Що таке негативна та позитивна свобода? І чому це має значення?

Безліч політичних мислителів сучасності й минулого апелювали до ідеї свободи, при цьому їх розуміння того, чим є свобода, часто різнилось. В даному тексті співробітник Інституту Катона Арон Рос Павелл розглядає дві найпопулярніші концепції свободи і пояснює, чому лібертаріанці дотримуються саме негативної.

Негативну свободу можна розглядати як відсутність зовнішніх обмежень, а позитивну — як відсутність внутрішніх.

Значна частина суперечок між лібертаріанськими і нелібертаріанськими політичними мислителями пов'язана з різницею між негативною та позитивною свободою. Ці два технічні терміни в рамках політичної філософії відіграють значну роль у визначенні меж допустимих дій держави, а також встановленні того, для чого вона взагалі існує.

Різниця між позитивною і негативною свободою

А це означає, що і лібертаріанці, і їх суперники, які зацікавлені в політичних ідеях (і прагнуть змістовних розмов про них), виграють від розуміння цих двох видів свободи.

Якщо ми хочемо почати дуже просто, зберігаючи наші визначення в двох словах кожне, негативна свобода означає «свободу від», водночас позитивна свобода означає «здатність до».

Інший спосіб думати про цю різницю (знову ж таки, спрощений) — розглядати негативну свободу як відсутність зовнішніх обмежень, а позитивну — як відсутність внутрішніх.

Розгляньмо приклад. Джек живе в Нью-Йорку. Він хоче поїхати до Каліфорнії провідати родину. При негативній концепції свободи Джек вільний поїхати до Каліфорнії, якщо ніхто не заважає йому зробити це. Таким чином, його негативна свобода буде порушена, якщо сусід замкне Джека в підвалі або якщо хтось вкраде його машину.

Але що, якщо Джек настільки бідний, що не може дозволити собі машину або квиток на літак? Що, якщо Джек хворий і фізично не готовий до поїздки? У таких випадках ніхто не заважає йому поїхати до Каліфорнії, тому негативна свобода Джека залишається незачепленою. Проте він не в змозі виконати своє бажання, і тому з точки зору позитивної свободи він не вільний.

Негативна свобода, позитивна свобода і держава

В контексті політичної філософії — того, що державі дозволено робити і що вона повинна робити, — уряд захищає негативну свободу Джека, запобігаючи ув'язненню Джека сусідом і крадіжці Джекової машини. Якщо держава не в змозі запобігти цим конкретним діям, вона може покарати винних, тим самим (сподіваємося) знижуючи ймовірність інших подібних порушень свобод. На додаток до порушень або замість покарання, держава може змусити порушника компенсувати Джекові шкоду.

З іншого боку, держава, якій доручено безпосередньо просувати позитивну свободу Джека, може оподатковувати своїх громадян, щоб придбати йому машину, яку він не міг би інакше собі дозволити. Або Джек може використовувати ці доходи, щоб оплатити медичну допомогу, яка потрібна йому, щоб знову стати на ноги і мати змогу подорожувати. Держава, орієнтована на позитивну свободу, буде вживати активних заходів, щоб переконатися, що Джек не просто вільний здійснювати свої бажання, а й має ресурси для їх здійснення.

Лібертаріанські перспективи стосовно позитивної та негативної свободи

Як правило, лібертаріанці вважають, що держава повинна піклуватися тільки про негативну свободу і ніколи не повинна активно сприяти позитивній. Частково це пояснюється тим, що ми визнаємо, що задля надання деяким людям ресурсів, необхідних їм для отримання того, що вони хочуть, вони повинні забрати ці ресурси в інших. Щоб у Джека були кошти для придбання машини або оплати своїх медичних рахунків, хтось інший повинен не заплатити за свою машину чи медичні рахунки (у певному сенсі, це означає, що держава вкрала автомобіль в однієї людини, щоб віддати іншій, що є порушенням негативної свободи жертви). Якщо держава намагається уникнути цього, наприклад, змушуючи лікаря надавати Джеку безкоштовну медичну допомогу, це порушує негативну свободу лікаря використовувати свій час так, як він вважає за потрібне.

Крім цього, лібертаріанці часто стверджують, що держава, яка переслідує позитивну свободу, призведе не тільки до меншої негативної свободи, але і до меншої позитивної. Дозволяючи людям зберігати продукти своєї праці, наприклад, ми вирощуємо економіку, що означає більше ресурсів для кожного, щоб реалізувати свої бажання. Держави, які ставлять позитивну свободу вище негативної, просто стають біднішими. Тобто ми, лібертаріанці, стверджуємо, що якщо ви дійсно дбаєте про позитивну свободу бідних, ви створите уряд, який нічого не робить, окрім захисту негативної свободи.

Іноді, однак, лібертаріанці приймають ці аргументи за те, що позитивної свободи або не існує або ми не повинні про неї турбуватися. Не думаю, що це правильно. Тоді як ми завжди повинні бачити чітку грань між позитивною і негативною свободою в розмовах про роль держави, ми повинні також визнати, наскільки важлива позитивна свобода для всіх нас.

В цьому випадку, можливо, нам краще сказати, що тільки негативна свобода насправді є свободою, в той час як позитивна повинна бути перейменована на щось на кшталт «здатності» або «можливості». Але це не означає, що ми повинні ігнорувати розмежування, як воно використовується в літературі сьогодні, або що ми не повинні слухати тих, хто хоче продовжувати говорити про позитивну свободу.

Наостанок слід зазначити, як завжди у випадку будь-якого філософського спору, короткий огляд ігнорує багато сторін і більшість нюансів. Отже, якщо ви зацікавлені в тому, щоб дізнатися більше про негативну і позитивну свободу та про різні способи, якими філософи прагнули розрізнити чи об'єднати (!) їх, ви не знайдете кращого місця для початку, аніж стаття завжди чудової Стенфордської Енциклопедії Філософії на цю тему.

Більше статей і дрібка мемів у телеграм-каналі «Українських студентів за свободу», підпишіться.

Обговорити публікації ви можете в нашому публічному чаті.