Що за графічні романи такі?

За останній рік в Україні відбувся справжній комікс-бум: графічної прози українською вийшло більше ніж за весь час незалежності. Паралельно з цим популярність почав набирати такий термін, як графічний роман, а в деяких випадках і графічна новела. Проблема лиш у тому, що більшість людей, хто цим терміном користується, або пояснити його не можуть, або в своїх тлумаченнях плутаються. Ось ми й вирішили пролити світло на це таємниче поняття.

Почнімо з самого початку, а саме з появи терміну, як такого. Вперше назвав свій твір "графічним романом" видатний коміксист Вілл Айснер. Чим він видатний? Ну, цей дід був одним із перших, хто в Америці видавав комікси окремо, а не як придаток до газет. З його видавництва вийшли такі легенди як Джек Кірбі, Стен Лі та Боб Кейн. Вам цього мало? Також він у 1885 році задовго до всяких Скоттів МакКлаудів написав книгу, в якій дослідив комікс як вид мистецтва і дав йому визначення "sequential art" (укр. послідовне мистецтво). Щось я трохи захопився... Отже, наприкінці 70-их, коли альтернативні комікси почали набувати популярності, він вирішив зробити мальопис, що буде орієнтований на дорослу аудиторію і продаватиметься в книгарнях. Знайти видавництво, що б погодилось на таку авантюру, було важко, тож він вирішив назвати це "графічним романом". Ця його витівка спрацювала, і згодом великі видавництва почали й самі клепати свої "графічні романи". Так називали будь-яку звершену історію під однією обкладинкою, обсяг якої перевищував щорічник, а змістове навантаження – Людину-Павука.

Але йшов час – настали 80-ті. Почали з'являтися комікси, орієнтовані на дорослого читача, однак були періодикою, тож у визначення не вписувались, а відокремити їх від того ж таки гіпотетичного Людини-Павука треба було. Це я зараз про "Вартових" Алана Мура, "Пісочного Чоловіка" Ніла Ґеймана та інші твори, які пересічний читач назве в першу чергу, коли його спитають про улюблений графічний роман. Кумедно, але що Алан Мур, що Ніл Ґейман даний термін не визнають і називають свій доробок коміксами.

На даний момент що творці коміксів, що читачі не дійшли консенсусу в тому, що ж таке цей графічний роман. Так, Марк Лендіс, режисер "Хроніки" й автор коміксу "Супермен: американський прибулець", висловився, що на його думку графічний роман – історія з явним початком, серединою та кінцем, а не "онґоінґ", що триває десятиліття; Роберт Кіркман автор "Ходячих небіжчиків" у свою чергу казав, що такого терміну просто не існує.

На мою думку, це поняття непотрібне, оскільки воно не виконує свою функцію, не має під собою якогось конкретного значення. Воно лиш заплутує людей. Щодо терміну ж графічна новела я інформації ніякої не знайшов, тож, скоріш за все, це результат невдалого перекладу словосполучення "graphic novel" (укр. графічний роман), бо в українській, як і в більшості мов, термін новела означає коротку історію, а зовсім не великий прозовий твір, як у випадку зі словом "novel".