Шість ознак ментального здоров’я
Принаймні щочетвертий мешканець планети протягом життя стикається з певною психічною проблемою, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Проте в суспільній свідомості похід до фахівця асоціюється хіба зі слабкістю духу і неможливістю впоратися з «внутрішніми демонами» самостійно.
Будь-яка людина в якийсь момент може відчути, що не справляється. Може не розуміти, що відбувається довкола і з нею особисто. Відчувати, що застрягла і не рухається вперед. Це нормально.
Ментальне здоров’я — це стан організму, що дозволяє повноцінно виконувати всі його функції. Це відчуття рівноваги всередині себе, а також між собою та фізичним і соціальним середовищем.
Ментальне здоров’я — це коли людина може ефективно давати раду стресовим ситуаціям, продуктивно і плідно працювати, робити внесок в громадське життя. А також розуміти власний емоційний стан і керувати ним, усвідомлювати інших та розвивати з ними стосунки, бути відкритою до навчання та розвитку.
Це дає людині почуття (само)цінності та (само)контролю, а також сприяє формуванню «Я» у всіх його проявах.
Що таке ідеальне ментальне здоров’я?
Легше визначити, що таке ідеальне ментальне здоров’я, ніж що таке його відхилення. Британська соціальна психологиня Марія Ягода 1958 року виокремила шість його ознак. Їх можна також розглядати як критерії оптимальної життєдіяльності:
1.Персональна автономія. Ви нарешті здобули самостійність і можете приймати рішення, покладаючись лише на власний досвід та бажання. Ви не залежите від батьків і хоч можете попросити в них поради, але вони не є «фінальною інстанцією» у ваших подальших кроках.
2. Правильне сприйняття дійсності. Ви бачите навколишній світ подібно до того, як це роблять інші люди. Наприклад, у вас немає галюцинацій. Ваш мозок не викривлює побачене зображення.
3. Позитивне ставлення до себе. Ви впевнені в собі і своїх силах, приймаєте власні фізичні та психологічні особливості, маєте здорову — не завищену і не занижену — самооцінку. У вас немає звички критикувати кожну дію чи кожне сказане слово — свої чи оточення.
4. Стійкість до стресу. Ви без проблем звільняєтеся від напруги, що накопичується, та грамотно даєте раду обставинам, в яких почуваєтеся некомфортно.
5. Адаптація до довкілля. Ви вмієте пристосовуватися до нових ситуацій та бути в них гнучким/ою та спокійним/ою. Наприклад, ви швидко звикаєте до нового робочого місця та заводите знайомства з колегами.
6. Самоактуалізація. Ви постійно аналізуєте власні досягнення, прагнете зростати та розвиватися у професійній та особистісній сферах. Вам важливий результат своєї діяльності.
Ці критерії є орієнтирами того, які у людини граничні можливості, і в який спосіб вона може усвідомити та розкрити весь свій потенціал.
Чому ж так важко визнати власну ментальну проблему?
По-перше тому, що культура візиту до психолога в Україні ще не сформована. Не в останню чергу це спадок Радянського Союзу, коли частка «псих-» і всі слова, пов’язані з нею, автоматично асоціювалися з каральною психіатрією.
Друга причина, яка зупиняє людину від походу до психолога, — невміння слухати себе і свої почуття. Тому українці повільними кроками вчаться говорити про ментальне здоров’я, намацуючи під ногами безпечний ґрунт. Це гальмується, зокрема, й негласною забороною на вільне вираження емоцій, особливо негативних: гніву, протесту, розгубленості, відрази.
По третє стигматизація теми ментального здоров’я спричинена тим, що люди бояться невідомого. Вони відчувають, що людина з психічними розладами може бути неадекватною і агресивною. Підсвідомо не розумієш, чого від неї можна очікувати, адже помітити фізичні вади — легко, а от психічні розлади — ні.
Як можна подбати про психіку?
Психогігієна — це питання власних кордонів та цінностей, їхнього відстоювання. Для ментального благополуччя потрібно не так вже й багато: побути наодинці з собою, випити вранці улюблену каву, послухати гарну музику, приділити увагу власному хобі, почитати книгу чи поїхати на природу тощо. Підходить будь-яка справа, що приносить радість і задоволення та допомагає відновитися.
Не менш важливо піклуватися про свою фізіологію. Наприклад, гормональний баланс не можна відновити суто психологічними практиками. Важливо, зокрема, дотримуватися режиму сну, аби якісно відпочити та отримати відповідну дозу серотоніну і мелатоніну.
У будь-якому разі, турбота про себе дозволяє запобігти можливим розладам або і впоратися з ними. І якщо відчуваєте, що ваш стан змінився на негативний або «щось іде не так» — проконсультуватися з фахівцем ніколи не завадить.