Розробка стратегії виходу ПАТ "Київський ювелірний завод" на зовнішній ринок та успішної реалізації на ньому своєї продукції - Международные отношения и мировая экономика дипломная работа

Главная

Международные отношения и мировая экономика
Розробка стратегії виходу ПАТ "Київський ювелірний завод" на зовнішній ринок та успішної реалізації на ньому своєї продукції

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ПАТ "Київський ювелірний завод". Стратегії діяльності компанії на зарубіжних ринках, рекомендації щодо їх формування. Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства на ринку Литви.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на httр://www.аllbеst.ru/
стратегія зовнішньоекономічний зарубіжний ринок
Стратегічне планування на підприємстві - це процес визначення його цілей та розробки реалізуючих ці цілі стратегій. Даний процес представляє собою сукупність взаємозв'язаних процедур, здійснення яких потребує створення спеціальних управлінських структур, опис правил їх функціонування та присутності забезпечуючого діяльність їх персоналу, а також розвиток постійної актуалізованої інформаційної бази [2].
Перераховані елементи, у взаємодії, створюють систему стратегічного планування діяльності підприємства, результатом функціонування якого є
розробка стратегічних рішень. Побудова такої системи є важливою задачею менеджменту підприємства залученого в міжнародну діяльність; хоча позасистемне здійснення функції стратегічного планування також можливо, й більш того, дуже часто використовується на підприємстві - це свідчить про слабкий менеджмент, його не підготовку до процесів, які відбуваються в сучасному бізнесі.
Стратегічне управління не претендує на те, щоб дати одне рішення на всі часи. Так само як важко уявити cо6і два однакових підприємства, неможливо створити тотожні системи стратегічного управління.
Характерні риси системи стратегічного управління певного підприємства залежать від взаємодії таких чинників:
розмірів підприємства (залежно від галузевих особливостей);
типу виробництва, рівня спеціалізації, концентрації та кооперації;
характеристик виробничого потенціалу;
наявності (відcyтноcті) науково-технічного потенціалу;
рівня кваліфікації персоналу тощо [3].
Різні підходи до побудови системи стратегічного управління потребують чіткого уявлення про переваги цього явища в діяльності окремих підприємств, які в загальному вигляді можна сформулювати через мету стратегічного управління.
Мета стратегічного управління - це побудова такої динамічної системи, яка давала б змогу забезпечувати своєчасне визначення місії, цілей та стратегій, розробку і забезпечення виконання системи планів як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів з удосконалення підприємства та його окремих підсистем, що є основою для забезпечення його конкурентоспроможного існування в довгостроковій перспективі.
Стратегія підприємства є основою стратегічного планування, за допомогою якої на підприємстві зважується комплекс проблем, пов'язаних з цілеспрямованого переорієнтацією випуску продукції нової номенклатури й асортименту, впровадженням і використанням нових технологій, розвитком маркетингу, удосконалюванням структури керування підприємством, своєчасною і якісною підготовкою і перепідготовкою кадрів [3].
Відповідно до класичних уявлень стратегічний процес розробки і реалізації стратегії включає такі кроки:
після аналізу господарських тенденцій, проблем, інвентаризації можливостей і оцінки компетенції з підвищення вартості підприємства, а також аналізу зовнішнього середовища і формулювання місії і цілей визначаються стратегічна проблема і потреба у стратегічних діях;
аналізуються стратегічні альтернативи, на основі яких можна вирішити стратегічну проблему, визначається їхня ефективність;
аналіз стратегічних альтернатив дозволяє вибрати одну (або декілъка) стратегію, відповідну цільовим настановам підприємства;
формується стратегічний план, що звичайно складається з програм, проектів, бюджетів і організаційно-технологічних і контрольних заходів;
проводиться оцінка відповідності обраної стратегії до структури управління організацією й організаційної культури;
обрана стратегія є основною для подальших оперативних заходів щодо її реалізації [4].
Стратегія підприємства має кілька рівнів декомпонування, кожному з яких відповідає стратегія певного рангу, тобто, стратегія підприємства має ієрархічну будову.
Ієрархія стратегій означає ранжування, взаємозв'язок і підпорядкованість різних стратегій, які становлять стратегію підприємства.
У мультибізнесовому підприємстві (багатопрофільному, диверсифікованому, що виробляє різнотипну продукцію), застосовують чотирирівневу стратегію до якої входять:
корпоративна (загальна стратегія), що одночасно є портфельною;
конкурентні (ділові, бізнесові) стратегії;
У однобізнесовому підприємстві вузькопрофільному, що виробляє однотипну продукцію), застосовують трьохрівневу стратегію до якої входять:
корпоративна стратегія, що одночасно є конкурентною (діловою, бізнесовою);
Більш детально розглянемо трьохрівневу стратегію (рис.1.1) [5].
Рисунок 1.1 - Ієрархія стратегії підприємства
Формування і реалізація стратегії становлять єдиний процес. При чому він є безперервний, оскільки середовище, а, значить, і умови діяльності підприємства постійно зманюються, стратегічний план регулярно коригується
Отже, необхідність розробки підприємствами стратегії викликана, нестабільністю ринкового середовища, неповнотою інформації про його майбутній стан і вплив на підприємство.
Практично всі великі ювелірні заводи пробують створювати свої торгові мережі - це допомагає прискорити обіг коштів. В результаті, кількість ювелірних магазинів на ринку за останні два роки збільшилася на 25-30%.
Продовжують з'являтися нові невеликі фірми, які займаються продажем авторських виробів. Багато хто з виробників активно продають випущені вироби через власні торгові точки. Так, в числі провідних мереж з продажу ювелірних виробів називають мережу ювелірних магазинів "КЮЗ", мережу ювелірних супермаркетів "Укрзолото", "Заріна", "ХЮЗ". Більшість з них працюють у виді, найбільш затребуваного на ринку, формата ювелірного магазину ("КЮЗ", "Південь-золото", "ХЮЗ"). Також користуються популярністю ювелірні супермаркети ("УкрЗолото"), ювелірні будинки ("Zаrіnа"). У той же час кількість окремих прилавків та кіосків під безликою вивіскою "Золото / Срібло" скорочується, так само, як і торгівля з лотків у переходах.
Таблиця 2.2 - Рейтинг продажів ювелірних виробів 2011 р. [14].
Найменування торгівельних підприємств
Львівський державний ювелірний завод
Для більшої наглядності пропоную привести дані попередньої таблиці в виді діаграми (рис.2.4)
Рисунок 2.4 - Долі основних виробників ювелірної продукції в Україні
У списку лідерів по виробництву ювелірних виробів упевнено лідирує ВАТ "Київський ювелірний завод": як по виробництву золотих, так і срібних виробів. Далі список виробників ювелірних виробів із золота, які подають на таврування більше 50% від загальної маси виробів, розподіляється в наступній послідовності:
Львівський державний ювелірний завод
Список лідерів по сріблу виглядає таким чином:
По регіонах перше місце по кількості ювелірних виробів, відданих на таврування в 2011 році, традиційно займає Київська область. Однак не набагато відстає від лідера Харківська область, потім йдуть Донецька, Луганська й Запорізька області (рис.2.5)
Рисунок 2.5 - Частка виробництва ювелірної продукції по регіонах України
Російські виробники можуть скласти потужну конкуренцію українським. На відміну від імпортерів західних ювелірних брендів вони працюють переважно в тій же ціновій категорії, де сконцентрований ринок вітчизняних ювелірів. І мають потужну конкурентну перевагу - сировинну базу (золото, алмази, інші дорогоцінні й напівкоштовні камені).
Уже зараз зрозуміло, що потенційна погроза з боку росіян для українських виробників ювелірних виробів набагато серйозніше, ніж здавалося.
На даний момент на ювелірному ринку в Україні освоєні практично всі сегменти - починаючи від виробів для покупця із "середнім" достатком до елітних виробів на замовлення для заможного покупця.
Рисунок 2.6 - Структура продажів ювелірних виробів в Україні в 2011 р.
Ще однією особливістю українського ювелірного ринку є те, що основна частка продажів доводиться на недорогі вироби. Статистика свідчить, що більше 85% населення країни має доходи в межах 15-30 тис. гривень на рік, а на разову покупку в ювелірному магазині українці витрачають не більш як півтори - дві тисячі.
Але поступово відношення до коштовностей міняється. З банального засобу накопичення ювелірні вироби поступово стають прикрасою. За спостереженнями продавців ювелірних магазинів, покупці стали частіше звертати увагу на дизайн виробу, а не тільки на його вагу.
Кожен місяць майже півсотні виробів знімаються з серійного виробництва із-за спаду попиту на них. На зміну їм приходять нові моделі, дизайн яких відповідає віянням моди.
Згортання будівельних проектів, завмирання операцій на ринку нерухомості і недовіра до банківських установ породжують у заможної частки споживачів потяг до твердих валют, банківських металів і ювелірної продукції зокрема. Незважаючи на це, окремі ювелірні вироби користуються попитом у населення з низькими доходами.
Собівартість виробництва ювелірної продукції в Україні набагато вища, ніж в країнах, які володіють власними запасами золота. У вартості виробів з дорогоцінних металів 75-80% складає зарубіжна сировина, крім цього вітчизняні ювеліри вимушені витрачати чималі засоби на покупку за кордоном унікального виробничого устаткування.
Із зростанням добробуту українців пожвавився попит на ювелірну продукцію. За останні декілька років обсяги продажів виросли майже в три рази.
Основу для зростання вітчизняної ювелірної промисловості було закладено в другій половині 90-х років, коли в цю галузь України прийшов приватний капітал. Нові власники не тільки модернізували устаткування і попереучували кадри, але і вперше зайнялися маркетингом, бо необхідно було зрозуміти, що саме хочуть купувати українці [16].
В Україні традиційно популярні прикраси з "червоного" або, як його називають на заході, "російського" золота. Вироби з нього складають майже 60% всього об'єму вітчизняного ринку. У Європі дорогоцінними металами, що найбільше продаються, вважаються "біле" і "жовте" золото (у пропорції 60: 40). Намагаючись слідувати моді, вітчизняні ювеліри освоїли виробництво різноколірного золота, але смаки покупців міняються набагато повільніше, ніж хотілося б ювелірам.
Асортиментний ряд ювелірних заводів поповнився не тільки за рахунок виготовлення традиційних прикрас. З'явилися нові напрями, які раніше були відсутніми в українському масовому виробництві. Мова йде про виготовлення посуду з дорогоцінних металів. Майстри почали використовувати техніку емалі і воронування. Раніше ці напрями освоювали тільки вузькоспеціалізовані окремі заводи, сьогодні ж майже кожне крупне українське підприємство пропонує власну продукцію цих груп. Інтерес до виготовлення посуду сприяв підвищенню попиту на срібло. І це відповідає європейській традиції, де срібло займає на ринку більше 60%.
Та все ж українські прикраси по художніх характеристиках відстають від світових тенденцій моди років на 10 - 15. Вітчизняні виробники дотепер використовують елементи радянської ювелірної школи: "лист", "гілочка", "завиток". Сміливі експерименти в дизайні, як правило, натикаються на консерватизм покупців. Оформлення ювелірних виробів натуральними дорогоцінними камінням виробникам теж невигідно, оскільки із-за дорожнечі їх потім важче реалізувати. Як наслідок, що підтверджується даними Державної гомологічної служби України, 85% ювелірних виробів мають вставки з синтетичних каменів. Виходить замкнене коло: немає масового попиту - немає виробництва, немає виробництва - немає можливості розвивати художній смак у споживача. Тоді як в Європі є дуже популярним прикрашати вироби діамантами, часто - крупними і різноколірними [17].
Ще одну небезпеку вітчизняні ювеліри бачать з боку турецьких виробників, чия продукція орієнтована на недорогі ринки, що розвиваються. Турецькі майстри купують золото за ціною 4-5 доларів за грам, а вартість роботи ювеліра в середньому не перевищує 80 центів. В той же час вітчизняні виробники вимушені купувати золото по 10 - 12 доларів за грам, і оцінюють свою роботу дорожче.
Якщо кордон буде відкрито, то до України хлине потік дешевого турецького золота. І поки всі надії вітчизняні ювеліри покладають лише на те, що інтерес до заморських прикрас може швидко вичерпатися із-за їх низької якості (з чим вже зіткнулися українські туристи). Як правило, турецькі вироби недовговічні, проба золота часто нижче за загальноприйняту 585-ту, а зміст домішок не забезпечує належної якості. До сьогоднішнього дня експорт не був стратегічним напрямом в розвитку ювелірної галузі України, а був швидше питанням іміджу окремої компанії. Лише декілька крупних підприємств (Київський ювелірний завод, Одеський ювелірний завод, Харківський ювелірний завод, Львівський ювелірний завод, донецькі підприємства) частково представляють зразки своєї кращої продукції за кордоном. Часто основним покупцем вітчизняних коштовностей є українська діаспора.
Але поступово експорт росте: п'ять років тому на експорт доводилося менше одного відсотка від 8-10 тонн загального обсягу продукції. Сьогодні його частка збільшилася до двох відсотків, але вже від 50 тонн вироблюваної продукції. Значна частка експорту припадає на російський ринок.
Прихід на український ювелірний ринок іноземних виробників здатний суттєво змінити розстановку сил у вітчизняній ювелірній галузі. Не всі зможуть вижити в цій боротьбі, але ті компанії, які залишаться на ринку, мають шанс стати сильними гравцями.
Український ринок ювелірної промисловості росте та розвивається швидкими темпами, після кризовий стан цієї промисловості впевнено дійшов кінця і зараз на ринку України можемо спостерігати велику кількість виробників та дистриб'юторів коштовностей, прикрас, посуду з дорогоцінних металів і так далі. В боротьбі за місце на ринку впевнено утримує свої лідерські позиції ПАТ "Київський ювелірний завод" та постійно вдосконалює своє виробництво, що і приносить такий результат та дозволяє втримувати більш ніж 30% ринку.
Теоретичні основи розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Механізм реалізації стратегії виходу на зовнішній ринок підприємств України. Загальні напрямки розвитку експортної політики на прикладі підприємства ВАТ "Турбоатом". дипломная работа [275,0 K], добавлен 08.09.2010
Етапи формування конкурентних стратегій виходу компаній на міжнародні ринки. Галузевий аналіз особливості міжнародного ринку трубопрокату. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Дніпропетровський трубний завод". Розробка конкурентної його стратегії. дипломная работа [1,7 M], добавлен 21.10.2009
Сутність та особливості формування зовнішньоекономічної стратегії підприємства, її види та напрямки. правове регулювання. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ВАТ "Київхліб" та порядок розробки зовнішньоекономічної стратегії для підприємства. курсовая работа [227,3 K], добавлен 28.09.2009
Характеристика господарської діяльності міжнародної кондитерської корпорації "Roshen", розробка рекомендацій щодо вдосконалення стратегії її виходу на ринок Польщі. Аналіз середовища кондитерського ринку Польщі. Оцінка ефективності запропонованих заходів. дипломная работа [931,1 K], добавлен 08.01.2014
Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка і основні напрями підвищення конкурентоспроможності фірми при виході на зовнішній ринок. Аналіз структури реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок ВАТ "Інтерпайп НТЗ". курсовая работа [3,4 M], добавлен 13.07.2010
Економічна сутність експортної діяльності. Методи розрахунку ефекту та ефективності експорту товарів та послуг. Аналіз конкурентоспроможності основної продукції підприємства. Маркетингова стратегія зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Проммонтаж СУ-27". дипломная работа [446,1 K], добавлен 05.12.2010
Аналіз зовнішньоекономічної і фінансово-господарської діяльності господарюючого суб'єкта. Вибір стратегії розвитку і обґрунтування критерію оцінки її ефективності. Розробка економіко-математичної моделі та оптимальних параметрів стратегії розвитку. дипломная работа [1,7 M], добавлен 04.08.2010
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Розробка стратегії виходу ПАТ "Київський ювелірний завод" на зовнішній ринок та успішної реалізації на ньому своєї продукції дипломная работа. Международные отношения и мировая экономика.
Контрольная Работа 4 Модуль 4 Класс
Реферат Про Волейбол По Физкультуре Кратко
Курсовая Работа На Тему Совершенствование Развития Персонала
Прошлогодние Темы Итогового Сочинения 2022
Презентация К Дипломной Работе Гост
Доклад по теме Восточная Сибирь
Курсовая работа: Розрахунок багатокорпусної випарної установки
Контрольные Работы По Башкирскому Языку Нафикова
Реферат по теме Интенсивная терапия после операций
Реферат по теме Гуманистические ценности возрождения России
Мини Сочинение На Тему Ливень
Контрольная работа по теме Цивільний захист
Контрольная работа по теме Конкурентоспроможність продукції: поняття, чинники, що впливають на рівень, підходи до оцінювання
Дипломная работа: Разработка системы подачи электропитания по расписанию
Определить Курсовую Стоимость
Доклад по теме Should press be liable or not?
Реформа Образования Императора Александра I Эссе
Дипломная работа: Налогообложение России (анализ, реформы, планирование)
Как Оформить Чертеж В Дипломной Работе
Курсовая работа по теме Проектирование автомастерской в г. Новосибирск
Проблемы и перспективы развития управленческого учета - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа
Особенности нейроэндокринной регуляции в процессе роста и развития человека - Биология и естествознание презентация
Политика военного коммунизма. Советская страна в годы НЭПа - История и исторические личности реферат