Що таке military analytics

Війна завжди була боротьбою за перевагу. Протягом століть ця перевага досягалася чисельністю військ, вогневою потужністю, талантом полководців або силою волі. Проте сучасне поле бою впровадило ще один важливий фактор - дані, перетворивши їх на один із ключових ресурсів військової переваги. Щодня Сили оборони генерують величезні обсяги інформації: відеопотоки та телеметрію з БПЛА, логи роботи засобів РЕБ, логістичні треки, результати вогневого ураження та тисячі рапортів від особового складу.

Однак, самі по собі ці масиви цифр та відео не створюють переваги. Перевагу створює здатність системи якомога швидше та якісніше перетворювати сирі дані на конкретні рішення, що впливають на поле бою. Саме на цьому стику народжується Military Analytics – військова аналітика.

У цивільному житті слово «аналітика» часто асоціюється з красивими дашбордами, графіками та презентаціями. У військових реаліях жоден звіт сам по собі не має жодної цінності, якщо він просто відправлений нагору по вертикалі управління чи покладений у шухлядку.

Мета військової аналітики — не зафіксувати минуле, а вплинути на майбутні результати. У широкому розумінні військова аналітика не закінчується на аналізі даних: її цінність реалізується лише тоді, коли отримані знання стають основою для рішень та змін. Продукт роботи військового аналітика — це завжди прикладне рішення:

● Тактичне: зміна алгоритмів застосування сил та засобів на полі бою;

● Доктринальне: оновлення бойових розпоряджень, інструкцій та регламентів;

● Навчальне: негайне коригування програм підготовки особового складу на полігонах;

● Технічне: модернізація прошивок ПЗ, заміна частот або доопрацювання інженерних рішень;

● Організаційне: переформатування структури підрозділів під нові виклики.

У спрощеному вигляді цей процес можна представити як безперервний цикл. Спочатку дані збираються та проходять валідацію, після чого аналітики шукають у них закономірності, перевіряють гіпотези та формують висновки. На їх основі приймаються рішення, які впроваджуються на практиці — у тактиці, підготовці, технологіях чи організації. Далі оцінюється ефект цих змін, а нова практика знову генерує дані. Так аналітичний цикл запускається знову.

Важливо підкреслити, що аналітичний цикл завершується не тоді, коли звіт затверджено на вищому рівні управління, а тоді, коли підрозділи на нулі отримали ефективніший інструмент чи алгоритм дій. Результати цих змін створюють нову тактичну реальність, яка знову генерує дані для наступного аналізу. Чим швидше обертається це колесо, тим життєздатнішою є армія.

Аналіз бойових дій сам по собі не є чимось новим. Протягом історії військові спиралися на спостереження командирів, їхню інтуїцію та накопичений досвід. Сучасна війна суттєво змінила правила гри: завдяки цифровізації, сенсорам та системам ситуаційної обізнаності практично кожна дія на полі бою залишає цифровий слід.

Масштаб інформації навколо однієї операції чи навіть окремої місії БПЛА став настільки великим, що людський мозок не здатний опрацювати його самостійно та помітити приховані закономірності. Водночас варто зауважити, що «сухі» цифри без контексту мають обмежену цінність. Будь-яку інформацію необхідно поєднувати з живим досвідом бійців, якібезпосередньо виконували завдання. У підсумку, перевагу на полі бою отримує не той, у кого більше терабайтів відео з дронів, а той, хто швидше перетворює інформацію на знання, а знання — на ефективні рішення.

Існує стереотип, що військова аналітика — це закрита каста кадрових офіцерів генштабу. Насправді сучасна Military Analytics знаходиться на перетині військової справи, Data Science, математичної статистики, інженерії, управління знаннями (Knowledge Management) та дослідження операцій (Operations Research).

Не в останню чергу саме тому сьогодні в Україні найефективніші аналітичні рішення народжуються у синергії між бойовими офіцерами та фахівцями, які прийшли з цивільного IT- та бізнес-сектору.

Офіцери з бойовим досвідом приносять розуміння реальних процесів на полі бою, тактики противника, стресу та обмежень, з якими щодня стикаються підрозділи на передовій. Фахівці з цивільного сектору додають культуру роботи з даними, системне мислення, продуктові підходи, навички автоматизації процесів та швидкого тестування гіпотез.

Цей симбіоз дозволяє поєднувати бойовий досвід із сучасними підходами до роботи з даними, управління знаннями та організаційного розвитку.

Будь-який сильний противник теж адаптується. Він міняє частоти РЕБ, перешиває дрони, перебудовує логістику та шукає протидію нашій високоточній зброї. У такій війні на виснаження ресурси вирішують багато, але не все. Коли технологічний паритет постійно коливається, вирішальним фактором стає інституційна швидкість навчання.

Військова аналітика не замінює особисту мужність піхотинця чи лідерство комбата. Вона дозволяє перетворювати успішний досвід окремого підрозділу на знання і практики, доступні всьому війську.

У XX столітті війни вигравали промислові заводи. На початку XXI століття — передові технології. У сучасній війні та війнах майбутнього перемагатиме той, чия система здатна вчитися і змінюватися швидше за ворога. Сьогодні здатність швидко засвоювати уроки є такою ж зброєю, як і здатність завдавати вогневого ураження.