Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом.
Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України. Ввезення на митну територію України цих товарів у незмінному стані або товарів, повністю вироблених, достатньо перероблених або оброблених у таких зонах, здійснюється в режимі імпорту.
Спеціальні митні зони створюються відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами у межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов'язки органів управління зони по виконанню вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.
9. Магазин безмитної торгівлі - це митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.
10. Переробка на митній території України - це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.
Кількість операцій щодо переробки товарів у митному режимі переробки на митній території України не обмежується.
Операції щодо переробки товарів можуть включати:
б) обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;
в) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;
г) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.
Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.
У разі вивезення за межі митної території України товарів, ввезених для переробки на митній території України, чи продуктів їх переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа - митної декларації, в якій зазначаються кількість та вартість українських товарів, витрачених на здійснення операцій щодо переробки товарів, що ввозилися для переробки.
Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України для митного оформлення експорту товарів українського походження.
11. Переробка за межами митної території України - це митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.
12. Знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.
13. Відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.
Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, складається з наступного [24]:
2. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо
3. Зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту)
4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару
Документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури
5. Декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України)
6. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари
7. Облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, форма якої затверджується Державною митною службою, або її копія, завірена таким суб'єктом.
8. Лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу)
9. Документ контролю за доставкою товарів
10. Документи про надання фінансових гарантій
12. Книжка МДП, книжка АТА, книжка CPD
13. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками і пломбами
14. Акти приймання-передачі (електроенергії, газу, нафти, аміаку тощо)
16. Документ на право провадження митної брокерської діяльності
17. Документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів
18. Документи, що визначають країну походження товарів
19. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД
20. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов'язкових платежів)
21. Векселі (відповідно до законодавства)
22. Документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування
23. Документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом
24. Заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації)
25. Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України
Примітка. У разі транзиту залізничним транспортом вантажів з непідакцизними товарами для здійснення митного контролю та митного оформлення подається накладна ЦІМ (СІМ) або УМВС (СМГС), або ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС).
1.2 Зміст м итн ого режим у «транзит»
Законодавчі засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України визначаються Законом України «Про транзит вантажів» [5], згідно якому:
- транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України;
- контроль транзитних вантажів - діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади та їх службових осіб у пунктах пропуску через державний кордон України по перевірці відповідності транзитних вантажів і транспортних засобів транзиту вимогам митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного та інших видів контролю, що встановлюються виключно законами та міжнародними договорами України;
- транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;
- учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
Транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).
Транзит вантажів у прямому сполученні передбачає їх перевезення за єдиним транспортним документом протягом усього шляху слідування.
Транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.
Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою АТА (Carnet ATA). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), книжка МДП (Carnet TIR), книжка АТА (Carnet ATA), необхідні для здійснення митного контролю. У разі транзиту вантажів залізничним транспортом до митних органів на дільницях, на які поширюється сфера застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), подається накладна ЦІМ (СІМ). У разі транзиту вантажів залізничним транспортом на інших дільницях до митних органів подається накладна УМВС (СМГС) або накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), що містить відомості, необхідні для здійснення митного контролю. У разі транзиту вантажів автомобільним транспортом до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або книжка МДП (Carnet TIR). Декларування транзиту вантажів, що переміщуються авіаційним транспортом, здійснюється за авіаційною вантажною накладною (Air Waybill) та/або вантажною відомістю (Cargo Manifest) з поданням митним органам вантажної митної декларації. У разі транзиту вантажу в межах одного пункту пропуску вантажна митна декларація не подається. Декларування транзитних вантажів, що переміщуються морським і річковим транспортом, відповідно до вимог законодавства України здійснюється за поданням митним органам коносамента (BILL of Lading) та вантажної митної декларації. Транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту. Договори (контракти) про надання (виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як між резидентами і нерезидентами, так і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), а також засоби транзиту залежно від умов перевезень. Тарифи на транзитні послуги (роботи) визначаються договорами (контрактами), зазначеними у статті 7 Закону [5], якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, для забезпечення їх конкурентоспроможності порівняно з відповідними послугами (роботами) у суміжних державах. Розрахунки між вантажовласниками та іншими учасниками транзиту здійснюються у порядку, визначеному цими договорами (контрактами), згідно з якими вантажовласники можуть попередньо перераховувати на рахунки інших учасників транзиту кошти, що не є власністю останніх і використовуються ними виключно для розрахунків від імені вантажовласників за транзитні послуги (роботи) з їх надавачами (виконавцями), після чого такі операції оподатковуються відповідно до законодавства України як оплата цих послуг (робіт). Контроль транзитних вантажів встановлюється виключно законами і міжнародними договорами України та здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. Контроль транзитних вантажів та обробка супроводжувальної документації транзиту вантажів здійснюються за технологічними схемами пропуску через державний кордон України відповідних транспортних засобів, що визначають терміни його проведення та регламентують дії службових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади.
Обов'язковими умовами здійснення контролю транзитних вантажів є:
- чітка регламентація проведення контролю та дій службових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади виключно нормативно-правовими актами;
- кваліфіковані службові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади, що утримуються виключно за рахунок коштів державного бюджету;
- наявність необхідних сертифікованих засобів контролю;
- спрощений та прискорений порядок контролю;
- комплексне, одночасне та безперервне проведення всіх видів контролю, а за наявності угод з відповідними органами суміжних держав - спільно з ними.
Товари, що переміщуються транзитом, при дотриманні умов, передбачених статтею 201 Кодексу [1], у відповідності до статті 3 Закону України від 20.10.99 № 1172-XIV "Про транзит вантажів" [ 5] звільняються від оподаткування митом, акцизним збором та ПДВ.
В митному режимы «транзит» - сплаті підлягає тільки єдиний збір за ставками, встановле
Шляхи покращення митного оформлення та митних зборів під час транзиту, тимчасового ввезення та вивезення товарів і інших матеріалів дипломная работа. Таможенная система.
Реферат: Предложения по совершенствованию систем оплаты труда и материального стимулирования
Реферат: Архитектура современного ПК 4
Основные Сочинения Композитора Глинки
Курсовая работа по теме Административная реформа и проблемы ее реализации в современной России
Сочинение Что Такое Любознательность 9 Класс
Дипломные Работы Жилые Дома
Курсовая работа: Изучение памяти у дошкольников с задержкой психического развития (ЗПР)
Контрольная работа по теме Этапы эволюции средневекового государства. Становление английского парламента (ΧІІІ – &...
Реферат На Тему Період Руїни В Україні
Курсовая работа по теме Гражданская гонзо-журналистика в рунете на примере сайтов Livejournal.com И Snob.ru
Контрольная работа по теме Доступность правосудия как европейский стандарт справедливого правосудия и принцип российского арбитражного процесса
Отчет по практике: Отчет по практике в ОАО Новороссийский морской торговый порт
Курсовая работа по теме Роль предприятия в экономике страны
Реферат: Характеристика концепции культуры К.Г. Юнга: архетипы коллективного бессознательного и их значение для творчества. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Общая характеристика преступлений против добросовестной конкуренции
Реферат: Классификация алкогольных напитков и их подача,
Курсовая работа: Функции и обращение денег
Реферат: Перспективы развития Международных экономических отношений Украины с РФ и странами ЕС
Реферат по теме Механизм функционирования государственного сектора (на примере США)
Курсовая работа по теме Романтические черты гармонии А.Н. Скрябина
55-й Подольский пехотный полк: история подвига служения отечеству - История и исторические личности курсовая работа
Зміст й напрямки розробки та впровадження національними урядом Центральної Ради аграрної політики в 1917-1918 роках - История и исторические личности магистерская работа
Тема болезни и безумия в творчестве А.П. Чехова - Литература курсовая работа