Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі - Международные отношения и мировая экономика контрольная работа

Главная

Международные отношения и мировая экономика
Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі

Особливості економіки Греції на сучасному етапі, специфіка її становлення в 90-х роках ХХ ст. Характеристика інтеграційних процесів Греції в Західній Європі, особливості участі і оцінка подальших перспектив держави у складі ЄС, проблеми та їх вирішення.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На основі мети були поставлені наступні задачі:
Розглянути особливості економіки Греції на сучасному етапі.
Охарактеризувати розвиток економіки Греції в 90-х роках ХХ ст.
Охарактеризувати інтеграційні процеси в Західній Європі
Розглянути особливості участі і перспективи Греції у складі ЄС.
1 . За гальна характеристика економіки Греції
Сільське господарство Греції лише в останні десятиліття уступило ведучу роль сфері послуг і промисловості. У країні переважають дрібні селянські землеволодіння, але в найбільш родючих районах (у Фессалії, Македонії, на Пелопоннесі) поширені і крупні господарства.
Греція здавна спеціалізується на виробництві декількох трудомістких експортних культур, головним чином тютюну, оливок, винограду, цитрусових і бавовнику.
У країні мало земель, придатних для ведення сільського господарства. Обробляється лише 3,5 млн. га, ледве більше 1/4 території країни.
Багато сільськогосподарських земель мають потребу в зрошенні, однак менш 20% оброблюваних земель - поливні. Основні зрошувані культури - це бавовник, фруктові дерева, рис, а також овочі, тютюн, кукурудза. Одна з важких проблем у сільському господарстві Греції - боротьба з ерозією ґрунтів і підвищення врожайності культур.
На родючих рівнинах Фессалії, Македонії і Фракії вирощується пшениця, посіви якої займають більш 60% всіх орних земель.
На півночі країни, у заболочених низов'ях рік Вардара і Стримона, сіють рис. У Епіре, Македонії і Фракії вирощують кукурудзу і ячмінь. Великі врожаї в Греції дають помідори - понад 1,9 млн. т у рік.
По берегах Греції, крім північного узбережжя Егейського моря, розкинулися плантації апельсинів, лимонів, мандаринів і інших цитрусових. У садах вирощують яблука, персики, груші, абрикоси, інжир.
З глибокої стародавності в Греції вирощують виноград, у тому числі такі всесвітньо відомі сорти, як коринка і султанича, що йдуть на ізюм. Частина винограду використовується для виробництва вина, яким особливо славиться острів Самоз.
Не менш древня і культура оливи. По виробленню маслинової олії Греція займає третє місце у світі після Іспанії й Італії. Маслинові гаї займають 0,5 млн. га в Центральній і Південній Греції і на південних островах.
Горбисті райони Фракії і Македонії - один з великих світових центрів виробництва тютюну, що славиться своєю якістю. [7; 210]
Греція - найбільший у Західній Європі виробник бавовни. Бавовник вирощують по берегах рік Вардара і Стримона, у Беотії і на острові Лемнос.
Тваринництво в сільському господарстві Греції відіграє незначну роль. Це пов'язано з убогістю природної кормової бази. Кам'янисті пасовища придатні лише для випасу овець і кіз. Непомірний випас ще більше збіднює пасовища і викликає ерозію ґрунту.
У багатьох районах країни розводять домашніх птахів, кроликів, бджіл. На узбережжі й островах розвинуте рибальство. У південній частині Пелопоннесу і на островах ведеться традиційний промисел губки на експорт, але видобуток її поступово знижується.
«Для того, щоб Європа могла відповідати місії, що накладає на неї сучасна міжнародна обстановка, необхідно усунути розбіжності, що підривають її єдність. Треба, щоб Співтовариство просувалося вперед так само швидко, як змінюється сучасний світ», - підкреслив президент Грецької Республіки К. Караманліс, один з головних архітекторів і ідеологів об'єднаної Європи.
У європейській політиці Греції, спрямованій на сприяння процесу об'єднання Європи й участь у цьому процесі, можна виділити три періоди.
Перший почався в 1929-1930 рр. Як відомо, 5 вересня 1929 р. французький прем'єр-міністр А. Бріан у промові на десятому конгресі Ліги Націй виклав проект створення європейської конфедерації. Небагато пізніше він представив 27 європейським урядам, серед яких був і грецький, меморандум «Про утворення державного конфедеративного Європейського союзу». В офіційній відповіді Греції серед іншого відзначалося: «Грецький уряд думає, що ідея організації європейськими державами законодавчо оформленого, тривалого і постійного співробітництва, відповідає самим шляхетним сподіванням і реальним інтересам народів континенту».
Другий період відкрило створення Європейського економічного співтовариства в 1957 р. У 1959 р. Греція подає прохання про асоціацію зі Співтовариством, а в 1962 р. асоціація стає реальністю. Для цього періоду характерний сильний вплив політичних подій і ідеологічного тягаря, що дісталися в спадщину від громадянської війни і міжнародної напруженості епохи «холодної війни». «При такому кліматі, - підкреслював грецький фахівець П. Іоакімідіс, - втрата європейською політикою елемента згоди була неминучою».
У жовтні 1981 р. до влади прийшов уряд, сформований ВСР (Всегрецьким соціалістичним рухом), що відкидало участь Греції в ЄС. Однак у результаті еволюції поглядів уряд А. Паіандреу від заперечення необхідності (і корисності) участі країни в Співтоваристві прийшов до повного прийняття принципів і практики ЄС. І з цього року європейська політика Греції вступила в новий (третій) період. Для нього характерні більш широка політична й економічна згода по питанню участі країни в Співтоваристві, а також і просування самого процесу європейської інтеграції на новий рівень.
Серед факторів, що сприяли прийняттю процесів інтеграції в ЄС більш широким спектром політичних сил, можна назвати три головних.
1. «Тези грецького уряду з приводу зв'язків країни з Європейським співтовариством», що були спрямовані в березні 1982 р. на адресу ЄС. Основною економічною метою в них була проголошена «передислокація» Греції в системі загальноєвропейських зв'язків. У тезах перелічувалися передумови, що дозволили б нейтралізувати несприятливі настрої стосовно Співтовариства і здійснити успішного підключення країни до процесу європейської консолідації.
Найважливішим результатом тез стало прийняття Співтовариством у 1985 р. положення про Інтегровану середземноморську програму (ІСП). Використовуючи ці тези, а також майбутнє в 1986 р. прийняття до ЄС Іспанії і Португалії, грецький уряд переконав індустріально розвиті країни Співтовариства вжити спеціальних заходів стосовно менш багатого Середземномор'я. У результаті половина з 2 млрд. екю, виділених для середземноморської програми, надійшла в Грецію як дотація.
Крім того, потрібно врахувати збільшення коштів, отриманих Грецією з фондів Співтовариства. У 1985 р. їхня сума перевищила 1 млрд. екю. Найбільшу частину цієї суми (близько 80%) складали кошти ФЕОГА (Європейський фонд аграрної орієнтації і гарантування), що направлялися на підтримку виробників сільськогосподарської продукції. Це, природно, впливало і на політичні настрої частини грецького суспільства стосовно ЄС.
2. Розширення можливостей Греції на міжнародній політичній і економічній арені. Значення цього фактора виявилося при спробі Туреччини підсилити свої зв'язки зі Співтовариством. Як член ЄС Греція одержала можливість вирішувати питання, пов'язані з Туреччиною, з більш сильних позицій. Саме це і привело її до підтримки ідеї наднаціональності політики Співтовариства в області оборони. Роль цього фактора ще більше зростає в умовах швидких змін, що відбуваються в Європі і в усьому світі.
3. Соціальний ефект участі Греції в Європейському співтоваристві. Завдяки цьому багато національних діячів змінили свою позицію й оцінки можливостей малої країни в рамках Співтовариства.
Вступ у ЄС Греції, а потім Іспанії і Португалії є логічним результатом «тривалих і тісних торгово-економічних зв'язків між країнами Південної Європи і Загальним ринком, закріплених двосторонніми і багатосторонніми угодами, різними формами інтернаціоналізації виробництва (рух товарів і капіталу, передача технології, міграція робочої сили), що свідчили про їхній зростаючому зближенні з західноєвропейським ядром».
Як уже відзначалося, у 1962 р. Греція підписала угоду про асоціацію з ЄС, що мало метою підготувати країну до майбутнього вступу в Співтовариство.
Між 1961 і 1972 р. грецька економіка розвивалася дуже високими темпами. В умовах внутрішньої фінансової стабільності і збалансованості зовнішньої торгівлі швидко росли виробнича активність і інвестиції. Потім два нафтових шоки 70-х років, хоча і не призупинили зростання виробництва, серйозно порушили фінансову рівновагу.
До 1981 р., напередодні вступу в ЄС, у країні істотно зросли інфляція і бюджетний дефіцит. Утім, її економічне становище було досить міцним у силу двох сприятливих факторів: активного сальдо платіжного балансу і порівняно невисокого рівня зовнішнього боргу (6,5 млрд. дол.).
Причини, що призвели тодішній уряд К. Караманлиса до рішення вступити в ЄС, теоретично можна розділити на економічні, політичні і культурні. Дослідження останніх двох груп виходить за рамки даної роботи, тому зупинимося лише на економічних. Це насамперед структурна і технологічна перебудова народного господарства, що проведена в тісній взаємодії з розвитими країнами ЄС, а також сильна проєвропейська орієнтація великих промислових і фінансових груп, що давно прагнули отримати вигоди з більш глибокого міжнародного поділу праці. Крім того, не можна забувати про фінансові дотації з різних фондів Співтовариства, що Греція повинна була одержувати на найрізноманітніші цілі.
Вступ Греції в ЄС, безсумнівно, мав і деякі негативні наслідки для її економіки. Так, зниження рівня податкового протекціонізму негативно вплинув на конкурентоздатність грецьких товарів. Стан торгового балансу значно погіршився, особливо в перші роки вступу в ЄС. За даними Банку Греції, у 1980-1987 р. дефіцит у відносинах із країнами Співтовариства збільшувався щорічно на 1%.
Однак найбільш серйозні перешкоди розвитку національної економіки створювали внутрішні фактори, особливо, низька конкурентоздатність національної промисловості, що була не в змозі повноцінно використовувати переваги торгівлі в єдиному господарському просторі ЄС. Валютні дотації, одержувані від ЄС з 1981 р., досягли в 1995 р. 15% усіх поточних національних валютних надходжень. Валютні дотації з різних фондів Співтовариства склали в 1981-1990 р. 11,4 млрд. екю.
Як відзначає економічний журнал «Епілоги», зміна структури імпорту Греції дає серйозні підстави вважати, що фінансові надходження з ЄС минулого використані на споживчі цілі. Так, наприклад, імпорт сільськогосподарських і промислових товарів споживання, що у 1980 р. складав 15,9% всього імпорту країни, у 1995 р. досяг 24,9%. Крім того частина валютних надходжень зі Співтовариства пішла на обслуговування зрослого за цей період зовнішнього боргу.
Така практика привела до стагнації інвестицій і промислового виробництва, росту тіньової економіки, величезного державного боргу, краху захисних механізмів і значного зменшення депозитів у грецьких банках.
«…Чим глибше втягуються країни в процес інтеграції, тим складніше їм погоджувати свої інтереси, виробляти спільні взаємоприйняті рішення», - говорилося в тезах «Європейського співтовариства сьогодні». Це повною мірою застосовано до голландської ініціативи. Наприкінці серпня 1991 р. головуючі в ЄС Нідерланди поширили серед урядів держав-членів документ, де сформульовані умови, яким вони повинні відповідати на другому етапі ЕВС. Це перша спроба конкретизувати те, що вже стільки років називається Європейським співтовариством «двох швидкостей».
Умови ці такі: високий рівень стабільності цін; прийнятні розміри бюджетного дефіциту; коливання курсу національної валюти стосовно центрального курсу, не перевищуючі ± 2,5%; внутрішні процентні ставки, порівнянні зі ставками тих держав-членів, де ціни найбільш стабільні.
Як і слідувало очікувати, ця пропозиція зустріла різку критику ряду країн. У їхньому числі і Греція, для якої вона створює додаткові труднощі на наступних етапах ЕВС.
У середньостроковому плані зниження конкурентоздатності і ріст реальної процентної ставки викликали б дуже негативні і важко подолані наслідки для національної промисловості, особливо обробляючої. Високі процентні ставки (вищі, ніж темпи росту економіки) у сполученні з бюджетним дефіцитом можуть привести до різкого збільшення державного боргу.
Особливу чутливість до включення в ЕВС виявив аграрний сектор економіки Греції. Після вступу країні довелося пристосовуватися до єдиної сільськогосподарської політики, у рамках якої час від часу мінялися національні імпортні тарифи і правила стимулювання експорту у взаємній торгівлі усередині Співтовариства. Це привело до значного погіршення торгового балансу Греції в товарообігу з країнами ЄС. Лише деякі сільськогосподарські продукти зберігають конкурентоздатність на ринку Співтовариства. І тільки завдяки специфічній системі цін і субсидіям з аграрного фонду Співтовариства (що досягає 5% обсягу сільськогосподарського експорту Греції) вдалося підвищити доходи грецьких фермерів.
Грецьке сільське господарство відчуває потребу в глибоких структурних перетвореннях. Це необхідно для створення робочих місць в агросекторі, розширення і модернізації виробництв по переробці сільськогосподарських продуктів з метою підвищення їхньої конкурентоздатності. Такий і напрямок нової регіональної політики ЄС.
Було підготовлено цілий ряд проектів, наприклад, план «Підтримки розвитку і структурної адаптації відсталих регіонів», що, на думку Б. Мілана, відповідального за регіональну політику ЄС, є «ключем Співтовариства до структурної політики і розвитку». Однак для грецької економіки і, зокрема, для її аграрного сектора ці проекти не були настільки ефективні.
Питання досягнення адекватності рівня розвитку країн ЄС вкрай актуальні. Вже досить давно економістів-міжнародників турбує питання про те, чи буде всіма країнами ЄС досягнуто рівноцінного рівня інтегрованості, чи й надалі працюватиме модель «Європи різних швидкостей». Ще більше загострилися ці проблеми з утворенням валютного союзу ЄС. [14; 125]
З 15 країн - членів Європейського Союзу з 1 січня 1999 р. увійшли до валютного союзу ЄС (а відповідно й перейшли до спільної валюти євро) лише 11 країн - Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія, Португалія, Австрія, Фінляндія та Ірландія. Поза зоною євро залишилися Великобританія, Данія, Швеція, Греція. Великобританія та Данія ще на стадії обговорення плану створення валютного й економічного союзу обумовили своє право не приєднуватися до валютного союзу і не вводити спільну валюту. Греція не намагалася приєднатися до євро, оскільки ще в 1997-1998 pp. була очевидною її неспроможність досягти до 1 січня 1999 р. відповідності маастрихтським критеріям економічної конвергенції. Швеція є відносно молодим членом ЄС (вступила до 1 січня 1995 p.), і її уряд вирішив зачекати з приєднанням до валютного союзу. Крім того, центральний банк у Швеції не відповідає вимогам Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ).
Становлення США як світового економічного лідера. Характеристика економіки США на сучасному етапі. Особливості зовнішньої економічної політики США. Стан та перспективи економічного співробітництва США та України. Проблеми та перспективи. курсовая работа [54,1 K], добавлен 30.03.2007
Передумови і чинники інтеграційних процесів у Європі після Другої світової війни. Особливості суспільно-політичного та економічного розвитку країн Західної Європи у другій половині 40-х років XX ст. "План Маршалла" як поштовх до інтеграції Європи. курсовая работа [727,8 K], добавлен 14.06.2015
Стан, проблеми та перспективи розвитку української економіки. Нова модель економічного розвитку України. Специфіка процесів інтернаціоналізації на сучасному етапі розвитку України. Стратегія відродження і розвитку в умовах глобалізації і інтеграції. контрольная работа [30,5 K], добавлен 05.06.2011
Сучасне світове господарство. Генезис, розвиток та світогосподарські пріоритети зовнішньоекономічних відносин України. Теоретичні основи, практичні проблеми та особливості трансформації економіки України у світове господарство на сучасному етапі. реферат [24,1 K], добавлен 17.03.2012
Розвиток інтеграційних процесів в Європі, головні етапи та напрямки реалізації даного процесу. Створення Європейського Союзу, його становлення та його розвиток. Економічне та суспільно-політичне співробітництво України з державами європейської зони. курсовая работа [1,2 M], добавлен 15.12.2013
Поняття та структура міжнародної економіки, її елементи та механізми на сучасному етапі, проблеми та перспективи подальшого розвитку. Характеристика галузей світової економіки, їх географічна розповсюдженість. Відмінні риси різноманітних регіонів світу. учебное пособие [1,5 M], добавлен 16.01.2010
Зовнішня політика Фінляндської Республіки на сучасному етапі. Співпраця країн Північної Ради та Балтійського моря. Діяльність Фінляндії в Європейському Союзі, відносини країни з Російською Федерацією, Китаєм та Сполученими Штатами Америки, Україною. дипломная работа [533,3 K], добавлен 28.12.2013
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі контрольная работа. Международные отношения и мировая экономика.
Реферат: Шамбала - страна мудрецов
Курсовая работа по теме Розробка технології молочних десертів з використанням шоколаду
Контрольная работа: Развивающиеся страны в системе международных экономических отношений
Реферат: Современное оборудование для переработки строительных отходов
Арлы Адам Ең Күшті Адам Эссе
Сочинение Описание Внешности Писателя
Реферат На Тему Социально-Психологические Причины Самоубийств Детей И Подростков
Курсовая работа: Экономическая сущность и методы определения эффективности использования оборотных средств
Реферат: Лекция по множественности преступлений
Русский Народ Сочинение
Курсовая работа: Производственный план по изготовлению коллектора арочного типа. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Производственно-хозяйственная и финансовая деятельность предприятия ФГУП "ВМЗ"
Реферат: «Холмогоры- клин»
Критерии Оценивания Сочинения 9.3
Контрольная Работа 4 По Химии 10
Дипломная работа по теме Принцип разделения властей
Дипломная работа по теме Цвет в рекламе: культурный аспект
Предпринимательский Потенциал В России Реферат
Волейбол Реферат С Картинками
Сочинение На Тему Взаимопонимание Огэ
Старажытнаруская дзяржава (Кіеўская Русь) - агульная феадальная дзяржава ўсходніх славян. Палітычнае і эканамічнае становішча беларускіх зямель - История и исторические личности реферат
Австро-Венгерский фронт в Первой мировой войне - История и исторические личности дипломная работа
Основные направления, выдвинутые в процессе проведения административной реформы и оптимизация механизма управления - Государство и право курсовая работа