Щодо застосунку «Резерв+»

10 травня 2024 року була прийнята нова редакція Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів No523.

Разом з цим така редакція опублікована не була.

Через неопублікування нової редакції Порядку органи влади фактично повинні орієнтуватися на попередній документ, який в базах законодавства має статус «чинний», але фактично чинним бути не може, адже Кабмін 10 травня виклав його у новій редакції.

Цим попереднім документом є Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який було затверджено Наказом Міністерства оборони від 28 березня 2022 року No94.

У базі законодавства Верховної Ради вказано, що саме цей – старий – порядок є чинним.

Відповідно до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Мінюсту старий порядок також є чинним.

Зауважимо, що застосунок «Резерв+» не згадується в жодній іншій постанові Кабміну, які є відкритими для громадськості. Наприклад, у постанові про порядок формування військово-облікових документів в електронній формі (постанова Кабміну No559 від 16 травня 2024 року зі змінами від 18 червня) або ж у постанові, яка регулює оновлення даних для чоловіків за кордоном від 17 травня 2024 р. No565.

Відповідно до пункту 4 постанови 565 для уточнення облікових даних особі необхідно встановити електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста на електронний пристрій, критерії якого підтримують його використання, підключений до Інтернету, та пройти електронні ідентифікацію та автентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

7. Відомостями, отриманими з Реєстру (за наявності) за результатами уточнення облікових даних, є:

- прізвище;

- власне ім’я (усі власні імена);

- по батькові (за наявності);

- дата народження;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- окремий номер запису в Реєстрі;

- відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності особи до виконання військового обов’язку;

- відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;

- військове звання;

- військово-облікова спеціальність;

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

- відомості про виконання військового обов’язку;

- відомості про військовий облік;

- відомості про подання щодо розшуку в Національну поліцію;

- дата та час формування.

У постанові 559 зазначено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється) в електронній формі «засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації)».

Оскільки ці постанови опубліковані у відкритому доступі, внесення відповідних змін до них, що, до прикладу, «Резерв+» є електронним кабінетом військовозобов’язаного», за допомогою якого оновлюються дані чи відображається електронний ВОД, не склало б особливої напруги для урядовців.

Разом з цим, на сьогоднішній день, жоден нормативний акт, опублікований у відкритому доступі не визначає «Резерв+» як електронний кабінет призовника.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно- правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Разом з цим.

Кабінет Міністрів України зазначив, що пунктом 2 § 31 Регламенту КМУ визначено, що постанови Кабінету Міністрів або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом (з грифом «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості» або «Для службового користування»), не підлягають опублікуванню.

«Розробником і належним розпорядником постанови КМ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів», прийнятої 10.05.2024 за No 523 з грифом «Для службового користування», є Міністерство оборони.

Згідно із пунктами 85 та 87 Типової інструкції у разі надходження до установи запиту на інформацію, що міститься у документі, якому присвоєно гриф «Для службового користування», здійснюється перегляд такого документа з метою перевірки відповідності запитуваної інформації сукупності вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», щодо обмеження доступу до інформації на момент надходження запиту.

Рішення про скасування грифа «Для службового користування» чи його підтвердження приймається комісією з питань роботи із службовою інформацією установи – розробника документа або відповідною комісією установи-правонаступника чи установи вищого рівня, якщо установа – розробник документа припинила свою діяльність.

Отже, Міноборони є належним розпорядником інформації, який відповідно до пунктів 85, 87 Типової інструкції приймає рішення про скасування грифа «Для службового користування» чи його підтвердження» - така позиція секретаріату КМУ.

В свою чергу, Міноборони у відповіді за підписом т. в. о. директора Директорату цифрової трансформації у сфері оборони Міністерства оборони України Артема Романюкова гр. Мамченко на запит про доступ до публічної інформації, зауважило, що відповідно до пункту 1 § 31 Постанови КМУ «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України» постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування. Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях – Офіційному віснику України та газеті «Урядовий кур’єр».

Водночас відповідно до пункту 2 § 31 Регламенту положення, що містять інформацію з обмеженим доступом (з грифом «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості» або «Для службового користування»), не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо такими постановами не встановлено пізніший строк набрання ними чинності.

Оскільки Постанова є документом, що становить службову інформацію Міноборони, вона не підлягає розповсюдженню серед осіб, які не мають права доступу до неї на законних підставах, а також не підлягає розголошенню третім особам в контексті публічних правовідносин.

Міноборони також наполягає, що порядок доступу до Реєстру «Оберіг» визначається постановами No560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та No1487 від 30 грудня 2022 р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів».

Вказані нормативні акти згадки про застосунок «Резерв+» не мають.

Нагадаємо, що листи міністерств та відомств, оголошення на офіційних сайтах тощо не є джерелом права.

Позиція судів.

Нагадаємо, що рішення судів перших інстанцій не можуть бути використані як джерела права.

Разом з цим, в судових рішеннях вже зазначається, що відомості із застосунку «Резерв+» є належними під час встановлення військово-облікових даних військовозобов’язаних, а дії військовозобов’язаних щодо оновлення своїх даних в застосунку прирівнюються до оновлення відповідно до норм законодавства.

Так, зокрема, у справі No511/2216/24, яку розглянув 28 червня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області суд встановив:

«Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.

При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв+».

Постанова суду за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/120055157

Позиція посольств.

Позиція іноземних представництв України висловлена лише у повідомленнях на сайтах.

Зокрема, Посольство України в Королівстві Іспанія зазначає (https://spain.mfa.gov.ua/konsulski- pitannya/poshireni-pitannya-shchodo-mobilnogo-zastosunku-rezerv):

Інформація в мобільному застосунку “Резерв+” з реєстру Оберіг не є офіційним документом.

Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» визначає поняття електронного кабінету військовозобов'язаного. Кабінет наразі

реалізовано у форматі мобільного застосунку “Резерв+”.

Постанова, яка врегульовує функціонування мобільного застосунку, прийнята 10 травня 2024

року. Інформація щодо постанови та її текст становить інформацію з обмеженим доступом, тому

постанова не оприлюднювалась.

Також функціонування мобільного застосунку регулюється наказом Міністра від 29 квітня

2024 року про створення інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного

кабінету військовозобов’язаного».

Які дії військовозобов’язаних закордоном?

Як вже зазначалось, постанові, яка регулює оновлення даних для чоловіків за кордоном від 17 травня 2024 р. No565.

7. Відомостями, отриманими з Реєстру (за наявності) за результатами уточнення облікових даних, є:

- прізвище;

- власне ім’я (усі власні імена); - по батькові (за наявності);

- дата народження;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- окремий номер запису в Реєстрі;

- відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;

- військове звання;

- військово-облікова спеціальність;

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

- відомості про виконання військового обов’язку;

- відомості про військовий облік;

- відомості про подання щодо розшуку в Національну поліцію;

- дата та час формування.

Відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання адміністративних послуг громадянам України у сфері міграції за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2024 р. No 648 визначено процедуру прийняття у громадян України, які перебувають за межами України, документів для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також видачі їм оформлених документів розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС та є адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру (далі - відокремлений підрозділ), надалі - Постанова 648.

Відповідно до пункту 4 Постанови 648 4. Оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у зазначених осіб військово-облікових документів.

Перевірка дійсності військово-облікових документів проводиться відповідно до законодавства.

Таким чином, наявність застосунку «Резерв+» може розглядатися як наявність електронного військово-облікового документу.

Разом з цим, на сьогодні не забезпечено чіткої взаємодії з іншими реєстрами, що може призводити до некоректного відображення даних.

Натомість встановлення застосунку «Резерв+» та відсутність в ньому відповідних відомостей може стати підставою для призначення штрафів особам.

Які рекомендації?

По-перше, кожна ситуація індивідуальна. Якщо особа взагалі не ставала на облік, або тривалий час, з 24.02.2022 року не оновлювала дані, «Резерв+» може не відобразити повний перелік відомостей про особу, як то: відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; військове звання; військово-облікову спеціальність; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); відомості про виконання військового обов’язку; відомості про військовий облік.

За таких обставин дані можливо буде оновити лише після явки до ТЦК та СП, на обліку у якого перебував або повинен був перебувати військовозобов’язаний.

По-друге, встановлення застосунку «Резерв+» за відсутності дотримання всіх правил обліку може призвести до стану «У розшуку», зокрема через те, що :

- громадянин не став на військовий облік після досягнення ним відповідного віку;
- громадяни, що були зняті з військового обліку, але не стали назад на військовий облік у
зазначений термін;
- громадяни, що були виключені з військового обліку, але після 18 травня зобов'язані стати на
військовий облік і не зробили цього;
- громадянин, що перебуває на військовому обліку, не проживає за зареєстрованим місцем проживання та не повідомив про це ТЦК;
- громадянин, що отримав повістку, не з'явився до ТЦК у зазначену дату та час без поважних на те причин;
- громадянин, що отримав направлення на ВЛК, не пройшов комісію або після проходження комісії не з'явився повторно до ТЦК;
- громадянин, після оновлення даних і проходження ВЛК, отримав повістку про призов на військову службу під час мобілізації та не з'явився до ТЦК у зазначену дату та час без поважних на те причин.

Перелік не є вичерпним.

При цьому ані Постанова 648, ані постанова 565 не визначають порядок виправлення помилкових статусів у «Резерв+». Однак після встановлення додатку і наявності такого статусу єдиним можливим шляхом його виправлення буде явка до ТЦК та СП.

З врахуванням вищевикладеного, звертаючись на відсутність чіткої правової регламентації використання застосунку «Резерв+» , рекомендуємо направляти індивідуальні звернення до посольств чи консульств, які Ви маєте намір відвідати та з’ясувати:

- чи буде достатньо наявності встановленого застосунку «Резерв+», як форми реалізації електронного військово-облікового документа (ВОД)?
- чи відбудеться оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також видачі їм оформлених документів розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС та є адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру за наявності статусів особи у застосунку «Резерв+» як: «Не перебуває на обліку», «У розшуку» тощо?

З повагою,

Команда юридичних радників «USU»

Щодо застосунку «Резерв+»

Report Page