Що там по кораблях?

Ділимося з вами статтею нашого підписника, що провів власне дослідження - розслідування! 🙂

В цьому тексті я намагаюся визначити втрати російського чорноморського флоту (РЧФ), доповнивши дані проекту Oryx та пройти шлях розслідувача на основі відкритих даних. Такого роду дослідження привело до створення ще одного набору даних про війну, дало змогу дізнатися багато нових фактів про сам флот та навело на думки про можливу подальшу роботу над цією тематикою.

Дані

Кожний день війни ЗСУ завдають втрат особовому складу ворога та знищують його військове озброєння. Напевно, більшість із нас починає та закінчує свій день саме із думки: “Що там по русні?” та перевіряє ці втрати противника за попередній день. А багато хто робить такого роду перевірки частіше ніж двічі на день.

Всі дані втрат фіксуються та публікуються в кількох різних джерелах та форматах. Мені відомі два першоджерела. Перш за все, у вигляді денних зведень втрати окупантів публікує Генеральний Штаб ЗСУ на своїх медіа ресурсах.

Ці щоденні зведення я збираю докупи та оновлю кожного дня. Таким чином фіксується історія втрат, а ентузіасти із різних країн світу можуть дізнатися про втрати та розробити свої аналітично-візуалізаційні проекти чи додатки. Цей набір даних називається 2022 Ukraine Russia War Dataset і його можна знайти на двох платформах: Github та Кaggle. Мабуть, ще хтось займається схожими речами.

Іншим першоджерелом інформації є проект про війну від Oryx, які збирають фото та відео докази, що публікуються у соціальних мережах очевидцями. Таким чином вони на своєму ресурсі фіксують, розпізнають та класифікують втрати із двох сторін.

Мотивація

Однією із чисельно найменших на сьогодні, всього 15 одиниць, є категорія кораблі та катери. Та всі ми розуміємо, що це одні з найтяжчих та найдорожчих цілей, які знищила українська армія.

Варто згадати, що кожна повітряна тривога для населення починається із пошуку та перевірки інформації звідки вилетіли ракети. І дуже часто вони вилітають саме із кораблів РЧФ. У віддалених від лінії фронту містах саме вони завдають значної шкоди.

В той самий час, ми також знаємо, що склад РЧФ є фіксований, а Босфор закритий для військових кораблів, відповідно інші кораблі його не поповнять в найближчий час. Доволі часто в ЗМІ фігурує інформація про кількість наведених із кораблів ракет на українські міста, що не може не турбувати. Напевно це все, що мені було відомо. А, ну ще крейсер москва затонув 14 квітня.

Мені було цікаво дізнатися щось більше про корабельний склад РЧФ та загрози, які він несе. Внаслідок цього вийшло зробити на цю тему маленьке власне розслідування на основі відкритих джерел даних. Як виявилось такого типу дослідження називають Open source intelligence (OSINT). Можливо мій текст, роздуми та докази теж підпадають під цю категорію.

Завдання

Якщо глянути на втрати військових кораблів ворога, то згідно офіційних даних Генерального Штабу ЗСУ на 9 липня 2022 року це 15 катерів та кораблів. В той же час дослідникам із проекту Oryx вдалося ідентифікувати за допомогою фото та відео фіксацій розміщених у відкритих джерел даних 10 із них (рис. 1).

Виходячи з цього, я поклав собі за мету дізнатися про 5 невідомих на даний момент часу корабельних втрат. В процесі роботи виникло ще одне завдання з’ясувати більше інформації про вже відомі втрати, бо вона була неповною.

Крок 1

Першим, що я вважав було необхідним зробити, це ідентифікувати дати вдалих атак на кораблі РЧФ. Для цього я скористався власним додатком про військові втрати, який розробив ранішe (риc. 2). Оскільки кількісні втрати корабельного складу поки що відносно малі, то щоб розв’язати це завдання, достатньо було пройтися по кожному стовпцю (в самому додатку при наведені курсора на стовпець чітко видно дату події) та зафіксувати необхідні дати в таблицю. Таким чином вдалось встановити їхню часову послідовність.

Цю саму інформацію також можна доволі легко отримати із таблиці з даними, яка використовується у додатку та є у відкритому доступі. Зазвичай дані в ній оновлюються наступного дня після фіксації втрати військового озброєння.

Крок 2

Далі за допомогою інформації опублікованої проектом Oryx вдалось співставити в новоствореній таблиці часовій послідовності втрат вже ідентифіковані кораблі. Річ у тому, що Oryx кожну із фотографій маркують датою (рис. 3) і це спрощує увесь процес. В деяких місцях дати відрізнялися на день чи два. Це зумовлено тим, що втрати можуть фіксуватися на кілька днів пізніше через затримки, які спричиняють складні воєнні дій на різних точках фронту чи додаткові перевірки даних. Якщо ж доказом втрати є відео, то дата завантаження може бути одним із перших орієнтирів.

Таким чином вдалось частково визначити інформацію про 10 із 15 втрат корабельного складу (рис.4). 5 із них досі залишаються повністю невідомими. Також хочеться вияснити відсутню інформацію решти кораблів.

Крок 3

Як я дізнався, і це добре видно із таблиці, що кораблі об’єднуються одним і тим самим проектом. Тобто відбувається розроблення проекту та для нього будують певну обмежену кількість таких самих кораблів. 4 втрачені катери об’єднані класом “Раптор” та відносяться до проекту 3160 (колонка Project на рис. 4). Швидкий пошук у вікіпедії дає відповідь, що кораблями цього проекту є швидкохідні патрульні катери прибережної зони. Їх було випущено 17 одиниць та 7 із них знаходяться в розпорядженні РЧФ. Подальший пошук дозволив встановити що їх насправді було шість: P-274, P-275, P-276, P-345 Buyevlyanin, P-425 Chapaevsk, P-352. На початку травня зафіксовано 3 втрати катерів цього проекту. Хоча деякі джерела кажуть, що таких втрат може бути 4 чи навіть 5. Отже, цілком ймовірно, що вже всі 6 катерів, а не тільки 4 пішли на дно вслід за крейсером москва.

За допомогою цього самого підходу були перевірені кораблі проектів 11770 та 02510. Перший з них має два десантні катери: D-144, D-199. Інший має два швидкохідні катери: D-296, D-309. Невідомо точно котрий із них затонув, але пошук звужується для обидвох проектів до двох кораблів.

Отож, на основі попередніх припущень я заповнив колонку Name та створив іншу NameAlternative(рис. 5). Втраченим кораблем може бути будь-який із першої чи другої колонки. Можливо пізніше буде змога точніше ідентифікувати котрий саме затонув. Це можливо у двох випадках з’явиться додаткова інформація чи інший катер із того самого проекту буде затоплено

Крок 4

Із фотодоказу, що опублікував Oryx для корабля класу “Ропуха” проекту 775 видно, що поруч одночасно із ним горить інший корабель. Ця пожежа відбувається в порту Бердянська. Тим іншим кораблем на фото є великий десантний корабель “Саратов”. Про вибухи та пожежу в порту є доступними кілька відео із місцевих камер спостереження. Якщо уважно його переглянути (Відео 1), то видно, що від “Саратова” відпливають два пошкоджені кораблі. Бортові номери та інша допоміжна інформація дозволила встановити, що це два кораблі проекту 775 Новочеркаськ та Цезар Куніков. Обидва вони зазнали різного ступеня пошкодження. А капітан одного із них помер за кілька днів від травм, які отримав при пожежі. На підставі цього можна зробити висновок, що ймовірно другим кораблем для якого в нас покищо залишається вільна лінійка в таблиці на 24 березня є один один із кораблів проекту 775. Відповідно іншим тим, що поки в таблиці без назви стає інший.

Остання втрата відбулась 30 червня. За кілька днів після того з’явилась інформація, що катер проекту 1176 підірвався на міні. З таких катерів цього проекту є в наявності тільки D-109. Цілком ймовірно це він.

Про перші три втрати корабельного складу РЧФ, дві з яких відбулись на самому початку війни, поки що не вдалось знайти якоїсь конкретної інформації. Та є надія, що я недостатньо шукав (хоча багато новинних та аналітичних ресурсів переглянув) або інформація якимось чином випливе назовні пізніше.

В таблицю була внесена відповідна інформація та додано ще кілька колонок із даними, які фіксувались протягом пошуків (рис. 6.). Перша з них Status, в більшості випадків також потребує додаткового уточнення. Друга колонка HitBy містить інформацію про зброю, якою наносився удар та третя HitPlace— власне саме місце удару.

Набір даних

Досліджуючи пошкоджені кораблі, я зробив та виклав у відкритий доступ набір даних russian navi, який складається із чотирьох таблиць. Перша з них містить вичерпну інформацію про більше ніж 270 кораблів та катерів ЧФ. Близько 70 із них мають озброєння на борту та є військовими. Друга та третя містять інформацію про ті самі кораблі із англійської та російської вікіпедії відповідно. Проте, даних значно менше. Для прикладу, є загальна інформація про 100 суден на російській вікіпедії та тільки близько 30 мають свою сторінку із детальним описом. А четверта — це власне таблиця про яку йде мова в цій статті. Вона буде поновлюватися в міру затоплення нових кораблів чи уточнення вже наявної в ній інформації.

З допомогою цього набору даних можна дізнатися дуже багато цікавої інформації про встановлені на кораблях озброювальні комплекси, захисне обладнання. Можна спробувати оцінити місце дислокації чи вік флоту (повірте, багато із кораблів дуже старі). Можна вияснити, які із кораблів зараз в ремонтів або взагалі ще на стадії будівництва. Також доступна інформація про кількісний склад обслуговуючого персоналу для майже кожного із кораблів. Мені цей набір даних допомагав шукати відповіді на питання, зокрема, для прикладу, пошук кораблів за номером проекту. І зрештою над ним можна і треба працювати далі, шляхом розширення та вдосконалення.

Сервіси

Працюючи над описаним аналізом, я натрапив на невідомі мені раніше із зрозумілих причин сервіси (я цією тематикою не цікавився), які займаються відстеженням переміщенням суден по всьому світу. За їхньою допомогою можна виявити багато цікавих даних та встановити фактів. Звісно тільки частина інформації є безкоштовною. Але навіть вона включає в себе інформацію про переміщення та стоянку суден (рис. 7.). Як видно із рисунку, рух у південній частині Чорного моря залишається доволі жвавим. Так само, можна бачити, що відбувається постійний зв’язок із Каспієм. Аналіз переміщень суден показує велику різноманітність географічної приналежності кораблів.

В мене виникла ідея, що з допомогою цих сервісів можна встановити точно, які саме катери затонули. Я думав діяти від супротивного: спробую довести потоплення, тим аргументом, що катер зараз ніде більше не фіксується. Для прикладу, я точно знаю, що один із двох катерів проекту 11770 затонув. І я готовий був переглянути всі існуючі, щоб встановити який із них показується на карті, щоб таким чином встановити затонулий. Та ця ідея провалилась. Військові кораблі майже не фіксуються в цих сервісах (деякі із них все-таки можна знайти на картах). У відкритому доступі так точно.

Супутникові знімки

В той же час, працюючи над набором даних, я натрапив в твітері на кілька цікавих акаунтів. Один із них OSINT-88 публікує супутникові зображення захоплених українських портів (риc. 8). Часто вони вже із готовою розшифрованою інформацією про військових кораблі. Це наштовхнуло на ідею більше детально їх аналізувати та спробувати встановити хоча б часткове їх переміщення між портами, звісно, якщо воно відбувається. Також на цих зображеннях я помітив, що в портах є кораблі інших російських флотів. Треба розкрити цю інформацію.

Висновки

Фінальну таблицю цього міні розслідування я включив у створений набір даних про РЧФ та буду намагатися наповнювати її актуальною інформацією.

Сама робота з відкритими даними в цій тематиці доволі цікава, але водночас складна — витрачається багато часу на встановлення та фіксації назви чи факту. При цьому, певна початкова інформація вже була в наявності.

Також виникли дві нові ідеї для можливих наступних досліджень. Перша – аналіз супутникових зображень. Друга — аналіз всього ЧФР із цікавими візуалізаціями та аналітикою встановленого військового обладнання.

Найбільшою складністю при такому виді дослідження є робота із подіями, які відбулись давно в часі. Для прикладу, відносно важко відмотувати в часі новини, які відбулись 4 місяці тому, в соціальних мережах новинних ресурсах, тощо. Також певна інформація може бути втрачена через видалення із невідомих причин. Краще працювати із подіями коли вони відбуваються.

Статтю та набори даних можна підтримати, натиснувши на відповідну іконку вподобань для кожного із ресурсів. Для Medium це оплески 🖐 . І так, це важливо!

Якщо Вам цікава тема pозглянутих в статті даних, то буду радий отримати питання тут в коментарях чи в особистих повідомленнях соціальних мереж. Дякую!

Автор: Perto Ivanyuk

Посилання на блог автора: https://petroivaniuk.medium.com/