Розробка організаційно-технічних заходів спрямованих на профілактику виробничого травматизму - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа

Главная

Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Розробка організаційно-технічних заходів спрямованих на профілактику виробничого травматизму

Оцінка умов праці на робочих місцях по фактору штучного освітлення. Розрахунок вентиляції та аерації виробничого приміщення. Оцінка умов праці і розрахунок природного освітлення у механічному цеху. Забезпечення електробезпеки в токарно-механічному цеху.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

З дисципліни: «Профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань»
На тему: «Розробка організаційно - технічних заходів спрямованих на профілактику виробничого травматизму»
Розділ 1. Покращення умов середовища
- Оцінка умов праці на робочих місцях по фактору штучного освітлення
Розділ 2.Оздоровлення повітряного середовища
- Розрахунок аерації виробничого приміщення
Розділ 3. Покращення умов праці завдяки покращенню освітлення
- Розрахунок природного освітлення у механічному цеху
- Оцінка умов праці на робочих місцях по фактору штучного освітлення
Розділ 4. Покращення вентиляції в токарно-механічному цеху
- Розрахунок аерації виробничого середовища
- Розрахунок повітрообміну для приміщення токарно-механічного цеху
Розділ 5. Забезпечення електробезпеки в токарно-механічному цеху
Розділ 6. Організаційні заходи для покращення умов праці та уникнення травматизму
профілактика виробничий травматизм освітлення цех
Профілактика виробничого травматизму - це комплекс заходів, спрямованих на попередження, виникнення травмонебезпечної ситуації професійного захворювання або аварії на виробництві.
Виробнича травма - раптове ушкодження організму людини і втрату їм працездатності, спричинені нещасним випадком на виробництві.
Залежно від характеру ушкоджень травми поділяються на такі:
- механічні ( забиття , переломи , порізи);
- термічні ( опіки , обмороження , сонячні удари);
- хімічні ( гострі отруєння, опіки кислотами, лугами);
- електричні (електричні удари, електричні травми);
- променеві (опіки, ушкодження тканин, кровотворних органів);
Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання причини виробничого травматизму та професійної захворюваності поділяють на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.
1) Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.
2) Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
3) Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
4) Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі. виконуваній роботі;
5) соціально-економічні: неритмічність роботи, прагнення до виконання надурочних робіт, незадовільний «психологічний» клімат у колективі, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб та інше.
Для аналізу виробничого травматизму застосовують багато різноманітних методів, основні з яких можна поділити на такі групи: статистичні, топографічні, монографічні, економічні, анкетування, ергономічні, психофізіологічні, експертних оцінок та інші.
1) виробниче приміщення-токарно-механічний цех транспортного підприємства.
2) наявність виробничого обладнання - метало-оброблювальні верстати токарного, фрезерувального та шліфувального типу.
3) найменший розмір об'єкту розрізнення при виконанні виробничих операцій - 3(мм); характеристика фону-темний;величина контрасту середній.
4) напруга живлення верстатів - 380(В).
1) Габаритні розміри виробничого приміщення:
2) Кількість шкідливих речовин,що виділяються в повітрі робочої зони:
4) Висота від рівня робочої поверхні до верху верха:
5) Відстань від робочого місця до вікна:
6) Питомий опір ґрунту на території підприємства:
Розділ 1. Покращення умов середовища
Одинарне скло: ф1 = 0,9; ф2 = 0,75; ф3 = 0,9; ф4 = 1; ф5 = 1.
- Оцінка умов праці на робочих місцях по фактору штучного освітлення
Тип лампи - ЛД; Р = 20 (Вт); Ф = 1000 (Лм); l = 0.6 (м).
Розділ 2. Оздоровлення повітряного середовища
- Розрахунок аерації виробничого приміщення
Кількість пари ацетону, розчиненої в повітрі за годину - 12·106 (мг/год).
Відстань між віссю нижніх (припливних) і верхніх (витяжних) вентиляційних отворів - 5 (м).
Температура припливного повітря - 20°С
Температура повітря, що виділяється - 27°С
Vm = 10%, G =100 (г/год.), qр.з. = 4,5 (мг/м3), q0 = 0,1 (мг/м3),
Lм = 3500 (м3/год), gm = 18 (мг/м3).
Розділ 3. Покращення умов праці завдяки покращенню освітлення
- Розрахунок природного освітлення у механічному цеху
Світло - електромагнітне випромінювання, що випускається нагрітим або перебувають у збудженому стані речовиною, сприймається людським оком. Під світлом розуміють не тільки видиме світло, а й прилеглі до нього широкі області спектра. Близько 80 % усієї інформації, що одержує людина, припадає на зоровий аналізатор. Порушення в ньому призводять до зорового стомлення, унаслідок чого відбуваються нещасні випадки. Відомо, що 20 % травм є результатом недостатнього освітлення. Нераціональне освітлення може призвести до короткозорості, ністагму, диплопії, кон'юнктивіту та ін. Нераціональне освітлення характеризується такими факторами, як недостатні рівні освітленості, нерівномірність розподілу яскравості на робочому місці та у приміщенні, блисткість, наявність у полі зору сліпучої яскравості.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення буває: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, коли недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) у зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване -- поєднання верхнього та бокового освітлення.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове*
Штучне робоче освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, за якого світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати під час роботи високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний у процесі роботи напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
Нормативні значення освітлення визначаються за ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення»
Нормативне значення природного освітлення визначається згідно
ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» , за формулою:
В залежності від розміру об'єкта розрізнення ,обираємо розряд зорової роботи V.
Таким чином, нормативний рівень освітлення становить 1%.
Для визначення коефіцієнта світлового клімату використовуємо ДБН враховуючи, що виробниче приміщення, що розглядається, знаходиться на основній території України та світлові прорізи приміщення орієнтовані на північ - 0,9.
Таким чином, КПОн = 1% = 1·0,90 = 0,9
Площа світлових прорізів,які мають забезпечити нормовані значення КПОн, визначаються за формулою:
ф0-загальний коефіцієнт світло проникнення
r1-коефіцієнт , який враховує коефіцієнт підвищення КПО , завдяки світлу , що відбивається від поверхонь приміщення
Кбуд- коефіцієнт , який враховує затін. вікон протилежного будинку
Коефіцієнт запасу враховує забруднення вікон (Кз = 1,3) приміщення,визначається згідно ДБН, залежно від технологічних процесів, що проходять у приміщенні.
обирається згідно ДБН, залежно від відношення довжини приміщення до його глибини та глибини приміщення до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до поверхні вікна
де ф1-коефіцієнт світло пропускання матеріалу.
ф2-коефіцієнт ,який враховує втрати світла в рамах світло прорізу.
ф3-коефіцієнт , який враховує втрати в несучих конструкціях ,при боковому освітленні.
ф4-коефіцієнт , який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях.
ф5-коефіцієнт , який враховує втрати світла в захисній сітці , яка встановлюється під ліхтарями.
ф1 = 0,9; ф2 = 0,75; ф3 = 0,9; ф4 = 1; ф5 = 1.
Висновок: Площа практично відповідає нормативу, але для підтримки значення світло пропускання потрібно проводити очищення стекол.
- Оцінка умов праці на робочих місцях по фактору штучного освітлення
Штучне освітлення створюється за допомогою ламп розжарювання , газорозрядних, галогенних ламп типу ДЛР та спеціальних ламп.
Штучне освітлення буває : загальним, місцевим та комбінованим.
Загальне - при якому світильники розміщені у верхній зоні приміщення.
Місцевим - при якому світильники розміщені при робочому місці. Комбінованим - при якому до загального додається місцеве освітлення.
Залежно від особливостей технічного процесу, габаритів розташування устаткування та робочих місць, приймають загальне рівномірне чи локалізоване освітлення, а за необхідності комбінованим.
Систему загального рівномірного освітлення застосовують при рівномірному розташуванні робочих місць , а також коли не вимагають високого рівня освітлення.
Робоче-це освітлення, яке забезпечує нормовані освітлювальні умови в приміщенні і місцях виконання робіт поза будинком.
Аварійне поділяється на освітлення безпеки та евакуаційне.
Освітлення безпеки - це освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей з приміщення.
Охоронне-освітлення вздовж межі території ,що охороняється.
Чергове-освітлення за відсутності основного робочого процесу.
Проведемо розрахунок необхідної кількості освітлення для забезпечення нормального освітлення ,згідно ДБН , яке обирається згідно значення найменшого розміру об'єкта розрахунку,характеристики фону та величини контрасту.
Необхідна кількість світильників визначається за формулою:
де EН- нормоване значення освітленості;
z- коефіцієнт нерівномірності освітлення. z=1,1(для люмінесцентних ламп);
КЗ- коефіцієнт запасу,що враховує старіння і запилення світильників та джерел світла.
з-коефіцієнт використання світлового потоку світильника.
200 - при системі загального освітлення.
H = H-hpn-hсв = 4,2-2,4-0,1 = 1,7(м)
Коефіцієнт використання - 61%; тип - ШОД
Габаритні розміри виробничого приміщення:
Висновок: Для забезпечення нормального рівня освітлення необхідна кількість світильників складатиме 36.
Розділ 4. Покращення вентиляції в токарно-механічному цеху
Вентиляція - це регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря.
Основна вимога до вентиляційних систем - це вилучення з приміщення забрудненого, вологого або нагрітого повітря та подача на йог місце чистого повітря, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
За способом переміщення повітря вентиляція буває природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно).
Залежно від призначення - для подачі чи видалення повітря або для того й іншого одночасно - вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною.
За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою.
До систем вентиляції всувається ряд вимог, а саме:
• кількість повітря, що подається в приміщення повинна дорівнювати кількості повітря ,що видаляється з нього (різниця повинна становити не більше 10-15%)
• система вентиляції не повинна створювати додаткових джерел шкідливих і небезпечних факторів.
- Розрахунок аерації виробничого середовища
За даними проведемо розрахунок аерації виробничого приміщення ,де технологічний процес очищення деталей перед металообробкою передбачає застосування ацетону.
Розрахунок будемо проводити в декілька етапів:
1)Визначимо гранично допустиму концентрацію ацетону в повітрі робочої зони.
Згідно ГОСТ 12.1.005-88* ССБТ , ГДК ацетону становить 200 (мг/м3).
2)Визначимо повітрообмін необхідний для очищення повітря в приміщенні за формулою:
де Q- кількість пари шкідливої речовини в повітрі приміщення.
ГДКШ.Р.- гранично допустима концентрація шкідливої речовини.
ГДКСУМ- гранично допустима концентрація сумішей шкідливих речовин приймаємо рівною 0.
Проведемо розрахунок величини теплового напору:
де h-відстань між віссю припливних та витяжних вентиляційних отворів.
сп.п.,св.п.- щільність повітря ,що надходить та видаляється з приміщення.
де Т- температура, що дорівнює 273°С
3)Визначимо швидкість руху повітря припливних та витяжних вентиляційних отворів
4)Визначимо площу припливних і витяжних аераційних отворів
де м-коефіцієнт,що враховує кут відчинення вікон (м=1,4).
Висновок: для забезпечення потрібного повітрообміну у виробничому приміщенні потрібно щоб площа припливних і витяжних аераційних отворів становила 13,2 та 13,1.
- Розрахунок повітрообміну для приміщення токарно-механічного цеху
У виробничих приміщеннях зокрема в токарно-механічному цеху для нормалізації стану повітряного середовища необхідно використовувати механічну вентиляцію,яка дозволить зменшити в повітрі робочої зони концентрацію шкідливих речовин.
Проведемо розрахунок повітрообміну для приміщення токарно-механічного цеху із заданими геометричними параметрами за умови, що обладнання та стелажі займають Vm=15%від загального об'єму приміщення, у повітрі цеху при металообробці виділяється пил в кількості G=75г/год. Концентрація пилу в робочій зоні становить qр.з.=5мг/м3,концентрація пилу в повітрі , що подається в приміщення q0=0,2мг/м3.
Визначимо необхідний повітрообмін у виробничому приміщенні за формулою:
К-коефіцієнт нерівномірності ,що залежить від висоти приміщення та особливостей технологічних процесів. Приймаємо К = 1, тоді q = qр.з.
Для визначення кратності повітрообміну встановимо вільний об'єм токарно-механічного цеху
З урахуванням цього кратність повітрообміну становитиме:
Таким чином кратність повітрообміну при використанні загально обмінної вентиляції становитиме 25 (1/годин).
У випадку влаштування місцевої вентиляції , якщо місцевими відсмоктувачами відбирається з робочої зони Lм = 3500 (м3/год), повітря, яке містить gm = 18 (мг/м3) пилу, кількість пилу, що видаляється місцевою вентиляцією протягом години становитиме Gм= gm· Lм=63000 (мг/м3).
Кількість пилу , що надходить у повітря цеху протягом години з урахуванням місцевої вентиляції становить
Необхідний повітрообмін з урахуванням місцевої вентиляції становить:
Висновок: Розробка організаційно технічних заходів, спрямована на профілактику виробничого травматизму. Місцева вентиляція дозволяє зекономити електровитрати.
Розділ 5. Забезпечення електробезпеки в токарно-механічному цеху
Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки діляться на дві групи:
технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;
технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:
засоби орієнтації в електроустановках;
виконання електроустановок, ізольованими від землі;
захисне розділення електричних мереж;
компенсація ємнісних струмів замикання на землю;
З метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції в електроустановках застосовується одночасно декілька з перелічених технічних засобів і заходів.
Технічні заходи попередження електротравм при переході напруги на неструмовідні частини електроустановок (в аварійній ситуації) включають в себе улаштування захисного заземлення, занулення або захисного відключення.
Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76, захисне заземлення це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин , які можуть опинитися під напругою.
Захисне заземлення застосовується в електроустановках ,що живиться від ізольованої від землі мережі напругою до 1000 В і в електроустановках напругою більше 1000 В, незалежно від режиму нейтралі мережі живлення.
Захисне заземлення забезпечує паралельно можливому включенню людини в мережу замикання на землю струмопровід малого опору (шут), за рахунок чого зменшується струм ,що проходить через людину. Крім того,захисне заземлення при правильному його використання зменшує напругу дотику.
1)електроустановки напругою 380В і більше змінного струму , і 440 В і більше постійного струму , незалежно від категорії приміщень (умов)щодо небезпеки електротравм - в усіх випадках.
2)електроустановки напругою більше 40 В змінного струму і більше 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною небезпекою електротравм ,а також електроустановки поза приміщеннями.
3)всі електроустановки що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах з метою попередження вибуху.
Відповідно до зазначеного заземлюються :
1)неструмовідні частини електричних машин , апаратів, трансформаторів.
2)каркаси розпад. частин ,шав, знімні частини що відкриваються, якщо на них встановлене електрообладнання напругою більше 42 В змінного і більше 110 В постійного струму.
3)металеві конструкції розподільчих пристроїв , металеві кабельні короби та інші кабельні конструкції , металеві кабельні муфти , металеві гнучкі рукави і труби електропроводки ,електричні світильники.
4)металоконструкції виробничого обладнання на якому є споживачі електроенергії.
5)опори повітряних ліній електропередач тощо.
Не заземлюються неструмовідні частини електроустановки розміщених на заземлених металоконструкціях , за умови надійного контакту між ними за винятком електроустановки , що експлуатуються у вибухонебезпечних зонах.
Ефективність захисного заземлення залежить від опору заземлюючих пристроїв проход. струму замикання на землю.
Відповідно до чинних нормативів , величина опору заземлюючого пристрою в установки напругою до 1000 В ,не повинна перевищувати:
1) 10 (Ом) при сумарній потужності генераторів (трансформаторів) 100 (кВА) і менше.
2) 4 (Ом) при сумарній потужності генераторів (трансформаторів) більше 100 (кВА).
Опір заземлюючих пристроїв електроустановки ,о живиться від мережі напругою більше 1000 (В) повинен бути:
1) не більше 0,5 (Ом) в мережах з ефективно заземленою нетраллю.
2) в мережах ізольованої від землі не більше визначений з виразу 125/Iз.з. і приймається розрахунковим ,але не більше 10 (Ом).
За величину розрахункового струму замикання на землю Iз.з. приймається найбільше можливий струм замикання на землю в даній електроустановці.
В загальному вигляді величина струму замикання на землю при симетричності опору ізоляції ємності фаз відносно землі:
В установках напругою більше 1000 В , при ізольованій від землі мережі розрахункова величина струму замикання на землю:
lk і ln- загальна довжина кабельної і повітряної мережі,км.
Конструктивно захисне заземлення включає заземлюючий пристрій і провідник, що з'єднує заземлюючий пристрій з обладнанням, яке заземлюється, - заземлюючий провідник. Для заземлюючих провідників використовують неізольовані мідні провідники поперечним перерізом не менше 4 кв. км., або сталеві струмопровідні діаметром от 5 до 10 мм. Заземлюючі провідники між собою і заземлюючим пристроєм з'єднується зварюванням, а з обладнанням, що заземлюється, зварюванням або за допомогою гвинтового з'єднання, зі застосуванням антикорозійних заходів.
У виробничих приміщеннях заземлюючі провідники прокладаються відкрито, а обладнання приєднуються до магістралі заземлення індивідуально шляхом паралельних приєднань.
Заземлюючі пристрої можуть бути природними та штучними . Як природні заземлюючі пристрої використовують прокладені в землі трубопроводи, оболонки кабелів, арматура будівельних конструкцій, що має контакт з землею тощо .
Штучні заземлюючі пристрої, це спеціально закладені в землю металоконструкції призначені для захисного заземлення.
Штучними заземлювачами можуть бути металеві, вертикально закладені в ґрунт електроди( стрижні,труби,кутова сталь тощо), з'єднані між собою за допомогою зварювання з'єднувальною смугою, смугова і листова сталь і т.д.
Закладені в ґрунт вертикальні електроди, з'єднані металевою смугою в загальну мережу, використовується переважно для цехових заземлюючих пристроїв, при значній кількості електроустановок, що заземлюються. У цьому випадку заземлюючий пристрій виконується у вигляді контурного або виносного.
У випадку контурного заземлення в приміщенні відкрито по будівельних конструкціях, спорудження внутрішнього контурного заземлення, з яким за допомогою з'єднувальних провідників, з'єднані не струмове дні елементи та обладнання,що заземлюються.
Зовні приміщення в ґрунті на глибині від 0,7 до 1 (м) споруджується контурний заземлюючий пристрій (вертикальні електроди, з'єднані горизонтальним електродом).

Рис. 1. - Принципові схеми захисного заземлення в мережах трифазного струму:
а) в мережах з ізольованою нейтраллю до 1000 (В) і вище;
б) в мережах із заземленою нейтраллю вище 1000 (В); 1 - обладнання, що заземлено; 2 - заземлювач захисного заземлення; 3 - заземлювач робочого заземлення; r0, rз - опір відповідно робочого й захисного заземлення;
1) Визначимо нормативне заземлення опору захисного заземлення RЗ залежно за варіантом.
2) Розрахуємо розрахункове значення питомого опору ґрунту в місці влаштування захисного заземлення для вертикального електрода.
Ф- кліматичний коефіцієнт , що залежить від характеру вологості.
3) Розрахуємо опір розтікання струму одного вертикального заземлювача.
t-відстань від поверхні землі до середини заземлювача ,м
4) Визначимо орієнтовану кількість вертикальних смуг за формулою:
5) Визначимо коефіцієнт використання вертикальних електродів в залежності від їх розташування кількості та відношення відстані між ними до довжини, для електродів ,що розташовані по контуру приймаємо-0,63.
6) Уточнюємо кількість вертикальних заземлювачів за формулою:
7) Визначимо кількість сполучної смуги ,що з'єднує вертикальні електроди.
L = 1,05·a(n-1) = 1,05·5,2(639,6-1) = 3486,7
8) За розрахованою довжиною з'єднувальної смуги визначаємо її опір розтікання струму за формулою:
9) За довідковими даними визначимо коефіцієнт використання горизонтально сполученої смуги 0,23 = зг.с.
10) Уточнимо розрахунковий опір з'єднувальної шини за формулою:
11) Визначимо сумарне значення опору розтікання заземлюючого пристрою :
Висновок: оскільки сумарний опір заземлюючого пристрою дорівнює чи менше =0,5, то дане рівняння задовольняє.
Розділ 6. Організаційні заходи для покращення умов праці та уникнення травматизму
Навчання з питань охорони праці проводиться на основі «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою»
З метою зменшення матеріальних збитків і моральної шкоди від виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємствах різної форми господарювання розробляються заходи профілактики, що передбачають конкретні завдання, термін виконання, необхідні ресурси для їх реалізації та способи контролю за їх здійсненням.
Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.
Заходи із запобігання та боротьби з виробничим травматизмом та професійними захворюваннями розробляються на підставі їх аналізу конкретних ситуацій та конкретних умов праці і узгоджуються з професійними спілками.
Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:
· модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;
· перепланування розміщення обладнання;
· впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.
· раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил;
· створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії;
· проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві;
· розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів.
· засоби сигналізації, дистанційне управління, зміна технологічних процесів на більш безпечні, вдосконалення конструктивних характеристик машин, механізмів, вдосконалення колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих та ін.
Неабияке значення для забезпечення безпеки праці і запобігання виробничому травматизму мають основні технічні засоби безпеки: огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування.
Санітарно-виробничі заходи включають:
· придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів тощо;
· влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;
· модернізація штучного і природного освітлення;
· централізоване питне водопостачання;
· забезпечення нормальних параметрів повітряного виробничого середовища;
· заходи по боротьбі з шумом та вібрацією, обладнання зон відпочинку;
· реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.
До медико-профілактичних заходів відносяться:
· придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;
· організація профілактичних медичних оглядів;
· організація лікувально-профілактичного харчування.
До організаційних заходів належать:
· проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки.
· здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.
· організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання;
· дотримання трудової та технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, проведення планово-запобіжних ремонтів, рівень кваліфікації штатних працівників, відомчий та громадський контроль за виконанням робіт, та ін.
У кожному підприємстві щорічно розробляються заходи щодо профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань які включаються в колективні договори, забезпечуються технічною документацією, джерелами фінансування та матеріальними ресурсами.
Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.
Соціальні та особистісні фактори впливу на охорону праці охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв'язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на додержання заходів безпеки.
Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є також такі фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.
Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму.
На підприємстві з метою організ
Розробка організаційно-технічних заходів спрямованих на профілактику виробничого травматизму курсовая работа. Безопасность жизнедеятельности и охрана труда.
Дипломная работа по теме Сущность бюджета муниципального образования
Доклад По Физкультуре На Тему Гимнастика Бесплатно
Картина Февральская Лазурь Сочинение 4
Курсовая Работа На Тему Судовые Двигатели Внутреннего Сгорания
Отчет По Учебной Практике Вуза
Курсовая работа: Диагностика психологической готовности к школе. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Региональные экологические проблемы Украины и их мониторинг
Курсовая работа по теме Разработка рекомендаций по повышению безопасности мобильных платежей
Сочинение Семейный Портрет
Общение Общение Людей Эссе
Реферат: Экономичекая мысль в России. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: «научным изданием в виде брошюры, содержащей составленный автором проведенного им исследования, представляемого на соискание ученой степени»
Курсовая работа: Синтез и анализ ХТС в производстве бензина
Дипломная работа по теме Центральный банк как субъект бюджетного процесса
Курсовая работа: Технология добывания марала
Химическая безопасность. Аварии на химически опасных объектах
Реферат: Производственная практика в ОАО СМУ-3 КЧУС
Конституция Рф Курсовая Работа
Реферат по теме Специальные автомобили и автопоезда
Александр 1 Эссе Егэ
Проект обеспечения безопасности на предприятии ООО "Восток" на примере строительства федеральной автомобильной дороги М-54 - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа
Проектирование хозяйственно-питьевого и противопожарного водоснабжения населенного пункта - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа
Проектирование системы безопасности объекта торговли - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа