Розділ 1

Хіба це не якесь правило: якщо, розплющивши очі, бачиш незнайому стелю, це означає, що ти в іншому світі?

Але ні. Я прокинувся у якомусь прогнилому номері мотелю.

— Угх...

Здавалося, що моя голова ось-ось вибухне. Я підвівся схопившись за лоба. Ковдра, що пахла пліснявою, зісковзнула з мене й впала до ніг.

Отже, схоже, я заснув на самоті після пиятики – відзначаючи черговий провал на екзамені.

Чи означає це, що я переїжджаю зі своєї кімнати-студії до мотелю?

— Я божеволію...

Я вилаяв себе й пішов до ванної кімнати. Хотів напитися води й заодно поглянути на себе. Я був упевнений, що виглядаю як п'яний студент, який готується до екзамену на державну службу, навіть не дивлячись у дзеркало.

Та подивившись на своє відображення, я втратив рівновагу й впав.

— Трясця!..

Я не міг повірити в те, що сталося, і рефлекторно зціпив зуби, вилаявшись.

Тремтячими руками розчесав волосся, а потім знову глянув у дзеркало.

Я все ще бачив там незнайоме обличчя.

Худорлявого, гарного, молодого хлопця.

...Я затамував подих, намагаючись не піддаватися паніці. Я давно кинув палити, але зараз знову захотілось сигарету.

— ...Уууу...

Тільки тоді я усвідомив, що навіть мій голос звучить інакше.

Хотілося прикусити собі язика.

Що, до біса, відбувається?!

Ледве опанувавши себе, я змусив незнайоме тіло рушити й почав обшукувати номер мотелю.

На ліжку я знайшов записку, схожу на передсмертну, і порожню коробку з-під ліків. Вочевидь, цей хлопець намагався вчинити самогубство, прийнявши снодійне.

Пробігшись очима по записці, я зрозумів, що він був сиротою, покинутим батьками. Ба більше, він кинув школу й, охоплений депресією та відчаєм, вирішив померти.

У роті стало гірко. Чому я все ще сирота, навіть опинившись у чужому тілі?...

Також, на дешевому туалетному столику, я знайшов гаманець. Усередині було кілька купюр і посвідчення особи.

[Пак Мунде 0X1215 - 3XXXXXX]

— Остання цифра – 3...

Він був молодий. Сказавши це я глянув на фото в посвідченні. На ньому хлопець виглядав краще, ніж у дзеркалі, але обличчя залишалося похмурим.

Проте, навіть попри цей темний вираз, він був молодим і доволі гарним. Йому 23 роки? Я думав, що він ще молодший.

...Ні, зараз не час про це думати.

Я намагався заспокоїтись.

У будь-якому разі, ситуація прояснилася: мені потрібно знайти своє початкове тіло й зрозуміти, що сталося. Я не знаю, чи потрапив хлопець, який намагався накласти на себе руки, у моє тіло.

Я взяв гаманець і відчинив двері мотелю.

А потім застиг.

За вікном падав сніг.

...Але ж, коли я напився, був липень.

— О, Боже...

Я проковтнув слину, кинувся назад у номер і схопив календар на столі.

[Грудень 202Х-ого року]

Це календар... трирічної давнини.

Запаморочення охопило мене.

Проте не минуло й хвилини, як я знову заспокоївся. Адже сам факт, що я опинився в чужому тілі, був навіть приголомшливішим, ніж подорож в минуле.

Я сів на ліжко й важко зітхнув. І чому я не пам'ятаю жодного виграшного лотерейного номера?

Тоді я підвів голову від безглуздої думки.

А що, якщо це не минуле, а зовсім інший світ?

Ідея здавалася божевільною, але, зважаючи на те, що відбувалося, вона мала сенс.

Схоже, в подібних ситуаціях часто опиняються персонажі веб-романів і манхв... Як це називалося? "Мисливець..."?

Я, трохи розгублено пробурмотів. Впевнений, що цього недостатньо:

— Вікно статусу?...

Звісно, нічого не з'явилося.

Чорт забирай.

Я з сорому вдарив рукою по ліжку.

— Дурниці, не може бути, щоб...

-[Ім'я: Пак Мунде (Лю Гьонву)]-

-Рівень: 0

-Титул: Немає

-Вокал: C

-Танці: -

-Візуал: C

-Талант: -

-Характеристика: Безмежний потенціал

Воно відкрилось?

Я впав з ліжка.

— Тьху!

Я застогнав від болю в спині.

Що це з біса, за вікно статусу таке?!

***

— ...

Коли я відкрив вікно статусу, мені вдалося трохи заспокоїтись.

Ця ситуація повністю ігнорує закони фізики. Але я відчував, що це не жарт.

Зараз я вже не в мотелі, а в найближчому комп'ютерному клубі. Треба було з'ясувати, чи є ще якісь зміни, окрім того факту, що цей світ повернувся на три роки у минуле.

Для перевірки я попросив на стійці виклику зателефонувати на мій старий номер, але він виявився недоступним.

Я не зміг увійти в університетський обліковий запис, а акаунт у соцмережах, створений для навчальних завдань, теж зник.

Інакше кажучи, в цьому світі мене не існувало.

Втім, це мене не зачепило.

Мої батьки загинули в аварії ще в середній школі, а коли я вступив до університету, зв'язки з родичами повністю обірвалися.

Я не мав ні хороших знайомств, ні значущих зв'язків-усе поступово зникло в міру того, як я занурювався в підготовку до державного екзамену.

Та і якщо згадати, скільки часу було витрачено на цю підготовку, навіть у разі провалу нічого особливого не сталося б.

— Ваша локшина з шинкою.

— Дякую.

Спокійно оцінивши ситуацію, я прийняв піднос. Потім, сьорбаючи локшину, відкрив пошуковик.

Три роки тому я присвятив багато часу «повноцінному навчанню».

Через те, що тоді я відмовився від смартфона і відключив інтернет, ці сайти тепер здавалися малознайомими.

Але я не відчував себе не у своїй тарілці.

Усе виглядало саме так, як три роки тому. Популярні на той час речі впадали в око – ігри, фільми, пісні... Айдоли.

Айдоли.

— Гмм...

Я закінчив їсти, відклав палички в чашу з локшиною і схрестив руки.

Вміст вікна статусу безперечно був пов'язаний з айдолами, як би я на це не дивився.

Я не знаю, чому потрапив у це тіло, але чи не пов'язано це з його характеристиками?

Чи хотів справжній власник цього тіла, Пак Мунде, стати айдолом?

"Чи може це пов'язано з моїм минулим?"

Я не мав жодного уявлення. Але варто було використати усі наявні можливості.

— Вікно статусу.

Ледь чутно прошепотів я і перед очима з'явилося ще одне напівпрозоре вікно.

Мій рівень вокалу – C, візуал – також C. Решта параметрів порожні.

Можливо, тому що я їх не використовував?

У голові майнула думка, але я вирішив поки що відкласти її. Не було жодного бажання в такій ситуації показувати свої навички в танцях.

Тоді, можливо, варто перевірити статус в інших сферах?

Я згадав вивіску караоке, яку побачив коли заходив у комп'ютерний клуб.

***

— О.

Результати перевірки показали, що рівень C – не такий уже й низький.

Я співав досить добре: голос звучав чисто, сильно та впевнено.

І що ще більш дивовижно – з'явилося нове повідомлення.

[Отримано досягнення! <Перша спроба>]

Рівень 0 → 1

Отримано 1 бал!

"Досягнення?"

Ледь я встиг подумати про це, як з'явилося нове вікно.

[Поточні досягнення]

10 спроб (0/10)

100 спроб (0/100)

1-й досвід (0/1)

10 досвідів (0/10)

Смуга прокрутки тягнулася нескінченно. Навіть розряди чисел здавалися ірраціональними. До того ж половина пунктів була порожньою, їх неможливо було перевірити.

Я вимкнув вікно і задумався.

Оскільки я вже отримав бал, чи не використати його, як у грі?

Викликавши вікно статусу, я побачив новий надпис: «Доступні бали: 1».

— Розподілити 1 бал у вокал.

Зміни статистики відобразилися миттєво:

-[Ім'я: Пак Мунде (Лю Гьонву)]-

-Рівень: 1

-Титул: Немає

-Вокал: C+

-Танці: -

-Візуал: C

-Талант: -

- Характеристика: Безмежний потенціал

Вокал одразу ж став C+

Це справді працює?

Я знову обрав ту саму пісню і проспівав її, так само як раніше.

— Це вже... інший рівень.

Різниця точно відчувалася. Голос звучав чистіше, а ноти були точнішими – ніби горло саме освоїло правильну техніку.

А ще, у вікні статусу, була характеристика:

— «Безмежний потенціал».

Потенціал звичайних людей в більшості залежить від їх природного таланту, а не від докладених зусиль. До того ж є певна межа розвитку. Максимальний рівень розвитку і є межею потенціалу.

Проте це вікно показувало дещо інше – ніби для мене ефективність зусиль була аномально високою, а меж зростання не існувало.

І найголовніше – я дійсно бачив покращення своїх навичок.

Я потер підборіддя пальцями.

Айдоли...

Невже мені судилося піти цим шляхом?

У цей момент на екрані з'явилося ще одне повідомлення.

"!!..."

[Спалах!]

Аномальний статус: «Дебютуй або помри»!

Під червоним текстом продовжувалося пояснення.

[«Дебютуй або помри»]

Якщо не дебютуєте як айдол у встановлений термін — помрете.

Час, що залишився: 365 днів

"Що?..."

Зміст звучав сміховинно, але у мене було зловісне відчуття.

Те, що я у чужому тілі, – вже божевілля, тож немає ніяких гарантій, що не трапиться чогось ще дивнішого.

Щойно я закінчив читати, повідомлення зникло.

І, звісно ж, до вікна статусу додався дивний надпис:

-[Ім'я: Пак Мунде (Лю Гьонву)]-

-Рівень: 1

-Титул: Немає

-Вокал: C+

-Танці: -

-Візуал: C

-Талант: -

- Характеристика: Безмежний потенціал

!Аномальний статус: Дебютуй або помри

Серйозно?

— Чорт...

Я вилаявся й приклав руку до чола. Виступив холодний піт.

Вікно статусу існує – я це вже підтвердив. А отже, не можна відкидати ймовірність того, що навіть ця безглузда фраза збудеться.

Чому воно з'явилося? Через те, що я думаю про айдолів?

Я розсміявся, але водночас в голові промайнула ще одна думка:

"...Невже, мене покарали за те, що я фотографував і продавав дані айдолів?"

Так, айдолів.

Ця сфера була мені знайома з особистих причин.

Це тому, що коли я навчався в коледжі, я фотографував айдолів від їхнього імені й отримував за це непогані гроші. Згодом у мене виробилося специфічне ставлення до заробітку.

Я бачив багато. А чув ще більше.

Середовище формує людину. Я зробив так багато фото, що були часи коли я був повністю одержимий індустрією айдолів. Тоді, я навіть досліджував різні аспекти цієї сфери, тому був досить добре обізнаний у всьому що стосується айдолів.

Я витер піт, і схрестивши руки подивився на вікно статусу.

Це було смішно, і дратувало водночас.

Але вмирати я не збирався.

Зберігаємо спокій.

Так, моє життя було марнотратним, але тепер я можу почати все з чистого аркуша. І на доволі вигідних умовах.

Крім того, якщо я хочу зрозуміти, чому потрапив у це тіло, доведеться частіше користуватися цим вікном статусу.

"Гмм."

Самоаналіз завершено. Я кисло усміхнувся.

...Саме в цей час програма виживання айдолів мала неабиякий успіх, чи не так?