Розрахунок бурової установки - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Розрахунок бурової установки

Аналіз конструкції свердловини. Визначення максимальних навантажень на підйомний гак бурової лебідки. Параметри та технічні характеристики вибраної бурової установки. Робота насосно-циркуляційного комплексу. Потужність двигунів привода підйомної системи.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Розмір доліт для буріння в різних інтервалах вибирають залежно від діаметра труб, якими обсаджена бурова свердловина згідно з ГТН.
Відношення діаметрів доліт і обсадних труб подані в таблиці 1.1
Таблиця 1.1 - Відношення діаметрів доліт і обсадних труб
Рисунок 1.1 - Конструкція свердловини:
1.2 Визначення максимальних навантажень на підйомний гак бурової лебідки
Методика в цьому випадку передбачає спочатку розрахунок труб на статичну міцність, а потім перевірку на витривалість.
Визначаємо глибину буріння по інтервалах, м:
де, L - глибина буріння інтервалу, м;
Вибираємо діаметри замків бурильних труб і діаметри ОБТ, котрі повинні бути не менше від замків бурильних труб, але не більше від долота.
Таблиця 1.2.2 - Характеристика труб та їх комплектуючих
Визначаємо довжину обважених бурильних труб за умови осьового навантаження на долото:
де - необхідна довжина обважених бурильних труб, м;
- осьове навантаження на долото, Н;
q - маса 1 м обважених бурильних труб , кг/м. (Палашкін.табл.86.ст 235)
Визначаємо довжину бурильних труб у колоні:
де - довжина бурильних труб у колоні, м;
- довжина обважених бурильних труб, м.
Визначаємо приведену масу 1м бурильних труб для даних діаметрів бурильних труб із різною товщиною стінок:
де q- приведена маса 1м бурильної труби, кг/м;
m тр.гл - маса гладкої частини труби, кг/м;(табл.9,ст..440.Ельяшевский)
m вис.тр - маса висадженої частини труби, кг/м; (табл.82. Палашкин.ст.232)
m зам - маса замка, кг/м;(табл.9,ст..440.Ельяшевский)
Таблиця 1.2.3 - Характеристика бурильних труб та їх комплектуючих
Розрахунок моменту кручення бурильної колони:
де, М кр - моменту кручення бурильної колони, Н·м;
М х.о - момент холостого обертання, Нм;
М д - момент, приведений до долота, Нм.
Момент холостого обертання можна визначити за формулою:
де N - потужність холостого обертання долота, кВт;
n - частота обертання долота, об/хв.
N x.об =с?с пр ?d 2 ?D 0.5 l?n 1. 5 , (8)
де с - дослідний коефіцієнт, який залежить від ступеня викривлення свердловини ( с=13,5?10 - 8 );
d - зовнішній діаметр бурильних труб, м;
13,5?10 - 8 •1,080•10 4 •0,168 2 •496•145 1, 5• 0,168 0,5 =14,6 кВт
с=13,5?10 - 8 •1,142•10 4 •0,168 2 •1431•140 1, 5• 0,168 0,5 =42,2 (кВт)
с=13,5?10 - 8 •1,320•10 4 •0,14 2 •3414•125 1, 5 •0,14 0,5 =62,3 (кВт)
с=13,5?10 - 8 •1,547•10 4 •0,089 2 •6811•95 1, 5• 0,089 0,5 =31,1 (кВт)
Тоді момент холостого обертання за формулою (7) дорівнює:
Момент приведений до долота можна визначити за формулою:
де - момент приведений до долота, Н·м;
- осьове навантаження на долото, Н;
- питомий момент долота, який залежить від його типу, розміру, якості виготовлення, діапазону навантажень і частоти обертання, густини і пластичності розбурюваних порід, :
де В - дослідний коефіцієнт який коливається в межах 1…2 ;
Тоді момент приведений до долота (9) буде дорівнювати:
Таким чином момент кручення бурильної колони (6) дорівнює:
Розраховуємо бурильну колону на статичну міцність:
де у Т - межа текучості, у Т =750 МПа;
[у] - допустиме статичне напруження, МПа;
S у - мінімально допустимий запас міцності на розтяг, S у =1,5.
Статичне напруження у бурильній колоні можна визначити за формулою:
де G - розрахункове навантаження, тобто вага бурової колони, Н;
m- приведена маса 1м бурильних труб, кг/м;
- густина матеріалу сталі, кг/м; =7850 кг/м;
F - площа поперечного перерізу гладкої частини бурильної труби, м 2 .
де D зн - зовнішній діаметр труб, м;
Визначаємо статичне напруження у бурильній колоні за формулою (12):
Розраховуємо дотичні напруження за формулою:
М кр - моменту кручення бурильної колони, Н·м;
Найбільше напруження від власної ваги і крутного моменту виникає у верхньому перерізі бурової колони.
Згідно з IV теорією міцності, основою для розрахунку є виконання в цьому перерізі умови:
[S у ] - коефіцієнт запасу міцності; S=1.4.
Визначаємо навантаження, які створюють на підйомнику бурової установки обсадні труби при їх спуску:
де G об.к - вага обсадної колони, Н;
с бр - густина бурового розчину, кг/м 3 ;
де q прив - приведена вага бурильної колони, кг/м;
g - прискорення вільного падіння, м/с;
38,8 • 381,5 • 9,81•1,25 = 181,5 (кН)
38,8 • 1029,55 • 9,81•1,25 = 489,844(кН)
28,9 • 3368,15 • 9,81•1,25 = 1193,62 (кН)
26 • 6225,7 • 9,81•1,25 = 1984,5(кН)
Згідно з приведеними розрахунками, за вагою бурової колони, а також за кліматичними умовами вибираємо клас бурової установки.
1.3 Вибір категорії, класу, виду та основних параметрів бурової установки
Бурові установки повинні володіти певною універсальністю або допускати швидку модифікацію і пристосованість до конкретних умов буріння безпосередньо на місці роботи. Бурові установки поділяються на три категорії :
1. Для буріння глибоких експлуатаційних та розвідувальних свердловин.
2. Для буріння неглибоких структурних і пошукових свердловин.
Розподіл бурових установок (БУ) визначається багатьма факторами :
1) технічною характеристикою БУ, навантаженням на гак, тиском, подачею бурових насосів, типом і потужністю головного привода;
3) засобом монтажу, демонтажу й транспортування;
4) часом, затраченим на будівництво бурової установки;
БУ для експлуатаційного та глибокого розвідувального буріння стандартизовані в ГОСТ - 16293 - 82 СТ СЭВ 2446 - 801, який передбачає 11 класів бурових установок для буріння свердловин. БУ яка використовується в моїх розрахунках відноситься до 8 класу бурових установок, так як глубина буріння 6480м і навантаження на гак складає близько 4000 кН.
Вибір БУ для одного і того ж класу визначається рядом чинників: умови буріння, метою буріння, типом свердловин, способом буріння, технологією буріння, геологічними умовами. Враховуючи всі зазначені чинники, вибираємо БУ “Уралмаш”, яка є однією з найбільш розповсюджених у бурових підприємствах. “Уралмаш” поставляє до цих установок комплект основного обладнання: талевої системи, вертлюги, лебідки і т.д. Вишку, містки зі стелажами, обладнання для приготування й очищення бурового розчину, комплекс АСП поставляють заводу.
Таблиця 1.3.1 - Параметри та технічні характеристики вибраної бурової установки БУ 6500/400 ЕР
Розрахункова потужність на приводному валу лебідки, кВт
Максимальне навантаження на стіл ротора, кН
Натяг швидкохідної гілки талевого каната, кН
1.4 Вибір талевого каната та максимальної кратності талевої системи
Необхідно вибрати діаметри і тип талевого каната для оснащення талевої системи БУ ( оснастка), а також перевірити запас міцності каната за динамічним навантаженням підйому і спуску.
Знаходимо натяг ведучої гілки каната при підйомі:
де P вг - натяг ведучої гілки каната при підйомі, Н;
Р тс - вага рухомого обладнання талевої системи, Н;
P max - максимальне навантаження на гаку, Н;
U т - кратність оснастки талевої системи (повинна бути парною);
тс - ККД талевої системи, який залежить від числа шківів, діаметра каната, ступеню їх зносу, навантаження на гак тощо.
де К а - коефіцієнт зменшення ваги колони за рахунок архімедової сили;
G к.п - вага бурильної колони в повітрі, Н;
Р тер - сила тертя і прихвата колони (велика при прихватах), Н.
де бр - густина бурового розчину, кг/м 3 ;
м - густина матеріалу труб, кг/м 3 .
де q - приведена вага 1м бурильних труб з урахуванням висадженої частини замків, кг/м;
g - прискорення вільного падіння, м/с;
q - вага 1м обважених бурильних труб, кг/м;
l - довжина обважених бурильних труб, м;
m- маса долота, кг;(табл.2.105.ст.204.Рибчич І.Й.)
38,8•381,5•9,81+290,1•168,5•9,81+120•9,81=625,9 (кН)
38,8•1029,55•9,81+204•220,45•9,81+100•9,81=834 (кН)
28,9•3368,15•9,81+163,7•251,85•9,81+50•9,81=1401,8 (кН)
26•6225,7•9,81+78,9•254,3•9,81+37•9,81=1785,12 (кН)
Вага рухомого обладнання талевої системи визначається за формулою:
де - вага рухомого обладнання талевої системи, Н;
P г - вага елеватора і гака зі стропами, Н;
Р т.к - вага талевого каната при нижньому положенні гака (зазвичай приймають вагу 2/3 довжини каната талевої системи, Н;
Вагу елеватора і гака зі стропами визначаємо за формулою:
де m г - маса гака, кг; m г =4800 ;(ст..309.Молчанов А.Г.)
m e - маса елеватора, кг; m e =396;
g - прискорення вільного падіння, g= 9,81 м/с 2 .
m т.б - маса талевого блока, кг; m т.б =10300;
Вага талевого каната при нижньому положенні гака:
де Р т.к - вага талевого каната при нижньому положенні гака, Н;
l к - довжина каната, яка необхідна для оснастки талевої системи БУ, м;
q к - вага 1м змащеного каната, кг/; q к =3,8 кН.
g - прискорення вільного падіння, g= 9,81 м/с 2 .
де Н - висота бурової вежі, м; Н=45;
с - довжина каната, що огинає шків діаметром D ш ;
де D- діаметр шківів талевого блока, м;
С о - довжина витків каната, які залишаються на барабані при опущеному до підлоги бурової гакоблоку, м;С о =50...100 м.
де z т.б - число шківів талевого блока.
Тоді, за формулою (27) вираховуємо вагу талевого каната при нижньому положенні гака:
ККД рухомого обладнання талевої системи розраховуємо за формулою:
де ш - ККД кожного шківа. Для розрахунку приймають ККД кожного шківа
Вага рухомого обладнання талевої системи (24):
Тоді натяг ведучої гілки талевого каната при підйомі (20):
При невеликих навантаженнях і ненавантаженому гаку ККД талевої системи значно менший, ніж при повному навантаженні.
Визначимо динамічне навантаження у ведучій гілці при спускові:
де - динамічне навантаження у ведучій гілці при спускові, Н;
Р - вага рухомого обладнання талевої системи, Н;
P max - максимальне навантаження на гаку, Н;
U т - кратність оснастки талевої системи (повинна бути парною);
тс - ККД талевої системи, який залежить від числа шківів, діаметра каната, ступеню їх зносу, навантаження на гак тощо.
При виборі канатів для талевих систем потрібно перевірити запас міцності каната за динамічними навантаженнями підйому і спуску.
R- розривне зусилля каната в цілому; R= 615 МПа.
- мінімальний коефіцієнт запасу міцності.
Умова запасу міцності виконується лише в ,,, а в умова міцності не виконується.
1.5 Основні характеристики насосно-циркуляційного комплексу
Визначимо основні параметри, характеристики і вимоги, які повинен задовольняти насосно-циркуляційний комплекс при проведенні в певних умовах свердловин заданих конструкцій.
Швидкість руху розчину в затрубному кільцевому просторі (м/с) залежить від сумарної подачі насосів Q с і площі кільцевого перерізу свердловини S:
де - швидкість руху розчину в затрубному кільцевому просторі, м/с;
S - площа кільцевого перерізу свердловини, м.
де діаметри доліт і бурильних труб, м.
Швидкість руху розчину в затрубному кільцевому просторі при ідеальній подачі насосів знаходимо із графіка, зображеного на рисунку 1.5.1.
Швидкість підйому розчину в кільцевому просторі повинна знаходитись у межах 0,3...0,8 м/с. За графіком залежності швидкості бурового розчину в кільцевому затрубному просторі від діаметра долота визначаємо реальну (фактичну) швидкість руху розчину в затрубному кільцевому просторі:
Рисунок 1.5.1 Залежність швидкості руху бурового розчину в кільцевому затрубному просторі від діаметра долота
Насоси мають забезпечити підведення до долота 0,4...0,8 кВт на 1см 2 поверхні вибою.
Потужність вигідно підвищити, збільшивши перепад тиску на долоті P g , а не подачу Q c .
Потрібну подачу рідини насосом визначають із формули (35).
де Q c - подача рідини насосом, м/с;
- швидкість руху розчину в затрубному кільцевому просторі, м/с;
S - площа кільцевого перерізу свердловини, м.
Практикою встановлено, що подача розчину на вибій має складати від 0,06м 3 /с при великих діаметрах свердловин до 1м 3 /с на 1м 2 поверхні вибою при малих діаметрах.
Тиск на вході насосів залежить від гідравлічного опору циркуляційної системи і дорівнює сумі гідравлічних втрат в окремих елементах.
де Р л - втрати тиску на подолання опору в наземній системі, Па. Р л =2...3% від тиску розчину, що подають насоси Р вн = 32 МПА.
Р к - втрати на подолання гідравлічних опорів в бурильній колоні до долота, Р к =17...30%Р вн .
Р д - втрати в долоті, на очищення долота і забою від вибуреної породи Р д =50...60%Р вн .
Р з.п - частина енергії розчину, що затрачується на підйом вибуреної породи і на подолання опору в затрубному просторі Р з.п =5...10Р вн
Втрати напору в елементах циркуляційної системи визначають із довідників, за графіком та розрахунковим шляхом.
Втрати напору Р і залежать від щільності, в'язкості, швидкості руху розчину і розраховуються за формулою Дарсі - Вейсбаха.
і - безрозмірний коефіцієнт гідравлічного опору в турбулентному режимі,
· для практичних розрахунків можна прийняти р =0,02;
р - густина бурового розчину, кг/м 3 ;
d - внутрішній діаметр трубопроводу, м;
V ср - середня швидкість руху розчину, м/с.
де V ср - середня швидкість руху розчину, м/с;
d - внутрішній діаме тр трубопроводу, м.
Корисна потужність N c насосів визначається за формулою:
де N c - корисна потужність насосів, кВт;
0,053 • 12,501•10 6 = 662,553 (кВт)
0,026 • 12,501•10 6 = 325,026 (кВт)
1.6 Визначення оптимальних швидкостей спуску і підйому бурового інструменту
Визначимо середню механічну швидкість гака при спуску та підйомі бурильної колони:
де - середню механічну швидкість гака при спуску бурильної колони, м/год;
L i - довжина колони бурильних труб, м;
де - середню механічну швидкість гака при підйомі бурильної колони, м/год;
L i - довжина колони бурильних труб, м;
Т п - машинний час підйому труб, год;
Максимальна швидкість гака обмежується вимогами техніки безпеки й має вигляд:
Максимальна механічна швидкість підйому гака обмежується найбільшою швидкістю намотування каната на барабан для забезпечення рівномірного його складування:
Для сучасних бурових установок середня швидкість, що забезпечує спуск і підйом 1000 м бурильної колони протягом 1 години, становить
Знайдемо машинний час підйому гака:
де Т- машинний час підйому гака, с;
час затрачений на підйом колони разом із допоміжним часом, що затрачується на машинно-ручних операціях бурильних труб, ОБТ і заміну долота, с;
-час, затрачений на машинно-ручні операції при підйомі бурильних труб (розгвинчування, установка), ОБТ, заміну долота, с.
де L - довжина бурильної колони, м;
- середню механічну швидкість гака, м/с.
де S т - кількість свічок бурильних труб;
t т =60с - допоміжний час на машинно-ручні операції бурильних труб;
t обт =90с - допоміжний час на машинно-ручні операції з ОБТ;
Кількість свічок визначається за формулою:
Час, затрачений на машинно-ручні операції при підйомі дорівнює (47):
Знайдемо машинний час підйому гака за формулою (45):
де Т с - машинний час спуску гака, с;
T' c - час затрачений на спуск колони разом із допоміжним часом, що затрачується на машинно-ручних операціях бурильних труб, ОБТ і заміну долота, с; T' c = .
-час, затрачений на машинно-ручні операції при спуску бурильних труб (розгвинчування, установка), ОБТ, с.
Тоді машинний час спуску гака за формулою (49):
Визначимо середню механічну швидкість гака при спуску бурильної колони за формулою (42):
Визначимо середню механічну швидкість гака при підйомі бурильної колони за формулою (43):
Мінімальна механічна швидкість, м/с:
Формула більш точна для великої кількості свічок. Максимальна механічна швидкість гака при підйомі 2.мах. n обмежується також можливостями оператора зупинити гак на заданій висоті і маніпулювати ним при підйомі.
Практикою встановлено: 2.мах.n =1,4...1,8 м/с. Мінімальна технологічна швидкість підйому встановлюється технологами-буровиками залежно від призначення бурової установки і її класу 2.міn.n =0,1...0,2м/с, завжди менше від мінімальної механічної швидкості 2.міn.n .
Середня швидкість руху ведучої гілки талевої системи при підйомі на довжину однієї гілки:
де - середня механічну швидкість гака при підйомі бурильної колони, м/с.
Середня частота обертання барабана лебідки при підйомі:
де - середня частота обертання барабана лебідки при підйомі, об/хв;
- середня механічну швидкість гака при підйомі бурильної колони, м/с;
D ср - середній діаметр навивання каната, м:
де D o - мінімальний діаметр навивання каната, м;
D e - найбільший діаметр навивання каната, м.
де D б - діаметр бочки барабана, м;
де - коефіцієнт зменшення діаметра навивання за рахунок зменшення та укладання каната =0,93..0,95; =0,94,
z - число шарів навивання каната, z=3.
0,935 + 0,94·(2•3-1) •0,032 = 1,085 (м)
Середня частота обертання барабана лебідки при підйомі (52):
Після визначення частоти обертання шківів, знаючи час СПО, можна знайти сумарну кількість обертів (циклів) підшипників шківів, які необхідні при їх виборі і розрахункові.
Визначимо середній машинний час спуску бурильної колони на довжину однієї свічки:
де t p - період розгону, в цей час гак збільшує швидкість руху, с;
Відповідно до дослідних даних при довжині свічки 25...27м t p складає:
- при незавантаженому елеваторі t p = 20...30с;
- при вазі бурової колони 500...800КН t p =10…15 с;
- при вазі бурової колони 200...500 КН t p =8...10 с.
Період сталого руху при спускові залежить від середньої швидкості спуску:
де t- період сталого руху при спускові, с;
де і - коефіцієнт, що враховує відношення ходу гака до довжини свічки
h г - шлях гака при гальмуванні, м. h г =0,5...6 м. Приймаємо h г =1м.
2.ср.с - середня механічна швидкість спуску гака, м/с:
Для орієнтовних розрахунків максимальну швидкість спуску можна прийняти:
Період сталого руху при спускові (57) :
Час гальмування колони при спускові
Визначимо середній машинний час спуску бурильної колони на довжину однієї свічки:
Приблизно середній машинний час спуску колони на довжину свічки визначається так:
де с - коефіцієнт заповнення тахограми при спускові:
с = 1,5 - для спуску бурильної колони;
1.8 Визначення потужності спуско-підйомного комплексу
Потужність на гаку підйомного механізму для підйому бурильної колони, кВт:
де P max - максимальне навантаження на гаку, Н;
- середня механічну швидкість гака при підйомі бурильної колони, м/с.
Потужність двигунів привода підйомної системи:
де N - потужність двигунів привода підйомної системи, кВт;
д.л - ККД трансмісії від двигуна до вала лебідки:
де т.т - ККД турботрансформатора, т.т = 0,7...0,85;
кп - ККД коробки передач, кп = 0,85...0,9;
де в - вал на опорах кочення ( в = 0,99), на опорах ковзання ( в =0,97);
л - ККД ланцюгової передачі ( л = 0,94);
м - ККД муфти шинно-пневматичної чи дискової, еластичної або зубчастої ( м = 0,99), ККД електродинамічної чи турбомуфти ( м = 0,97), при глибокому ковзанні до 0,85.
к - ККД намотки каната ( к = 0,95...0,97. л = 0,9...0,95).
Величина д.л =0,5...0,75 залежно від конструкції силового привода.
Потужність двигунів привода підйомної системи визначаємо за формулою (64):
При груповому приводі потужність підйомної системи вибирають із урахуванням потужності для привода насосів.
Розміри барабана повинні бути розраховані на навивання всієї робочої довжини каната. Момент інерції барабана лебідки повинен бути по можливості невеликим, щоб полегшити розгін при спускові ненавантаженого елеватора.
Барабан потрібно виконати із катаної сталевої або литої обичайки, звареної з литими сталевими дисками і маточинами, що забезпечує легку технологічну конструкцію, яка має невеликий момент інерції. Шківи гальма можуть оснащуватись ребрами і вентиляційними лопастями для поліпшення відводу теплоти чи камерами для водяного охолодження. Гальмівні шківи необхідно кріпити
до ребер болтами й шпильками, щоб при зношуванні їх можна було б легко замінити.
Диски барабанів зварної конструкції виготовляють із вуглецевої сталі марки 30Л чи 36Л. Бочки барабана - 20ХГ, а литі барабани - 35Л, 40Г2Л.
Барабан разом із валом з гальмівними шківами потрібно статично балансувати з точністю 1,5 Нм.
Діаметр барабана вибирають залежно від діаметра каната і товщини дроту в ньому, довжину - від потрібної канатоємності та вибраного числа шарів навивання каната. Для буріння на великі глибини необхідно не лише збільшувати діаметр барабана, а й зменшувати число шарів навивання каната за рахунок збільшення довжини барабана.
У сучасних лебідках діаметр барабанів - 0,6...1,07 м довжина - 0,9...1,83 м.
Рекомендують наступні співвідношення між діаметром барабана D б і каната d для бурових лебідок:
Довжину барабана L б вибираємо залежно від діаметра барабана в межах:
При виборі довжини барабана потрібно перевірити кут відхилення каната від його середньої лінії (кут девіації). Приймаємо в межах =45...60.
При >60 канат не щільно укладається, внаслідок чого витки верхнього ряду попадають у проміжок між витками нижнього ряду і заломлюються. При 45 - виникають сили, що відштовхують канат від реборди барабана, при багатошаровому навиванні каната його витки набігають один на другий.
де h - корисна висота бурової вежі, м;
l o - довжина частини каната, що не змотується з барабана при нижньому положенні гака (запасна довжина), м:
де с - число запасних витків каната на барабані с5, звичайно l o =10...15 м.
Товщина стінок барабана повинна вибиратися з урахуванням конструктивних мислень у межах:
Шорсткість поверхні барабана і реборд, що монтують із канатом, має бути оброблена до R z 20 мкм.
Визначимо місцеві навантаження в стінці бочки:
де Р і - натяг ведучої гілки кінця каната, Н;
R б - зовнішній радіус барабана, м;
А і - коефіцієнт, що враховує число шарів навивання каната
- коефіцієнт, який ураховує вплив модулів пружності й площ перерізу каната Е к та F k та барабана E б і F б .
де F k - площа поперечного перерізу дротинок каната, береться із ГОСТу залежно від вибраного каната. F k =672,5 мм.
F б - площа поперечного перерізу бочки на довжині кроку, мм:
Визначаємо місцеві навантаження в стінці бочки (73):
Розрахуємо нормальні напруження в стінці бочки:
Напруження на волокнах внутрішньої поверхні, МПа:
де R в - внутрішній радіус барабана, м.
Напруження на волокнах зовнішньої поверхні, МПа:
Еквівалентні напруження визначають за енергетичною теорією міцності
За отриманими напруженнями визначаємо запас міцності межі текучості матеріалу т .
Якщо бочка виконана без ребер жорсткості, то вона перевіряється за граничним станом її форми. Критичне місцеве навантаження, Н:
Коефіцієнт запасу за граничним станом
Оскільки n пр 1 - порушення геометричної форми не відбувається.
Вибір типу і марки водопідйомного обладнання, розрахунок конструкцій свердловини. Вибір способу буріння та бурової установки, технологія реалізації, цементування свердловини та його розрахунок. Вибір фільтру, викривлення свердловини та його попередження. курсовая работа [3,3 M], добавлен 11.04.2012
Класифікація способів буріння, їх різновиди та характеристика, відмінні риси та фактори, що визначають вибір буріння для того чи іншого типу робіт. Основні критерії підбору параметрів бурової установки в залежності від глибини проектної свердловини. контрольная работа [98,6 K], добавлен 23.01.2011
Визначення нормального й максимального припливів. Необхідний орієнтовний напір насоса. Розрахунок потрібного діаметра трубопроводу і його вибір. Визначення потужності електродвигуна й вибір його типу. Захист апаратури й насосів від гідравлічних ударів. курсовая работа [298,4 K], добавлен 23.12.2010
Загальна характеристика свердловини №94 Спаського родовища нафти, Аналіз чинників забруднення навколишнього природного середовища при її будівництві. Розрахунок обсягів усіх видів відходів на підприємстві. Сучасні природоохоронні заходи, їх ефективність. курсовая работа [2,2 M], добавлен 13.04.2011
Конструкция специальной эрлифтной установки для водоотлива и гидромеханизированной очистки шахтных водосборных емкостей. Расчет установки, определение подачи эрлифта, его относительного погружения, расхода воздуха. Эксплуатация эрлифтной установки. курсовая работа [1,1 M], добавлен 03.05.2013
Геологическое строение района и месторождения. Эксплуатационный расчёт водоотливной установки. Электроснабжение водоотливной установки. Математическая модель двигателя. Разработка систем автоматизации водоотливной установки. Монтаж и наладка устройств. дипломная работа [1,2 M], добавлен 08.09.2014
Схема установки для бурения глубоких скважин. Устройство бурового станка для разведки и разработки месторождений нефтепродуктов. Применение гидравлических и электрических забойных двигателей. Ремонт автоматизированной групповой замерной установки. отчет по практике [1,1 M], добавлен 16.10.2012
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Розрахунок бурової установки курсовая работа. Геология, гидрология и геодезия.
Реферат На Тему Сегментирование Рынка
Реферат: Простейшие методы статистической обработки материалов психологических исследований. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Роль Бразилии в мировой экономике
Экономическая эффективность предприятия
Сочинение Про Погоду Осенью На Английском
Курсовая Работа На Тему Кооперативное Образование России
План Сочинения Золотая Осень 5 Класс
Курсовая работа по теме Денежно-кредитная политика и ее особенности в Республике Беларусь
Структура Государства Реферат
Реферат по теме Москва XIX века в живописи. Картины московской жизни
Сочинение На Тему Современный
Курсовая работа по теме Классификация конституций
Реферат: Финансов предприятий железнодорожного транспорта
Диссертация На Тему Санои Газнави
Курсовая работа по теме Прагматический анализ
Реферат Особенности Теложения Занимающихся Физической Культурой
Контрольная работа: Учет доходов от обычных видов деятельности
Как Понимаете Выражение Быть Самим Собой Сочинение
Контрольная Работа Простейшие Геометрические Фигуры 7 Класс
Курсовая работа по теме Современная денежная система РФ
Размещение населения мира и формы его расселения - География и экономическая география реферат
Методика аудита систем управления качеством - Бухгалтерский учет и аудит учебное пособие
Происхождение жизни на Земле - Биология и естествознание реферат