Сімейний бізнес: 3 історії, коли спадкоємці все втратили
@ukr_businessmanНайбільше сімейних бізнесів налічується в Європі та Азії: понад 50% посідає Японія, 15% — Німеччина, 4% — Нідерланди і 3% — Франція. Тут можна знайти випадки управління компаніями майже десятками поколінь.
Однак це поодинокі кейси, тоді як, за даними звіту Northern Trust, менше 12% сімейних бізнесів доживають до третього покоління. У китайців навіть є афоризм 富不过三代, що перекладається як: «Багатство не передається трьом поколінням».
Здебільшого сім'я все ж таки зберігає певну частку в компанії та не втрачає управління. При найгіршому сценарії — після невдалого керівництва чергового спадкоємця бізнес перестає існувати.
70% династичних бізнесів провалилися з внутрішніх причин: проблеми в комунікації та довірі між родичами, неготовність підприємців управляти компанією, відсутність загального бачення та цінностей.
Подивімося, як змінювалися покоління в сімейних імперіях Ґуччі, Ітонів, Морганів — і що з управлінням їхнього бізнесу зараз.
1. Ґуччі: fashion-імперія з віковою історією
Бренд Gucci заснували у 1921 році в італійській Флоренції. За версією Interbrand, сьогодні він посідає 4 місце у світі після Louis Vuitton, Chanel та Hermès.
📜 Історія: своїм існуванням бренд Gucci завдячує італійському підприємцю Ґуччіо Ґуччі. Майбутній дизайнер народився 1881 року у Флоренції і з ранніх років захоплювався мистецтвом. При цьому від батька йому дісталася любов до бізнесу, оскільки той був ремісником і виготовляв капелюхи.
У 23 роки Ґуччіо вирушає до Лондона, де влаштовується швейцаром у готелі The Savoy — найрозкішнішому на континенті. Тут зупинялися Клод Моне, Френк Сінатра та Мерилін Монро. Саме у The Savoy Ґуччі помітив, скільки грошей люди можуть витратити на аксесуари.
У 1921 році він повертається до Флоренції та відкриває свою майстерню, де починає випускати шкіряні сумки. Усі шестеро дітей, підростаючи, допомагали батькові вести бізнес модного дому. Наприклад, Альдо у 1933 році вигадав логотип із двох переплетених літер G.
Клієнтами Гуччі стали знаменитості та королівські персони. У 1940-х бутики Gucci з'явилися по всій Італії.
У 1953 році компанія відкрила бутик на П'ятій авеню, ставши одним із перших європейських брендів, які масштабувалися на американський ринок. Цього ж року помер Ґуччіо Ґуччі. Модний дім перейшов до трьох синів — Альдо, Васко та Родольфо. Васко керував виробництвом у Флоренції, Родольфо відповідав за бутик у Мілані, а Альдо — за міжнародну експансію.
У період 60–70-х бутики Gucci один за одним відкривалися в Італії, Франції, Англії, Японії та Кореї — поки у 1980-х не сталася перша криза бренда. Проблеми стали очевидними невдовзі після того, як управління взяло на себе третє покоління. Син Альдо, Паоло, і його племінник Мауріціо мали різні бачення.
У 1989 році акції компанії перейшли до Мауріціо. У гонитві за швидким прибутком він почав продавати ліцензії на виробництво товарів з логотипом Gucci. У підсумку по всьому світу стали штампувати низькоякісну продукцію під знаком Gucci, а сам модний дім почав асоціюватись із контрабандистами.
Усвідомлюючи творчу кризу та фінансові складнощі, Мауріціо за $170 млн продає всі свої акції інвестиційній компанії Investcorp та втрачає бізнес, який його сім'я будувала понад 70 років. Через кілька років дружина Мауріціо, Патриція Реджані, найняла кілера для вбивства колишнього чоловіка через ревнощі. Існує думка, що саме вони стали однією з головних причин краху імперії Gucci.
📌 Стан зараз: бренд повідомив про виторг у розмірі $11,7 млрд у 2022 році. На момент публікації статті у світі налічується понад 500 магазинів Gucci у понад 50 країнах.
Серед власників бізнесу не залишилося нікого з родини Гуччі.
2. Ітон: у минулому — найбільша мережа універмагів Канади
Мережа Eaton мала магазини по всій Канаді. Вона була найбільшою в країні з офісами закупівель по всьому світу та каталогом товарів, який можна було знайти у будинках більшості канадців. На піку свого розвитку 1930 року налічувала 70 тис. працівників. Тоді на частку компанії припадало 60% продажу в універмагах Канади.
📜 Історія: компанію Eaton's, або Eaton, заснував у 1869 році Тімоті Ітон, іммігрант із Північної Ірландії. Перший універмаг розміром всього 7×18 м розташовувався в Торонто.
Компанія Eaton стала піонером у кількох інноваціях у сфері роздрібної торгівлі. На той час торг за товари був нормою — і люди могли купити однаковий продукт за різною ціною. В Eaton встановили фіксовану вартість, а також пропонували повернути гроші, якщо товар виявиться низької якості.
Бізнес процвітав, і в серпні 1883 року Тімоті переніс магазин у більш просторе приміщення. Новий універмаг міг похвалитися найбільшими скляними вітринами в Торонто, електричним освітленням і телефоном. Через три роки там також встановили перший у торговому закладі Торонто ліфт. До 1896 року Eaton's позиціював себе як «Найбільший магазин Канади».
Вести бізнес продовжив Джон Крейг, син Тімоті Ітона. На той час канадці жили переважно у селах, а для шопінгу треба було їздити до Торонто. Новий спадкоємець Eaton відкрив 5-поверховий магазин у невеликому містечку Вінніпег за 2 тис. км від Торонто, а також запустив каталог та службу доставки товарів.
Новий магазин Eaton був успішним, штат із 750 осіб виріс до 1200 протягом кількох тижнів після відкриття.
💡 Цікавий факт: можна сказати, що компанія Eaton стала засновником чорної п'ятниці. У 1905 році універмаг провів урочистий парад до Дня подяки. Тоді вулицями Торонто проїхала карета Санта Клауса, а в магазинах влаштували знижки.
Через 19 років ідею підхопив найпопулярніший у США універмаг Macy's. Йому вдалося прорекламувати себе і наступного дня всі побігли до магазину за покупками. Тоді конкуренти Macy's теж вирішили оголошувати про знижки після Дня подяки, причому робити це синхронно. Така традиція поступово стала негласним стартом передріздвяного шопінгу і зараз відома як «чорна п'ятниця».
На початку 1980-х у Північній Америці сталася криза. Крім того, у 1990-х американські роздрібні гіганти, зокрема Walmart, почали розширюватися до Канади, і Eaton стало важко з ними конкурувати. Погане управління з боку останніх двох поколінь сім'ї Ітон також сприяло занепаду компанії.
Мережа, яка контролювала майже 60% усього продажу універмагів у Канаді у 1930 році, у 1997 р. скоротилася до 10,6% ринку. Компанія вперше подала заяву про захист від банкрутства у 1997. У мережі тоді працювало близько 24,5 тис. працівників у 90+ магазинах. У планах було закрити 31 найменш ефективний універмаг, проте Eaton скоротила це число до 17.
Джордж Ітон, останній із членів сім'ї, який займався управлінням, пішов з посади гендиректора в 1997. Через рік компанія стала публічною, випустивши 11,7 млн цінних паперів. Родина Ітонів зберегла контроль за допомогою 51% акцій.
Хоча Eaton скоротила кількість роздрібних точок, вона закінчила 1998 з чистим збитком в $ 72 млн. У серпні 1999 компанія збанкрутувала. На той момент вона мала 64 універмаги, два магазини товарів для дому та один великий склад.
📌 Стан зараз: мережа закрилася 1999 року через банкрутство, пропрацювавши 130 років.
3. Морган: запобігання дефолту в США, сьогодні — 2-й найбільший банк світу
J.P. Morgan Chase & Co — один із найбільших у світі банків. Представництва компанії відкриті у понад 60 країнах.
А ще JP. Morgan — це наймогутніша людина у фінансовій історії США. Він відкрив друге дихання американської промисловості, реорганізував залізницю та врятував США від дефолту.
📜 Історія: найвидатніша фігура династії Морганів — Джон Пірпонт Морган, засновник J.P. Morgan. У 1857 він влаштувався працювати в банк у Лондоні, де його батько був партнером, але через рік повернувся до США й обійняв посаду молодшого клерка у банківській компанії.
Морган пропрацював там до 1861-го, після чого з банкіром Ентоні Дрекселем заснував у Нью-Йорку комерційне банківське товариство Drexel, Morgan & Co. У 1895 році компанія пройшла реорганізацію та стала J.P. Morgan та Company.
Додамо, що більшу частину XIX і перше десятиліття ХХ століття у США не було центрального банку. У 1863–1913 роках його функції виконувала система нацбанків. Це створювало додаткові ризики для фінансової системи країни. Зокрема, так звану «банківську паніку», або масові вилучення вкладниками депозитів через сумніви у фінансовому становищі банків.
У 1895 році золотий запас США був майже вичерпаний. Це загрожувало країні дефолтом. Морган запропонував уряду план закупівлі золота у своєму банку та європейських фінансових установах, з якими мав тісні зв'язки.
А під час іншої «паніки» 1907 року міністр фінансів Джордж Кортелоу виділив $35 млн федеральних грошей на депозити в нью-йоркських банках. Однак важливими були не самі фінанси, а їх використання. Тому Джон Пірпонт Морган зібрав групу нью-йоркських банкірів, і разом вони вирішили, як використати урядові гроші, щоб стабілізувати ситуацію. Їхніми зусиллями вдалося зберегти платоспроможність низки банків та компаній.
Початок 1910-х став піком могутності JP. Morgan. У цей період компанія контролювала три нацбанки та домінувала в 10 великих залізничних системах протяжністю близько 79 тис. км. Також JP. Morgan займала провідне становище у 5 великих корпораціях, серед яких Western Union, US Steel та General Electric American Telephone.
Таке домінування не сподобалося владі США та закінчилося розслідуванням спеціального комітету Конгресу. Його результати призвели до введення федерального податку на прибуток, створення Федеральної резервної системи (виконувача обов'язків Центрального Банку) та антитрастового закону Клейтона.
Самого Джона Пірпонта Моргана ці зміни вже не застали — він помер у 1913 році. Фінансову імперію успадкував Джон Пірпонт Морган-молодший. У 1929 році він разом з банкірами спробував зупинити обвал цін на акції банку, але безрезультатно. За роки Великої депресії активи Морганів зменшилися з $704 млн до $425 млн.
Крім економічних потрясінь, додалися ще й регуляторні обмеження. У 1933 р. прийняли Акт Гласса-Стіголла . Компанію довелося поділити на комерційний банк JP. Morgan and Company та інвестиційний Morgan Stanley. Морган-молодший помер 1943 року. Він не був останнім Морганом-фінансистом, але не досяг успіху батька. Не вдалося це і його нащадкам.
У 1959 році в JP. Morgan & Co відбулося злиття з банком Guaranty Trust Company of New York. Формально вони почали називатися Morgan Guaranty Trust Company. У 2000 році Chase Manhattan Bank придбав компанію династії Морганів для формування JPMorgan Chase & Co.
📌 Стан зараз: JPMorgan Chase & Co з капіталізацією $455 млрд — найбільший банк США і другий у світі (поступається лише Промислово-комерційному банку Китаю).
З 1970-х років жоден із Морганів не бере участі в управлінні JPMorgan Chase & Co. Точних відомостей про їх активи немає.