Руїни Домініканського костелу (Старокостянтинів)
омініканський костел в Старокостянтинові був побудований в кінці ХVІ ст. Була це чітка за планом та значна за розмірами (35×16 м) будівля. Він складався з прямокутної нави, до якої зі сходу прилягала шестигранна апсида, а з півдня, майже квадратна в плані, висока мурована башта.Товщина масивних стін башти в першому ярусі сягала 2,8 м. Поярусно вони були розрізані вікнами різної форми та розмірів: на першому, третьому та п’ятому ярусах – прямокутними, на другому й шостому – зі стрільчастими готичними перемичками.
Про вигляд цієї унікальної, нині напівзруйнованої, споруди знаємо лише джерел, які, на жаль, теж про костел говорять небагато. В документі з 1615 р. Читаємо: „Костел мурований, гонтами дубовими фарбованими побитий, на верху альтана білої бляхою оббита, над нею баня мідна з пуклями золотистими. Біля костелу велика вежа: мурована, побілена...”
В архітектурних формах костелу відбився вплив елементів різних стилів. Пізньоготичним було хрещате склепіння над навою та апсидою. Великі вікна храму витягнутих пропорцій мали стрілчасті перемички та характерні для готики кам’яні рами. Чотириярусний щипець західного фасаду був щедро прикрашений бароковим елементами.
Щодо інтер’єру святині: стрілчасті склепіння спиралися на карнизи; а під карнізами, в вівтарі були ангели, які ниби своїми руками підтримували склепіння. В чотирьох кутках святині знаходились чотири фігури апокаліптичних звірів. Ці ліпні фігури, під час перебудови костелу на церкву, були збиті та знищені.
У 1832-х рр. після скасування ордену Домініканців будинки монастиря та костел були передані православній Церкві. З 1844 р. Служби в храмі не проводились і через десять років будівлі опинилися в стані руїни.