Розвиток проблем трудового виховання дітей в історії дошкільної педагогіки - Педагогика курсовая работа

Главная

Педагогика
Розвиток проблем трудового виховання дітей в історії дошкільної педагогіки

Історія розвитку трудового виховання у системі дошкільної педагогіки. Ознайомлення дітей з працею дорослих. Стан проблеми на сучасному етапі. Ключові поняття теми "Трудове виховання дошкільників". Бесіда з батьками "Як привчати дошкільника до праці".


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


за темою: «Розвиток проблем трудового виховання дітей в історії дошкільної педагогіки»
Актуальність дослідження . На всіх етапах розвитку людини, труд є невід'ємною складовою нашого життя. Проблема трудового виховання в сучасному суспільстві набуває все більшого значення. Виховання у праці, потрібно розпочинати ще з дошкільного дитинства, тому що саме в цей період ми можемо прищепити любов до праці. Дослідження зумовлене тим, що сучасна педагогічна наука здійснює пошук ефективних шляхів та засобів розв'язання завдань, формування гармонійної особистості, її підготовки до трудової діяльності, у всіх її проявах. Аналіз передової наукової літератури вказує на необхідність звертати увагу на розвиток проблем трудового виховання в історії педагогіки. Досить важливим моментом є спрямованість на розвиток вмінь та навичок.
Державна політика в галузі дошкільної освіти, що визначається Конституцією, Законом України «Про освіту», Державною національною програмою «Освіта», Законом України «Про дошкільну освіту», Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, спрямовує фахівців на пошук оптимальних шляхів особистісного розвитку дошкільників, розкриття механізмів формування їхньої життєвої компетентності як здатності в міру своїх вікових можливостей самостійності та свідомо виробляти позитивне ставлення до світу, до праці.
Трудова активність, сформованість творчої, працелюбної особистості невід'ємна умова гармонійного її розвитку. У Концепції національного виховання звертається увага на важливість використання надбань української народної педагогіки, необхідність перебудови на її основі навчально-виховного процесу, зокрема процесу трудового виховання.
Ще з античних часів бере початок літературний жанр, представники якого у своїх творах викладають повчання стосовно виховання дітей, що ґрунтуються на власному досвіді, узагальненні педагогічних надбань попередніх поколінь. До цього жанру звертались київський князь Володимир Мономах, англійський філософ-мораліст, публіцист, дипломат, представник старовинного аристократичного роду лорд Честерфілд, український мандрівний філософ, поет Г.С. Сковорода, російський військовий, учасник оборони Севастополя, що знаходився в місті протягом усіх 349 днів облоги, граф Д. Остен-Сакен, а також M. Колоколова, В.В. Поворинська, І.О. Фесенко. Батько великої родини, комерсант Д.Сігма узагальнив піввіковий досвід виховання власних дітей та свої педагогічні спостереження, осмисливши їх з точки зору християнської моралі
Проблеми трудового виховання у дошкільних закладах досліджували великі педагоги минулого і сучасності. Їх представлено в працях таких педагогів як В.А. Сухомлинський, Т. Мор, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, М.М. Крупська, К. Маркс, М. Пістряк, І. Розанов, Я. Чепіга, С. Швацький, Р.І. Жуковська, З.Н. Борисова, Д.В. Сергіїва, Г.М. Киселева, Р.С. Буре та ін.
До проблем трудового виховання звертаються сучасні українські вчені такі як: В. Борисова, В. Павленчик, Г. Бєлєнька, М. Машовець, котрі вивчають питання виховного значення праці дітей у дитячіх садках і сім'ї.
Мета дослідження : визначення сутності процесу трудового виховання дітей, виявлення недоліків у його організації та обгрунтування практичних заходів з їх усунення.
Об ' єкт дослідження : трудове виховання дошкільників.
Предмет дослідження : розвиток проблем трудового виховання дітей в дошкільній педагогіці.
1. Проаналізувати філософську, психолого-педагогічну літературу з розвитку проблем трудового виховання дітей.
2. Розкрити історію розвитку інституту трудового виховання.
3. Визначити теоретичні аспекти трудового виховання дітей.
4. Розкрити проблеми трудового виховання в історії розвитку дошкільної педагогіки.
Структура роботи: складається зі вступу, двох розділів, додатків, списку використаних джерел.
1 . Загальнотеоретичн і аспекти трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки
1.1 Історія розвитку трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки
Протягом усієї історії людства трудове виховання турбувало багатьох видатних педагогів.
За всієї багатоманітності національних культур одним із найважливіших спільних для них чинників є цінність праці як засобу існування людини в світі та засобу виховання підростаючих поколінь. Споконвічно перші заповіді та настанови дітям стосувалися саме підготовки до майбутньої трудової діяльності.
Сухомлинський Василь Олександрович висловлює таку думку про трудове виховання «Праця стає великим вихователем, коли він входить у духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товариства, розвиває допитливість і допитливість, народжує радість подолання труднощів, відкриває все нову і нову красу в навколишньому світі, пробуджує першої громадянської почуття-відчуття творця матеріальних благ, без яких неможливе життя людини». У трудовому вихованні найважче прищепити любов до буденної праці, пише Сухомлинський, повинна проводитися «по всіх лініях виховної роботи, а найважливішою з цих ліній є свідомість, думка, духовне життя. Дитина повинна розуміти що та для чого він робить. Буденна праця припиняє бути нудною, якщо вона починається з задуму. [2, с. 323]
Сто років тому великий російський педагог К.Д. Ушинський показав все значення праці у вихованні дітей. Виховувати дітей потрібно не для щастя, а для праці життя - це і принесе їм щастя. З тих часів цю думку підтримували і повторювали багато разів. Сухомлинський переконливо показав, що праця входить у духовне життя дитини.
Перш за все, Сухомлинський вважав що перший крок - це граничне зближення праці розумового і фізичного. На думку педагога, праця має таке ж значення для виховання, як і фізичний. На цьому Василь Олександрович повністю повторює Ушинського. Ушинський стверджував, що розумова праця важливий навіть для фізичного розвитку дитини так само, як і праця мускульний. Але Сухомлинський йде набагато далі в цьому зближенні двох основних видів праці людини. Він показує, що фізична праця має виховне значення лише в тій мірі, в якій бере участь в ньому розум дитини. Фізичне зусилля без розумового нічого не дає для виховання! Або дає, але при особливих умовах.
Уважне читання робіт Сухомлинського дозволить помітити, що для нього немає «праці» взагалі і немає навіть «фізичної праці» взагалі, а є:
праця короткостроковий - і довгостроковий;
праця індивідуальний - і колективний.
Виявляється, для правильного трудового виховання потрібно використовувати всі види праці в їх різноманітності!
Сухомлинський показує: потрібно поєднувати два види праці, розвивати і голову і руки. Розум дитини - на кінчиках його пальців.
Найважче - прищепити любов до буденної роботи. Підготовка до буденної праці, пише Сухомлинський, повинна проводитися «по всіх лініях виховної роботи, а найважливішою з цих ліній є свідомість, думка, духовне життя». Дитина повинна розуміти, що і для чого він робить. [3, с. 116-117-119]
Яскравим представником гуманістичної педагогіки є І.Г. Песталоцці, що проголосив працю стрижнем усієї виховної роботи з дітьми. Він бучив тільки один шлях - дати дітям незаможних гідне виховання, знання і привчити дітей до професійно озброїти вихованців умінням виконувати ті види праці, якими їм належить надалі займатися. Він доводив що центром усього життя є продуктивна праця вихованців. [8, електронний ресурс]
Трудове виховання - важлива складова частина комуністичного виховання підростаючого покоління. Крупська в своїх роботах неодноразово підкреслювала необхідність привчання дітей з ранніх років до найпростіших, доступним їм видам праці, зауважуючи, що таким шляхом вони знайомляться з властивостями матеріалів, навчаються прийомам роботи з різними інструментами. У праці діти на її думку діти проявляють активність, кмітливість, наполегливість, прагнення досягти результату, у них формується бажання надавати посильну допомогу дорослим. Особливе значення педагог надавала об'єднанню дітей у праці, вказуючи, що «спільну роботу треба особливо цінувати, - це зачатки колективної праці. У цій колективній праці розгортаються кращі за все сили дитини. Разом з цим, вона закликала педагогів враховувати можливості дітей, особливості дитячої праці, його своєрідність, зв'язок з грою.
Як і Н. Крупська, А.С. Макаренко особливе значення надавав колективної праці, в якому виникає взаємна відповідальність учасників. «Спільне трудове зусилля, робота в колективі, трудова допомога людей та постійна їх взаємна трудова залежність тільки й можуть створити правильне ставлення людини один до одного, - писав він - Це правильне ставлення полягає не тільки в тому, що він і від інших труб того ж, що він не хоче біля себе переносити життя дармоїда». В роботах А.С. Макаренко містяться рекомендації про організацію праці дітей із ускладненням його змісту, підвищення рівня вимог.
Л.Н. Толстой писав. «Важливо донести до свідомості дитини, що все, чим він користується, не падає готовим з неба, а є результат праці людей».
До проблеми виховання дітей у процесі праці зверталися автори перших утопічних систем оновлення суспільства шляхом виховання. Наприклад, Т. Мор рекомендував маленьких дітей знайомити з працею людей і спонукати їх до посильної участі в трудових процесах.
Ж.. - Ж. Руссо вважав, що дитину, яка фізично зміцніла і навчилася самостійно орієнтуватися в навколишньому середовищі, слід залучати до фізичної праці. Оволодіння трудовими навичками - необхідна умова забезпечення молодій людині власного кусня хліба, а відтак - незалежності і свободи.
Й.Г. Песталоцці не лише теоретично, а й практично доклав багато зусиль до того, щоб, поєднавши навчання з фізичною працею, виховувати дітей для чесного життя. Він вперше в історії педагогіки пов'язав мотивацію праці з природою дитини, обг'рунтував роль праці як частини педагогічної системи. Песталоцці наголошував, що завдяки поєднанню навчання і фізичної праці діти виходять у життя морального загартованими, здатними до самостійного визначення.
Німецький педагог Й. Базедов вважав за необхідне вводити у школах заняття праці, диференціюючи їх відповідно до соціального становища сімей учнів.
Особливу увагу питанням трудового виховання приділяв Г. Кершенштейнер, автор проекту трудової школи, який пов'язував виховання громадянина з оволодінням професією. Він запропонував створювати, крім народних, додаткові школи. [15, с 259]
З перших років радянської влади вирішувалось питання про трудове виховання. Вже на I з'їзді з дошкільного виховання визначилися єдині зі школою завдання трудового виховання, сформувалися потреби до нього. Праця повинна бути посильним, мати зрозумілу дитині мету і доставляти йому задоволення, виконуватися добре і за можливості гарно.
Вже у 1919 році на конференції «Про трудовий початок в дошкільних закладах» виявилося два напрямки:
1. діти в дитячому садку повинні виконувати всю роботи по підтримці чистоти у приміщенні, пранню речей, приготування їжі, вирощування овочів та ін.
2. працю треба вводити як виховний момент, а тому він має бути посильним, його не має бути багато.
У 20-ті роки у дитячих закладах переважав вплив вільного виховання, дітям надавалася можливість проявляти активність та ініціативу. Педагог С. Моложавий констатує: «Трудовий процес максимально активний життєво-пристосувальний. В основі трудової діяльності лежать установка на отримання життєво-використовувати результати шляхом перетворення середовища і матеріалу за допомогою знарядь…стимули викликають трудовий процес, це не предмети або явища, це життєві потреби…»
«…Щоб викликати виробничий процес на обличчя повинна бути певна потреба, нестача чого-небудь, що необхідно для підтримки існування та підвищенням життєдіяльності організму… тільки така організація самого життя яка, висуває перед ними справжні потреби може виховати в дітях міцну трудову установку «(Гра і праця в дошкільному воздасте.-М., 1929.-С. 39-40).
Вже на II з'їзді перед робітниками дошкільної галузі постало питання колективізму. Треба було так побудувати організацію праці, щоб кожна дитина відчула, що вона виконує частку спільної справи.
На III з`їзді був перегляд змісту роботи дитячих садків у зв'язку з програмами єдиної трудової школи. Тут вирішили, що треба будувати працю дитячих садків, виходячи з того, що дитина - це «продукт соціальної сфери». Перевага віддавалася громадському і виробничому праці, підкреслювалася важливість спільної діяльності дітей і дорослих. Н.Н. Крупська не погоджувалася з таким підходом до дошкільного трудового виховання. Вона наголошувала на тому, щоб був присутній зміст праці, зрозумілий і близький дітям, тільки обов'язково колективною формою.
На IV з`їзді дошкільних працівників прозвучало питання про методи трудового виховання.
У 30-40 роки ХХ ст. трудову діяльність дітей стали поєднувати зі спостереженнями за працею дорослих, гру - з'єднувати з трудовою діяльністю. У книзі «Ігри та трудові заняття у дитячому садку» Р. І. Жуковська наголошує на тому, що трудова діяльність дітей, повинна бути направлена на збагачення ігри.
У роки Великої Вітчизняної війни праця стала природною формою роботи з дітьми у зв'язку з погіршенням умов життя і необхідністю реально допомагати дорослим, які завжди намагалися по можливості надати змісту праці ігрову форму.
У повоєнні роки праця набула менш значущої теми. Робітники дошкільних закладів сконцентрували увагу на ознайомлені дітей з працею дорослих, але педагоги не вважали працю дітей об'єктом уваги. Проте у 1953 році були проведені дослідження З.Н. Борисовой - про роль чергування у дитячому садку., а також В.Г. Нечаєвой - про трудову діяльність в дошкільному віці. Вони поклали початок великій групі наукових робот, присвячених трудовому вихованню. В результаті у 1962 році було визначено зміст трудового виховання дітей дошкільного віку, починаючи з трирічного віку. [9, с. 22-23]
Сьогодні, якщо запитаємо дитину дошкільного або й старшого віку про те, що необхідно робити, аби життя складалося успішно і щасливо, то навряд отримаємо відповідь: «Працювати». У кращому випадку почуємо: «Добре вчитися». Ставлення сучасних людей до праці змінилося. Щоб поліпшити його, необхідно переглянути систему знань про працю дорослих членів суспільства, які отримують діти, змінити ставлення до людей праці і сформувати у дітей працелюбність як одну з базових якостей особистості. Знання стимулюють розвиток моральних почуттів дітей та спонукають їх до діяльності. Тому таким важливим є правильний вибір інформації про трудову діяльність дорослих, яку ми подаємо дітям, та методика її подання відповідно до потреб і запитів дошкільників. Залишаючись актуальною протягом всієї історії розвитку людства, проблема трудового виховання дітей дошкільного віку потребує сучасних підходів до свого розв'язання.
Ставлення дитини до праці дорослих формується на основі знань, отриманих з різних джерел: від вихователів у дитячому садку, з художньої літератури, мультфільмів та кінофільмів, бесід і розповідей дорослих або дітей та з власного досвіду спілкування з людьми різних професій, спостережень за їхньою діяльністю. Пам'ятаючи, що все починається з родини, спробуємо проаналізувати, яку інформацію про трудову діяльність власних батьків отримує дитина у сім'ї. [18, електронний ресурс]
Праця дитини носить ситуативний, необов'язковий характер, тобто від його відсутності страждає лише формується моральний вигляд дитини. Особливістю дитячої праці є і те, що, незважаючи на наявність в ньому всіх структурних компонентів діяльності, вони поки що знаходяться в стадії розвитку і обов'язково припускають участь і допомогу в ньому дорослого Отже, трудова діяльність дошкільників включає в себе компоненти будь якій діяльності (мета, мотив, план, процес діяльності, результат праці), але їх формування і розвиток в дошкільному дитинстві своєрідні.
Вітчизняні дослідники пропонували різні формулювання завдань трудового виховання для дітей дошкільного віку. На основі класифікації Ю.К. Бабанського, В.І. Логінової, В.Г. Нечаєвої можна виділити дві групи завдань:
1 - допомога дитині в оволодінні трудовою діяльністю; 2 - розвиток особистості дитини в праці.
Наприклад, В.Г. Нечаєва пропонує в якості завдань трудового виховання дошкільників:
* формування трудових умінь і навичок;
* виховання правильного ставлення дітей до праці;
* виховання морально-вольових якостей особистості,
* оволодіння навичками трудової діяльності;
* виховання позитивного ставлення до праці дорослих.
За допомогою дорослих діти отримують знання про працю, про те, хто і як робив іграшки, літаки, машини і т.д. Діти не тільки навчаються трудовим умінням і навичкам, а й знайомляться з працею дорослих, яке виховує в них повагу до праці інших людей, вчить бережно ставитися до всього, що створено працею людини.
З огляду на особливості розвитку дітей дошкільного віку виокремлюють завдання трудового виховання, пов'язанні з формуванням і розвитком мотиваційної сфери, навичок трудової діяльності, становлення особистості. У реальній педагогічній практиці воно покликане забезпечити:
1. Виховання інтересу до праці дорослих, бережливого ставлення до їх результатів, поваги до людини-трудівника. Праця є особливим видом діяльності, спрямованим на створення суспільно значущих результатів. Ознайомлюючись із працею дорослих, дитина бачить трудовий процес, його конкретні результати, пізнає їх роль у задоволенні потреб людини. Оскільки дитина від природи схильна до наслідування, все цікаве її приваблює, педагог має широкі можливості для спрямування її вільної діяльності, ініціювати певних емоцій, прагнень. Від педагога залежить усвідомлення дітьми того, що праця потребує фізичних і вольових зусиль, уміння, терпіння.
Спираючись на емоції дітей, бажання брати участь у житті і діяльності дорослих, вихователь роз'яснює, що саме працею дорослих створені всі блага, які їх оточують, наголошуючи, що сенс праці полягає у створенні необхідних для людини благ і розвитку самої людини. Якщо праця не зорієнтована на конкретний результат, не створює необхідних суспільству значення. Бажано, щоб всі діти пізнавали це не лише зі слів, а й на конкретних життєвих прикладах. Такі старання педагога сприяють формуванню позитивного ставлення дитини до праці дорослих, людини-працівника, майстра своєї справи, розумінню суспільне значущих мотивів праці, усвідомленому прилученню до трудової діяльності.
2. Формування навичок трудової діяльності. Уже в дошкільному віці діти намагаються наслідувати працю дорослих. Слід допомогти їм усвідомити, що процес має певну послідовність операцій, потребує відповідних старань і вмінь. З часом діти починають розуміти, що перед тим, як приступити до праці, треба знати її мету, уявити її процес і результати, підібрати необхідні засоби і предмети праці, здійснювати цілеспрямовані трудові дії, взаємодіяти з іншими людьми.
Спершу діти мають опанувати прості трудові уміння (розстібати і застібати ґудзики, розставляти хлібниці на столи, поливати рослини), а згодом - цілісні трудові процеси (накрити стіл до сніданку чи обіду, випрасувати білизну ляльки, прибрати в куточку природи тощо). Оволодіння трудовими навичками розширює можливості дітей щодо участі у простих трудових процесах вдома, дитячому садку, виховує самостійність, ініціативу, впевненість у своїх силах.
Організовуючи трудову діяльність дітей дошкільного віку, педагог має бути особливо уважним до їх індивідуальних особливостей, сприяти виробленню індивідуального стилю трудової діяльності, оволодінню своєрідними прийомами роботи. Це забезпечить максимальне використання цінних особливостей характерів дітей, їх ставлення до праці, компенсує те, що перешкоджає успіху в роботі.
3. Виховання особистості дитини у процесі її трудової діяльності. Ця група завдань передбачає виховання відповідальності, самостійності, цілеспрямованості, ініціативи й витримки. Без них неможливе формування основ працелюбства (звички до трудових зусиль, готовності брати участь у трудовій діяльності, вміння доводити розпочату справу до завершення). Педагоги, батьки мають зважати, що організм, психіка дошкільників швидко втомлюються від одноманітної, складної роботи, і регулювати обсяг і тривалість конкретних робіт, чергуючи елементи статичного й динамічного навантаження. Оптимізація трудових зусиль дітей вбереже їх від розчарувань, непомірної втоми, що є важливими передумовами їх позитивного ставлення до праці. [15, с. 261-263]
Розвиток особистості дитини обумовлений такими особливостями праці:
- результативність, яка сприяє вихованню цілеспрямованості, звички доводити почату справу до кінця, адже планування майбутнього результату, необхідність виконання запланованого, можливість використання результату спонукають дитину серйозно ставитися до роботи;
- творчий характер, що розвиває налаштованість дитини на пошук, удосконалення своєї праці і себе у праці; немає нетворчої праці, оскільки за будь-яких обставин дитина має змогу зробити щось по-новому, не так, як завжди, знайти нові форми взаємодії з однолітками.
Будучи спрямованим на особистісний розвиток дитини, трудове виховання дітей дошкільного віку пов'язане з фізичним, моральним, розумовим вихованням. Конкретні його завдання, форми організації трудової діяльності дітей зумовлені як виховними можливостями праці, так і віковими особливостями дошкільнят.
«Праця - перша основна умова всього людського життя і при тому в такій мірі, що ми в певному розумінні повинні сказати: Праця створила людину.»
«Треба зробити так, щоб праця була цікавим і посильним, і в той же час, щоб це було творчою працею, а не тільки механічною.» М.М. Крупська
виховання дошкільний праця трудовий
1.2 Ознайомлення дітей з працею дорослих
1. Формування мотивації, позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини
2. Формування систем знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення
3. Формування досвіду суспільно корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості
формування у них моральних орієнтирів, працьовитості, усвідомлення корисності праці
Виховне його значення полягає у спрямованості на задоволення повсякденних особистих потреб дитини (умивання, одягання, роздягання, прибирання ліжка). У процесі самообслуговування вона привчається до порядку й організованої поведінки, оволодіває всіма компонентами трудової діяльності.
Метою є підтримання чистоти і порядку в приміщенні, та інших територіях життєдіяльності дитини, допомога дорослим в організації режимних процесів. Організовуючи господарсько-побутову працю, вихователь використовує різноманітні методичні прийомї: показ виконання кожної елементарної дії та послідовності дій, супроводжуваний детальними поясненнями; безпосередню допомогу у виконанні трудових дій та ін.
Діти мають справу не з предметами, а з об'єктами живої природи - працюють у куточку природи, на городі, у квітнику, доглядають за тваринами., Основним її виховним завданням є вироблення у дітей інтересу, дбайливого ставлення до живої природи, формування вмінь і навичок з догляду за рослинами і тваринами, вміння правильно користуватися знаряддям праці.
Функціональною її метою для дітей є виготовлення виробів з паперу, картону, тканини: іграшок-саморобок, вітальних ластівок, ялинкових прикрас, персонажів і декорацій лялькового театру. Виготовлення подарунків рідним і друзям справляє великий вплив на моральну свідомість дитини. Така праця розвиває уяву, спостережливість, художнє мислення, естетичне чуття, формує корисні практичні навички.
1. Накопичення фактів про процес праці, перетворення предмета праці, результати праці, створення уявлення про її значущість
2. Формування уявлень про людину праці, її ставлення до праці
3. Формування уявлень про колективний характер трудової діяльності
Трудове виховання молодших школярів в умовах сім’ї в теорії педагогіки і психології. Перехід дитини з дошкільного в молодший шкільний вік і трудове виховання. Праця і її роль у всебічному розвитку особистості. Взаємозв’язок гри та трудового виховання. дипломная работа [1,7 M], добавлен 23.09.2013
Питання виховання гуманної поведінки дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтування необхідності використання засобів народної педагогіки. Взаємодія вихователів дошкільних навчальних закладів з батьками дітей у вихованні гуманної поведінки дошкільників. статья [28,0 K], добавлен 13.11.2017
Поняття процесу, становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки. Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу. Виховні можливості козацької педагогіки як невід’ємної частини народної педагогіки. курсовая работа [87,3 K], добавлен 27.10.2013
Пастирська педагогіка в контексті дошкільної педагогіки. Особливості християнського виховання та пастирської педагогіки. Розширення повноважень пастиря в Україні та можливості пастирської педагогіки у формуванні християнського світогляду дошкільників. статья [24,7 K], добавлен 24.11.2017
Аналіз сутності роботи соціального педагога з вирішення проблеми трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Розробка технології роботи соціального педагога з трудового виховання дітей. дипломная работа [156,3 K], добавлен 22.11.2014
Народні погляди на красу та прилучення дітей до прекрасного. Засоби виховання естетичної культури в сім’ї. Методи та засоби естетичного виховання дітей дошкільного віку. Засоби, завдання, основні напрями та проблеми естетичного виховання учнів у школі. курсовая работа [57,5 K], добавлен 18.11.2010
Розвиток ідей наступності трудового виховання дітей кінця ХІХ - першої третини ХХ століття. Періоди розвитку означеного феномену у вітчизняній педагогічній думці. Внесок вітчизняних педагогів у формування ідей наступності трудового виховання дітей. статья [20,9 K], добавлен 22.02.2018
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Розвиток проблем трудового виховання дітей в історії дошкільної педагогіки курсовая работа. Педагогика.
Реферат: Здоровье. Факторы, влияющие на здоровье. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа: Тенденції в управлінні банківськими інноваціями
Курсовая работа по теме Принципы библиотечного дела
Время В Преступлении Реферат
Реферат по теме Понятие морали
Контрольная работа по теме Экологические проблемы Аральского моря и пути их решения
Контрольная Работа Организм Человека 8 Класс
Реферат по теме Развитие менеджмента
Сочинение По Картине Осень Охотник
Характеристика По Практике По Бухгалтерии
Реферат по теме Социально-экономическое развитие Древней Греции и Древнего Рима
Реферат: Управление маркетингом на предприятии на примере ОАО Гурьевский металлургический завод
Реферат: Разработка технологии по изготовлению книжного издания по искусству
Кредитно Денежная Политика Рф Курсовая Работа
Контрольной Работе По Литературе Xix Века
Эссе Роль Страхования В Рыночной Экономике
Контрольная работа: Податкова політика держави: цілі, індикатори, економічний і законодавчий інструментарій регулювання
Стоимость Написания Кандидатской Диссертации
Сочинение Огэ 10 Вариант
Курсовая работа по теме Профориентация старших школьников
Автоматизація (комп’ютеризація) управлінського обліку на сучасному етапі - Менеджмент и трудовые отношения реферат
Принципы формирования архивных коллекций - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Методы измерения эффективности ведомственной медиаорганизации - Журналистика, издательское дело и СМИ курсовая работа