Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацького виробництва - Транспорт курсовая работа

Главная

Транспорт
Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацького виробництва

Забезпечення ефективності технологічних процесів випуску тканин високої якості з необхідними споживацькими властивостями. Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних і складських робіт ткацького виробництва; підбір транспортних засобів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У даному курсовому проекті з дисципліни: «Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації», на тему: «Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацького виробництва потужністю 242 ткацьких верстатів для виготовлення тканини по типу арт. 878» обираємо технологічний план ткацтва, розраховуємо вихідні данні, визначаємо склад і розмір вантажопотоків, вибираємо обладнання і підйомно-транспортні засоби за переходами ткацького виробництва, визначаємо параметри складів та їх обладнання, визначаємо основні параметри і кількість підлогового внутрішньо-фабричного транспорту, визначаємо основні параметри і кількість підвісних видів внутрішньо-фабричного транспорту, характеризуємо транспортні засоби.
Робота складається з пояснювальної записки та графічної частини.
Графічна частина складається з двох листів формату А1, перший лист - план ткацького виробництва, другий - загальний вид транспортного засобу.
1. Вибір технологічного плану ткацтва
3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків
4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних засобів за переходами ткацького виробництва
5. Визначення параметрів складів та їх обладнання
Маса основних і утокових ниток з врахуванням відходів по всіх переходах ткацького виробництва, кг:
де W - відсоток виходу напівфабрикатів.
Довжину тканини в рулоні L тк.р , яку відправляють з фабрики, приймаємо в залежності від поверхневої щільності тканини 2000 м для тканин масою від 101 до 200 г/м 2 .
Маса рулону тканини, яка знята з верстата, кг:
де М о , М у - маса ниток основи і утоку в 100 м погонної довжини сурової тканини без врахування відходів, кг;
тк.р. - довжина тканини в рулоні, м.
Маса розбракованого рулону тканини, яка відправляється з фабрики:
де L тк.р - довжина розбракованої тканини у рулоні, м.
За даними розрахунків заповнюємо таблицю 1 і таблицю 2.
Середньодобовий об'єм переробки пряжі
Маса ниток на пакуваннях ткацького виробництва(з врахуванням спрягомих довжин)
Довжина рулону, який знятий з верстату
Маса рулону, який знятий з верстату
Довжина рулону, який відправляється з фабрики
Маса рулону, який відправляється з фабрики
Кількість рулонів нерозбракованої тканини:
де М до і М ду - маса основних і утокових ниток, які переробляються за добу, кг;
М р - маса рулону нерозбракованої тканини, кг.
Кількість рулонів розбракованої тканини:
3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків
Вантажопотік - це упорядкований і систематизований рух напівфабрикату по виробничих підрозділах ткацького виробництва або між ними.
Для встановлення основних параметрів вантажопотоків використовуємо дані таблиці 1 і таблиці 2, прийнявши необхідний тип намотувальної тари, середні маси деталей з [1] і здійснюємо наступні розрахунки.
Маса пакування з врахуванням ваги намотувальної тари, кг:
де m сп - маса ниток на пакуванні з врахуванням спрягомої довжини, кг;
m тар - маса одиниці намотувальної тари, кг.
Кількість пакувань по всіх переходах згідно технологічного плану (приймаємо цілим більшим числом):
Загальна маса намотувальної тари з нитками, кг:
Загальна маса тари і ниток основи, яка зберігається на центральному складі, кг:
Відношення запасу тих чи ішних пакувань ниток ткацького виробництва до споживання визначається згідно «Правил технічної експлуатації ткацьких фабрик» і складає:
- на центральному складі - 100% (для ниток з машин БД і ПК - 150…200%);
- на проміжних складах мотального і снувального відділу - 50…75%;
- на проміжному складі шліхтувального відділу - 75…100%.
4. Вибір і обґрунтування обладнання і підйомно-транспортних засобів по переходах ткацького виробництва
З прядильної фабрики на центральний склад сировини основна й утокова пряжа надходить на намотувальній тарі у вигляді прядильних або крутильних початків, бобін з машин БД-200, ПК-100, ММ-150-2 та ін.
Основна пряжа на намотувальній тарі надходить у мотальний відділ (пакування з кільцевих прядильних або крутильних машин), потім після перемотування на мотальних пакуваннях надходить на проміжний склад снувального відділу. При відсутності процесу перемотування основна пряжа на циліндричних пакуваннях безпосередньо з центрального складу подається на проміжний склад снувального відділу.
Після снування сформовані снувальні валики надходять на проміжний склад шліхтувального відділу.
Характеристика ниток: сировина, лінійна щільність
Маса ниток і намотувальної тари, кг
1. Основні нитки на намотувальній тарі, які потрапляють до центрального складу
2. Повернення намотувальної тари основних ниток на прядильну фабрику
3. Утокові нитки на намотувальній тарі, які потрапляють до центрального складу
4. Повернення намотувальної тари утокових ниток на прядильну фабрику
5.Основні нитки на намотувальній тарі, які потрапляють у мотальний відділ
6.Повернення намотувальної тари основних ниток на центральний склад
7. Утокові нитки на намотувальній тарі, які потрапляють в утоково-мотальний відділ
8. Повернення намотувальної тари утокових ниток на центральний склад
9. Утокові нитки на намотувальній тарі, які потрапляють в мотальний відділ
10. Повернення намотувальної тари утокових ниток на центральний склад
11. Утокові нитки на намотувальній тарі, які потрапляють у ткацький цех
12. Повернення намотувальної тари утокових ниток в утоково-мотальний відділ (або на центральний склад)
13. Основні нитки на намотувальній тарі, які потрапляють на проміжний склад снувального відділу
14. Повернення намотувальної тари в мотальний відділ (або на центральний склад)
15. Основні нитки на снувальний валиках, які потрапляють на проміжний склад шліхтувального відділу
16. Повернення порожніх снувальних валиків на проміжний склад
17. Намотані ткацькі навої, які потрапляють на проміжний склад проборного відділу
18. Намотані ткацькі навої, які потрапляють на пробирання
19.Пробрані ткацькі навої зі ленова приладом, які потрапляють на ткацькі верстати
20. Намотані ткацькі навої, які потрапляють на прив'язку
21. Повернення порожніх ткацьких навоїв
22. Повернення ленова приладів в проборний відділ
23.Тканина в рулонах, яка потрапляє на склад нерозбракованої продукції
24.Тканина в рулонах, яка відправляється з ткацької фабрики
Сформовані в процесі шліхтування ткацькі навої надходять у проміжний склад пробірного відділу і потім на пробірні верстати, або відразу на ткацькі верстати під прив'язку.
Пробрані ткацькі навої з ремізним приладом переміщуються в ткацький цех і встановлюються на ткацькі верстати.
Утокова пряжа на намотувальній тарі (прядильні початки кільцевого способу прядіння) надходить: або у мотальний відділ, де формуються пакування для безчовникових ткацьких верстатів, або в утоково-перемотувальний відділ, де формуються пакування для човникового ткацтва.
Після перемотування утокова пряжа надходить на проміжний склад утоку. Сюди ж надходить утокова пряжа на циліндричних пакуваннях з центрального складу. Потім утокова пряжа подається в ткацький цех на верстати.
Сурова тканина, знята з верстатів, надходить на склад нерозбракованої тканини в рулонах і після розбраковування готова тканина в рулонах відправляється з ткацької фабрики споживачеві.
Після кожного процесу переміщення напівфабрикатів між підрозділами ткацької фабрики необхідно враховувати зворотні рейси вантажопотоків з порожньою тарою.
5. Визначення параметрів складів та їх обладнання
Площу центрального складу визначають, виходячи з маси ниток і виду їхнього збереження. Вид збереження визначається в залежності від того, які пакування надходять на центральний склад. Якщо пряжа надходить на прядильних або крутильних початках, то для їх збереження обирають ящики або ящики-піддони. Пряжу в циліндричних пакуваннях, що надходить з прядильних машин БД і прядильно-крутильних машин ПК, а також пряжу в конічних бобінах з машин VTS можна зберігати в контейнерах, бункерах, лабазах або на штирьових візках. Якщо ткацька фабрика розміщується в системі комбінату, то для транспортування прядильних початків часто використовується ланцюговий конвеєр з підвісними колисками, а для транспортування візків-ялинок з бобінами пряжі можна використовувати щілинний (підпільний) конвеєр.
На центральному складі для збереження ящиків з пряжею використовуються одно-, двох- або трьохярусні стелажі. За шириною стелажа встановлюються два ящики (у два ряди). Стелажі розміщуються поперек підготовчого відділу. Довжина стелажа:
де Ш під - ширина підготовчого цеху, м;
Кількість ящиків (у ряду), яка встановлюється вздовж стелажа, визначається за формулою:
Кількість ящиків, яка встановлюється на одному стелажі:
де К ящ - загальна кількість ящиків для збереження пакувань з пряжею:
Ємність ящика визначається в залежності від виду і розмірів пакувань, які в ньому зберігаються, та від габаритних розмірів ящика.
При збереженні бобін з пряжею на штирьових візках останні встановлюються зімкнутими рядами по два візка за шириною ряду.
Кількість візків, які встановлюються в один ряд за шириною складу (підготовчого відділу):
де К віз - загальна кількість візків для зберігання бобін:
Ємність візка визначається в залежності від розмірів пакувань, які на ньому зберігаються, та від виду і габаритних розмірів візка.
Площа, яка займається рядами візків:
Площа S 2 , яка займається проходами, визначається за планом складу.
Площа, яка займається ящиками з порожньою тарою:
Для кожного виду складського обладнання і транспортного засобу необхідно привести технічну характеристику у вигляді таблиці.
Всі технологічні підрозділи ткацької фабрики обладнані проміжними складами для забезпечення безперервності технологічного процесу при можливій неритмічності вантажопотоків. Виключення має мотальний відділ фабрики, де в якості проміжного складу використовується обладнання та площі центрального складу.
Необхідна кількість завізних візків розраховується за формулою (21). Кількість візків, яка необхідна для однієї снувальної машини:
де m сн - кількість снувальних машин.
Візки встановлюють по 2 за шириною шпулярників.
Кількість металевих ящиків для зберігання порожньої намотувальної тари розраховують з врахуванням того, що один ящик вміщує 870 патронів.
5.2.2 Шліхтувальний і пробірний відділ
Снувальні валики і ткацькі навої зберігаються на стелажах різної конструкції [2].
Для транспортування і вкладання навоїв на ткацький верстат призначені візки для навоїв [2]. Приймається 1 візок до тягача.
Для транспортування сурової і готової тканини призначені візки з двома бортами, які можливо транспортувати вручну або на причепі до тягача [2]. Кількість розраховується в залежності від кількості рулонів тканин.
Кількість рулонів нерозбракованої тканини:
ткацький технологічний складський транспортний
6. Визначення основних параметрів і кількості підлогового внутрішньо- фабричного транспорту
Ширина транспортного (допоміжного) проїзду приблизно може обчислюватися за формулою:
де b ен - ширина електронавантажувача, м;
Час, який витрачається на один рейс (тривалість транспортного циклу):
де (t з + t р ) - час, який витрачається на завантаження і розвантаження, хв;
А - коефіцієнт, який враховує позапланові простої (на особисті потреби та ін.) (1,3…1.6);
L - середня відстань при перевезенні (за планом ткацького виробництва), м;
V 1 - швидкість переміщення з вантажем, м/хв.;
V 2 - швидкість переміщення без вантажу, м/хв;
t - час простою і очікування, 10 хв.
Час, який витрачається на завантаження і розвантаження:
де t під - час підйому рами, 0,25 хв;
t 0 - час, який витрачається на захват вантажу і звільнення, 0,9 хв.
Продуктивність електронавантажувача:
де m н - номінальна вантажопідйомність, кг;
К ван - коефіцієнт використання вантажопідйомності;
Т ц - тривалість транспортного циклу (час, який витрачається на один рейс), хв;
К н - коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку (1,2…1,25).
Коефіцієнт використання вантажопідйомності:
де m ван - маса вантажу, який перевозиться за один рейс (з тарою), кг.
Необхідна кількість електронавантажувачів:
де П год - годинний вантажопотік (годинна потреба у напівфабрикатах), кг/год;
П ен - продуктивність електронавантажувача, кг/год.
До встановлення приймається кількість електронавантажувачів, яка дорівнює найближчому більшому цілому числу.
R - мінімальний радіус повороту (1,6 м);
n віз - кількість причіпних візків.
Кількість причіпних візків приймають з таким розрахунком, щоб загальна маса вантажу на причепі не перевищувала 1500 кг.
7. Визначення основних параметрів і кількості підвісних видів внутр і шньо - фабричного транспорту
де К ван - коефіцієнт використання вантажопідйомності крану;
К д - коефіцієнт використання крану за добу;
Т ц - тривалість транспортного циклу.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності крану:
де m ван - маса вантажу, який підіймається (з тарою), кг.
Коефіцієнт використання крану за добу:
де n - число годин роботи за добу (беруть з виробничої програми).
де (1,1 1,2) - коефіцієнт, який враховує втрати часу на розгін і гальмування крану;
t ц - час, який необхідний для виконання однієї транспортної операції (визначається за довідниками), хв;
n - число транспортних операцій у циклі.
де П час - об'єм переробки вантажів (годинний вантажопотік), кг.
До встановлення приймається кількість мостових кранів, яка дорівнює найближчому більшому цілому числу.
Продуктивність електроталі, коефіцієнт використання вантажопідйомності талі і добовий коефіцієнт використання талі визначаються за тими ж формулами, що й для мостового крану.
де - довжина шляху перевезення снувального валика або ткацького навою (визначається за планом ткацького виробництва як середнє між максимальною і мінімальною довжиною шляху), м;
V 1 - швидкість переміщення з вантажем, м/хв;
V 2 - швидкість переміщення без вантажу (35 м/хв);
К д - добовий коефіцієнт використання талі;
t 1 - час зачеплення вантажу (1,2 хв);
t 3 - час зачеплення порожньої тари (1 хв);
t 4 - час відчеплення порожньої тари (0,1 хв);
h 1 , h 2 - висота підйому і опускання вантажу, м;
V під - швидкість підйому і опускання вантажу, м/хв.
Необхідна кількість талей може бути визначена за формулою для визначення кількості кранів (12) або за наступною формулою:
де П год - годинна потреба у напівфабрикатах, кг/год;
Всі техніко-економічні параметри роботи електротягача визначаються за тими ж формулами, що й для електроталей.
8. Характеристика транспортного засобу
В даному розділі надається короткий опис призначення, принципу дії, устрою основних конструктивних вузлів і механізмів, переваг і недоліків одного транспортного засобу за завданням викладача з числа тих, що прийняті для встановлення в курсовому проекті. При необхідності текст пояснюється схемами і рисунками з посиланням на другий лист графічної частини. Наприкінці описується приклад застосування транспортного засобу у розробленій комплексній системі механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт.
9. Техніка безпеки при виконанні транспортних робіт
В даному розділі розробляється низка заходів щодо безпечного здійснення підйомно-транспортних і складських робіт на ткацькому виробництві. При цьому необхідно користуватися галузевими положеннями, довідниками, вимогами, які діють на підприємствах текстильної промисловості. Слід відмітити, що навіть абсолютне виконання цих вимог не звільняє проектувальника від пошуку додаткових заходів, які направлені на забезпечення безпечності і полегшення праці робітників.
Для руху цехового транспорту передбачаються проходи, проїзди і зазори безпеки, розміри яких визначаються в залежності від габаритних розмірів і швидкості руху транспортних засобів, габаритних розмірів вантажів, інтенсивності потоків людей і вантажів, габаритних розмірів робочих місць суміжного обладнання з врахуванням можливості суміщення (накладання) в окремих випадках смуг руху транспорту з іншими зонами.
Їздові шляхи, тяглові органи (ланцюг, канат), елементи натяжних і поворотних пристроїв (зірочки, блоки, роликові батареї, напрямні шини, троси і т. ін.) підвісних транспортних механізмів в місцях можливого руху людей повинні облаштовуватись на висоті не менше 2 м від підлоги до найбільш низько розташованої їх деталі.
Підвісні транспортні механізми повинні облаштовуватись таким чином, щоб їх підвіски, які несуть вантаж, як правило, не переміщувались над фіксованими робочими місцями (або зонами, де робочі знаходяться більше 50% робочого часу), над смугами руху підлогового транспорту і людей, а також над входами у суміжні приміщення і кабіни ліфтів.
Перетин трас підвісних засобів транспорту, а також перетин трас підлогового транспорту з лініями підвісних пристроїв рекомендується виконувати на різному рівні шляхом облаштування мостів, тунелів, передбачаючи у необхідних випадках огорожі.
Їздові шляхи підвісного транспорту і деталі кріплення цих шляхів до будівельних конструкцій споруд повинні бути розраховані на максимальне робоче навантаження транспортної лінії. Прогин рейки в середині прольоту допускається не більше 1:400.
Кузови підлогових засобів транспорту і вантажні підвіски підвісних транспортних пристроїв, які рухаються у цехових проходах на висоті до 2 м від підлоги, повинні мати обтічні зовнішні обриси (в плані) без різко виступаючих деталей, гострих кутів і кромок, особливо з торцевих боків.
Висота бортів кузова при відсутності в них відкидних дверей повинна бути не більше 1 м від підлоги. При необхідності допускається висота бортів кузова до 1,4 м від підлоги, але для зручності навантаження і розвантаження в його стінках повинні бути обладнані двері або весь кузов повинен повертатися на необхідний кут.
Швидкість руху електрокара, навантажувача або тягача повинна регулюватися, причому для руху в цехах і складах необхідна наявність ступенів регулювання, які забезпечують швидкість: один - не більше 3 км/год, другий - не більше 6 км/год.
Акумуляторні машини повинні бути обладнанні звуковим сигналом, надійним і ефективним в експлуатації. Сигнальний пристрій на машинах, які використовуються в шумних цехах, повинен мати акустичні характеристики, які дозволяють виразно розрізняти звук, який вони створюють, на фоні виробничого шуму.
Електропоїзди, які переміщуються на висоті менше 2 м до найбільш низько розташованої частини їх конструкції або вантажу, що транспортується, і без супроводу водія, повинні мати швидкість руху не більше 30м/хв., а також забезпечуватись запобіжними пристроями для автоматичної зупинки при зустрічі з перепоною.
При супроводі водієм швидкість поїзда може бути 90 м/хв. при умові забезпечення його надійним гальмом і достатньо ефективним попереджувальним сигналом.
Швидкість руху ланцюгового конвеєра, підвіски якого переміщуються на висоті, яка не виключає можливість випадкового зіткнення людини з ними, або розвантаження якого здійснюється вручну без тяглового елемента (на ходу), не повинна перевищувати 15 м/хв.
Приводні станції конвеєрів рекомендується розміщувати в окремих приміщеннях, доступ до яких повинен бути можливий лише для кваліфікованого персоналу.
Швидкість руху підпільного конвеєра, вантажні візки якого переміщуються по цехових переходах і не мають запобіжних пристроїв для автоматичної зупинки при зустрічі з перепоною, не повинна перевищувати 15 м/хв. При наявності у візків таких пристроїв допускається швидкість руху конвеєра до 30 м/хв.
Межи транспортних смуг повинні бути позначені на підлозі добре помітними лініями завширшки 100 мм, які нанесені масляною фарбою, або за допомогою втоплених металевих кнопок-дисків діаметром 100 мм, які розташовані з інтервалом 300 мм між їх центрами.
Перетини транспортної смуги підвісних механізмів, які рухаються на висоті не менше 2 м від підлоги, зі смугою руху людей або зі смугою руху підлогового транспорту, обладнуються попереджувальними світловими сигналами, які автоматично вмикаються при наближенні підвіски до небезпечного місця. Конструкція, кількість і місце установлення сигнальних приладів (вид лампи, форма табло, колір скла, розмір шрифту, текст надпису, висота підвісу) повинні забезпечувати їх виразну (надійну) видимість і можливість прочитання тексту з відстані 5 м.
У висновках наводяться основні результати курсового проектування з представленням техніко-економічних показників роботи транспортних засобів і кількості встановленого транспортуючого обладнання, формулюються висновки і рекомендації з точки зору доцільності проектування обраної транспортної технології при будівництві текстильного підприємства.
1. Методичні вказівки до виконання курсових і дипломних проектів «Правила оформлення текстової і графічної документації» для студентів ІV і V курсів спеціальностей 091804 - «Технологія і дизайн тканин і трикотажу», 091803 - «Прядіння натуральних і хімічних волокон» / Прохорова І.А., Рязанова О.Ю., Домбровський А.Г., Закора О.В. - Херсон, ХНТУ, 2006. - 15 с.
2. Конспект лекцій з дисципліни «Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації» для студентів IV курсу напряму підготовки 6.051601 - «Технологія та дизайн текстильних матеріалів» (за професійним спрямуванням «Технологія та дизайн тканин», «Прядіння натуральних і хімічних волокон») / Закора О.В. - Херсон, ХНТУ, 2012. - 47.
3. Хайло В.С. и др. Справочник по механизации в текстильной и легкой промышленности, изд-во «Легкая индустрия», 1971, 392 с.
4. Никонов И.Я. Автоматизированный транспорт в текстильной промышленности (Пространственные монорельсовые дороги). - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. - 184 с.
5. Подъемно-транспортные устройства в текстильной промышленности / И.Я. Никонов, Е.Н. Мамцев, М.Н. Пахнов, А.И. Вощалкин. М.: Легпромбытиздат, 1987. - 224 с.
6. Плеханов Ф.М. и др. Механизация и автоматизация процессов в прядении и ткачестве / Ф.М.Плеханов, Е.Н.Житникова, А.Ф.Плеханов. - М.: Легпромбытиздат, 1991. - 128 с.
7. Проектирование ткацких фабрик: Учебное пособие для вузов / П.В. Власов, А.А. Мартынова, С.Д. Николаев, Н.Ф. Сурнина, А.А. Летуновская. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. - 304 с.
8. Хлопкоткачество: Справочник, 2-е изд., перераб. и доп. / Букаев П.Т., Оников Э.А., Мальков Л.А. и др. Под ред. П.Т. Букаева. - М.: Легпромбытиздат, 1987. - 576 с.
9. Власов П.В. и др. Проектирование ткацких фабрик. - М.: Легкая индустрия, 1971. - 488 с.
10. Справочник по хлопкоткачеству / Э.А. Оников, П.Т. Букаев, А.П. Аленова и др.; под общ. ред. Э.А. Оникова. М.: Легкая индустрия, 1979. - 487 с.
11. Чугин В.В., Кахраманова Л.Ф., Недовизий М.Н. Технология ткацкого производства: Учебник для студентов технологических специальностей высших учебных заведений всех форм обучения. Херсон, изд-во государственного технического университета, 2003. - 317 с.
12. Справочник по шерстоткачеству / С.Г. Кавокин, С.И.Разумовский, Г.Е. Новожилов и др.; под общ. ред. Б.Е. Головастикова. М., «Легкая индустрия», 1975. - 424 с.
13. Льноткачество: Справочник. 3-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Р.Д. Дружининой. - М.: Легпромбытиздат, 1985. - 424 с.
14. Переработка химических волокон и нитей: Справочник / Под общ. ред. Б.А. Маркова и Н.Ф. Сурниной. - М.: Легпромбытиздат, 1989. - 744 с.
15. Кельберт Д.Л. Охрана труда в текстильной промышленности. Учебник для студентов вузов текстильной промышленности. Изд. 2-е, испр. и доп. М., «Легкая индустрия», 1977. - 296 с.
6. Патрон конічний з мотальних машин
7. Патрон циліндричний з машин м'якого намотування
Умовні позначки складського обладнання і підйомно-транспортних засобів
1. Стелаж поличний для пряжі трьохярусний
2. Стелаж поличний для пряжі гравітаційний чотириярусний
3. Стелаж для снувальних валиків, непробраних ткацьких навоїв і намотувальної тари до них однорядний
4. Стелаж для снувальних валиків, непробраних ткацьких навоїв і намотувальної тари до них дворядний
Нижній ряд з гравітаційним розвантаженням
5. Стелаж для снувальний валиків, непробраних і пробраних навоїв механізований горизонтальний
6. Стелаж для снувальний валиків, непробраних і пробраних навоїв механізований вертикальний
7. Стелаж для снувальний валиків, непробраних і пробраних навоїв механізований з викатними візками
17. Бункер для пряжі (або для її намотувальної тари)
25. Електротягач підлоговий з автоматичним адресуванням
28. Маршрут (траса) підлогового транспорту
31. Ланцюговий (підпільний) щілинний конвеєр
35. Підвісний електротягач з причіпним візком і підйомником
Розвиток механізації навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт в будівництві шляхом збільшення маси спеціалізованих засобів для перевезення порошкоподібних і сипких вантажів. Вибір і технічні характеристики автомобілів-самоскидів. контрольная работа [1,8 M], добавлен 04.02.2011
Організація робіт транспорту в ПСП "Комишанське". Побудова графіків завантаження автомобілів, визначення їх оптимального складу на основі плану транспортних робіт. Підготовка засобів для перевезення цукрових буряків із господарства на цукровий завод. дипломная работа [119,8 K], добавлен 14.02.2011
Розрахунки технологічних параметрів механізованих складських комплексів. Загальна класифікація складів. Визначення типу складу для зберігання заданого вантажу, коефіцієнта нерівномірності надходження вантажопотоку. Розрахунок числа засобів механізації. курсовая работа [741,7 K], добавлен 18.02.2013
Аналіз існуючої організації перевезень вантажу та виконання техніко-експлуатаційних показників. Дослідження продуктивності автомобіля, вибір маршрутів його руху. Механізація навантажувально–розвантажувальних робіт. Систематизація транспортних зв’язків. курсовая работа [913,5 K], добавлен 30.11.2014
Організація технології відновлювальних робіт на дільниці з ремонту паливної системи автомобілів: розрахунок трудомісткості робіт, підбір спеціалістів, розробка технології розбирально-складальних робіт, оцінка економічної ефективності даного проекту. дипломная работа [335,6 K], добавлен 08.09.2011
Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Розрахунок річної виробничої програми та обсягу робіт з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу. Огляд методів попередження та ліквідації пожеж на підприємстві. практическая работа [130,1 K], добавлен 23.02.2015
Необхідність проведення ремонтних робіт для утримання транспортних засобів у технічно справному стані. Розрахунок електротехнічної дільниці заводу по ремонту тракторів ВТ-90В. Розробка технологічного процесу на відновлення валика водяного насосу. курсовая работа [103,1 K], добавлен 20.08.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацького виробництва курсовая работа. Транспорт.
Реферат: The Political And Econimical Causes Of The
Критерии Сочинения 2022 Год
Реферат по теме Анализ имущественного положения предприятия
Курсовая работа по теме Календарне планування
Реферат На Тему Стратегический Бомбардировщик Ту-95 И Его Модификации
Бесплатная Курсовая На Тему
Выполнения Курсовой По Строительству
Реферат На Тему Образ Марусі Чурай (За Історичним Романом Л. Костенко "Маруся Чурай")
Курсовая работа по теме Основные направления улучшения использования основных фондов
Реферат: ParentChild Bonding Essay Research Paper Psychology of
Значение Продовольственного Обеспечения Населения Реферат
Экстремальные Виды Двигательной Активности Реферат
Курсовая Работа По Методике Обучения Информатике
Сочинение по теме "Гроза" в русской критике 60-х годов.
Сочинение: Печорин - герой своего времени.
Тема Эссе По Английскому 9 Класс
Реферат: Методические рекомендации по изучению учебной дисциплины, задания для контрольных работ и рекомендации по их выполнению для учащихся заочной формы обучения III
Реферат по теме Виуэла
Контрольная работа по теме SWOT-анализ компании 'Аэрофлот'
Реферат: Noah Claypole Essay Research Paper The Characterization
Особенности производства дознания - Государство и право курсовая работа
Технологія вирощування баклажанів у відкритому ґрунті та організація їх продажу - Маркетинг, реклама и торговля курсовая работа
Особливості впровадження модульної технології навчання у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації в рамках Болонського процесу - Педагогика курсовая работа