Що не так з Львівським Муніципальним Мистецьким Центром?

У Львові на вулиці Стефаника 11 в жовтні 2020 року відкрився Львівський Муніципальний Мистецький Центр, який фінансується з міського бюджету. На сайті Центру вказано, що його місією є "популяризація сучасного мистецтва". Центр знаходиться в великому хорошому приміщенні в історичному центрі Львова, за бюджетні гроші там зроблено красивий ремонт.

"Таких центрів у Львові має бути багато і цей буде як приклад. Я думаю, що наші художники, молоді митці будуть мати можливість сюди приходити, думати, творити, представляти свої твори тому це задача міста." - Андрій Садовий на відкритті Львівського Муніципального Мистецького Центру

На жаль, куратори Центру Ляна Мицько і Олег Сусленко вирішили зробити з нього майданчик для популяризації своїх особистих політичних поглядів \ сексуальних вподобань. Центр перетворили на агітпункт ЛГБТ-руху і лівих ідеологій. І це все - за гроші львівських платників податків.

В приміщенні Центру на постійній основі висить прапор ЛГБТ. Куратори побоялись повісити його на стіну, але тримають на вішалці.

Перший Львівський Квір

В травні 2021 року в Центрі анонсували виставку "Перший Львівський Квір" ЛГБТ-активістки Яни Бачинської (називає себе в чоловічому роді).

Квір, якщо говорити коротко, це радикальне відгалуження ЛГБТ-руху, яке бореться не за рівні права для всіх, а загалом проти поняття нормальності.

Що являє собою львівський квір?

Яна Бачинська є режисером фільму "Товариство "Секта", в якому розказується про львівський квір-рух. Сам фільм недоступний в мережі, але про нього розказується в інтерв'ю сайту "Мітец", також можна подивитись трейлер (краще не треба). В фільмі квір-активісти проводять "мистецьку акцію" - Яна Бачинська в образі Діви Марії мочиться під себе, а інші активісти розливають це в пляшки.

В іншому кадрі квір-активістка символічно мочиться на львівську Ратушу. Сама Яна Бачинська в інтерв'ю називає Львів "патріархальним пеклом".

В інтерв'ю Яни Бачинська розказує, що в товариство "Секта" входить об'єднання "Воїни Добра-і-Світла". Ця квір-організація стала відома в січні 2022 року, коли одна з квір-активісток помочилась біля пам'ятнику Степану Бандері, про що написали деякі ЗМІ.

Тематика сечі є здається ключовою для львівської квір-спільноти. В тому ж інтерв'ю Яна Бачинська розказує про ще один епізод з фільму "Товариство Секта", зв'язаний з сечею і церквами:

В Львівському Муніципальному Мистецькому Центрі, за гроші львівської громади, цей, прости Господи, квір-рух і його персонажі популяризуються серед молоді - завдяки кураторам Центру.

За словами Олега Сусленка, виставка Яни Бачинської "Перший Львівський Квір" це "вікно в Європу", яке "Львів повинен пробити першим".

Ця виставка викликала перший скандал, пов'язаний з Львівським Муніципальним Мистецьким Центром. Мешканці зривали плакати, про що сам Центр повідомляв на своїй сторінці.

Незважаючи на обурення громадськості, куратор Центру Ляна Мицько заявила, що не збирається відступати перед "політичними шовіністами", демонстративно виклавши фото з ЛГБТ прапором.

Перша львівська гендерна дистрофія

В листопаді 2021 року Львівський Муніципальний Мистецький Центр виступив партнером в організації лекції ЛГБТ\транс-активіста Влада Шаста в київському павільйоні "Джерело", і анонсував пряму трансляцію.

Лекція називалась "Рано чи пізно я припиню бути собою і стану чимось іншим". В цій лекції Шаст розказує про свій життєвий шлях: як терпів знущання однолітків, почав ходити в гей-клуби і займатись одностатевим сексом (описує це в деталях), жив в притоні і почав вживати наркотики, згодом почав фарбуватись і носити жіночий одяг, і врешті-решт зрозумів, що "я мужчина, я женщина, я все и сразу, и я ничего".

Подивитись лекцію можна за посиланням (краще не треба)

Життєвий шлях цього транс-активіста - це дуже цікаво (ні). Але є декілька запитань: 1) яке це має відношення до розвитку мистецтва у Львові? 2) Чому це повинні дивитись відвідувачі мистецького центру, в тому числі неповнолітні? 3) Чому це повинні оплачувати львів'яни зі своїх податків?

Порнографія і діти

В січні цього вибухнув новий скандал, зв'язаний з Мистецьким центром. Львівська фотографка Оленка Кавкун звинуватила його в поширенні порнографії через експонування еротичного журналу "Грішниця".

Куратори Центру спробували "заговорити" скандал, влаштувавши "дискусію" про те, чим відрізняється еротика від порнографії. Але питання зовсім в іншому.

Справа в тому, що Центр співпрацює з іншими установами, зокрема наприклад з студією дитячої творчості "Калякі-малякі". В центрі проводяться заняття для дітей, виставка їхніх робіт.

Тому не тільки молодь, але і неповнолітні і малолітні діти мають доступ до всього того, що відбувається в Центрі, і про що ми розказуємо в рамках цієї статті.

Перший львівський анархо-комунізм

В лютому Центр анонсував виставку робіт лівого активіста Давида Чічкана. Він відомий в першу чергу тим, що його виставку "Втрачені можливості" в Києві знесли націоналісти і ветерани АТО. В своїх роботах Давид Чічкан прирівнював українських солдат до проросійських бойовиків, а українських націоналістів - до нацистів і російських шовіністів.

На думку Чічкана, між ветеранами АТО і бойовиками ДНР можна поставити знак рівності

В іншій роботі автор ставить в один ряд українських націоналістів з прапором "Правого Сектору", і російських шовіністів з прапором ДНР. Їм протистоять "сили добра" в розумінні автора - з лозунгами "Проти віри, проти честі, проти влади", "Ні бога, ні пана, ні націй, ні кордонів", і плакатом з адресою сайту російських анархо-комуністів "Avtonom.org"

Ще одна пропагандистська робота Чічкана - знак рівності між майданівцями і Антимайданом, зображення майданівців нацистами.

В цій роботі популяризується теза радянської, а згодом російської пропаганди про те, що Петлюра був антисемітом і причетний до масового вбивства євреїв. Справа зображений вбивця Петлюри - Самуїл Шварцбард

Практично вся "творчість" Чічкана - це пропагаданда його ультралівих поглядів. У Львові Давид Чічкан дебютує з іншою виставкою "Стрічки та трикутники". В ній розказується про Україну, яка повинна бути не тільки незалежна, але і чомусь феміністична і соціалістична. Під час презентації автор розказує, що "соціалізм - невід'ємна частина українства", а Богдан Хмельницький був "антиукраїнцем".

Виникає питання, чому за гроші львівських платників податків в "мистецькому центрі" проводиться політична пропаганда лівих поглядів, і популяризується людина, причетна до очорнення Майдану і української армії?

Перший львівський бодіпозитив

До дня Святого Валентина Львівський Муніципальний Мистецький Центр анонсував відеоперегляд про почуття ЛГБТ-людей. Вся "мистецька подія" полягає в демонстрації роликів з соціальної мережі Тік-Ток. Зате в описі підводиться "ідеологічна інформація" - про гетеронормативність, її заперечення з точки зору ЛГБТ тощо.

Ролики створені за участі Ксенії Термасіної (зліва на афіші) - феміністки, ЛГБТ-активістки, учасниці ГО "Феміністична майстерня". Ксенія відома популяризацією в соціальних мережах так званого бодіпозитиву. Бодіпозитив Термасіної полягає зокрема в відмові голити ноги і пахви - в феміністичній теорії сучасні жіночі стандарти краси вважаються навязаними патріархатом засобами "поневолення жінок", тому від цих стандартів потрібно відмовитись.

Фемінізм і бодіпозитив, ЛГБТ-кохання і критика гетеронормативності - це все дуже цікаво (ні). Але є декілька запитань: 1) Яке це має відношення до розвитку мистецтва у Львові? 2) Чому це повинні дивитись відвідувачі мистецького центру, в тому числі неповнолітні? 3) Чому це повинні оплачувати львів'яни зі своїх податків?

Львівський мистецький центр - для мистецтва, а не для пропаганди ідеологічних течій

Львівський Муніципальний Мистецький Центр - це чудова локація з великими перспективами розвитку. Але виглядає так, що його куратори зарвались, забули, що вони є найнятими працівниками громади, і в якийсь момент вирішили, що Центр це їхня приватна власність, де вони під маскою "мистецтва" можуть просувати свої особисті ідеологічні погляди і піарити різних персонажів - за гроші львівських платників податків.

Львівський Муніципальний Мистецький Центр належить громаді Львова. І потрібно вочевидь піднімати питання про те, як за допомогою цього Центру розвивати дійсну культуру і мистецтво у Львові, а не дозволяти окремим персонажам реалізовувати свою ідеологічну повістку.

Доповідь підготував: Кіт Левчик