«Розумне» майбутнє: коли smart-технології змінять українську столицю
БізнесінформаторЧитати: 8 хв.
Рішення про розробку нового Генерального плану розвитку Києва до 2025 року було прийнято ще за мера Леоніда Черновецького в 2008 році, концептуально його проект був затверджений 2010-го. На даний момент документ досі не прийнятий і проходить нескінченні узгодження у цілій низці відомств. Є ймовірність, що департамент архітектури і містобудування КМДА доб'ється від депутатів Київради фінального затвердження генплану вже у цьому році, адже всі роботи з його проектування були виконані на 90% ще в кінці 2017-го. Звичайно, сама необхідність нового генерального плану викликає питання у багатьох експертів (зараз столиця живе згідно з планом від 2002 року, розрахованому до 2020-го). Проте поглянути на Київ під кутом його відповідності новим технологічним трендам в урбаністиці та містобудуванні ніколи не завадить. Які питання повинен вирішити новий генеральний план, і на які приклади варто рівнятися української столиці на шляху до сучасної концепції smart city, запитали у Миколи Негрича, члена постійної комісії Київської міської державної адміністрації з питань містобудування, архітектури та землекористування.
Зростання перевершило очікування. За останні 10 років Київ зіткнувся з великою кількістю проблем. Починаючи з нерівномірної та хаотичної забудови і закінчуючи надмірною завантаженістю доріг, що призводить до вічних пробок і заторів. Причини того, що відбувається, очевидні: населення Києва вже впритул наблизилося до 3 млн осіб, хоча чинний генплан розроблявся виходячи з того, що до 2020 року у столиці проживатиме близько 2,6 млн осіб. Це ж стосується і кількості автомобілів. За різними підрахунками, столичний автопарк давно перевищує 1 млн транспортних засобів, що в розрахунку на одного жителя навіть більше, ніж у найбільших західноєвропейських містах. Не було враховано у чинному генплані і такого стрімкого зростання числа новобудов, офісних та торгових площ, а також концентрації бізнес-активності на правому березі Києва, що спровокувало відставання у розвитку між центральними й окраїнними районами.
Левову частку цих проблем має вирішити новий Генеральний план Києва. Його проект практично готовий, і найближчим часом буде винесений на публічне обговорення.
Що дасть Генплан. Зрозуміло, це будуть відповіді на найболючіші питання, які стосуються містобудування, розвитку дорожньої та транспортної інфраструктури, забудови промислових зон, залучення до столиці великих інвесторів.
Тим не менш, генплан – це лише стратегічний документ. Так, він відкриває можливості для застосування конкретних інструментів і рішень, які дозволять розвантажити дороги, вирівняти соціальний розвиток районів і впорядкувати забудову. Але для того щоб подібні заходи дали прогнозований результат, їх необхідно впроваджувати, по-перше, після ретельного опрацювання та моделювання, і, по-друге, на базі «розумних» рішень, які дозволяють перевести розвиток міста на зовсім інший рівень. Це цілком логічно, враховуючи, що інновації давно приносять колосальну користь мегаполісам та їхній владі, знімають багато наболілих питань і економлять величезні суми у міських бюджетах.
Що таке smart city. Це комплекс заходів, спрямований на оптимізацію руху транспорту, раціональне споживання та економію енергоресурсів (в тому числі, за рахунок альтернативних джерел), утилізацію відходів з їх подальшою переробкою, автоматизацію взаємин між громадянами та міською владою.
Наприклад, Копенгаген економить завдяки застосуванню сонячних батарей 125 000 євро в рік, а в Сеулі ще у 2009-му змонтовано інтерактивні зупинки наземного транспорту, які оснащені вбудованими онлайн-картами з інформацією про міські маршрути. Також в Сеулі повсюдно поширені рішення для контролю і обліку енергоспоживання, що дає в цілому 10-15% економії води, тепла та електроенергії.
В іспанському місті Сантандер в 2010 році було встановлено більш ніж 12 500 сенсорів. Ці пристрої вимірюють все: від наповненості сміттєвих контейнерів до кількості вільних місць на парковках, кількості машин і пішоходів, ступеня забрудненості повітря, що дає на виході просто безцінний вал даних про життєдіяльність міста.
У Відні, в Асперні, який є частиною району Донауштадт, кілька років будується цілий розумний квартал. Smart city буде займати близько 2,4 кв. км. Там побудують офіси, житлові будинки і науково-дослідний центр, де житиме й працюватиме близько 20 000 чоловік, заплановано широке застосування альтернативної та відновлюваної енергії, моніторинг споживання ресурсів і впровадження різних технологій енергозбереження. Фактично, Асперн – це експериментальний проект, на прикладі якого віденські влада має намір вивчити вплив передових розробок на розвиток міста і потім масштабувати їх.
Коли Київ «порозумнішає». І хоча Київ ще відчутно відстає від більш «просунутих» столиць світу, ми теж робимо кроки в потрібному напрямку. Наприклад, система онлайн-моніторингу громадського транспорту в Києві працює ще з 2014 року, «розумні» зупинки з Wi-Fi і розетками у нас з'явилися в 2015-му, а у січні нинішнього року «Київпастранс» заявив про намір ввести в другому кварталі електронний квиток в наземному міському транспорті.
Крім того, у планах – серйозне масштабування цифрової інфраструктури, освоєння технологій відеоспостереження й відеоаналітики з подальшим аналізом отриманих Big Data, впровадження електронних міських сервісів для населення в сфері адмінпослуг, медицини, освіти. Завдяки цим заходам ми зможемо споживати на 25-30% менше енергоресурсів, знизити на 25-30% завантаження доріг і на 20% підвищити ефективність міського транспорту, здешевити на 30% будівництво житла і зменшити на 20-25% витрати на утримання муніципальних органів.
І нехай все це – досить віддалена перспектива, років на 5-10 вперед, але вже не фантастика. Застосування «розумних» інноваційних рішень поряд із грамотним плануванням позбавить Київ від проблем, що накопичувалися роками, і виведе нашу столицю у рейтинг найкомфортніших міст для життя.