Розмішення продуктивних сил Литви - География и экономическая география курсовая работа

Розмішення продуктивних сил Литви - География и экономическая география курсовая работа




































Главная

География и экономическая география
Розмішення продуктивних сил Литви

Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Литви. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства. Участь Литви у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Київський національний торгово-економічний університет
Чернівецький торгово-економічний інститут
“Розміщ ення продуктивних сил Литви”
спеціальності Менеджмент готельного,
Литовська республіка, Литва (Lithuania) (Lietuvos Respublika, Lietuva) - держава в Північній Європі, одна з трьох прибалтійських республік, розташованих на східному узбережжі Балтійського моря. Територія Литви розділена на 10 повітів. Повіти утворюють території само врядувань: 9 міст і 43 районів, а також 8 знову утворених самоврядувань. Самоврядування діляться на староства
Литва - найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох балтійських країн. За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (26 км на північ від Вільнюса) знаходиться географічний центр Європи ( 54°54? пн. ш., 25°19? сх. д.).
Литовці належать до балтійської групи індоєвропейських народів. Литовська мова - як найдавніший зі всіх живих індоєвропейських мов, найближчий до санскритської мови. Напевно, тому в характері литовців є небагато від Сходу: дуже сильні сімейні зв'язки (багато фірм і організації в Литві сімейні), гостинність, хлібосольність (у ресторанах і кафе подають такі порції, які під силу з'їсти тільки двом), пошана до гостей. Проте литовці відрізняються своїм рівним і спокійним характером, при цьому всі вони романтики. Красу природи Литви вони відображають у віршах, піснях, танцях. Весна і літо - це суцільне свято життя.
У своїй роботі я планую дослідити розподіл продуктивних сил цієї країни. Метою моєї роботи є дослідження різних галузей промисловості, наявні ресурси країни, історичний розвиток та передумови сучасного стану господарського комплексу.
Планую розкрити питання міжнародних відносин з іншими країнами, роль та значення Литви у світовій економіці.
Також буду розглядати основні сфери виробництва та взаємозв'язок їх з розподілом продуктивних сил.
1. Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Литви
Сучасна Литва - країна з розвиненою економікою. Її валовий внутрішній продукт (ВВП) - показник, що відбиває сукупну вартість товарів і послуг, зроблених на території країни - за підсумками 2007 року ВВП збільшився на 8,7 %, і склав 37,8 млрд. дол. США. На одиого жителя Литви довелося 11348 дол. США ВВП.
Податковий тягар у Литві - один з найлегших у Європейському Союзі. Послідовно поліпшуються умови інвестування. У липні 2006 р. прибутковий податок з населення був зменшений з 330%до 27%, а із січня 2008 р. цей податок став ще зменшений 24%
Республіка послідовно дотримується політики збалансованого бюджету. Планується прийняти Закон про фіскальну дисципліну, яким би передбачалося, що бюджет терміном на 5 років повинний бути збалансованим чи профіцитним. Співвідношення боргу Литви з ВВП є одним з найнижчих у Європейському Союзі. У середині 2007 р. державний борг складав 16,3 % планованого ВВП, крім того, даний показник з кожним роком знижується. Уже з 28 червня 2004 року Литва разом з Естонією і Словенією приєдналася до другого механізму регулювання валютних курсів (ERM II) і успішно бере участь у ньому.
Литва є найбільш прогресивним членом Європейського Союзу за узгодженням національного права з ЄС. Процентне співвідношення транспонуючих Литвою правових актів ЄС є найбільшим серед усіх держав-членів ЄС і складає 99,5%. Литва активно підтримує подальшу консолідацію внутрішнього ринку ЄС.
Відбувається швидкий розвиток електронного бізнесу й економіки знань. У Литві Закон про електронний підпис був прийнятий у той же час, як і в США. Розвиток економічних знань - один з найважливіших пріоритетів Литовського Уряду. Особливо швидко збільшується число інтернет-користувачів, створюється інфраструктура широкосмугової мережі, упроваджуються послуги електронної влади, призначені для підприємців і населення. За даними за перший квартал 2007 р., за чотири роки частина домашніх господарств, у яких мається персональний комп'ютер, зросла більш, ніж у два рази, а будинку, що мають у себе, доступ до Інтернету - у 6,5 разів. Крім того, Литва відрізняється украй високим рівнем проникнення стільникового зв'язку: на 100 жителів приходиться 139 стільникових телефонів.
З осені 2008 в державних органах Литви громадяни обслуговуються за принципом одного вікна - у такий спосіб проводиться спроба заощаджувати час людей і знижувати рівень бюрократизму.
Головними торговими партнерами Литви є країни ЄС-25, на частку яких приходиться 63,2 % від всього експорту Литви і 62,5% від всього імпорту Литви.
Головні партнери Литви по експорті - Росія, Латвія, Німеччина, Естонія, Польща, Нідерланди і З'єднане Королівство. Основні експортні товари: мінеральне паливо, електромашини і механічне устаткування, меблі, текстиль і текстильні матеріали, транспортні засоби, продукція хімічної промисловості.
Експорт Литви за перші сім місяців 2008 року в порівнянні з відповідним періодом 2007 року збільшився до 9,5 млрд. євро -- на 34 %, і це вищий показник серед країн ЄС (свідчать дані Європейського статистичного бюро Eurostat).
Цього року в Литві виріс імпорт -- на 25 відсотків. Він обумовлений імпортом нафти і природного газу (на 86,3 %), засобів наземного транспорту (на 24,4 %), електричних машин і устаткування, а також їхніх частин (на 22,6 %). У січні-лютому ц.р. найважливішими партнерами Литви по експорті були Росія (14,8 %), Латвія (12,8 %), Німеччина (8,5 %), Данія (6,5 %); по імпорті: Росія (25,9 %), Німеччина (12,6 %), Польща (9,8 %), Латвія (5,7%).
Слабким місцем литовської економіки залишається ситуація в області державної заборгованості. Щодня преса повідомляє про чергову ознаку неблагополуччя: виявляється, до проблеми дефіцитного бюджету, додався великий державний борг Литви, зниження її рейтингу. Торік (2007р.) державний борг Литви склав 17% ВВП. В Литві був дефіцит - 1,2%.
Дефіцит зовнішньої торгівлі - 3,1 млрд. літів. Згідно з даними Департаменту статистики, у січні-лютому ц.р. експортовано товарів за 8 млрд., а імпортовано - на 11,1 млрд. літів. Дефіцит закордонної торгівлі (3,1 млрд. літів) на 12,1%. більше, ніж за той же період минулого року. У порівнянні із січнем-лютим 2007 р. нині експорт і імпорт збільшився відповідно на 33,2 і 26,6%. На ріст експорту вплинув експорт оброблених нафтових олій і олій, отриманих з бітумних матеріалів (у 2,5 рази), добрив (на 62,6 %), зернових (у 7,3 рази).
Структура ВВП Литви по галузях (у %)
Сільське господарство, полювання і лісове господарство
Охорона здоров'я і соціальне забезпечення
*) за 9 місяців Джерело: Департамент статистики Литви
2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Литви
З аграрної країни до середини 1970-х Литовська РСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку. Провідними галузями промисловості стали машинобудування і металообробна, а харчова і легка промисловість не втратили свого значення. Були створені нові галузі - хімічна, мікробіологічна і нафтопереробна. Побудовані великі підприємства, серед яких - станко-будівний завод «Жальгіріс», Клайпедський суднобудівний завод «Балтія» , Паневезький «Екранас», Шауляйський телевізійний, завод «Азотас» в Йонаве, Клайпедський домобудівельний комбінат, Утенська трикотажна фабрика, Алітусський м'ясокомбінат і інші. У 1959 була пущена Каунаська ГЕС, а в 1983 перший блок Ігналінської АЕС. Значні зміни сталися в сільському господарстві. До 1952 була завершена примусова колективізація, більшість сільських жителів переселилися в колгоспи і радгоспні селища. Здійснювалася механізація і спеціалізація сільського господарства, були встановлені тверді плани закупівлі продукції. Найбільш швидкими темпами розвивалося м'ясне і молочне тваринництво. Литовська республіка, діставши незалежність, почала економічні реформи, в основі яких лежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введена національна валюта - літ. Внаслідок реструктуризації частина підприємств була закрита, частина ( «Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтована на світовий ринок
До 1995 були приватизовані 48% великих і 45% малих підприємств. Аж до середини 1992 до приватизації допускалися тільки вітчизняні інвестори, що мали спеціальні ваучери. Більшість приватизованих підприємств склали підприємства сфери послуг і невеликі промислові підприємства. Друга стадія приватизації почалася в 1996 з обміну акцій на готівку на конкурсній основі для іноземних інвесторів. У 1996-1997 цим способом було приватизовано 158 підприємств, і частка іноземного капіталу становила вже 79%. До кінця 1998 президент В. Адамкус ввів в дію новий закон про приватизацію, що передбачає комерційне агентство по приватизації. До 1999 були виставлені на продаж 1098 середніх і 14 найбільших підприємств, починаючи від нафтодобувних підприємств і кінчаючи Центром державного радіо і телебачення і Балтійською судноверф'ю, які були куплені датськими інвесторами. За час реформ державні сільськогосподарські підприємства (радгоспи і колгоспи) були розпущені, а число приватних фермерів збільшилося з 7 тис. в 1991 до 73 тис. в 1993. До 1995 практично всі ферми належали приватним особам.
Литва найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох балтійських країн. Знаходиться на відрогах Східноєвропейської рівнини, Сьогоднішній ландшафт сформувався в останній Льодовиковий період і носить рівнинний характер з невисокими моренами. В Литві налічується понад 3 тис. озер, розташованих в основному в східних частинах країни. Найбільша ріка - Неман З заходу країна омивається Балтійським морем
Литва розташована на лісисто-болотистій рівнині, висота над рівнем моря не перевищує 200 м. Нинішній рельєф сформувався близько 10 тис. років тому під впливом глобального зледеніння. Льодовик, рухаючи з півночі, згладив нерівності рельєфу і приніс із собою велику кількість моренових каменів - обкачених гранітними валунами діаметром від декількох сантиметрів до 2-3 метрів. На заході, біля узбережжя Балтійського моря, переважає низинна заболочена рівнина. На сході і південно-сході - пагорби з перепадом висот до 100 - 150 м, складене із суглинків. На правому березі Німану часто зустрічаються виходи вапняків і сланців, що утворять берегові стрімчаки висотою 50-75 м.
Литва є доволі бідною на природні ресурси. Країна має досить великі поклади вапняку, глини, кварцового та ґіпсового піску, доломітів, що робить можливим виробництво високоякісного цементу для будівельних потреб. В Литві є також досить потужні джерела мінеральних вод, але країна має незначні запаси енергоносіїв та промислово важливих копалин. Поклади нафти були відкриті в Литві в 1950-х рр., але на сьогодні в експлуатуються лише декілька нафтодобувних станцій на заході країни. За оцінками на шельфі Балтійського моря та в західних частинах Литви залягають запаси нафти, величина яких дозволяє їх економічну експлуатацію, проте їх розробка забезпечуватиме лише близько 20% річної потреби країни в нафтопродуктах протягом двадцяти років. Литва також має значний потенціал термальної енергії вздовж балтійського узбережжя, придатний для забезпечення теплом сотень тисяч домогосподарств за прикладом Ісландії. На півдні країни залягають також поклади залізної руди, їхня експлуатація, можливо, спричинить значні проблеми з навколишнім середовищем і її перспектива залежить від здатності Литви залучити іноземні інвестиції і технології.
Одним з найважливіших природних ресурсів Литви є янтар (морське узбережжя), а також нафта і природний газ. Крім того, маються запаси торфу і будівельних матеріалів, граніт, вапняк (район Акмяне), залізна руда (південно-східна частина країни), глина, мармур, кам'яна сіль, родючі орні землі (у центральних районах), мінеральні води.
Люди почали використовувати місцеві корисні копалини (здебільшого кремінь) в палеоліті (10-12 тис. років тому). У неоліті застосовувалися також інші типи гірських порід: порфіри, порфірити, діорити і діабази. У неоліті для виготовлення керамічних виробів стали використовувати глину, а на морському узбережжі видобувати бурштин. експорт литовського бурштину можна відстежити в багатьох країнах Древнього світу.
Початок бронзового віку відносять на середину II тис. до РХ Виплавка заліза почалася у другій половині I-го тис. до РХ з місцевої болотної руди (гідрогетиту із вмістом Fe 10-40 %) і продовжувалася до XX ст.
В середньовіччі широко використовують місцеві будівельні матеріали, а також вапно, яке виробляють з видобутої крейди і вапняних валунів. Початок виробництва скла з місцевих пісків датують XVI ст. Відомі з древніх часів мінеральні води у XVII-XVIII ст. використовувалися для отримання солі, а у ХІХ ст. на їх базі виникли курорти Друскінінкай (1837 р.), Лікенай (1890 р.), Бірштонас (1846 р.).
У ХІХ ст. на місцевих глинах розвивається цегельна промисловість. З середини ХІХ ст. почато промислове використання торфу. Перший цементний завод на місцевій сировині (мергелі) побудований в 1914 р. Справжнім багатством країни виявився бурштин. В затоці Куршю-Марес добували близько 50-80 т бурштину щорічно. Роботи вели здебільшого німецькі фірми.
В XX ст. основні гірничі роботи були зосереджені на видобутку торфу та будівельних матеріалів. Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють у Вільнюському університеті (1579 р.) та вищих навчальних закладах інших країн.
Природні лікувальні ресурси республіки різноманітні. Ландшафти Литви характеризуються чергуванням низинних рівнин і горбкуватих височин, численними ріками й озерами, морським узбережжям. Крім природних лісів у Литві багато ботанічних заповідників, заказників, антропогенних природних парків поблизу великих міст і в колишніх маєтках литовських і польських магнатів. Особлива пейзажна виразність місцевої природи, що сприятливо діє на психофізичний стан відпочиваючих, досягається також завдяки наявності льодовикових озер з вигадливими берегами, яких у Литві нараховується близько 3 тисяч.
У Литві створена безліч природних комплексів з регульованим відвідуванням їх відпочиваючими: національних парків (Куршской коси, Аукштайтийский, Даукийский, Тракай, Зарасай), більш 50 природних ландшафтних і ландшафтно-історичних заповідників, понад 60 спеціалізовані природні заповідники і порядок 200 природних парків.
Це дозволяє сполучити лікувальний відпочинок з елементами екологічного (знайомство з природними визначними пам'ятками) і спортивного (плавання на човнах, катамаранах, яхтах, рибний лов, збір грибів і ягід) туризму.
Швидко скорочується чисельність населення. Литви, на початку 2007 року в країні нараховувалося 3 млн. 384,8 тис. жителів, тобто на 18,5 тис. менше, ніж рік назад. За останні сім років чисельність населення скоротилася на 3,6 %, відповідно збільшилася частка жителів у віці від 60 років і більше.
Статистики затверджують, що вплив на старіння суспільства зробили низький рівень народжуваності та еміграція молодих людей.
У минулому році скоротилося число емігруючих з Литви і виросла кількість. що повернулися. Більшість прибулих (5,5 тис.) є громадянами Литви, причому майже 70 % з них -- люди у віці до 35 років.
В даний час у Клайпеді вже сформувалися досить великі діаспори з громадян України, Росії, Білорусії, Молдавії, Китаю і Туреччини. Усього в Литві в даний час живе і працює коло 33 тис. іноземних робітників.
У Литві нараховуються чотири міжнародних аеропорти, незамерзаючий морський порт, міжнародний транспортний коридор Північ-Південь, залізниця, що з'єднує Скандинавію з Центральною Європою, а також транспортний коридор Схід-Захід, що об'єднує ринки східних держав з Європою. Тому республіка стала важливим міжнародним центром вантажоперевезень. Таким чином країна знаходиться в стратегічно вигідному місці і має прекрасно розвинуту інфраструктуру, що забезпечує інтенсивні зв'язки між Європейським Союзом і країнами Союзу Незалежних Держав.
Перевагами для Литовської Республіки є:
· Членство в Європейському Союзі і НАТО з 2004 р.
· Країна, найбільш приваблива для інвестицій (Centre for Economics and Research Ltd., the UK, 2005)
· Найбільш прості умови здійснення підприємництва в порівнянні з новими членами ЄС (Всесвітній банк, Doing business 2007).
3. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Литви
Литва будує концепцію довгострокового розвитку економіки на базі конкурентноздатних галузей, які виробляють експортну продукцію і надають послуги, як на внутрішньому ринку, так і на ринках країн - учасниць Євросоюзу. Сфера традиційного промислового виробництва залишається головною рушійною силою. На промислове виробництво приходиться 22,1% ВВП країни, у той час як на сектор використання високих і середніх технологій промисловості складає 4,4%, що помітно нижче показників по ЄС.
Ріст, що випереджає середнє значення, спостерігався в галузях транспорту і комунікацій (13,7%), яке зв'язано, насамперед, з розвитком, що відбувається швидше інших і орієнтований на внутрішній ринок сектором телекомунікацій. Донедавна високі темпи росту сектора транспортних послуг, викликані вступом Литви в ЄС, у звітному році позначили тенденцію до зниження і склали 6,4%.
Незважаючи на високий рівень попиту, підвищення закупівельних цін, значну (до 40 %) фінансову допомогу ЄС, наявність різних підтримок, субсидій і компенсацій з національного бюджету, а також звільнення від прямих податків і зовнішнє збільшення процентної частки сільського господарства, показник доданої вартості в даному секторі знизився на 18%, який офіційно узгоджується з несприятливими погодними умовами, у тому числі посухою в деяких районах країни.
Основним сектором залучення інвестицій залишається виробничий, на котрий приходиться близько 17% від загального обсягу інвестицій в економіку країни. Активний ріст відзначений у виробництві пластиків, хімічної продукції, а також виробів легкої промисловості. Більш 1/3 всього обсягу прямих іноземних інвестицій приходиться на сектор промислового виробництва, що не створює необхідних передумов для розвитку інноваційних технологій і виробництва товарів з підвищеною інтелектуальною вартістю.
4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Литви
Литва - високо розвинута країна, має вигідні положенні та великі перспективи в подальшому розвитку як у промисловості, так і в сільському господарстві, соціальному та економічному.
Основу індустріального розвитку республіки складають промислові об'єднання в області енергетики, машинобудування і металообробки, а також хімії. У Литві виробляється весь спектр будівельних матеріалів (цемент, шифер, гравій, цегла і т.д.). Оскільки значна територія республіки зайнята лісовими масивами, добре розвинута лісова і деревообробна промисловості.
Близько 2/3 промислової продукції виробляється в п'ятьох найбільших містах: Вільнюс, Клайпеда, Шяуляй, Каунас і Панявежіс.
Головна галузь промисловості - машинобудування . На території Литви знаходиться 130 підприємств цієї галузі. Машинобудування є спеціалізованим; тут виробляються верстати, устаткування, прилади, ЕОМ, вироби електротехнічної, електронної, радіоелектронної промисловості, електродвигуни, морські судна, велосипеди, холодильники, телевізори, радіоприймачі і магнітофони, сільськогосподарські машини, автокомпресори, обладнання для харчової промисловості й ін.. Електротехнічна промисловість спеціалізується на виробництві електродвигунів малої і середньої потужності. Великим верстатобудівним підприємством є завод «Жальгеріс» ; основні центри верстатобудування - Вільнюс і Каунас. Вільнюський завод свердел є одним з найбільших підприємств цього профілю в Європі. Також розвинуте машинобудування і суднобудування.
Нині гірнича промисловість Литви обмежена видобутком торфу (на 55 родовищах) і будівельних матеріалів, включаючи глини, піски і гравій, а також невелику кількість нафти. 290 підприємств відкритим способом розробляють близько 250 піщано-гравійних родовищ. Пісок для виробництва цегли добувають на 7 родовищах. Скляні піски добувають на родовищі Анікщяй. Видобувають вапняк, доломіт, цегельні, цементні та керамзитові глини. В ній зайнято 1600 чол.
Крім того, видобуток вод питної якості ведеться з глибини 50-200 м буровими свердловинами (понад 11 тис.). Водовідбір мінеральних вод використовують для бальнеологічних цілей (1600 м 3 /добу).
Енергетика і паливна промисловості . Енергетичні ресурси Литви невеликі; великих рік немає, тому на частку ГЕС припадає лише мала частина вироблення електроенергії. Велика частина виробленої електроенергії приходиться на ТЕС. Майже все паливо ( в основному мазут і природний газ ) ввозиться із-за кордону ,тому що своїх родовищ нафти і газу в Литві немає. Також, як паливо, використовується торф, що добувається в республіці.
Деревообробна та меблева промисловість Литви, яка активно розвивається, незабаром одержить ще одного серйозного гравця. До кінця 2008 року в країні повинен з'явитися завод, здатний за рік випускати приблизно 300тис. кубометрів меблевих плит. Орієнтовний обсяг інвестицій -- 300млн. літів.
Варто відзначити, що литовський сектор деревообробки й виготовлення меблів, що перетворився не без допомоги партнерства з IKEA у потужну сучасну галузь, продовжує нарощувати виробництво. Зокрема, у грудні цього року почнеться випуск ДСП нового заводу Giriu bizonas , що входить у концерн Vakaru medienos grupe .
Основні напрямки розвитку хімічної промисловості - виробництво мінеральних добрив для сільського господарства, хімічного волокна для легкої промисловості, пластмас для машинобудування. Центрами виробництва мінеральних добрив є міста Кедайаняй і Йонава. Тут роблять суперфосфат, амофос, сірчану кислоту, фосфорну кислоту й ін.
На основі хімічної промисловості розвивається фармацевтична продукція, що спеціалізується на виробництві різних засобів для ін'єкцій.
У сільському господарстві зайнято близько 20% працездатного населення республіки. Сільськогосподарські угіддя займають близько 50% території республіки, орні площі займають близько 40%. Відбувається меліорація земель, осушення боліт.
Головна галузь сільського господарства - м'ясо-молочне тваринництво і беконне свинарство. Розводять продуктивні породи великої рогатої худоби, а також свиней, овець, кіз, коней. Основні напрямки у тваринництві - молочне скотарство. Поширено птахівництво, спеціалізоване і сконцентроване - побудовано 5 великих птахофабрик. Вимогам тваринництва підпорядкована структура землеробства.
Під зернові культури зайнято більш половини посівних площ (близько 1.2 млн. га). Найбільші площі відведені під ячмінь. Також вирощують озиму пшеницю, овес, бобові. Частина землі відведена під вирощування льону і цукрового буряка. Картопля вирощується практично у всіх районах Литви. Великі простори займають посіви кормових культур, багаторічних і однолітніх трав. Під суспільні сади відведене близько 50 тис. га. Основні культури: районовані сорти яблунь, вишень і зливши. Сіножаті й пасовища займають значну частку земельних угідь, розвинуто кормо виробництво. На орні землі припадає менше третини придатних для сільськогосподарського використання земель. Вирощують зернові, бобові, картоплю, з технічних культур поширені льон, цукрові буряки, овочі, ячмінь, жито. На основі переробки сільськогосподарської сировини та риби розвивається харчова промисловість, особливо м'ясна, молочна, рибоконсервна.
Оскільки значну частину Литви займають озера і штучні водойми, то розвиток рибництва отримало широке поширення. Як основні види розводять дзеркального коропа, карася, ляща. У ріках і озерах у достатку водяться прісноводні раки, що у великій кількості вивозяться у Росію. У приморських населених пунктах активно діють рибальські кооперативи і приватні підприємства, орієнтовані на вилов оселедця і кільки.
Через невеликі розміри республіки, в останні роки одержав розвиток автомобільний транспорт. Він дозволяє здійснювати доставку за принципом «від дверей до дверей». Велику роль грають вантажні автомобілі середнього класу (вантажопідйомність до 5 тонн). Пасажирські перевезення в Литві проводяться по 498 міжміських маршрутах.
Залізничний транспорт із недавнього часу здійснює тільки транзитні перевезення з Росії в Калінінградську область. Активно використовується залізнична вітка, що з'єднує Північний-Захід Росії і країни Балтії з Польщею. Загальна довжина залізниць не перевищує 2000 км.
Окрему велику роль у житті Литви грає морський транспорт. Литовські порти обслуговують потреби не тільки республіки, але і сусідніх регіонів у Росії і Білорусії. Найбільший порт - Клайпеда, усього в Литві мається близько 40 морських портів. Транзит через литовські порти приносить великий доход у бюджет держави. Потреби Литви задовольняються потужною сферою зовнішньоекономічної діяльності, яка обслуговується всіма видами транспорту. Країна, що спеціалізується на обробній промисловості, відповідно експортує її продукцію, а імпортує - паливо і сировину. Імпорт майже дорівнює експорту. Традиційні партнери - СРСР, а нині незалежні держави (Росія, Україна, Білорусія та ін.), Польща, Німеччина, Скандинавські країни. Країна експортує продукцію машинобудування (машини і обладнання), агропромислового комплексу тканини, одяг, рибні консерви), бурштин. Імпортує енергоносіїв, деревину, прокат чорних і кольорових металів, машини, хімікати та ін.
Освіта . У початкову школу діти йдуть у віці семи років і вчаться в ній три роки. Потім проводять п'ять чи вісім років навчання в середній школі (у залежності від типу школи). Випускники середніх шкіл можуть надійти в спеціалізовані професійно-технічні чи училища продовжити навчання у вищих навчальних закладах. Мова навчання - литовська, хоча в районах зі значною концентрацією національних меншостей використовуються польську і російську мови. Утворення всіх рівнів безкоштовне (включаючи вище). Вільнюський університет, заснований у 1579, - найстарший вищий навчальний заклад країни. У 1992 у ньому навчалося біля 15 тис. студентів. Інші ведучі вузи - Литовська сільськогосподарська академія (6,3 тис. студентів, заснована в 1924); Вільнюський державний педагогічний університет (7 тис. студентів, заснований у 1944); Каунаський політехнічний інститут (10 тис. студентів, заснований у 1951). У 1989 у Каунасі був заснований університет Витаутаса Магнуса - експериментальний вуз з 1 тис. студентів. Його персонал включає викладачів з литовських емігрантських громад Європи і Північної Америки.
Литовський ринок . Міцний економічний розвиток, нове покоління споживачів і легкодоступні споживчі кредити забезпечили стрімке підвищення споживчих витрат і обороти продажів за останні роки. Проте, високий рівень інфляції, що підвищується вартість позик, призводять до закінчення первісної фази росту, у той час, як ринок продажів Литви вступає у фазу свого високого розвитку.
Сьогодні Литва нараховує 25 торгових центрів, розташованих на площі більшої за 57 000 кв. м (0,17 кв. м на душу населення). До кінця 2008 року це число збільшується через зведення Panorama mall у Вільнюсі (50 000 кв. м.) і торгового центра BIG II (22 000 кв.м.) у Клайпеді. Крім того, на території держави в найближчому майбутньому очікується здійснення десяти нових проектів (включаючи розширення вже існуючих торгових центрів), що додасть ще 302 000 кв. м. торгової площі.
На відміну від Латвії й Естонії, девелопери литовського ринку нерухомості виявляють активність не тільки в столиці, але й у містах другорядного значення - Каунасі, Шауляе і Паневежисе. Цікаво, що ринок деяких торгових площ у цих містах досягає насичення швидше, ніж ринок торгових площ Вільнюса.
Галузь харчування формують близько 120 великих підприємств. У республіці існують 8 великих м'ясопереробних комбінатів, які поставляють продукцію не тільки на внутрішній ринок, але й у республіки СНД.
Молочна промисловість представлена 5 великими молочними комбінатами. Широко відомі литовські сири, що останнім часом усе частіше з'являються в магазинах Москви і С-Петербурга.
Основні рибопереробні підприємства знаходяться в Клайпеді. Вони роблять рибні консерви, копчену і солену рибу, кулінарні вироби.
В литовській кухні багато страв з овочів, грибів і молочних продуктів. Як і в кожній із країн, що має вихід до Балтики, у Литві популярні страви з риби. Із алкогольних напоїв користуються попитом настойки, лікери, наливки, бренди і бальзами - їх роблять тільки з натуральних компонентів. Дуже популярні настойки з трав.. Тутешнє пиво відоме за межами країни -- це «Швянтурис», «Рагутис», «Утяне» і «Таурас». В кожному литовському ресторані є свої фірмові страви і напої.
При цілком приватному готельному секторі і туристичній інфраструктурі Литва перетворює туризм в ефективний спосіб заробляння і створення яскравого PR своїй країні.
Литва -- прекрасне місце для спокійного сімейного відпочинку. Більшості тутешніх пляжів було привласнено «блакитний прапор». Місцеві бальнеологічні центри відомі в усьому світі, а мальовничі ландшафти: густі соснові ліси, численні озера в сполученні з порівняно низьким цінами - сприяють усе більшої популяризації цього напрямку серед вітчизняних туристів.
Бурхливий ріст туризму, стрімкий розвиток інфраструктури залучає серйозних інвесторів. Наприклад, компанію Bouygues Batiment International , що належить французькому концерну по будівництву і нерухомості Bouygues . Компанія спеціалізується на будівництві будинків, дорогих готелів, торгових центрів, лікарень і т.д.
Останнім часом швидко розширюється інфраструктура послуг. У Литві відкрилося багато нових готелів, особливо у Вільнюсі. В даний час у країні працюють по одному чи більше готелей іноземних готельних мереж - “ Radisson SAS”, “Scandic Hotels”, “Le Meridien”, “Novotel”, “Best Western”, “Relais&Chateaux”, “Holiday Inn”, “Summit hotels & Resorts” . Розширюються і литовські готельні мережі - “Centrum”, “Baltpark”, “Europa”.
Низько-бюджетні авіакомпанії Wizz Ai і Ryanair починають літати у Варшаву, Париж, Ліверпул, Дортмунд, Малме-Копенгаген, Лондон і Стокгольм. Компанія Wizz Air стала лідером на цьому сегменті ринку в Польщі й Угорщині. Її нові літаки Airbus A 320 уже з'єднують 17 аеропортів.
5. Участь Литви у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та еконо
Розмішення продуктивних сил Литви курсовая работа. География и экономическая география.
Реферат по теме Исследования Венеры космическими аппаратами
Курсовая работа по теме Управленческий учет: понятие, задачи, особенности, перспективы развития
Сочинение Миниатюра О Любой Пословице
Контрольная Работа Сложение И Вычитание Многочленов
Ценообразование Курсовая Работа
Реферат Венера 5 Класс
Эссе На Тему Моя Профессия Строитель
Сочинение: Бенедикт Спиноза как историк
Реферат: Монументально-декоративная пластика. Скачать бесплатно и без регистрации
Заключение Сочинения На Тему Осень
Темы Сочинений По Направлению 2022 Фипи
Курсовая Работа Гражданское Общество И Роль Права В Его Формировании
Реферат: Ms Fields Cookies Essay Research Paper The
Реферат Про Строительство
Дипломная работа по теме Анализ финансового состояния на примере филиала 'Верхотурский' ГУП СО 'ЛХПО'
Контрольная работа по теме Правовые отношения в семье
Реферат по теме Ценностно-смысловое совершенствование студентов
Реферат: Склейка древесины
Лекция№ 8. Правовые основы экологического контроля
Диссертация Экономическая Безопасность России
Учет и анализ расчетов с персоналом по оплате труда - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Проблемы систематики лабазника вязолистного (Filipendula ulmaria s.l.) и перспективы его использования - Биология и естествознание курсовая работа
Выделительная система - Биология и естествознание презентация


Report Page