SFTV Ритуал

Є декілька цікавих на нашу думку моментів у створенні альбому «Ритуал», якими слід поділитися. В якості колективу ми завжди працювали спонтанно, не ставлячи перед собою ніяких довгострокових цілей та задач. Коли з'явилася якась музична ідея — бралися за її реалізацію. Через це на рахунку SFTV вже 8 релізів, які досить різноманітні по своїй довжині, стилістичній наповненості та змістовній складовій. «Ритуал» не став виключенням з правила, тому створення цього альбому було досить спонтанним, але це все досить нудні балачки, тому почати хочу з більш цікавих моментів, а саме: технічної частини і стафу, який ми використовували.

Обладнання

Історія SFTV в якійсь мірі почалася з придбання старої Електроніки ЕМ-26. Просто пекельний саунд електробаяна, який цей пристрій видавав, надихнув нас на створення першої пісні ще в 2014 році. Записали ми цього аналогового монстра і на декілька треків «Ритуалу». Далі розпишу по кожній пісні, що там можна почути.

Другий цікавий експонат, який вдалося придбати у херсонського алкаша з барахолки — це Vermona Synthesizer 1983. Цей синтезатор був дійсно цінним, бо справно працював та видавав широку звукову палітру. Єдина проблема, яка в якійсь мірі була і фішкою — це дронуюча нота в якійсь високій октаві. Десь ми її прибирали, а десь залишали, бо то був невід’ємний компонент атмосфери.

Ще з цікавого був саморобний дутар. На відміну від оригінального інструменту, він мав знов-таки дронуючу третю струну. Створений дутар був з підручного хламу, який вдалося знайти у батьків на дачі: шматок дерева, який збиралися спалити, цвяхи, риболовна ліска, яку потім поміняли на гітарні струни, шматок точильного каменя на місці бриджа. Все це в результаті звучало якось так:

Другий саморобний інструмент — це гібрид монгольського морінхуру та сігарбокс-гітари. Створений з сигарної коробки, яка валялася вдома у батьків ще з 90-х років після приїзду якихось важливих гостей, він спочатку був непридатним для звичайних щипкових технік через відсутність анкера: притискання струни до грифу призводило до зміни довжини мензури, а разом з цим і строю інструменту.

Потім я побачив виступ Хуун-Хуур-Ту на KEXP і зрозумів, що мій новий виріб по всім параметрам нагадує те, на чому грають монголи, тувинці та інші сусідні народи — не вистачало тільки голови коня. Далі я прочитав про флажолетну техніку та смичок — невід'ємні складові гри на цьому інструменті, і вийшло якось так:

Третій саморобний інструмент — це дошка з пружинами. Досить часто щось подібне можна побачити у відосах про озвучку фільмів жахів:

Ще були тибетські чаші, глокеншпиль, стара шкатулка та може ще щось, але вже не пам'ятаю. А тепер де це все можна почути:

• Ритуал Народження: дутар, чаші, шкатулка, вермона;
• Уроборос: дутар, вермона;
• Ритуал Процвітання: вермона + тут нам саксофон Нік з Атомік Сімао записував;
• Вавилон: дошка з пружинами;
• Смерть: вермона, електроніка, морінхур, варган;
• Птах: вермона і електроніка;
• Гнозис: електроніка;
• Ритуал Руйнування: вермона і глокеншпиль.

Ще писали гітари, баси, барабани, програмували барабани, використовували сінт з аналоговою модуляцією, але це все не так цікаво.

Зміст

Щодо змісту, то тут все досить просто. Весь альбом описує повний цикл існування будь-чого від моменту створення до моменту руйнування через пікову точку процвітання. По такому алгоритму розвивається людська культура, а також живе кожен окремий її представник. Через це ми вирішили всі три «Ритуали» зробити інструментальними — так вони стали набагато більш красномовними, ніж могли б бути за наявності текстів.

Отже,«Ритуал Народження» — це початок циклу.

«Уроборос» — це постійна тяга людей до пошуку якогось сенсу навіть там, де його немає. Бо якщо не мати ніякого сенсу, то жага до життя пропадає. Франкл писав про те, що в концтаборах зазвичай виживали не найсильніші, а ті, що мали якусь ціль, яка робила їх виживання потрібним та важливим. Можна припустити, що пошук сенсу став одним з факторів, що вплинули на еволюцію нашої культури. Але чи справді цей шлях є найкращим?

З «Ритуалом Процвітання» все зрозуміло: це пікова точка в розвитку. Навіть якщо справи кепські протягом всього циклу, то буває момент, коли поганого найменше.

«Вавилон» — це пісня по мотивам «Присмерку Європи» з семплом з Коцюбинського. Якщо Шпенглер пише про два етапи в розвитку кожного етносу — культуру та цивілізацію — та порівнює останній з мертвим деревом, що ще довго може стояти посеред лісу, залишаючись домівкою для багатьох живих організмів, то Коцюбинський в Intermezzo пише про свою втечу з міста, що є уособленням етапу цивілізації, до села та природи, які представляють перший етап.

«Смерть» — це стан речей, що характеризує кінцевий етап цивілізації. «Народжений бути мертвим не буде похований заживо» — це про байдужість, колективну відповідальність, інертність та аморфність. Цих якостей завжди багато, але чим ближче кінець — тим їх більше.

«Птах» же зібрав в собі декілька архетипів та образів: птах — архетип творця, Птах — бог-творець всесвіту у стародавніх єгиптян, вічна ніч, нескінченна порожнеча. Сам трек також описує шлях від народження до руйнування, але в ще більшому масштабі: створення із порожнечі і розчинення в ній, коли руйнування вже відбулося.

«Гнозис» — вічний пошук себе через опанування нових знань, в тому числі і всього того, що розкривалось в попередніх треках.

З «Ритуалом Руйнування» все наче зрозуміло, але там основний момент — його структура. Основна частина треку — це музичне втілення уявного ритуалу руйнування, після якого настає майже повна тиша, що триває деякий час лише для того, щоб поступитися місцем новому існуванню. Таким чином цикл починається знов.

Натхнення та процес створення

А тепер слід сказати кілька слів про те, що взагалі дало початок створенню «Ритуалу». В SFTV ми завжди хотіли зробити якісь наближений до прогресивного року альбом. Грати серйозно не вміли, але часто про це розмовляли. Треба було з чогось почати, та всі ідеї були якимись нецікавими та одноманітними. Так завжди буває, коли насильно заставляєш себе створювати музику.

Якось я натрапив на статтю про один з воєнних конфліктів 90-х. Описана там жорстокість настільки сильно мене вразила, що декілька днів не міг нормально функціонувати — єдиним спасінням стала музика. Я давно помітив і дослідив на собі її психотерапевтичний ефект. Так створювався наш дебютний альбом, бо мало хто міг залишатися спокійним на стику 2013-14 років, так ми записували «Під покровом», знаходячись при цьому в різних країнах. Що стосується тієї статті, то з неї народилися демки до треків «Смерть» та « Птах». Тоді я взагалі не думав, що це буде FSTV, але Віталію сподобались ідеї і він запропонував якось до них повернутися.

Другий момент, який дуже сильно мене вразив, теж пов'язаний з людською жорстокістю. Було це влітку у Херсоні. Біля магазину сидів дідусь-жебрак та просив у відвідувачів якісь дрібні гроші. Він там сидів 24 на 7, але охоронцям це, м'яко кажучи, не дуже сподобалось. Один з них вирішив того дідуся прогнати газовим балончиком. На очах у купи свідків він вибіг з магазину та почав поливати старого газом. Звісно, люди за діда заступилися: викликали швидку, поліцію, купили старому щось із їжі.

Ставши свідком такої жорстокості я не міг заспокоїтись ще довго, але пригадав про психотерапевтичну функцію музики і за три дні записав демки до трьох «Ритуалів». Інші три треки були створені десь в період між цими двома подіями. Потім була довга і кропітка робота Віталі над тим, щоб це все довести до теперішнього стану. Спочатку ми намагалися зводити альбом власноруч, але за 3 місяці зрозуміли, що то була погана ідея, тому пішли на студію Tony Music, де і фіналізували роботу разом зі звукорежисером Антоном.

Ще був непростий момент запису барабанів. Я тоді грав разом з Юрієм Кононовим у White Ward — де і продовжую грати — та попросив його записатися на альбомі. Всі партії були готові, але він тягнув з записом півроку, а місцями настільки поміняв оригінальні ідеї, що Віталі довелось власноруч перерізати записані барабани аудіо-доріжки та складати з них ті партії, які ми хотіли почути. Але найбільшою проблемою був звук, тому без Антона з Tony Music ми б не впорались.

Посилання

Почути та побачити нас можна тут:

https://www.facebook.com/signalsfeedthevoid/
https://signalsfeedthevoid.bandcamp.com/
https://soundcloud.com/signalsfeedthevoid