Рубрика «Чат з куратором»: відповідає дизайн директор Гліб Капоріков

Рубрика «Чат з куратором»: відповідає дизайн директор Гліб Капоріков

Projector


1. Де краще робити своє портфоліо Behance чи свій сайт? І чому?

Якщо ви добре розбираєтеся в UI/UX або можете делегувати це комусь (читай замовити) — робіть сайт. Це виглядає професійно і впевнено. Проте, —  це не відміняє наявності портфоліо на Behance. Як на мене, то краще заморочитись і приділити увагу крутому кейсу, відео та шоурілу, які будуть знаходитись на Behance, ніж робити досить посередній сайт із скучними кейсами. Тож якщо впевнені у своїх силах, ресурсах — сайт хороша ідея, якщо не впевнені — лишайтесь в рамках Behance — це стандарт індустрії.


2. Які навички мають бути в сучасного дизайнера? Що він має вміти, щоб стати супер крутим? Які програми тощо має опанувати?

Тут треба зайти із визначення крутості дизайнера. Крутий дизайнер — той, хто вміє робити технічно складні речі? Крутий дизайнер — той, що вміє генерувати влучні ідеї? Крутий дизайнер — той, що добре заробляє дизайном? Звичайно хочеться сказати, що все разом + людина хороша, але досить часто трапляються випадки, коли чогось одного цілком достатньо для визнання дизайнера як крутого. 

На мою думку хороший дизайнер: 

  1. Розбирається в стратегічному маркетингу
  2. Розуміє як працює комунікація
  3. В ідеях і сенсах вміє відокремлювати важливе від другорядного
  4. Своєю роботою додає цінності проекту
  5. Сміливий в своїх рішеннях

З точки зору світу і тех навичок абсолютною нормою стає поєднання графічного, моушн та вебдизайну. Базова анімація та прості, але ефектні лендинги — це вже маст хев. 

Та і в цілому сучасного крутого дизайнера найменше має цікавити форма — лендинг, книга, стіна, пакування… принципи є наскрізними й працюють всюди однаково. 

Говорячи про програми, я не буду оригінальним стандартом є Illustrator, Photoshop, InDesign, After Effects, Figma, C4D, але всі інші будуть тільки плюсом.


3. Як сформувати прайс на свої послуги?

Тут існує багато підходів, написано чимало статей, прочитано лекцій, тому знайти детальний гайд щодо ціноутворення для дизайнера не так складно. Найпростіше сходити в бібліотеку Проджектора і подивитися кілька лекцій на цю тему, точно пам’ятаю, що Саша Гусаков і Женя Кудрявченко записували подібні.

Тому хотів би зупинитися скоріше не на детальній механіці, а на декількох тезах.

ТЕЗА 1: існує дві сили — ринок і ви. Тож вам потрібно вивчити ситуацію на ринку і співставити її своїм навичкам.

ТЕЗА 2: ви — це ще і ваші бажання, потреби. Тож вони для вас мають першочергове значення. Робота має приносити і фінансове задоволення в тому числі — це матеріальне відчуття цінності, вам потрібно придумати як його задовольнити. До того ж у вас є цілий список витрат, якій йдуть на процес заробітку, не нехтуйте їм, а сміливо включайте в розрахунок. 

ТЕЗА 3: у вашому бюджеті мають бути прораховані всі дрібниці, починаючи від вартості стофта, яким ви користуєтесь для роботи і закінчуючи бюджетом на хостинг, рекламу, та електроенергію. Закласти ці витрати в бюджет — єдиний спосіб їх оплатити в подальшому.

ТЕЗА 4: ніколи не демпінгуйте. Так ви привчаєте ринок до того, що ваша робота дешева, а отже не цінна. Потім будете доводити протилежне.


4. Чи правда те, що випускникам університетів набагато легше знайти роботу ніж «самоучкам», які здобули знання самостійно/через онлайн курси?

Ні. Особливо в Україні. В жодної людини, яку я приймав на роботу не питав про диплом. І це не виключно мій досвід. Сьогодні навичка вчитися набагато цінніша за формально завершене навчання. 

Вміння досягати результату, вивчати нове, адаптуватися вже набагато цінніше за диплом вишу.


5. Що допомагає вам не вигоріти багато років?

Я радий, що виглядаю як людина що не переживала вигорання! Але це не так. Після особливо яскравих епізодів я намагаюся дотримуватися трьох простих (ха-ха-ха) правил:

1. Робити ті проекти, які мені суб’єктивно цікаві

2. Робити ті проекти, які приносять користь

3. Робити ті проекти, що добре оплачуються

Це дозволяє мені відчувати, що я робою цінні для спільноти і для себе речі. 


6. Чим займається артдиректор і в чому різниця між креативним директором?

Давайте додамо сюди ще дизайн директора! Насправді чітко визначених посадових обов’язків не існує і сильно залежить від компанії/студії/агенції тощо. Якщо брати в цілому, то в сфері впливу креативного директора входить не лише візуальна частина, а й весь креатив в цілому: сенси, концепт, ідеї, стратегії… тобто це більше візіонерська робота, КД відповідає за весь творчий процес. В той час як артдиректор відповідає за втілення цих концепцій і відтворення сенсів візуальними методами.  Артдиректор безпосередньо керує дизайнерами, ілюстраторами та іншими спеціалістами, які працюють із візуальною складовою на проекті. 


7. Що все ж важливіше для дизайнера (знаю, що обидва): софт-скіллс чи хард-скіллс? І чому?

Ваші знання абсолютно відповідають дійсності! Так, і софт і хард дуже важливі. Адже з людиною, яка вміє робити круті речі, але глибоко неприємна ніхто не захоче працювати, а найприємніша особистість, з мінімальним професійними навичками, навряд чи буде хорошим спеціалістом.

Проте, при виборі між двома кандидатами у одного з яких умовно 60% хард-скіллів, — решта софт, а в іншого навпаки 60% софт-скіллів скоріше за все я віддам перевагу людині з більш розвиненими софт-скіллз, бо вірю, що хард-скілам можна швидко навчитися, чого не скажеш про особистісні якості.


8. Моя передісторія: я інвалід третьої групи. Це ніяк не видно по мені, бо була онкологія, операція, ліва рука не працювала. Але за два роки тренувань я розпрацювала руку так, що вона виконує усі функції, як і до операції. Я повернулась до звичного ритму життя, але кожного року раз на рік повинна пройти комп'ютерну томографію. Питання: чи вказувати у резюме про інвалідність? Чи засунути той папірець подалі. Бо зараз я нічим не відрізняюсь від звичайних людей! Зараз працюю на фріланс. Але мрію працювати у дизайн студії.

Ви надзвичайно сильна людина!

Що робити з папірцем залежить від того, якого ставлення ви до себе хочете. Якщо ви потребуєте додаткового часу на проходження медичних оглядів, ваш керівник в студії може просто розраховувати ресурс так, аби від вас на цей час нічого не вимагалося. Думаю, що про таку відсутність можна попереджати на етапі співбесіди, але не у резюме.


9. Чим можна підвищити свою цінність як дизайнера, відповідно і матеріальну теж (на етапі мідла-сініора)? За яких умов (компонентів) можливий успішний особистий бренд?

Тут питання про те, будете ви її підвищувати всередині певної організації чи в цілому на ринку?

В першому випадку ви маєте розширювати свою експертизу і поглиблювати профнавички. Так наприклад, якщо ви зможете відповідати ще й за маркетинг, то ваша цінність значно зросте. Профнавички теж важливо прокачувати, використовуючи нові інструменти, які допоможуть виходити на новий якісний рівень.

Особистий бренд — це завжди публічність та користь для ком’юніті та за її межами. І тут як раз обидва важливі компоненти, бо бути публічним просто так не створить якісного особистого бренду, тож люди вас мають знати черед певні дії, що позитивно впливають на (тут самостійно підставте розмір ком’юніті, в якому хочете бути відомим, від поверху, на якому живете до всього світу).


10. Питання не зовсім стосується професійної сторони, але все ж таки цікаво) Чим ви займаєтесь у вільний час? Які у вас хобі та захоплення, що вас надихають, окрім звичайно ж роботи?

Не скажу, що маю багато вільного часу, тому намагаюсь насолоджуватися всіма можливими моментами. Проводжу час з родиною, сином. Люблю готувати, бо це теж дуже творчий процес. І смачно. 


11. У чому грунтовна різниця між джунами та мідлами (зокрема в графічному / веб дизайні)? Це якісь навички професійні, спосіб мислення чи те, як людина реагує на різні задачі? Коли стає зрозуміло, що джун перейшов на новий рівень?

Якщо грубо, то це те з якої складності завданнями може самостійно справлятися дизайнер. І слово самостійно тут важливе. Також можна оцінювати за швидкістю роботи, влучністю пропозицій, досконалістю пропозицій, об’ємом роботи який виконується. Сукупність цих факторів і репрезентує загальних проф рівень, тож і стає зрозуміло, що робота виконується швидше, з меншою кількістю правок тощо. Джуни зазвичай виконують роботу пов’язану із масштабуванням, тобто виконанням певного шаблону. На наступному рівні доля творчої складової збільшується. Але треба також розуміти, що це не схоже на піднімання сходами, радше це дорога з великим ухилом. Тобто кордони досить розмиті самі по собі, а це й залежать від вимог організації, де працює дизайнер. І якщо в одній агенції він мідл, то в іншій може бути і джуніором.


12. Чи може аккаунт у Dribble бути єдиним портфоліо? чи Behance/ сайт це must have?

Скоріше ні, все ж Behance чи сайт — це стандарт, який сигналізує про професійність, де можна отримати повне враження про проект, розписавши повний кейс. Dribble працює інакше.


13. Як ви працюєте на журналом Telegraf? Це замовлення від Проджектора, яке повністю оплачується чи частину часу ви приділяєте на безкоштовних засадах і маєте потім частину від продажів? Як сталося, що створюєте дизайн та верстку ваша агенція?

Над першим випуском працювала наша агенція. Це було дуже цікаве замовлення, яке мало принести багато користі ком’юніті, а у нас фактично був карт-бланш. Наразі, я вже рік як дизайн-директор Проджектора і певний час креативний директор Телеграфу, тому роботу над ним зараз я проводжу разом з дизайн-командою Проджектора. 


14. Як дієте в ситуаціях, коли клієнта вкусив "несмак" і всім, крім нього це очевидно. В той же час клієнт втручається в вашу роботу на проміжних етапах та дає свої настанови, стосовно того як і що малювати? Чи працюєте з таким клієнтом та намагаєтеся переконати (як?), чи зупиняєте таку співпрацю одразу? 

Хвала Небесам, я давно не стикаюся з такими клієнтами. Але для цього потрібно попрацювати:

1. Клієнт має вам довіряти

2. Ваш процес має бути побудований так, щоб для всіх побажань клієнта був чітко виділений час, місце і кількість таких бажань. Можете в договорі так і написати. 

3. Часто з клієнтом треба поговорити і зрозуміти причину, чому він вносить такі корективи, зазвичай його щось турбує і він намагається вирішити первну проюблему яку бачить. Тож ваше завдання — зрозуміти, яку саме проблему він хоче вирішити і зробити це краще ніж він.

Ну і щоб не травмувати себе під час роботи з будь-яким клієнтом, пам’ятайте, що ви — запрошений консультант. Зрозуміли проблему, запропонували рішення. А клієнт як власник бізнесу сам вирішує що з ним роботи. В його праві дослухатися, або ні.


15. За ким слідкувати з графічних дизайнерів/артдиректорів у світі?

Загалом, я би радив слідкувати не тільки зв дизайнерами та артдиректорами, а й за іншими: режисерами, фотографами, архітекторами, художниками, фешн-дизайнерами. Тоді візуальна мова буде багатшою. 

Зокрема можу порадити такі аккунти:

zach.lieberman

seskamol

borisipsum

pppiccioli

enchantedbooklet

maxsiedentopf

ekman


16. Як зараз працює ваша агенція після повномасштабного вторгнення? Що змінилося? 

Працює в повноцінному режимі. Одразу після початку вторгнення у нас злетіло декілька великих проєкти, проте з часом клієнти почали відновлювати свою роботу і повертатися до нас, почали приходити нові.

Із змін які ми провели — це перевели усю команду на проєктну роботу, відмовилися від офісу і навіть дещо підняли ціни. Усі рішення якісно відобразилися на роботі агенції, тож ми не зупиняємося і розвиваємо команду надалі!


















Report Page