Розрахунок параметрів регенераційної ділянки мережі SDH на ділянці Львів–Пустомити-Миколаїв–Жидачів–Стрий–Львів - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника курсовая работа

Розрахунок параметрів регенераційної ділянки мережі SDH на ділянці Львів–Пустомити-Миколаїв–Жидачів–Стрий–Львів - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника курсовая работа




































Главная

Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Розрахунок параметрів регенераційної ділянки мережі SDH на ділянці Львів–Пустомити-Миколаїв–Жидачів–Стрий–Львів

Огляд базових топологій телекомунікаційних мереж. Розрахунок регенераційної ділянки за енергетичними та часовими характеристиками. Обґрунтування вибору функціональних модулів обладнання мережі SDH. Розрахунок потоків вводу–виводу в населених пунктах.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2.1 Огляд базових топологій телекомунікаційних мереж
3. Розрахунок параметрів регенераційної ділянки мережі SDH
3.1 Розрахунок довжини регенераційної ділянки мережі
3.2 Розрахунок регенераційної ділянки за енергетичними характеристиками
3.3 Розрахунок регенераційної ділянки за часовими характеристиками
4.1 Розрахунок потоків вводу - виводу в населених пунктах
4.2 Обґрунтування вибору функціональних модулів обладнання SDH
Список використаних літературних джерел
телекомунікаційна мережа обладнання
Одним з шести економічних показників, які використовуються міжнародним валютним фондом для характеристики економічного рівня країни, є телефонна щільність. Засоби зв'язку обслуговують не тільки виробництво, але й безпосередньо проникають в нього, являючись необхідним елементом вбудованих систем регулювання, автоматизованих технологічних процесів, організаційно виробничої діяльності, сприяють збереженню всіх видів ресурсів, поліпшують умови праці зменшення психічних і фізичних навантажень. Засоби зв'язку створюють умови для вирішення соціальних і побутових проблем, збільшують вільний час.
Україна знаходиться у важкому соціально - економічному стані. Першочергово це пов'язано з тим, що функціонування української економіки в умовах оголошеної незалежності, на жаль не привело до подолання соціально - економічної кризи. З розвитком країни, вдосконалюються засоби зв'язку. Використовуються засоби передачі, які застосовують оптичні кабелі зв'язку для організації значної кількості каналів з великою швидкістю передачі інформації.
Перші волоконно - оптичні лінії зв'язку застосовували в телефонії, були розширені сфери використання оптичного зв'язку, що придатні для передачі мовних сигналів, спричинили прискорену розробку більш каналоємнісного телефонного обладнання. Велика інформаційна пропускна здатність оптичних волокон, що мають невеликий діаметр робить їх альтернативою звичайним мідним кабелям. Було створено пасивні лінії передачі завдовжки 100 км. Це спричинило будівництво міжміських магістральних ліній передач. Велика довжина дільниці регенерації дає змогу створити підземні трансконтинентальні і підводні трансокеанні волоконно - оптичні лінії передачі. Важливою особливістю застосування волокон є передача відео- та телевізійних сигналів, у системах телевізійного мовлення, кабельного телебачення, дистанційного контролю і спостереження за об'єктами.
Волоконно - оптичні системи застосовуються для передачі цифрових даних у комп'ютерних мережах. За допомогою волокон можуть з'єднуватись центральні процесори з периферійними пристроями. ЦП з блоками пам'яті і різні ЦП між собою.
На сьогоднішній день широко використовуються волоконно - оптичні системи передачі інформації. Вони дозволяють, у разі потреби, проводити швидку модернізацію інформаційної мережі шляхом заміни тільки кінцевого обладнання. На первинній мережі набуває розвитку технологія DWDM, яка є продовженням та вдосконаленням існуючої SDH мережі. За допомогою технологій DWDM розширюється пропускна здатність волоконно - оптичних систем передачі. Разом з цим на даний час вже розроблені ВОЛЗ, по яких передається особливий тип імпульсів - оптичні соліти. Такі імпульси можна передавати на відстані до тисячі кілометрів без регенерації із швидкістю 320 Гбіт/с, що значно зменшує затрати на будівництві волоконно - оптичних ліній зв'язку
1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАДНАННЯ
Сучасні мережі зв'язку будуються на цифрових системах передачі і комутації, мають гнучку легкокеровану структуру, і забезпечують можливість сумісної праці апаратури різних фірм - виробників в мережі одного оператора і можливість взаємодії декількох мережевих операторів. Вони підтримують необхідні передачу і переключення потоків інформації різної потужності, введення і виділення цих потоків у довільних пунктах, здійснюють глибокий контроль якості і тарифікації у відповідності з дійсним часом користування зв'язком і його якістю, забезпечують відкриті шляхи розвитку служб, які використовують як синхронний (STM), так і асинхронний (ATM) способи передавання інформації.
Перелічені вимоги практично неможливо виконати в рамках плезіохронних цифрових ієрархій (PDH). Розвиток технологій швидкісних телекомунікацій на основі POH (плезіохронних, тобто майже синхронних) привело до появи двох найбільш значущих технологій: синхронної оптичної мережі SONET (COC) і синхронної цифрової ієрархії SDH (СЦІ), що часом розглядається як єдина технологія SONET/SDN, як розширила діапазон швидкостей передачі до 40 Гбіт/с. У 1988 р. ГШ-Т8 (Міжнародний союз зв'язку) прийняв синхронну цифрову ієрархію (80Н), яка підтримана системою міжнародних стандартів. Міжнародні стандарти описують мережеві структури SDH, функції і електричні параметри її апаратури. Особливості запровадження 80Н в різних регіонах викладені в регіональних стандартах. В США, Канаді, Японії діє регіональна система стандартів SONET, розроблена Американським Національним інститутом стандартів ANSI. Регіональний стандарт SDH для Європи розроблений Європейським інститутом стандартів ETSI. Цифрові мережі, розроблені і впроваджені до появи синхронних мережевих технологій SONET/SDH, були по суті асинхронними системами, оскільки не використовували зовнішню синхронізацію від центрального еталонного джерела. У них витрат біт приводили не тільки до втрати інформації, але і до порушення синхронізації. На приймаючому кінці мережі можна було тільки викинути отримані з помилками кадри і чекати відновлення синхронізації, а не ініціювати повторну передачу втраченого фрагмента, як це робиться, наприклад, при використанні технологій Х - 25 в локальних мережах. Це означало, що вказана інформація буде втрачена безповоротно. Практика показує, що місцеві таймери можуть давати значне відхилення від точної швидкості передачі, наприклад, сигналів Б83 (44,736 Мбіт/с). Таке відхилення від різних джерел може сягати 179 біт/с.
У синхронних мережах середня частота місцевих таймерів або однакова (синхронна), або близька до синхронної (плезіохоронна) завдяки використанню центрального таймера (джерела) класу PRS (що дає для DS3 можливе відхилення швидкості порядку 0,045 біт/с). У цій ситуації необхідність вирівнювання фреймів або мультифреймів стоїть не так гостро, а діапазон вирівнювання значно вужчий. Принципами SDH зумовлено створення на мережі зв'язку універсальної транспортної системи (TS), яка органічно поєднує мережеві ресурси, котрі виконують функції передачі інформації, контролю і керування (оперативного переключення, резервування, експлуатації та ін.).
Інформаційним навантаженням TS SDH можуть бути сигнали будь-якої з діючих PDH, потоки комірок АТМ або інші цифрові сигнали.
Універсальні можливості ідеї контейнерного перевезення. В TS SDH транспортуються (переміщуються) не самі споживачі потоки інформації (сигнали), а спеціальні цифрові структури - віртуальні контейнери, в які і завантажуються сигнали. Спрощуються ситуація з виділенням певного фрагменту потоку, наприклад, каналу DS1 або E1, якщо ввести покажчики початку цього фрагменту в структурі інкапсуючого його фрейма. Використання покажчиків дозволяє гнучко компонувати внутрішню структуру контейнера - переносника. Збреження покажчиків в певному буфері (заголовку фрейма або мультифрейма) і їх додатковий захисти кодами з корекцією помилок дозволяє отримати включно надійну систему локалізації внутрішньої структури корисного навантаження (фрейма, мультифрейма або контейнера), що передається по мережі. Після доставки до місця вивантаження з контейнерів сигнали приймають вихідну форму. Мережеві операції з контейнерами виконують незалежно від їх змісту. Тому TS SDH являє собою всесвітньо прозору систему і може використовуватися для розвитку будь-яких діючих мереж.
Синхронні мережі мають низку переваг перед асинхронними, основні з них наступні:
спрощення мережі, викликане тим, що в синхронній мережі один мультиплексом вводу - виводу, дозволяючи безпосередньо вивести (або ввести), наприклад, сигнал Е1 (2 Мбіт/с) з фрейма (або у фрейм) STM -1 (`155 Мбіт/с), замінює цілу «гірлянду» мультиплексорів PDH, даючи економію не тільки в устаткуванні (його ціні і номенклатурі), але і в необхідному місці для розміщення, живлення і обслуговування;
надійність і само відновлюваність мережі, обумовлені тим, що по - перше, мережа використовує волоконно - оптичні (ВОК), передача по яких практично не підлягає впливу електромагнітних перешкод; по - друге, архітектура і гнучке управління мережами дозволяє використовувати захищений режим роботи, що допускає два альтернативні шляхи розповсюдження сигналу з майже миттєвим перемиканням у разі пошкодження одного з них, а також обхід пошкодженого вузла мережі, що робить цю мережу само відновлюваною;
гнучкість управління мережею, обумовлена наявність великого числа досить широкосмугових каналів управління і комп'ютерного ієрархічною системою управління з рівнями мережевого і елементного менеджменту, а також можливістю автоматичного дистанційного керування мережею з одного центру, включаючи динамічну реконфігурацію каналів і збір статистики про функціонування мережі;
виділення смуги пропускання на вимогу - сервіс, який раніше міг бути наданий лише згідно попередньо спланованої домовленості, наприклад, вивід необхідного каналу при проведенні відеоконференції, тепер може бути наданий в лічені секунди шляхом перемикання на інший (широкосмуговий) канал; прозорість для передачі будь - якого трафіку - факт, обумовлений використанням віртуальних контейнерів, для передачі трафіку, сформованого іншими технологіями, включаючи найсучасніші технології Frame Relay, ISDN I ATM;
універсальність застосування - технологія може бути використана як
для створення глобальних мереж або глобальної транспортної магістралі, що передає з точки в точку тисячі каналів з швидкістю до 40 Гбіт/с, так і для компактної кільцевої корпоративної мережі, що об'єднує десятки локальних мереж.
Розглянемо основні особливості побудови синхронної цифрової ієрархії SDH. Мережі SDH, не дивлячись на їх очевидні переваги перед мережами PDH, не мали б такого успіху, якби не забезпечували спадкоємність і підтримку стандартів PDH.При розробці технології SONET забезпечувалася спадкоємність американської, а при розробці SDH - європейської ієрархій PDH. У остаточному варіанті стандарти SONET/SDH підтримують обидві вказані ієрархії.
Перша особливість ієрархії SDH - підтримка в якості вхідних сигналів каналів доступу тільки трибів PDH і SDH. Трибами PDH (компонентними сигналами) прийнято вважати цифрові сигнали каналів доступу, швидкість передачі яких відповідає об'єднаному стандартному ряду американської і європейської ієрархії PDH, а саме: 1,5;2;6;8;34;45 і 40 Мбіт/с, а сигнали, швидкість передачі яких відповідає стандартному ряду швидкостей SDH, сигналами SDH.
Інша особливість - процедура формування структури фрейма.
Два правила відносяться до розряду загальних за наявності структурної ієрархії:
структура верхнього рівня може будуватися із структур нижнього рівня;
декілька структур того ж рівня, можуть бути об'єднані в одну загальнішу структуру.
Решта правил відтворює специфіку технологій. Наприклад, маючи на вході мультиплексора триби PDH, технологія повинна уміти упаковувати їх в оболонку фрейма так, щоб їх легко можна було ввести і вивести в необхідному місці тракту передачі за допомогою мультиплексора вводу/виводу. Для цього сам фрейм достатньо представити у вигляді певного контейнера стандартного розміру (через синхронність мережі його розміри не повинні мінятися), що має супроводжуючу документацію, заголовок, де повинні бути описані всі необхідні для управління і маршрутизації контейнера поля - параметри. Внутрішня місткість контейнера повинна бути узгоджена з розміром і типом корисного навантаження, що розміщується в ньому, даючи можливість розташувати в ньому однотипні контейнери меншого розміру (нижніх рівнів), які також повинні мати якийсь заголовок і корисне навантаження і т.д. за принципом «матрьошки», або за методом послідовних вкладень, або інкапсуляції. Для реалізації цього методу і було запропоновано використання поняття контейнер, в який упаковується триб. По типорозміру контейнери діляться на 4 рівні, відповідно рівням PDH. На контейнер повинен наклеюватись ярлик, що містить керуючу інформацію для збору статистики проходження контейнера. Контейнер з таким ярликом використовується для перенесення інформації, тобто є логічним а не фізичним об'єктом, тому його називають віртуальним контейнером.
Отже, друга особливість ієрархії SDH - триби повинні бути упаковані в стандартні помічені контейнери, розміри яких визначаються рівнем триба в ієрархії PDH.
Віртуальні контейнери можуть об'єднуватися в групи двома різними способами. Контейнери нижніх рівнів (тобто меншого розміру) також можуть мультиплексуватися і використовуватися як корисне навантаження контейнерів верхніх рівнів (тобто більшого розміру), які у свою чергу, служать корисним навантаженням контейнера самого верхнього рівня, зданого розмістити триб Е4.
Таке групоутворення, що приводить до формування фрейма SDH STM - 1, може здійснюватися за жорстокою синхронною схемою, де місце окремого контейнера в полі для розміщення навантаження строго фіксовано. З іншої сторони, з декількох фреймів SDH можуть бути складені нові більші утворення як шляхом мультиплексування фреймів STM - 1 у фрейми STM - N (метод паралельної обробки), так і шляхом об'єднання послідовної групи фреймів в нову функціональну одиницю - мультифрейм (метод послідовної обробки).
В результаті можливих відмінностей в типі контейнерів, складових фрейма, і часових затримок в процесі завантаження фрейма положення контейнерів усередині мультифрейма може бути не фіксовано, що може привести до помилки при вводі/виводі контейнера, враховуючи загальну нестабільність тактів синхронізації в мережі. Для усунення цього факту, на кожний віртуальний контейнер повинен заводитися вказівник, що містить фактичну адресу початку віртуального контейнера на карті поля, відведеного під корисне навантаження. Вказівник дає контейнеру деяку міру свободи , тобто можливість «плавати» під дією непередбачених тимчасових флуктуації, але при цьому гарантує, що він буде втрачений як логічна структура.
Отже, третя особливість ієрархії SDH - положення ввіртуального контейнера може визначатися за допомогою покажчиків, що дозволяють усунути суперечність між фактом синхронності обробки і можливою зміною положення контейнера у середині поля корисного навантаження.
Хоча розміри контейнерів різні і місткість контейнерів верхніх рівнів достатньо велика, може виявитися, що вона або все - таки недостатня, або під навантаження краще виділити декілька контейнерів меншого розміру. Для цього в SDH технології передбачена можливість зчеплення або конкатенації контейнерів (складання декількох контейнерів разом в одну структуру). Складений контейнер відрізняється відповідним індексом від основного і розглядається як один великий контейнер. Вказана можливість дозволяє з одного боку оптимізувати використання наявної номенклатури контейнерів, з іншого - дозволяє легко пристосувати технологію до нових типів навантажень, не відомих на момент її розробки.
Четверта особливість ієрархії SDH - декілька контейнерів одного рівня можуть бути зчеплені разом і розглядатися як один неперервний контейнер, що використовується для розміщення нестандартного корисного навантаження.
П'ята особливість ієрархії SDH полягає у тому, що в ній передбачено формування окремого поля заголовків розміром 9 х 9 = 81 байт. Хоча загальний заголовок і невеликий, оскільки складає всього 3,33 %, він достатній, щоб розмістити необхідну керуючу і контрольну інформацію і відвести частину байт для організації необхідних внутрішніх (службових) каналів передачі даних.
Враховуючи, що наявність кожного байта в структурі фрейма еквівалента потоку даних з швидкістю 64 кбіт/с, передача вказаного заголовка відповідає організації потоку інформації еквівалентного 5,184 Мбіт/с (81 х 64 = 5184).
При побудові будь-якої ієрархії повинен бути визначений або ряд стандартних швидкостей цієї ієрархії, або правило формування рядку і перший (породжуючий) член ряду. Якщо для PDH значення DS0 (64 кбіт/с) обчислювалося достатньо просто, то для SDH значення першого члена ряду можна отримати тільки після визначення структури фрейма і його розміру.
По - перше, поле його корисного навантаження має вміщати максимальний за розміром віртуальний контейнер VC - 4, сформований при інкапсуляції триба 140 Мбіт/с в контейнер С - 4. По - друге, його розмір: 9 х 261 = 2349 байт визначає розмір поля корисного навантаження STM - 1, а додавання до нього поля заголовків визначає розмір синхронного транспортного модуля STM - 1: 9 х (261+9)= 9 х 270 = 2430 байтів або 2430 х 8 = 19440 біт, при частоті повторення 8000 Гц дозволяє визначити і породжуючий член ряду для ієрархії SDH 19440 х 8000 = 155,52 Мбіт/с
2.1 Огляд базових топологій телекомунікаційних мереж
Розглянемо базові топології мереж SDH і особливості їх вибору при
побудові архітектури мереж SDH. Для того, щоб спроектувати мережу в цілому необхідно пройти декілька етапів, на яких розв'язується те або інше функціональне завдання, поставлене в ТЗ на стадії проектування. Першим з них є завдання вибору топології мережі. Це завдання може бути вирішене досить легко, якщо знати можливий набір базових стандартних топологій, з яких може бути складена топологія мережі в цілому. Топологія «точка - точка» - це сегмент мережі, що зв'язує два вузли А і В. Вона може бути реалізована за допомогою термінальних мультиплексорів ТМ по схемі без резервування каналу прийому/передачі, та по схемі 100 % резервування типу 1+1, використовуючи основний і резервний електричний або оптичний агрегатні виходи (канали прийому/передачі). При виході з ладу основного каналу мережа в лічені десятки мілісекунд може автоматично перейти на резервний.
Не зважаючи на свою простоту, саме ця базова топологія найбільш широко використовується при передачі великих потоків даних по високошвидкісних магістральних каналах, наприклад, по трансокеанським підводним кабелям, що обслуговують магістральний цифровий телефонний трафік. Вона ж використовується як складова частина радіально - кільцевої топології (використовується як радіуси кільцевої мережі), і є основною для топології типу «послідовний лінійний ланцюг». З іншої сторони, топологію «точка - точка » з резервуванням можна розглядати як вироджений випадок топології «кільця» (див. нижче). Топологія «послідовна лінійна ланка» використовується тоді, коли інтенсивність трафіку в мережі не так велика і існує необхідність відгалужень у ряді точок на лінії, де можуть вводиться і виводиться канали доступу.
Вона реалізується з використанням як термінальних мультиплексорів на обох ланках, так і в мультиплексорах вводу/виводу в точку відгалужень. Вона можу бути реалізована або у вигляді прості послідовні лінійні ланки без резервування, як на мал.2.1., або складнішим ланцюгом з резервуванням типу 1+1. Останній варіант топології часто називають плоским кільцем.
Рис. 2. 1 - Топологія «послідовна лінійна ланка», реалізована на TM і TDM
У топології «зірка» один з виділених вузлів мережі, який пов'язаний з центром комутації (наприклад, цифровою АТС) або вузлом SDH на центральному кільці, відіграє роль концентратора, або хаба, де частина трафіку може бути виведена на темінали користувачів, тоді як інша частина може бути розподілена по інших вузлах (рис. 2.2).
Цей концентратор повинен бути мультиплексором вводу/виводу з розвиненими можливостями крос комутації. Таку схему називають також оптичними концентратор (хабом), якщо на його входи подається частково заповнені потоки рівня STM-N (або потоки рівня на ступінь нижче), а його вихід відповідає STM-N
Рис. 2.2 Топологія «зірка» з мультиплексором в якості концентратора
Іншим прикладом використання технології «зірка» може служити мережа SDH, в якій роль хаба (концентратора) виконує потужний крос - комутатор, що комотує модулі STM - N, чи віртуальні контейнери VC - n на променеві сегменти мережі, яких може бути значно більше ніж 3 - 4 (кількості сегментів, характерні для концентраторів мультиплексорного типу).
Топологія «кільце» (див 2.3), широко використовується для побудови мереж SDH перших трьох рівнів SDH ієрархії: 155,622 і 2500 Мбіт/с. Основна перевага цієї топології - легка організація захисту типу 1+1, завдяки наявності в мультиплексорах SMUX двох пар (основного і резервного) оптичних агрегатних виходів (каналів прийому/передачі): схід - захід, дають можливість формування подвійного кільця з зустрічними потоками (вказані стрілками рис. 2.3)
Рис.2.3 - Топологія «кільце » із захистом 1+1 на рівні трибних блоків TU-n
Проаналізувавши всі вище згадані топології я обираю топологію «кільце». Схема організації потоків в кільці може бути або двох волоконною (як одно направленою, так і двонаправленою із зіахистом потоків по типу 1+1 чи без неї), або читирьохволоконною, як правило двонаправленою, що дозволяє організувати різні варіанти захисту потоків даних. Кільцева топологія володіє рядом цікавих властивостей, що дозволяє мережі самовідновлюватися, тобто бути захищено від окремих характерних типів відмов.
По атласу автомобільних доріг, або по електронній карті України проводимо аналіз існуючих автомобільних доріг між містами Львів - Пустомити - Миколаїв - Жидачів - Стрий - Львів і обираємо найбільш доцільний і економічно - вигідний варіант. Характеристика обраної траси ВОЛЗ виконується по таблиці 2.1
Таблиця 2.1 - Характеристика траси.
Найбільш доцільним і вигідним є цей варіант траси. Він найбільш ефективний, що траси ВОЛЗ не повторюються, отже, є можливість організувати захист лінії (захист з'єднань підмережі) SNCP (Sub - Network Connection Protection).
Для реалізації схеми організації зв'язку використовуємо обладнання фірми Ericsson рівня STM - 1 синхронний мультиплексор - AXD 155 - 3 вводу/виводу.
Обладнання AXD 155 - 3 працює з одномодивими оптичними волокнами. Оптичні волокна повинні відповідати рекомендаціям ITUI - T G.652, G.653 чи G.654.
В термінах дисперсії волокна G.652 допускають оптимізовану дисперсію на довжині хвилі 1300 нм, волокна G.653 - на 1550 нм. Волокна G.654 допускають оптимізоване затухання (мінімізовані втрати) на 1550 нм. Оптичні волокна можуть закінчуватися конекторами FC або SC. Всі оптичні інтерфейси узгоджуються з рекомендацією G.957 ITUI - T
Оптичні кабелі випускаються згідно ТУ У 05758730.007 - 97 « Кабелі зв'язку оптичні для магістральних, зонових та міських мереж зв'язку ». В ОК використовуються оптичні волокна, що відповідають Рекомендаціям ITU - T G.651 та G.652 та стандарту МЕК 793-2. На вимогу замовника ОК можливо використання оптичних волокон, що відповідають Рекомендаціям ITU - T G.653 та G.654.
Одномодові оптичні кабелі марок ОКЛ - 01, ОКЛ - 02, ОКЛС - 03, ОКЛК - 01, ОБКЛБ - 01, ОКЛАК - 01 призначені для прокладки в кабельній каналізації, трубах, болотах, колекторах, по мостах і в шахтах, грунтах усіх категорій ручним і механічним засобом і експлуатації на первинних лініях зв'язку.
ОКЛ - 01 - має центральний силовий елемент (ЦСЕ) (склопластиковий), навколо якого скручені оптичні модулі з одномодивими оптичними волокнами, заповнені гідрофобним заповнювачем. На серцевину накладена поліетиленова захисна оболонка.
ОКЛ - 02 - те ж, але з ЦСЕ зі сталевого троса.
ОКЛБ - 01 - має ЦСЕ (склопластиковий), навколо якого скручені оптичні модулі. На серцевину накладена проміжна поліетиленова оболонка, броня зі сталевих стрічок і захисної поліетиленової оболонки. (Для прокладки через судноплавні ріки і болота глибиною як 2 м).
ОКЛАК - 01 - має ЦСЕ (склопластиковий), навколо якого скручені оптичні модулі. На серцевину накладена проміжна полівінілхлоридна оболонка, алюмінієва зварна оболонка, оболонка з поліетилену, броня зі сталевих дротів і поліетиленової захисної оболонки. (Для прокладки через судноплавні ріки і болота глибиною більше 2 м).
ОКЛС - 3 - має профільоване осердя, армований склопластиковий стержнем. У пази осердя покладені одномодові ОВ, вільний простір заповнюється гідрофобним заповнювачем. На осердя накладені поліетиленова проміжна оболонка, броня зі склопластикових стержнів і захисної поліетиленової оболонки
ОКЛК - 03 - те ж, але з бронею зі сталевих дротів.
Використовуються оптичні кабелі, згідно їх конструктивних відмінностей, для різних умов прокладання.
Характеристики кабелів марок ОКЛ приведені в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 Характеристика кабелів марок ОКЛ
В проекті проектуємо трасу ВОЛС так, що регенераційні пункти розташовуються в населених пунктах. Тобто вибираємо кабель, що не має жил дистанційного живлення. Згідно проекту, кабель не буде прокладатися через болота та судноплавні ріки, отже немає необхідності в броньованому чи армованому кабелі. Оптичний кабель буде прокладатись у грунт кабелепрокладачем у поліхлорвінілові трубки вакуумним методом.
В системі передачі використовується два оптичних волокна: одне на передачу, друге на прийом, тобто потрібно два оптичних волокна. З врахуванням цього в даному проекті використовується кабель, що має чотири оптичних волокна. Для даної мережі виберемо кабель типу ОКЛ - 01 - 0,3/3,5 - 4. Цей кабель працює в довжині хвилі1550 нм, має мінімальне загасання 0,3 Дб/км; коефіцієнт питомої хроматичної дисперсії 3,5 пс/(км/нм).
Кількість кабелю необхідно брати більше відстані ніж ОРП, тобто враховується запас кабелю при прокладці його в грунт (2%), в кабельній каналізації (5,7%) і у водні перешкоди (7%).
Витрати кабелю наведені в таблиці 2.3.
3.РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ РЕГЕНЕРАЦІЙНОЇ ДІЛЯНКИ МЕРЕЖІ SDH
3.1 Розрахунок довжини регенераційної ділянки мережі
Довжина регенераційної дільниці визначається характеристиками
обладнання і волоконно - оптичного кабелю. Характеристики оптичного стику визначаються максимальне (Амак) і мінімальне (Амін) затухання регенераційної дільниці:
Рпрд - номінальна потужність оптичного сигналу на виході передаючого пристрою;
Рпрм.мін , Рпрм.мак - гранично допустимі значення оптичного сигналу на виході приймального пристрою;
Рс - сумарне затухання роз'ємних оптичних з'єднань і додаткових пристроїв затухання в лінійному тракті;
Ме - допуск обладнання (як правило 3 дБ)
Характеристики оптичного кабелю при заданому затуханні регенераційної дільниці лінійного тракту з врахуванням затухання зрощень і кабельного допуску:
де: Ак - затухання оптичних волокон кабелю на робочій довжині хвилі, Дб/км;
Аз - затухання зрощень, дБ/ км (як правило до 0,3 дБ/км для багатомодових ОВ і до 0,15 дБ/км - для одномодових ОВ)
Мс - кабельний допуск, дБ/км (як правило до 0,3 дБ/км для багатомодових і до 0,15 дБ/км - для одномодових ).
Діапазон допустимих довжин регенераційної дільниці (максимальна і мінімальна довжина ) отримуємо з формул:
Значення Ме, Мс і Ас вибираються виходячи з конкретного завдання проектування і застосування технологій прокладки (методів з'єданння будівельних довжин кабелю, середовища прокладання кабелю та іншого).
Для проектуємої ВОЛЗ використовуємо кабель, що випускає ВАТ «Одескабель» згідно ТУ У 05758730.007-97 з погонними витратами:
У волоконному світловоді (б1 =0,4 дБ/км для л = 1310 нм та б1 =0,3 дБ/км для л = 1550 нм; роз'єми типу FC фірми NTT, з типовими витратами брз= 0,3дБ для ОМ 0В ).
З'єднання будівельних довжин кабелю буде виконуватися зварювальним апаратом, яким забезпечує типові витрати в нероз'єних з'єднаннях бнрз < 0,1 дБ. Кабель має середню будівельну довжину LБУД 2,0 км.
Для організації довгої міжстанційної секції (L) оберемо лазерне джерело випромінювання (передавач) що працює на довжині хвилі 1550 нм, ОВ відповідає рекомендаціям G.652, G.654 - L - 1.2, оптичні характеристики якого:
Амак = Рпер.мін - Рпрм.мін - Аз = -2,7-(-3,4)-3 = 28,3 дБ;
Амін = Рпер.мак. - Рпрм.мак.= 0-(-8)=8 дБ;
Ал = Ак + Аз+ Мс = 0,3+3+0,15=3,45 дБ;
Lмакс= Амак / Ал = 28,3/0,3 = 94 км
Відстань між містами Стрий - рівна 104 кілометрів і вона більше обчисленої мною максимально можливої довжини регенераційної ділянки (94км). В зв'язку з тим оптичний сигнал не буде доходити з потрібним рівнем щоб його міг нормально сприймати фотодіод. Отже у містах Стрий та Львів необхідно встановлювати оптичні бустери, у яких номінальна потужність оптичного сигналу на виході передаючого пристрою дорівнює п'ять децибел.
Отже максимальна довжина регенераційної ділянки 94 км, а мінімальна - 26 км.
3.2 Розрахунок регенераційної ділянки за енергетичними характеристиками
За заданих ймовірності помилки в приймальному повідомленні та швидкості передачі інформації для кожного типу фотоприймача існує мінімально допустимий рівень приймального сигналу Pфmin. Нижче цього рівня не забезпечується задана якість передачі інформації.
Мінімально допустимий сигнал на вході фотоприймача визначається допустимим коефіцієнтом помилок (Кпом.=10-9).
Рівень потужності на вході фотоприймача
де: Рпер - рівень потужності випромінювання оптичного передавача;
Рзаг -враховує сумарні витрати в лінійному тракті.
Загальні витрати складаються з витрат при вводі випромінювання у волоконний світловод (Рв); витрат в пристрої вводу (Рвив); власних втрат у ВС
LРД- довжина світловоду або регенераційної дільниці.
Кількість з'єднань m на довжині регенераційної ділянки LРД1 залежить від будівельної довжини кабелю Lб
Якщо q з'єднань роз'ємні, а інші р= m-q -нероз'ємні з втратами арз і анз відповідно, тоді втрати в з'єднаннях
Звичайно, в тракті на регенераційній ділянці два роз'ємних з'єднання (q=2). Також необхідно передбачити допуск зміну параметрів ВОСП при зміні температури навколишнього середовища Рт запас потужності сигналу в розрахунку на можливе погіршення параметрів ВОЛЗ. Ці втрати враховуються шляхом введення експлуатаційного запасу систему зв'язку Рзап (Рзап = 6 дБ).
Для забезпечення заданої якості передачі необхідно, щоб
Енергетичний потенціал системи зв'язку
Розрахунок довжини регенераційної дільниці по енергетичним характеристикам здійснюється по наступній формулі
Проведемо розрахунки, виходячи з параметрів:
Енергетичний потенціал AXD 155-3 П=34 дБ.
Максимальна до
Розрахунок параметрів регенераційної ділянки мережі SDH на ділянці Львів–Пустомити-Миколаїв–Жидачів–Стрий–Львів курсовая работа. Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника.
Реферат: Абдул Гаффар-хан
Курсовая работа по теме Понятие и виды гражданско-правовой ответственности
Дипломный Проект Механизация Сельского Хозяйства
Готовые Курсовые Работы 2022
Реферат: Ethiopia A Country Study Essay Research Paper
Реферат На Тему Влияние Колониального Фактора На Дальневосточную Историю Франции
Откуда Берут Темы На Итоговое Сочинение
Реферат по теме Анализ организационно-технического уровня производства
Жил В Горах Могучий Лев Сочинение
Сочинение 15 Текст
Курсовая По Семейному Праву
Сказка Про Класс Сочинение
Можно Ли Использовать Стихи В Итоговом Сочинении
Анализ Стихотворения Лермонтова Сочинение Тучи
Реферат: The Sexual Enlightenment Of Children
Реферат: Рекреационная география Тульской области
Эссе На Тему Мое Любимое Сотовое Приложение
Курсовая работа по теме Управления производственными запасами в ОАО 'ЗиО Подольск'
Почему Имя Митрофан Стало Нарицательным Сочинение
Реферат: Minor Charactors The Great Gatsby Essay Research
Бухгалтерский учет наличия, поступления и выбытия нематериальных активов - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Представления о правах человека в древней Греции и Риме - Государство и право реферат
Основные понятия молекулярной биологии - Биология и естествознание реферат


Report Page